Рішення № 57826784, 18.05.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/955/16 Головуючий у суді І-ї інстанції Регеша В. О.

Доповідач Авраменко Т. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.05.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.,

суддів: Кіселика С.А., Суржика М.М.,

секретар Гусак А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб», Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор-Клуб», Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначала, що 26 травня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - ПАТ), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екватор-клуб» (далі - ТОВ) укладено договір овердрафту № 05-05/294, відповідно до якого останньому надано грошові кошти для проведення операцій по поточному рахунку у вигляді овердрафту з лімітом кредитування в сумі 1 400 000 грн. на строк до 30 червня 2009 року зі сплатою 25% річних.

12 червня 2009 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_3 укладено договір наступної іпотеки № 05-05/294/3, відповідно до якого банку передано в іпотеку вбудоване приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_2, яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 - ? частка, ОСОБА_3 - ? частка, ОСОБА_6 - ? частка.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 березня 2013 року задоволено позов ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та в рахунок погашення заборгованості за договором овердрафту № 05-05/294 від 26 травня 2009 року в сумі 1735041 грн.88 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - вбудоване приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_2 що належить на праві спільної часткової власності відповідачам.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором № 05-03/14 від 05 березня 2014 року банк відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, яке в свою чергу передало їй право грошової вимоги, а також права іпотекодержателя в зобов'язанні за договором наступної іпотеки №05-05/294/3, посвідченим 12 червня 2009 року приватним нотаріусом Соломоненко В.В. за №1249.

ТОВ «Екватор-Клуб» своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 2 880 091 грн. 23 коп.

Просила в рахунок погашення заборгованості за договором овердрафту в сумі 2 880 091 грн. 23 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - вбудоване приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_2 що належить на праві спільної часткової власності відповідачам із реалізацією предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмета іпотеки для реалізації в розмірі 377 495 грн.

Справа в судах розглядалась неодноразово.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено повністю: в рахунок погашення заборгованості за договором овердрафту станом на 05 березня 2014 року в сумі 2 880 091 грн. 23 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки - вбудоване приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_2 що належить на праві спільної часткової власності відповідачам із реалізацією предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів, встановивши початкову ціну предмета іпотеки для реалізації в розмірі 377 495 грн. Суд дійшов висновку, що оскільки банк не сокристався своїм правом на виконання рішення суду 15 березня 2013 року, топозивач має право на зверненя стягнення на предмет іпотеки для погашення заборгованості в сумі 2 880 091 грн. 23 коп.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що суд не взяв до уваги рішення Світловодського міськрайонного суду від 15 березня 2013 року, яким за позовом ПАТ «ВТБ Банк» вже звернуто стягнення на приміщення магазину та не перевірив, чи передбачена законодавством можливість для задоволення вимог нового кредитора на стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом повторного звернення стягнення на один і той же предмет іпотеки, про що зазначено в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2015 року. Суд вийшов за межі позовних вимог та зробив безпідставний висновок щодо неможливості заміни сторони у виконавчому провадженні.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, а представник ОСОБА_4 просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є законним.

Відповідач ОСОБА_6 та треті особи ПАТ «ВТБ Банк», ТОВ «Арма Факторинг» про час та місце розгляду справи повідомлені під розписку (т.2 а.с.205,208,209,212,216,224, 235,237,240) в засідання апеляційного суду не прибули.

Місце проживання відповідача ОСОБА_5 зареєстровано з 13 січня 1998 року в АДРЕСА_1 (т. 2 а.с.245). За зазначеною адресою відповідача апеляційний суд направив повістки про виклик в суд на 13 квітня 2016 року та 18 травня 2016 року (т. 2 а.с.204, 235), однак повістки повернулися до суду без вручення, оскільки адресат за зазначеною адресою не проживає (т.2 а.с.218,243).

Місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Екватор-клуб» є АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.2 а.с.238-239). За зазначеною адресою йому апеляційний суд направив повістки про виклик в суд на 13 квітня 2016 року та 18 травня 2016 року (т. 2 а.с.207, 236), однак повістки повернулися до суду без вручення, оскільки за зазначеною адресою фірми немає (т.2 а.с.217,242).

Відповідно до абз.5 ч.5 ст.74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за відомою суду адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи , не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що 26 травня 2009 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Екватор-клуб» укладено договір овердрафту,відповідно до умов якого останньому надано грошові кошти для проведення операцій по поточному рахунку у вигляді овердрафту з лімітом кредитування в сумі 1400000 грн. на строк до 30 червня 2009 року зі сплатою 25% річних (т.1 а.с.4-7).

Додатковим договором строк дії договору визначено по 03 липня 2009 року включно (т.1 а.с.8).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_5, ОСОБА_3 укладено договір наступної іпотеки № 05-05/294/3, відповідно до якого банку передано в іпотеку вбудоване приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_2, яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 - ? частка, ОСОБА_3 - ? частка, ОСОБА_6 - ? частка (т.1 а.с.9-10,11-12).

Відповідно до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором № 05-03/14 від 05 березня 2014 року банк відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, яке в свою чергу передало ОСОБА_4 право грошової вимоги, а також права іпотекодержателя в зобов'язанні за договором наступної іпотеки №05-05/294/3 (т.1 а.с.17,23-24,25-26,28-29,3031-33,34-35).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Одним із видів застави нерухомого майна є іпотека. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель, як зазначено у ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Судом встановлено, що основне зобов'язання не виконано, на час укладення договору про відступлення права вимоги розмір заборгованості за кредитним договором визначено в сумі 2880091 грн.23 коп., яка складається з тіла кредиту 1337829 грн.61 коп. та процентів в сумі 1542261 грн.62 коп. (т.1 а.с.31-33, т.3 а.с.6-11).

За таких обставин суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки порушення боржником основного зобов'язання завдає збитків іпотекодержателю. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Разом з тим не можна погодитися з розміром заборгованості, яку визначив суд, звертаючи стягнення на предмет іпотеки.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням господарського суду Полтавської області від 11 травня 2010 року з ТОВ «Екватор клуб» на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 15 січня 2010 року в сумі 1735041 грн.88 коп., яка складається з тіла кредиту 1337829 грн.61 коп., прострочених відсотків 160448 грн.60 коп., пені 6038 грн.76 коп.,32% річних за несвоєчасне повернення кредиту 230724 грн.91 коп.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 15 березня 2013 року для погашення зазначеної заборгованості за позовом банку звернуто стягнення на предмет іпотеки - вбудоване приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_2, яке належить на праві спільної власності ОСОБА_5, ОСОБА_3 (т.1 а.с.13-14).

На виконання цього рішення суду за заявою банку видано виконавчий лист, строк пред'явлення якого до виконання до 04 липня 2014 року (т.2 а.с.15-16).

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють. Відповідно до ч.2 ст.37 ЦПК України усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що за позовом правонаступника повторне звернення на предмет іпотеки для стягнення заборгованості в сумі 1735041 грн.88 коп., в тому числі тіла кредиту в сумі 1337829 грн.61 коп., чинним законодавством не передбачене.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Ця правова позиція, викладена Верховним Судом України в постанові №6-1206 цс/15 від 23 вересня 2015 року, яку відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України мають враховувати суди при застосуванні таких норм права.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 05 березня 2014 року заборгованість за кредитним договором становила 2880091 грн.23 коп. та складалася з тіла кредиту 1337829 грн.61 коп. та процентів в сумі 1542261 грн.62 коп. За умовами договору проценти нараховуються та сплачуються щомісячно.

ОСОБА_3 подала заяву про застосування позовної давності (т.1 а.с.123-124).

З позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки банк звернувся в березні 2011 року (т.1 а.с.13), що відповідно до ст.264 ЦК України свідчить про переривання позовної давності.

З позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_4 звернулася в суд у червні 2014 року (т.1 а.с.2). Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст.262 ЦК України).

Таким чином, в межах трьохрічного строку позовної давності розмір заборгованості за процентами слід обраховувати за період з червня 2011 року по 05 березня 2014 року, що відповідно до розрахунку (т.3 а.с.2-4) становить 922735 грн. 89 коп.

Звертаючи стягнення на предмет іпотеки, суд зазначив, що початкову ціну предмета іпотеки для реалізації слід встановити в розмірі 377 495 грн., разом з тим суд не врахував правову позицію Верховного суду України від 23 грудня 2015 року у справі №6-1205 цс 15. Зокрема, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки резолютивна частина рішення суду має відповідати вимогам частини шостої статті 38, статті 39 Закону України «Про іпотеку» і положенням пункту 4 частини першої статті 215 Цивільного процесуального кодексу України й у ній повинна зазначатись, крім іншого, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому суд повинен зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення заборгованості за кредитним договором та в частині визначення початкової ціни предмета іпотеки.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 березня 2016 року в частині розміру заборгованості за кредитним договором та в частині визначення початкової ціни, виклавши резолютивну частину рішення суду в такій редакції:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Звернути стягнення на предмет іпотеки: вбудоване приміщення магазину промислових товарів по АДРЕСА_2 що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_8 ? частка, ОСОБА_3 ? частка, ОСОБА_6 ? частка в рахунок погашення заборгованості за договором овердрафту № 05-05/294 від 26 травня 2009 року, яка станом на 05 березня 2014 року становить 922735 грн. 89 коп. та складається із заборгованості за процентами за період з червня 2011 року.

Початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

судді: С.А.Кіселик

М.М.Суржик