Рішення № 57827267, 20.05.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/5048/15-ц

Номер провадження 2/623/498/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20 травня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді: Вергун І. В.

при секретарі: Ардашева Я. В.

за участю судового розпорядника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Харківський верстатобудівний завод» про стягнення заробітної плати, компенсації за затримку розрахунку і відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

Уточнивши свої позовні вимоги просить суд стягнути з публічного акціонерного товариства «Харківській верстатобудівний завод» (далі - Завод) заборгованості по заробітній платі в розмірі 8851,89 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день винесення рішення суду , моральну шкоду в розмірі 100 мінімальних заробітних плат.

Зазначив, що в період з березня 2015 року по жовтень 2015 року перебував у трудових відносинах з відповідачем, займав посаду директора технічного з посадовим окладом 4762,00 гривні.

Наказом № 307 від 12.10.2015 року його було звільнено з роботи за п. 1 ст. 36 КЗпП України та вдень звільнення не проведено остаточний розрахунок в сумі 8 851,89 гривень. Просить суд стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату при звільненні в сумі 8851,89 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 70479,36 гривень і моральну шкоду в розмірі 100 мінімальних заробітних плат.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча і був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, заперечень проти позову не надсилав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з Заводом на посаді директора технічного в період з 02 березня 2015 року по 12 жовтня 2015 року, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с.8).

Нарахований дохід позивачу в серпні 2015 року складає 9724,97 гривень, в вересні 2015 року складає 9749,51 гривня, що вбачається із довідки про доходи, виданої відповідачем 30 жовтня 2015 року (а.с.5).

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми можуть бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розміри сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспарювану ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП).

Наказом № 307/к від 12.10.2015 року позивач був звільнений з посади директора технічного, але в порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України з ним не проведено остаточного розрахунку, що підтверджується розрахунковим листом відповідача за жовтень 2015 року, де борг підприємства на початок місяця складає 19683 гривні, борг підприємства на кінець місяця 26803,86 гривень ( а.с.83).

Із розрахункового листа за листопад місяць відносно ОСОБА_2 вбачається, що заробітна плата за липень 2015 року виплачена 11 листопада 2015 року, заробітна плата за вересень виплачена 11 листопада 2015 року, заробітна плата за жовтень 2015 року виплачена 26 листопада 2015 року. Виплати заробітної плати проводились через касу підприємства (а.с.84).

Представник відповідача так і не надав суду оригінали документів (відомості про виплати заробітної плати за жовтень 2015 року).

Крім цього матеріали справи містять ксерокопію листа від 30 листопада 2015 року № 432 публічного акціонерного товариства «Харківський верстатобудівний завод» із якого вбачається, що позивачу необхідно зявитись в Завод для отримання остаточного розрахунку при звільненні в іншому випадку сума заборгованості буде внесена на депозитний рахунок частого нотаріуса.

Цивільним законодавством не передбачено внесення заборгованості по заробітній платі на депозит нотаріуса.

Стаття 537 ЦК України входить до глави 48 ЦК України і регулює питання виконання зобовязання.

На а.с.82 матеріалів цивільної справи міститься ксерокопія рекомендованого повідомлення без штемпеля «Укрпошти» м. Ізюма, відсутній конверт який направлявся позивачу.

Про факт невиплати позивачу суми заборгованості на момент звільнення в сумі 8851,89 грн. містяться і в заяві про перегляд заочного рішення ( а.с.81).

Таким чином, судом встановлено, що на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 8851,89 грн.

Суд вважає безпідставними вимоги відповідача про відсутність заборгованості по заробітній платі на момент звільнення, оскільки позивач звернувся до суду 18 листопада 2015 року, відповідач отримав документи із Ізюмського міськрайонного суду 23 листопада 2015 року ( а.с.1,12).

30 листопада 2015 року відповідач направив до суду електронне повідомлення про відкладення розгляду справи ведення переговорів з позивачем ( а.с.14) і в той же день відправляє листа позивачу зявитися в строк до 10 грудня 2015 року для одержання остаточного розрахунку ( а.с.82).

Даних про одержання позивачем заборгованості по заробітній платі в грудні 2015 року матеріали справи не містять і відповідачем не надано не яких доказів.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України « Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 ( далі Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середнього -динна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні дні) на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у порядках передбачених чинним законодавство,- календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяці, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства ( абзац 3 пункту 8 Порядку).

Середньомісячна заробітна плата позивача складає 463,68 гривень ( серпень 9724,97+ вересень 9749,51 грн.) : ( число робочих днів у серпні 20+ число робочих днів у вересні 22).

Затримка розрахунку складає 152 робочих дня ( жовтень 2015 року 13 робочих днів + 21 день листопада 2015 року + 23 робочих дні грудня 2015 року + 19 робочих днів для січня 2016 року + 21 день лютого 2016 року + 22 дні березня 2016 року + 21 квітня 2016 року + 12 днів травня 2016 року).

Таким чином середній заробіток за весь період затримки становить 70479,36 гривень (463,68х152 днів).

Частково підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди.

Суд вважає, що незаконними діями відповідача позивачу була спричинена моральна шкода, що вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи з обставин справи і принципу розумності, згідно ст. 237-1 КЗпП України, суд стягує моральну шкоду на користь ОСОБА_2 з відповідача в сумі 5 000,00 гривень.

Розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 88 ЦПК України і зобовязує відповідача при виплаті ОСОБА_2 заробітної плати здійснити відповідні утримання податків та зборів.

Керуючись статтями 10, 11, 209, 212,214-215, 218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 116,117,236,237-1 КЗпП України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Харківський верстатобудівний завод», р/р 26004013004937, МФО 320627 в АТ «Сбербанк Росії» м. Київ на користь ОСОБА_2, іпн. НОМЕР_1 заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 8851,89 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку на момент вирішення справи судом в розмірі 70479,36 гривень, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 гривень, а всього 84331 (вісімдесят чотири тисячі триста тридцять одну) гривню 25 копійок.

При виплаті заробітної плати позивачу бухгалтеру здійснити утримання податків і зборів.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Харківській верстатобудівний завод» р/р 26004013004937, МФО 320627 в АТ «Сбербанк Росії» м. Київ на користь держави 843 гривні 31 копійку судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду І. В. Вергун