Рішення № 57820380, 17.05.2016, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/173/15-ц

Провадження № 2/552/222/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.05.2016 року Київський районний суд м. Полтава в складі судді Миронець О.К., за участі секретаря судових засідань - Ваніної Ю.А., відповідача - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 про виселення без надання іншого житлового приміщення, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, треті особи - ОСОБА_7, Київський РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2», виконавчий комітет Київської районної в м.Полтаві ради як орган опіки та піклування, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2015 року Київським районним судом м.Полтави винесено рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньоого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про виселення без надання іншого житлового приміщення, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_2 та рішення Київського районного суду м. Полтави від 23.04.2015 року скасовано в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_6, треті особи - ОСОБА_7, Київський районний відділ Полтавського міського управління УМВС України в Полтавській області, комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація № 2», виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради як орган опіки та піклування, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про виселення та визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Судом встановлено, що у лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_2 була отримана ним в 1989 році на сім»ю у складі трьох осіб, до якої крім нього, входили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 07.04.1998 року шлюб між ним та ОСОБА_4 було розірвано. В подальшому ОСОБА_5 народила двох синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яких також зареєструвала у спірній квартирі. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.11.2002 року вселено його до вказаної квартири,визнано ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, виселено її разом з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Посилаючись на те, що відповідачі у спірній квартирі не проживають понад встановлені законом строки без поважних причин, а також на те, що ОСОБА_5 виселена із вказаної квартири за рішенням суду просить суд задовольнити його зустрічний позов та виселити з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення малолітнього ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_1 зі зняттям з реєстраційного обліку за вказаною адресою, визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 та виселити її без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 та його представник уточнили зустрічний позов та просили суд визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування і проживання в квартирі АДРЕСА_2, виселити малолітнього ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення, визнати право ОСОБА_2 на користування та проживання в квартирі АДРЕСА_2

Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Полтави від 17.05.2016 року позовна вимога про визнання за ОСОБА_2 права на користування та проживання в квартирі АДРЕСА_2 залишена по його заяві без розгляду.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Судова повістка їм була направлена за місцем їх реєстрації, але повернулась без вручення по закінченню терміну зберігання. Відповідно до ст.74 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Отже, відповідачі належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Клопотання ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_8 про відкладення розгляду справи судом не взято до уваги, оскільки відповідач ОСОБА_5 та її представник неодноразово заявляли клопотання про відкладення судового засідання без поважних причин, що в свою чергу свідчить про те, що ОСОБА_5 зловживає своїми процесуальними правами та враховуючи тривалий розгляд справи приходить до висновку про розгляду справи без участі відповідачів.

Треті особи в судове зсідання не з»явились,хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши позивача за зустрічним позовом та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Судом встановлено, що з 1989 року ОСОБА_2 є квартиронаймачем та зареєстрований у АДРЕСА_2 яка належить до державного житлового фонду та є власністю територіальної громади м. Полтави.

Житловий будинок по АДРЕСА_2 знаходиться на балансі комунального підприємства «ЖЕО №2».

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані у спірній квартирі у встановленому законом порядку як члени сім»ї наймача. Малолітній ОСОБА_6 був зареєстрований разом з матір'ю ОСОБА_5

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 листопада 2002 року, яке вступило в законну силу, ОСОБА_2 вселено в квартиру АДРЕСА_2, ОСОБА_9 визнано такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселено ОСОБА_9 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, й ОСОБА_11 з квартири без надання іншого жилого приміщення. Зобов'язано ГЖЕД №7 виписати ОСОБА_9 з квартири.

З медичної картки хворого ОСОБА_6 вбачається, що він проживає за адресою АДРЕСА_3

Згідно листа від 23.03.2016 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 надавались телекомунікаційні послуги абоненту ОСОБА_12 з 25.03.2008 року по 03.01.2013 року та ОСОБА_13 за період з 08.02.2011 року по 02.03.2015 року.

Згідно акта державного виконавця від 28.01.2015 року вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 близько чотирьох років не проживають за адресою АДРЕСА_2. За даною адресою проживає ОСОБА_13

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 повідомили суду, що ОСОБА_2 в квартирі по місцю своєї реєстрації не проживає, оскільки в цій квартирі проживають квартиранти, яких поселила його колишня дружина ОСОБА_4

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 повідомила суду, що ОСОБА_4 близько трьох років в квартирі АДРЕСА_2 не проживає, оскільки в цій квартирі на протязі трьох років проживають два хлопці.

Згідно довідки виданої ЖЕО №2 в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані такі особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зняті з реєстрації в даній квартирі з 03.02.2015 року.

Відповідно до ст..71,72 ЖК Української РСР наймач або члени його сім»ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилою площею, зокрема, коли вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців. Якщо наймач або члені його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймачем, а в разі спору - судом.

Отже, враховуючи норми ст.71,72 ЖК Української РСР та постанову Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» при вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суди повинні встановити факт відсутності особи у жилому приміщенні понад шість місяців та поважність причини такої відсутності.

Враховуючи дані обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання ОСОБА_4 такою, що втратила право користування і проживання в квартирі АДРЕСА_2 оскільки судом встановлено, що вона не проживає в даній квартирі близько трьох років.

Відповідно до ст.64,65 ЖК Української РСР члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім»ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім»ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім»ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім»ї. Наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Згідно з ч.3 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від 10 до 14 років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Діти - члени сім»ї наймача або власника жилого приміщення мають право користування займаним приміщенням на рівні з власником або наймачем, що закріплено ч.2 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства».

Враховуючи ряд обставин, а саме той факт, що ОСОБА_2 не давав своєї згоди на вселення ОСОБА_6 до спірної квартири, мати малолітнього ОСОБА_6 -ОСОБА_5 не є членом сім»ї ОСОБА_2 та за рішенням суду від 18.11.2002 року визнана такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням, отже ОСОБА_6 підлягає виселенню з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.

У зв'язку із задоволенням позову з відповідачів в порядку ст.88 ЦПК України підлягають до стягнення судові витрати в сумі 243,60 гривень з кожної.

Керуючись ст. 88, 212-215 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування і проживання в квартирі АДРЕСА_2.

Виселити ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 гривень з кожної.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційного скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави.

Суддя О.К. Миронець