Рішення № 57828260, 17.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35131/15-ц

Провадження № 2/761/2551/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Слідство.Інфо», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Слідство.Інфо» (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2) про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» було розміщено статтю за авторством ОСОБА_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»?» (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_3). Зазначена стаття негативним чином вплинула і продовжує впливати на ділову репутацію позивача, дискредитуючи його та його діяльність в очах суспільства та оточуючих, а також вводить в оману всіх, хто ознайомився з вказаним матеріалом на сайті в мережі Інтернет. Про існування зазначеної статті позивач дізнався ІНФОРМАЦІЯ_4 з газети «Ми - кияни», на шпальтах якої було опубліковано інформацію із зазначенням джерела інформації «Слідство.Інфо» (випуск за ІНФОРМАЦІЯ_4). Так, на 6 сторінці вказаного друкованого засобу масової інформації була розміщена стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», яка, з-поміж іншого, містила про позивача неправдиву інформацію, з посиланням на джерело «Слідство.Інфо». Таким чином, позивач дізнався про оприлюднену та поширену ще у 2012 році інформацію про нього, яка містить неправдиві дані: відомості про події та явища, яких не існувало взагалі, а також відомості, які не відповідають дійсності (неповні та перекручені). Відповідно, інформація, висвітлена на сайті, шкодить діловій репутації позивача, принижує його честь та гідність.

Тому, позивач просив суд визнати інформацію, викладену в публікації на веб-сайті «Слідство.Інфо» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»?» про позивача, де автор - відповідач 2 викладає інформацію, що не відповідає дійсності, - недостовірною; визнати дії відповідача 2 щодо написання статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»?», яка містить неправдиву інформацію, шкодить діловій репутації позивача, принижує його честь та гідність, такими, що порушують принципи журналістської етики; зобов'язати власника веб-сайту «Слідство.Інфо» відповідач 1 (режим доступу в мережі Інтернет: http://slidstvo.info/) видалити з публічного доступу статтю, що порушує особисті немайнові права позивача, під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»?» з веб-сайту «Слідство.Інфо» в мережі Інтернет; зобов'язати відповідача 1 та відповідача 2 спростувати викладену у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»?» недостовірну та неправдиву інформацію у такий же спосіб, яким вона була поширена, тобто шляхом публікації на веб-сайті «Слідство.Інфо» спростування цієї інформації з наступним змістом протягом 3 календарних днів з моменту прийняття судового рішення: «СПРОСТУВАННЯ: ІНФОРМАЦІЯ_1. на веб-сайті «Слідство.Інфо» було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»?». Вказана стаття містить інформацію, що визнана недостовірною згідно судового рішення, щодо особи ОСОБА_1 та його підприємницької діяльності, яка не підтверджується встановленими фактами. У зв'язку із цим, адміністрація ГО «Слідство.Інфо» та журналіст ОСОБА_2 приносять свої вибачення» та стягнути з відповідачів сплачений судовий збір.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідач 2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні. До матеріалів справи додано заперечення.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 зазначив, що інформація про позивача та його перебування на відкритті та інша інформація відома йому зі слів інших осіб, а тому не може слугувати доказом у даній справі.

Суд, заслухавши пояснення, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет Громадської організації «Слідство.Інфо» було розміщено статтю за авторством ОСОБА_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2».

У відповідності з ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Саттею 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно ст.ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Стаття 2 Закону України «Про інформацію» встановлює, що основними принципами інформаційних відносин є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про інформацію», реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належного обґрунтування порушення його особистих немайнових прав та настання шкоди для нього особисто від порушення особистих немайнових прав.

Крім того, позивач у позовній заяві просить визнати інформацію, викладену в публікації на веб-сайті «Слідство.Інфо» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»?» про позивача, такою, що не відповідає дійсності, але в матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що вся інформація, яка викладена у даній статті, є недостовірною та стосується тільки позивача.

В п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 р. за № 1 зазначено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). розміру моральної шкоди

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч. 1 ст. 277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію (ч. 4 ст. 277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7 ст. 277 ЦК України).

Даючи юридичну оцінку поясненням, доказам наявним у матеріалах справи, а також те, що представники позивача просили визнати недостовірною всю інформацію, викладену в публікації на веб-сайті «Слідство.Інфо» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»?», а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, а позивачем не було доведено та обґрунтовано своїх вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 34, 68 Конституції України; ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст. ст. 23, 94, 277, 297, 299 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», Постановою Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Законом України «Про інформацію», суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Громадської організації «Слідство.Інфо», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя