Рішення № 57822248, 16.05.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3347/16-ц

провадження № 2/753/3273/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сухомлінова С.М.

секретаря Палій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про визнання права користування квартирою, усунення перешкод в користуванні квартирою та вселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання за нею права користування квартирою АДРЕСА_1, вселення та зобов'язання не чинити їй перешкод в користуванні цією квартирою. Посилалась на те, що в період з 26.12.1987р. по травень 2015р. позивач з відповідачем ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, а 05.09.1997р. відповідачем ОСОБА_4 була придбана спірна квартира в якій і проживали сторони. Зазначала, що вона не була зареєстрована в квартирі НОМЕР_1, оскільки в цьому не виникало необхідності. Стверджувала, що після розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 в травні 2015р., останні почав перешкоджати позивачу в користуванні житлом, змінив вхідні замки та не пускає позивача в квартиру, чим порушує права останнього.

Позивач в судове засідання не з'явилась, але надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи проводити за її відсутності та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачі та третя особа до суду також не з'явились та не направили письмових заперечень проти позову, хоча про дату час та місце розгляду справи були повідомлені належним, причини їх неявки суду невідомі.

На підставі ст. 224 ЦПК, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з рішення (а.с.10-12) та письмових пояснень позивача, остання в період з 26.12.1987р. по травень 2015р. перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (далі - Відповідач-1), від якого мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Згідно договору купівлі-продажу від 05.09.1997р. (а.с.5), квартира НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (далі - Відповідач-2), яка згідно пояснень позивача є матір'ю Відповідача-1.

Як вбачається з довідки (а.с.13), в спірній квартирі зареєстровані відповідачі та ОСОБА_6

Згідно пояснень позивача, остання з моменту придбання квартири була вселена в квартиру НОМЕР_1 разом з чоловіком та донькою, однак проводити реєстрацію свого місця проживання не поспішала, оскільки в цьому не було нагальної потреби. Факт проживання позивача в спірній квартирі без реєстрації підтверджується актом від 27.07.2015р. та довідкою (а.с.8,9).

Згідно пояснень позивача, після розірвання шлюбу з Відповідачем-1, останній почав перешкоджати її в користування квартирою, змінив вхідні замки та не впускає її в спірну квартиру.

Факт перешкоджання позивачу в користуванні спірною квартирою також підтверджується Витягом з кримінального провадження (а.с.7), з якого вбачається, що ОСОБА_2 зверталась до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві за захистом свого порушеного права.

Згідно до ч. 1 ст. 64 Житлового кодексу Української РСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Згідно до ч. 1 ст. 64 Житлового кодексу Української РСР, якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 цього ж Кодексу, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

В пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача(власника)приміщення,або ж для відмови їй у цьому.

Враховуючи те, що позивач був вселений в спірну квартиру як член сім'ї власника цієї квартира, а також те, що відповідачі фактично чинять перешкоди позивачу в її користуванні, то суд вважає необхідним позов задовольнити визнати за позивачем право користування квартирою АДРЕСА_1, вселити її в цю квартиру та зобов'язати відповідача не чинити перешкод у користуванні спірною квартирою.

Вирішуючи справу таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача понесенні останнім судові витрати у розмірі по 275,60 грн. з кожного (а.с.1)

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право користування квартирою АДРЕСА_1

Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні цією квартирою.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп. судових витрат з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

СУДДЯ : С.М.Сухомлінов