Ухвала суду № 57829873, 13.05.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/1937/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Кожух О.А., Джуги С.Д.

при секретарі - Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території й визнання договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій укладеним за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 лютого 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

20 лютого 2015 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ) «Мікс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території.

Позивач зазначав, що 20 червня 2008 року за КПЗГ «Агромікс» було зареєстровано право власності на новозбудований 48-квартирний житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Рішенням сесії Ужгородської міської ради № 141 від 8 квітня 2011 року з метою організації ефективного управління і якісного обслуговування житлового фонду будинку, розташованого за вказаною адресою, ОСББ «Мікс» призначено балансоутримувачем та виконавцем послуг із управління та утримання зазначеного житлового комплексу та споруд за адресою: АДРЕСА_1.. Акт прийому-передачі на баланс житлового комплексу між забудовником КПЗГ «Агромікс» та ОСББ «Мікс» укладено 2 листопада 2010 року.

ОСББ створено власниками квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до п. 2.2. Статуту ОСББ, затвердженого загальними зборами (протокол № 1 від 9 вересня 2010 року), завданням та предметом діяльності об'єднання є належне утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання.

Відповідач ОСОБА_1 є власником офісного приміщення в будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 41.9 кв.м.. Порядок надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території як різновиду житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 10.5. Статуту встановлено, що власники нежитлових приміщень, розташованих у межах житлового комплексу, які не є членами об'єднання та орендарі повинні укладати з об'єднанням договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території чи надання послуг. Неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє від обов'язку оплачувати надані послуги.

ОСОБА_1, починаючи з 2011 року, отримує весь перелік послуг, однак не оплачує послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території.

Позивачем двічі направлялися для підписання по два екземпляра типового договору на утримання будинку та прибудинкової території, але відповідач навмисно ухиляється від підписання договору. ОСББ «Мікс» три рази письмово повідомляло відповідача про наявність поточної заборгованості.

Згідно п. 8.1. Статуту, розмір та порядок сплати обов'язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території затверджується загальними зборами об'єднання щорічно. Щомісячна плата на утримання неподільного загального майна житловою комплексу та прибудинкової території з 01.01.2011 р. по 01.01.2014 р. становить 1.07 грн. за кв.м. (згідно з рішенням загальних зборів, затвердженого протоколом № 3 від 01.11.2010 р.), а з 01.01.2014 р. - 2.09 грн. за кв.м. (згідно з рішенням загальних зборів, затвердженого протоколом № 7 від 25.12.2013 р.).

Таким чином, відповідач повинен був щомісячно сплачувати об'єднанню плату за утримання будинку та прибудинкової території в період з 01.01.2011 р. по 01.01.2014 р. в розмірі - 41.9 кв.м. х 1.07 грн. = 44.83 грн., з 01.01.2014 р. в розмірі - 41.9 кв.м. х 2.09 грн. = 87.57 грн.. Загалом відповідач мав сплатити за зобов'язаннями на користь ОСББ «Мікс» 2126.76 грн.. При цьому, ОСББ «Мікс» звертався до Ужгородського міськрайонного суду щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Однак, виданий судовий наказ було скасовано ухвалою суду від 23.06.2014 р., оскільки в заявлених вимогах вбачався спір про право.

Крім того, позивач підготував Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до укладення з ОСОБА_1, від підписання якого відповідач відмовився.

Відповідно до збільшених під час розгляду справи позовних вимог в порядку ст. 31 ЦПК України, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Мікс» заборгованість по оплаті послуг за утримання майна в розмірі 2126.76 грн., інфляційні втрати 349.17 грн., три проценти річних від простроченої суми 83.08 грн., всього 2559.01 грн. та 500 грн. за наданням правової допомоги, й витрати по сплаті судового збору, визнати договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на основі типового договору між ОСББ «Мікс» та ОСОБА_1 укладеним з 08 квітня 2011 року.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 5 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Визнано договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території між об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Мікс» та ОСОБА_1 укладеним з 01 вересня 2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мікс» 2126.76 гривень заборгованості за період з 01 січня 2012 року по 01 грудня 2014 року за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, 349.17 гривень індексу інфляції, 83.08 гривень процентів річних, судовий збір у сумі 243.6 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 500 гривень.

В задоволенні решти позову відмовлено.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, яке ухвалене при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, відповідач просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що будучи власником нежитлового приміщення на першому поверсі будинку, в якому відсутнє газопостачання, водопостачання та водовідведення, він згідно договору є споживачем електричної енергії, інших послуг не споживає, пропозиції щодо участі в створенні ОСББ йому не надходило, позивач ніколи на його адресу не надсилав Договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а пропозицію від серпня 2015 року щодо оформлення договірних правовідносин шляхом підписання такого Договору на підставі типового договору, п. 2 якого передбачає включення в Договір істотної умови договору, а саме - затвердженого місцевим органом самоврядування тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, позивачем залишено без уваги.

В запереченні представник ОСББ «Мікс» Дорофеєв І.Ф. просить апеляційну скаргу відхилити як безпідставну та необгрунтовану і залишити без змін ухвалене з дотриманням вимог закону рішення суду першої інстанції.

ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу.

Представники ОСББ «Мікс» Дорофеєв І.Ф. і Ламбрух О.С. просять апеляційну скаргу відхилити і залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки ОСББ «Мікс» є належним балансоутримувачем житлового комплексу АДРЕСА_1, законом не передбачено затвердження чи погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків та платежів, визначених загальними зборами, і в матеріалах справи наявний Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який позивач пропонував укласти з відповідачем.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень Верховного Суду України, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Як матеріалами справи так і судом встановлено, що 20 червня 2008 року за КПЗГ «Агромікс» було зареєстровано право власності на новозбудований 48-квартирний житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1, та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с. 8).

Власниками квартир вищезазначеного будинку відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» 9 вересня 2010 року було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «МІКС», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 662443 від 08 жовтня 2010 року (а.с. 10) та Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 36).

Відповідно до п. 2.2. Статуту ОСББ, затвердженого загальними зборами (протокол № 1 від 9 вересня 2010 року), завданням та предметом діяльності об'єднання є належне утримання будинку та прибудинкової території, забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання.

Встановлено, що відповідно до акту прийому-передачі від 2 листопада 2010 року забудовником КПЗГ «Агромікс» було передано на баланс ОСББ «Мікс» житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_1, (а.с. 101-105).

Рішенням V-ї сесії V-го скликання Ужгородської міської ради № 141 від 8 квітня 2011 року з метою організації ефективного управління і якісного обслуговування житлового фонду будинку, розташованого за вказаною адресою, ОСББ «Мікс» призначено балансоутримувачем та виконавцем послуг із управління та утримання житлового комплексу та споруд за адресою: АДРЕСА_1, (а.с. 9).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном, і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно з нормами ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на такі як, зокрема: послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Так, п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати спожитих послуг у повному обсязі.

Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно абзацу 7 ч. 8 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься: визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.

Встановлено, що абзацом 3 п. 8.1. Статуту ОСББ «Мікс», затвердженого Загальними зборами (протокол № 1 від 09.09.2010 р.) у редакції протоколу № 7 від 25.12.2013 р. передбачено, що розмір та порядок сплати обов'язкових платежів на утримання будинку та прибудинкової території, затверджується загальними зборами об'єднання щорічно (а.с. 150, 151).

Пунктом 10.5. Статуту встановлено, що власники нежитлових приміщень, розташованих у межах житлового комплексу, які не є членами об'єднання та орендарі повинні укладати з об'єднанням договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території чи надання послуг. Неукладення договору про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі не звільняє від обов'язку оплачувати надані послуги. ОСОБА_1, починаючи з 2011 року отримує весь перелік послуг, однак не оплачує послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території.

Встановлено, що позивач двічі направляв ОСОБА_1 для підписання по два екземпляра типового договору на утримання будинку та прибудинкової території (а.с. 16, 18), але відповідач зазначені договори не підписав. Крім того, ОСББ «Мікс» три рази письмово повідомляло відповідача про наявність поточної заборгованості (а.с. 16-19).

Частиною 6 ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Встановлено, що рішенням загальних зборів від 2 листопада 2010 року № 3 затверджено щомісячну плату за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 1.07 грн. за кв.м., а рішенням загальних зборів від 25 грудня 2013 року № 7 затверджено щомісячну плату за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2.09 гривні за кв.м. (а.с. 45, 46, 83-89).

Із Переліку послуг по утриманню будинку та прибудинкової території (додаток № 1 до рішення загальних зборів від 01.11.2010 р. № 3) вбачається, що ОСББ «Мікс» надає такі у кількості 6-ти послуг, загальна вартість яких - 1.07 грн. за кв.м.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_1 площею 41,9 кв.м. і споживачем послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСББ «Мікс» є належним балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 і тому має права, передбачені ч. 1 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а ОСОБА_1 повинен був оплачувати надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території щомісяця в період з 02.11.2010 р. по 31.12.2013 р. по 44.83 грн., а починаючи з 01.01.2014 р. - по 87.57 грн., виходячи із загальної площі офісного приміщення 41, кв.м., тобто сума заборгованості за період з 01.01.2012 року по 01.12.2014 року становить 2126,76 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до положень частин 1-5 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, у якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

У той же час, споживач послуг має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством, п. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Суду не надані докази того, що ОСОБА_1 звертався до суду з претензіями щодо ненадання ОСББ послуг з утримання будинку та прибудинкової території, і такі претензії було задоволено, тобто підстави для зменшення суми оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території відсутні, а тому сума стягнення визначена судом першої інстанції вірно.

Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача 349,17 гривень індексу інфляції та 83.08 грн. трьох відсотків річних, оскільки між сторонами наявні правовідношення, в яких замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Незважаючи на те, що між сторонами відсутні оформлені в письмовій формі договірні відносини, в разі існування між ними прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Посилання відповідача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що жодних пропозицій щодо укладення договору про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території та письмових повідомлень про наявність заборгованості на його адресу не надходило, спростовуються вищевикладеними обставинами та матеріалами справи.

Щодо посилання апелянта на ігнорування позивачем пропозиції відповідача від серпня 2015 року про оформлення договірних правовідносин шляхом підписання Договору з утримання будинку та прибудинкової території на підставі типового договору, п. 2 якого передбачає включення в Договір істотної умови, а саме - затвердженого місцевим органом самоврядування тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, як на підставу для відмови в задоволенні позову, то таке суттєвим не являється та не може бути взято до уваги, оскільки згідно абзацу 7 ч. 8 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься: визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання і в даному випадку встановлені органом місцевого самоврядування тарифи не можуть бути застосовані.

Задовольняючи частково вимогу позивача щодо визнання договору з утримання будинку, споруд та прибудинкової території укладеним суд першої інстанції виходив з того, що власники нежитлових приміщень, розташованих у межах житлового комплексу, які не є членами об'єднань та орендарі, повинні укладати з об'єднанням договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території чи надання послуг (п. 10.5. Статуту ОСББ «Мікс»).

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Матеріали справи містять типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 08.04.2011 р., який не суперечить формі та змісту (умовам) типового договору затвердженого Постановою (а.с. 69-72).

Судом встановлено та підтверджено позивачем, що наявний у матеріалах справи договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території (а.с. 69-72) безпосередньо ОСББ «Мікс» відповідачу не направлявся, а був долучений лише до матеріалів справи. При цьому ОСОБА_1 надав суду доказ того, що 05 серпня 2015 р. він надіслав на адресу ОСББ «Мікс» типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на восьми аркушах у двох примірниках, який останнім отримано 01.09.2015 р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 185, 186) та не заперечується позивачем, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що датою укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, слід визнати 01 вересня 2015 року, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

На виконання даної норми ОСББ «Мікс» виступило колективним замовником послуг з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, уклавши з виконавцями таких послуг відповідні договори: договір про відкриття та обслуговування поточного банківського рахунку, договір про постачання електричної енергії, договір періодичного огляду димових та вентиляційних каналів, договір про надання послуг щодо прибирання, договір на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів (а.с. 173-177).

Отже, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з того, що належними та допустими доказами доведено надання позивачем відповідачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території, тобто наявні підстави стверджувати, що ОСОБА_1 зобов'язаний здійснювати оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а за наявності ненадання таких послуг, фіксувати порушення актом-претензією, чого не було зроблено, тобто заборгованість по оплаті послуг повинна бути стягнута із нього. Крім того, відмова від укладення договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території є безпідставною і такий слід вважати укладеним з 1 вересня 2015 року.

Також є правомірним висновок суду щодо відмови в застосуванні строку позовної давності, оскільки дана вимога є безпідставною та необґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн. стягнуто з відповідача з дотриманням вимог ст. 84 ЦПК України, які пов'язані з оплатою правової допомоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, яка є учасником-партнером Адвокатської компанії «ІНФОРМАЦІЯ_1», з якою 5 грудня 2014 року позивач уклав договір про надання юридичних послуг (а.с. 21-24), виконання обумовленої договором роботи підтверджується підписаним сторонами договору актом виконаних робіт від 26 січня 2015 року (а.с. 26), виплата винагороди в сумі 500 грн. підтверджується платіжним дорученням № 7 від 28 січня 2015 року (а.с. 25).

З огляду на обставини, встановлені у справі в їх об'єктивній сукупності, та з врахуванням вищезазначених норм матеріального і процесуального права, в порядку ст. 308 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: