2014/4794/2012 1-кп/621/1/16
У Х В А Л А
23 травня 2016 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
головуючий суддя Овдієнко В.В.
за участю: секретаря судового засідання Іванової О.В.
прокурора Гетьмана С.А.
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, громадянина України, судимого вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 17.08.2012 року за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до обмеження волі на строк 2 роки, від якого він був звільнений із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
у злочинах, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
в с т а н о в и в :
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 19.04.2013 року ОСОБА_1 був виправданий за ч. 3 ст. 186 КК України у зв'язку з не доведеністю його вини у вчиненні злочину. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 23.09.2013 року зазначений вирок був скасований та призначено новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі.
Під час нового судового розгляду ухвалою Зміївського районного суду від 23.01.2014 року було зупинено судове провадження до розшуку обвинуваченого ОСОБА_1, який ухилився від суду, та задоволено клопотання прокурора про надання дозволу на затримання обвинуваченого з метою його приводу до суду для вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу.
Ухвалою Зміївського районного суду від 08.05.2015 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою на строк до 06.07.2015 року, а в подальшому строк тримання під вартою продовжувався і на даний час цей строк встановлено до 28.05.2016 року.
23.05.2016 року задоволено клопотання прокурора про надання тимчасового доступу до речей і документів, внаслідок чого наявні підстави для відкладення судового розгляду, передбачені ст. 322 КПК України.
У зв'язку з наявністю передбачених ст. 322 КПК України підстав для відкладення судового засідання відсутня можливість закінчення судового розгляду справи в межах строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1
Прокурор Гетьман С.А. заявив мотивоване клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки відсутні підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1
Захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 проти клопотання заперечували, просили розглянути питання щодо можливості змінити запобіжний захід на більш м'який.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного:
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Враховуючи, що до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 судове провадження не буде завершене, суду належить розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 мотивовано тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину під час іспитового строку, призначеного за попереднім вироком; не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків у місці проживання; ухилився від суду, що було підставою для його оголошення в розшук, у зв'язку з чим для виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Крім того, на даний час кримінальне провадження, в якому застосовано запобіжний захід, об'єднано іншим кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні трьох епізодів злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а також ОСОБА_1 висунуто додаткове обвинувачення за ч. 1 ст. 357 КК України.
Таким чином, на даний час зазначені ризики не зменшилися.
За таких обставин, підстави для зміни запобіжного заходу на інший відсутні, тому необхідно продовжити строк тримання під вартою в межах строку, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 322, 197, 331, 350 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою в Харківській УВП (№27) на строк до 21 липня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судове рішення № 57827218, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 23.05.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2014/4794/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: