Рішення № 57828926, 20.05.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

20.05.16

Справа № 235/2499/16-ц

Провадження № 2/235/1252/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 травня 2016 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого: Данилів С.В.,

за участю секретаря: Харенко Т.Ю.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, третя особа: ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2016 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_3. звернулася до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, третя особа: ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 березня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ЕМ13-07/S про надання кредиту у сумі 100 000 доларів США, зі сплатою відсотків 16%, з кінцевим терміном повернення 17 березня 2014 року. Позивач вказує, що в забезпечення виконання зобов'язань за цим кредитним договором між банком та ОСОБА_2 16 березня 2007 року укладено договір іпотеки нерухомого майна, згідно якого боржник надав в іпотеку кафе «Хай-вей», загальною площею 374,20 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке належить останньому на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 661 398 гривень.

Позивач вказує, що у зв'язку з порушенням ОСОБА_2 умов кредитного договору Красноармійським міськрайонним судом Донецької області 20 травня 2014 року було ухвалено рішення, яким позов банку задоволено, та звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки 1032 ЕМ, посвідченого нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Богатовою І.О. за реєстровим № 1571: кафе «Хай-вей» загальною площею 374,20 кв.м розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2007 року № ЕМ13-07/S, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, станом на 14 лютого 2014 року, яка складається з 81384,60 доларів США - заборгованість за кредитом, 88 3318,86 доларів США - заборгованість за процентам за користування кредитом, 47 5305,18 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи, відповідно договору 250 грн. та 96 991,79 грн. з укладенням від імені позивача договору купівлі-продажу з будь якою особою - покупцем з отриманням витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Позивач вказує, що 04 липня 2012 року державним виконавцем Гірницького ВДВС Макіївського МУЮ у Донецькій області Тарасовим А.Г. постановою № 30433291 від 04 липня 2012 року було накладено арешт на все нерухоме майно, в тому числі і на те, що є предметом іпотеки, яке належить ОСОБА_2 (зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № НОМЕР_2 від 04.07.2012 року).

Аналогічно, 22 серпня 2012 року державним виконавцем Гірницького ВДВС Макіївського МУЮ у Донецькій області Власенко В.В. постановою АА № 194453 від 13 січня .2011 року було накладено арешт на все нерухоме майно, в тому числі і на те, що є предметом іпотеки, яке належить ОСОБА_2 (зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № НОМЕР_1 від 22.08.2012).

18 серпня 2012 року ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області було винесено постанову № 27803258 щодо боржника ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №.НОМЕР_4 від 18.09.2012 року ).

28 травня 2015 року державним виконавцем ВДВС Красноармійського МУЮ у Донецькій області постановою ВП 47412675 було прийняте рішення щодо накладення арешту на нерухоме майно кафе «Хай-вей», загальною площею 374.20 кв.м. що є предметом іпотеки (зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № НОМЕР_3 (спеціальний розділ) від 29.05.2015 року).

З огляду на вищенаведене позивач вказує, що державними виконавцями в порушення вимог Інструкції «Про проведення виконавчих дій» № 74/5 від 15.12.1999 р., було накладено арешт на предмет іпотеки, відтак просить суд позов задовольнити та звільнити з-під арешту та зняти заборону на відчуження майна, накладеного державними виконавцями на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, а саме «Кафе «Хай-вей», яке належить на підставі права власності ОСОБА_2

Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк», належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, на позовних вимог наполягає у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, а також письмове заперечення на позовну заяву, що міститься в матеріалах справи, та просить ухвалити рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача Гірницького ВДВС Макіївського МУЮ у Донецькій області належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Представник відповідача ВДВС Красноармійського МУЮ у Донецькій області, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Третя особа ОСОБА_2, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Відповідно до п. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, судом встановлено такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що 16 березня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № ЕМ13-07/S про надання останньому кредиту у сумі 100 000 доларів США, зі сплатою відсотків 16% річних, кінцевим терміном повернення 17 березня 2014 року (а.с. 4-8).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ЕМ13-07/S від 16 березня 2007 року, між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 16 березня 2007 року укладено договір іпотеки нерухомого майна № 1032 Е, а саме: кафе «Хай-вей», сарай, та котельня, загальною площею 374,20 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 661 398 гривень. (а.с. 9-12).

Судом встановлено, що згідно постанов державних виконавців Гірницького ВДВС Макіївського МУЮ у Донецькій області № 30433291 від 04 липня 2012 року, АА № 194453 від 13 січня 2011 року та ВПВР УДВС ГУЮ у Донецькій області № 27803258 від 18 вересня 2012 року при примусовому виконанні судових рішень щодо виниклої у ОСОБА_2 заборгованості за кредитними договорами, накладено арешти на все нерухоме майно ОСОБА_2, в тому числі і на те, що є предметом іпотеки. Дані обтяження зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2014 року, яке набрало законної сили 20 січня 2015 року, задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» та звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки 1032 ЕМ, посвідченого нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Богатовою І.О. за реєстровим № 1571: кафе «Хай-вей», загальною площею 374,20 кв.м, розташованого за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул.Шмідта, буд.7-а у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 16 березня 2007 року № ЕМ13-07/S, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5, яка станом на 14 лютого 2014 року, яка складається з 81384,60 доларів США - заборгованість за кредитом, 88 318,86 доларів США - заборгованість за процентам за користування кредитом, 475 305,18 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи, відповідно договору 250 грн. та 96 991,79 грн., з укладенням від імені позивача договору купівлі-продажу з будь якою особою - покупцем з отриманням витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки (а.с. 15-16).

Ні підставі вищевказаного рішення суду та в рамках його виконання, державним виконавцем ВДВС Красноармійського МУЮ у Донецькій області постановою ВП 47412675 від 28 травня 2015 року, також було накладено арешт на нерухоме майно кафе «Хай Вей», загальною площею 374,20 кв.м. Дане обтяження зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № НОМЕР_3 від 29 травня 2015 року.

Статтями 572-597 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено порядок передачі майна у заставу та звернення стягнення на це майно.

Зокрема, за положеннями ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ч.6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч.7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Згідно з ч.1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Згідно ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З огляду на вищенаведене, згідно договору іпотеки за кредитним договором № ЕМ13-07/S від 16 березня 2007 року, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2, ПАТ КБ «Приватбанк» не є власником спірного майна, а є лише іпотекодержателем.

Як роз'яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відтак, позивач не є власником чи володільцем арештованого нерухомого майна, на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2014 року, а лише отримав право стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

З огляду на вищенаведене, у задоволені позову ПАТ КБ «Приватбанк» про зняття арешту з предмету іпотеки слід відмовити, оскільки права банка, як іпотекодержателя при наявності інших обтяжень спірного майна задовольняються не шляхом звільнення майна з-під арешту, а пріоритетом задоволення його вимог.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212- 215, 224-227 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, Відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, третя особа: ОСОБА_2 про звільнення майна з-під арешту - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: С.В. Данилів