Ухвала суду № 57831054, 18.05.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/8004/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/624/16 Головуючий в 1-й інстанції: Наумов О.О.

Єдиний унікальний № 336/8004/15-к

Категорія: ст. 185 ч. 2 КК України Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого-судді Жовніренко В.П.

суддів: Гріпаса Ю.О., Білоконева В.М.

при секретарі Корнієнко О.О.

за участю:

прокурора Стоматової В.П.

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120150800800003856, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

встановила:

До суду апеляційної інстанції на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2016 року з апеляційною скаргою звернувся обвинувачений ОСОБА_2, в якій просить помякшити призначене йому покарання, вважаючи, що суд не повною мірою взяв до уваги його щиросердне каяття та сприяння суду.

Оскаржуваним вироком ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2014 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 постановлено обчислювати з моменту затримання з 05.01.2016 року.

Оскаржуваним вироком, до набрання ним законної сили, запобіжний захід щодо обвинуваченого залишений у виді тримання під вартою. Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задоволений повністю та постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства "ОСНОВАНІЄ" матеріальну шкоду в розмірі 3 983 грн. 32 коп.

У вироку також зазначено, що ОСОБА_2 раніше судимий:

- 09.04.2007 року Залізничним районним судом Московської області за ч. 2 ст. 162 КК Російської Федерації до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців; звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 31.10.2007 року Залізничним районним судом Московської області за ч. 2 П-А ст. 161 КК Російської Федерації до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 4 роки;

- 14.04.2010 року Балашихінським районним судом Московської області за ч. 2 П-А ст. 161, П-Г, 70 КК Російської Федерації до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 2 ст. 22, ч. 2 ст.99 КК Російської Федерації застосовано примусовий захід медичного характеру (амбулаторний нагляд та лікування у психіатра), початок строку з 19.12.2008 року;

- 29.03.2013 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 510 гривень (штраф сплачений);

- 21.11.2014 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ст. 198, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Як вказано у вироку суду, 20 серпня 2015 року, в денний час доби, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в четвертому під'їзді, що розташований по вулиці Вороніна будинок 13 в місті Запоріжжі, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до вищевказаного під'їзду, звідки викрав майно, чим заподіяв МКП "Основаніє" матеріальну шкоду на загальну суму 2 083 гривень 33 копійки.

27 серпня 2015 року, приблизно о 09.00 годині, ОСОБА_2, знаходячись в четвертому під'їзді, що розташований по вулиці Вороніна будинок 13 в місті Запоріжжі, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, піднявся на технічний поверх вищевказаного будинку, двері якого в той час знаходилися у відкритому стані, звідки викрав майно, чим заподіяв МКП "Основаніє" матеріальну шкоду на загальну суму 1 899 гривень 99 копійок.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, обвинуваченого, який підтримав доводи скарги, прокурора, який заперечував проти скарги обвинуваченого та просив на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування призначеного покараннястрок попереднього увязнення з05.01.2016 року по 18.05.2016 року включно з розрахунку один день попереднього увязнення задва дні позбавлення волі, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного висновку.

Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину при обставинах, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується матеріалами провадження та ніким, у тому числі, обвинуваченим, не оспорюються та є обґрунтованими.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 в апеляційній скарзі також не оспорюються і є правильною.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та помякшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення й попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд першої інстанції, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та обставини, що обтяжують та помякшують покарання, призначив покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, яке, на думку колегії суддів, є достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Так, із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_2 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, у тому числі останній раз 21.11.2014 року.

Доводи скарги ОСОБА_2 про те, що суд не повною мірою взяв до уваги його щиросердне каяття та сприяння суду, є необґрунтованими, оскільки суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні йому покарання, врахував обставин, що помякшують покарання, та призначив не максимальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2014 року ОСОБА_2 було засуджено за ч. 2 ст. 186, ст. 198, ст. 70 КК України до чотирьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України він був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на три роки з покладенням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України, тобто злочини за які його засуджено оскаржуваним вироком, ним були вчинені в період іспитового строку.

Відповідно ж до вимог ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст. ст. 71, 72 КК України, тобто за сукупністю вироків і остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_2 покарання та помякшення призначеного покарання.

Проте, відповідно до вимог ч. 2 ст. 404 КПК України якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги на надійшли, суд апеляційної інстанції зобовязаний прийняти таке рішення.

Так, Законом України № 838 VIII від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» ч.5 ст. 72 КК України викладена в іншій редакції, згідно з якою у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, зарахування цього строку судом провадиться з розрахунку один деньпопереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Як вбачається із вироку суду та матеріалів провадження, ОСОБА_2 по даному провадженню знаходиться під вартою з 05.01.2016 року, у звязку з чим, йому необхідно зарахуватиу строк відбування покараннястрок попереднього увязнення з 05.01.2016 року по 18.05.2016 року включно з розрахунку один день попереднього увязнення задва дні позбавлення волі.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 січня 2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 в строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього увязнення за період з 05.01.2016 року по 18.05.2016 року включно з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_1ОСОБА_4 ОСОБА_5