Рішення № 57819118, 17.05.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/8355/15-ц Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 27 Доповідач Косигіна Л. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Григорусь Н.Й., Худякова А.М.

при секретарі Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2016 року

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року Кредитна спілка «Альянс Україна» звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №28-07к Кн/Жт від 18.09.2007 року в сумі 56055 грн. 32 коп., що виникла станом на 20.04.2015 року та складається із боргу:

- по тілу кредиту - 6551 грн. 26 коп.;

- по відсотках - 25591 грн. 96 коп. (з 15.12.2007 року по 20.04.2015 року);

- пені в сумі 23915 грн. 10 коп. (з 21.04.2014 року по 20.04.2015 року).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Кредитна спілка «Альянс Україна» зменшила розмір позовних вимог на суму 1050 грн., оскільки нею не повністю були враховані квитанції про сплату ОСОБА_2 заборгованості, що виникла станом на 20.04.2015 року (а.с. 147-148).

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Кредитної Спілки «Альянс» заборгованість за кредитним договором №28-07к Кн/Жт від 17.09.2007 року в сумі 56055 грн. 32 коп. та по 280 грн. 28 коп. судових витрат з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у позові. Зазначила, що судом неправильно обраховано строк позовної давності по справі, оскільки вона перестала платити кошти 20.10.2007 року, а відтак строк позовної давності сплив 20.10.2012 року. Кредитна спілка подала позов тільки 05.05.2015 року, тому суд повинен був застосувати положення ст. 267 ЦПК України. Окрім того, при визначенні розміру пені та процентів за користування кредитом, суд не застосував положення п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки визначений Спілкою розмір є непропорційно великим у порівнянні із розміром заборгованості по кредиту.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Встановлено, що 18.09.2007 року між Кредитною спілкою «Житомирське відділення кредитної спілки «Альянс Україна» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №28-07к Кн/Жт, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 6900 грн. на ремонт будинку, строком на 36 місяців (а.с. 3-4).

Факт отримання ОСОБА_2 коштів підтверджується видатковим касовим ордером (а.с. 6).

Згідно з п.п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору, плата за користування кредитом (проценти) становить 0,1918 % за день плюс один відсоток від суми кредиту, який сплачується позичальником в день отримання кредиту. Нарахування процентів за цим договором здійснюється з урахуванням числа днів у календарному році (вихідних, святкових та неробочих включно). Кількість днів у році приймається 365 (366). Сторони домовилися, що погашення кредиту здійснюватиметься щомісячно до 20 числа кожного місяця. Кредит повертається щомісячно рівними частинами у розмірі 191 грн. 66 коп. не включаючи проценти за користування кредитом, які сплачуються окремо.

Погашення кредиту та процентів за користування кредитом відбувається в такому порядку: першочергово проценти, а в наступну чергу - сума кредиту (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору, за порушення терміну повернення отриманого кредиту та прострочення сплати суми процентів за користування кредитом більш як на 30 календарних днів позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі 1 проценту від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день простроченого виконання.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, якщо суми, що вносяться позичальником недостатньо для сплати строкового платежу та нарахованих процентів, то в першу чергу сплачується пеня, штраф, потім - проценти за користування кредитом, а надлишок суми звертається в сплату основного боргу.

Крім того, 18.09.2007 року з метою забезпечення виконання вищевказаного зобов'язання, між Кредитною спілкою «Житомирське відділення кредитної спілки «Альянс Україна» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №06-07к Кн/Жт, відповідно до якого поручитель взяла на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2, що випливають із договору кредиту (а.с. 5). У договорі зазначено, що він діє до повного виконання сторонами умов даного Договору (п. 4.1.).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року (з наступними змінами) «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що при вирішенні спорів про припинення поруки суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому, в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. Сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Встановлено, що кредитний договір №28-07к Кн/Жт укладено на строк з 18.09.2007 року до 18.09.2010 року. З наданих позивачем розрахунків вбачається, що на час закінчення строку, на який було укладено кредитний договір, існувала заборгованість, яку ОСОБА_2 частково сплачувала (а.с. 7-8). Проте, вимогу про стягнення заборгованості з поручителя Кредитна спілка надіслала ОСОБА_3 тільки 24.01.2013 року, тобто поза межами строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про припинення поруки за договором № 06-07к Кн/Жт від 18.09.2007 року, укладеним між Кредитною спілкою «Житомирське відділення кредитної спілки «Альянс Україна» та ОСОБА_3, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення з ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Кредитної Спілки «Альянс Україна» заборгованості за кредитним договором №28-07к Кн/Жт від 18.09.2007 року в сумі 56055 грн. 32 коп. та 280 грн. 28 коп. судових витрат підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні даних вимог.

Також, з матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 умов кредитного договору, станом на 20.04.2015 року утворилася заборгованість в сумі 55005 грн. 32 коп., що складається із боргу:

- по тілу кредиту - 6551 грн. 26 коп.;

- по відсотках - 24541 грн. 96 коп. (з 15.12.2007 року по 20.04.2015 року);

- пені в сумі 23915 грн. 10 коп. (з 21.04.2014 року по 20.04.2015 року).

Вказана заборгованість підтверджується розрахунками, наданими позивачем в суді першої та апеляційної інстанцій (а.с. 7-8, 147-148). При цьому, Кредитною спілкою та судом враховані оригінали квитанцій, наданих ОСОБА_2 Визначаючи розмір заборгованості, позивачем відраховані кошти в сумі 1050 грн. (зменшено розмір заборгованості по відсотках, на підставі п. 3.5. Договору), сплачені відповідачкою у 2010-2011 роках, які помилково не були враховані при проведенні первісного розрахунку.

Доводи ОСОБА_2 про необхідність застосування до даних правовідносин строку позовної давності, оскільки вона припинила виконувати взяті на себе зобов'язання 20.10.2007 року, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання, перебіг позовної давності починається заново.

З п. 9.5 кредитного договору №28-07к Кн/Жт вбачається, що до правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього Договору застосовується строк позовної давності тривалістю 5 років, відповідно до ст. 259 ЦК України. ОСОБА_2 даний договір підписала без жодних зауважень, а отже погодилася із збільшенням позовної давності.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору ОСОБА_2 сплачувала кошти: у грудні 2007 року; січні, квітні 2008 року; січні, березні, квітні, липні 2009 року, січні-травні, липні, вересні, листопаді 2010 року; лютому, березні, травні 2011 року, що підтверджується розрахунками, наданими Кредитною спілкою та оригіналами квитанцій про сплату коштів. Даний позов подано до суду у травні 2015 року.

Отже, оскільки строк позовної давності за вищевказаним кредитним договором переривався, тому Кредитна спілка своєчасно звернулася з позовом до суду, а відтак підстав для застосування ч. 4 ст. 267 ЦК України немає.

Разом з тим, заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про те, що розмір пені, визначений позивачем, значно перевищує розмір основної заборгованості.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити суму неустойки (пені) за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Враховуючи викладене, та те, що розмір заборгованості по тілу кредиту становить 6551 грн. 26 коп., колегія суддів вважає за можливе зменшити суму пені, що підлягає стягненню з відповідачки з 23915 грн. 10 коп. до 6500 грн.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру кредитної заборгованості, яку необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної Спілки «Альянс Україна» та судових витрат, зменшивши загальний розмір боргу з 56055 грн. 32 коп. до 37593 грн. 22 коп. (за рахунок зменшення розміру пені та уточнення розміру відсотків), та збільшивши розмір судового збору з 280 грн. 28 коп. до 550 грн. 05 коп., з врахуванням пропорційності задоволених вимог (ч. 1 ст. 88 ЦПК України). При визначенні суми судового збору судом враховані роз'яснення, викладені в п. 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року (з наступними змінами) «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2016 року скасувати в частині вимог про стягнення з ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь Кредитної Спілки «Альянс Україна» заборгованості за кредитним договором №28-07к Кн/Жт від 18.09.2007 року в сумі 56055 грн. 32 коп. та 280 грн. 28 коп. судових витрат, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні даних вимог.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 січня 2016 року змінити в частині визначення розміру кредитної заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Кредитної Спілки «Альянс Україна» та судових витрат. Зменшити розмір заборгованості за кредитним договором №28-07к Кн/Жт від 18.09.2007 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Кредитної Спілки «Альянс Україна» з 56055 грн. 32 коп. до 37593 грн. 22 коп. та збільшити розмір судового збору з 280 грн. 28 коп. до 550 грн. 05 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді