Ухвала суду № 57817227, 17.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 року м. Київ К/800/12172/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Леонтович К.Г.

Сороки М.О.

секретар судового засідання - Маджар О.

за участю

представника позивача - Рибачок В.А., адвокат Рижий А.І.

представника відповідача - Кушпіль Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у справі № 826/11764/14 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення у галузі авіації, -

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот - російські авіалінії», звернулося в суд з позовом до Державної авіаційної служби України, в якому просило визнати нечинною та скасувати постанову №000407 від 9 липня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги Порядку накладення та стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637 (далі - Порядок №637) під час оформлення протоколу №000407 від 27 червня 2014 року, що став підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації та винесення оскаржуваної постанови, а саме: протокол складений державним інспектором Державіаслужби України Князєвим А.М., при цьому зміст протоколу не містить інформації про те, на якій посаді працює державний інспектор, який склав відповідний протокол; за яким саме напрямом працює державний інспектор, який склав протокол; чи передбачає Посадова інструкція, на підставі якої діє відповідний державний інспектор, повноваження щодо складання протоколу та розгляду справи щодо суб'єкта авіаційної діяльності у разі здійснення ним правопорушення у галузі цивільної авіації, передбаченого саме положеннями пункту 56, пункту 118 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України» від 29 березня 2002 року №401; на підставі якого спеціального завдання на проведення перевірки відповідним державним інспектором було складено протокол.

Відповідно до пункту 2.7 Порядку №637 особа, яка вчинила правопорушення, має право подати в протокол пояснення і зауваження щодо його змісту, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання та робити заяви і подавати клопотання. Однак, відповідач не повідомив позивача про факт вчинення правопорушення у галузі цивільної авіації і не надав йому можливість бути присутнім під час складання протоколу та надати відповідні пояснення або заперечення.

Відповідно до пункту 2.8 Порядку №637 протокол складається у двох примірниках, перший примірник протоколу вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта авіаційної діяльності чи надсилається рекомендаційним листом. Другий примірник надсилається до Державіаслужби України. Позивач звернув увагу, що відповідач не направив примірник протоколу на адресу позивача одночасно з відправленням другого примірника протоколу на адресу Державіаслужби України. 14 липня 2014 року саме Представництво позивача в Україні, а не позивач отримало копію протоколу №000407 разом з постановою №000407 від 09 липня 2014 року про накладення штрафу за правопорушення в галузі цивільної авіації.

Окрім того, протокол №000407 складено щодо ВАТ «Аерофлот», при цьому, як свідчить інформація, викладена в Свідоцтві Московської реєстраційної палати №320.175 від 21 червня 1994 року, суб'єктом авіаційної діяльності виступає саме ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», а не ВАТ «Аерофлот».

Крім того, відповідачем не дотримано вимоги пункту 4.3 Порядку №637 під час виявлення факту правопорушення у галузі цивільної авіації, оскільки з боку відповідача не проводилась планова чи позапланова перевірка, відповідно, відсутній акт перевірки, що унеможливлює розгляд справи про накладення стягнення Головою Державіаслужби України або його заступниками, як це передбачено пунктом 5 Порядку.

Також відповідачем порушено вимоги чинного законодавства України щодо порядку розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації, оскільки постанова про накладення стягнення (накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації) оформляється за рішенням Комісії з розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації та порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, що діє відповідно до Положення про Комісію з розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації та порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року №637 та згідно з наказом Державіаслужби України від 16 лютого 2012 року №121 «Про створення Комісії з розгляду справ про правопорушення у галузі цивільної авіації та порушення вимог законодавства на повітряному транспорті», проте, як свідчать матеріали справи, постанова №000407 була оформлена без відповідного рішення Комісії.

Окрім того, постанова №000407 винесена щодо ВАТ «Аерофлот», ідентифікаційний код якого 7712040126, однак суб'єктом авіаційної діяльності є ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», основний державний реєстраційний номер якого 1027700092661, що підтверджується Свідоцтвом про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб про юридичну особу, зареєстровану до 01 липня 2002 року. Тобто, постанова №000407 винесена щодо юридичної особи, яка не є суб'єктом авіаційної діяльності, а отже на неї не може бути накладено штраф за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Також, позивачем зауважено, що в постанові №000407 зазначено, що позивач порушив правила та використання повітряного простору України, виконуючи рейс AFL 1820 03 квітня 2014 року без відповідно дозволу та заявки на використання повітряного простору на закритий аеродром «Сімферополь», з чим позивач не погоджується.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот - російські авіалінії» звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що державним інспектором Державної авіаційної служби України був складений протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації № 000407 від 27 червня 2014 року у відношенні ВАТ «Аерофлот», а саме позивачем здійснено 03.04.2014 року політ в контрольованому повітряному просторі України без двостороннього зв'язку з органом обслуговування повітряного руху на закритий аеродром «Сімферополь», ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» чим допустив правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України

На підставі вказаного протоколу була винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації № 000407 від 09 липня 2014 року, якою на ВАТ «Аерофлот Російські авіалінії» було накладено штраф у розмірі 136000 грн. 00 коп., за порушення п. 56 та п. 118 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою КМ України від 29 березня 2002 року № 401 (далі - Положення). Зазначене порушення полягало у виконанні рейсу AFL 1820 03.04.2014 року без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору із закритого аеропорту «Сімферополь».

Не погоджуючись із вказаною постановою, ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» в особі Представництва ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» звернулося до суду з позовом про її скасування.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач діяв в межах та у спосіб, встановлений законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою № 000407 від 09 липня 2014 року до позивача були застосовані фінансові санкції, передбачені абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України.

Згідно абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб, які полягають у порушенні правил та порядку використання повітряного простору України, до суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У постанові № 000407 від 09 липня 2014 року зазначено, що позивачем було порушено п. 56 та п. 118 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою КМ України від 29 березня 2002 року № 401 (далі - Положення). Зазначене порушення полягало у виконанні рейсу AFL 1820 03.04.2014 року без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору із закритого аеропорту «Сімферополь».

Відповідно до ст. 30 Повітряного кодексу України використання повітряного простору України або його окремої частини може бути частково або повністю обмежено уповноваженим органом з питань цивільної авіації та органами об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, визначеного Положенням про використання повітряного простору України.

Згідно п. 101 Положення заборона використання повітряного простору на постійній основі встановлюється Державіаслужбою за поданням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій і оприлюднюється в документах з аеронавігаційної інформації.

Так, Державіаслужбою України за поданням Украероцентра, згідно з статтею 30 Повітряного кодексу України та пунктом 101 розділу VII Положення №401 встановлено заборону на використання повітряного простору на період з 17:00 28 березня 2014 року по 23:59 28 червня 2014 року над півостровом Крим в межах координат відповідно до доданої до заперечень карти. В зв'язку з наведеними обставинами, відповідно до вимог Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (далі - Додаток 15) та Doc. 8126 ІКАО «Руководство по службам аэронавигационной информации» (далі - Doc. 8126), які є обов'язковими як для України, так і для Російської Федерації, згідно зі статями 37 та 38 вищезазначеної Конвенції та Правил обслуговування аеронавігаційною інформацією, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01 липня 2004 року №564 (далі - Правила №564) виданий й опублікований А0520/14.

Вимоги до змісту, правил видачі та випуску NOTAM уніфіковані для всіх країн, що приєдналися до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та містяться в Додатку 15 та Doc. 8126.

З огляду на те, що Україна та Російська Федерація приєдналися до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, NOTAM А0520/14 є обов'язковим для ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії».

Судами встановлено, що позивач та льотний екіпаж пасажирського судна, яке виконувало рейс AFL 1820, були обізнані про дію NOTAM А0520/14, оскільки відповідно до глави 8 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року інформація про діючі NOTAM надається експлуатантам повітряних суден.

Згідно листа Державного підприємства обслуговування повітряного руху від 21.08.2014 року № 1.14-112 Служба аеронавігаційної інформації Російської Федерації (ГУП ЦАИ ГА РФ) отримує аеронавігаційну інформацію від служби аеронавігаційної інформації України (САІ).

Всупереч встановленій забороні, ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» 03.04.2014 року здійснило політ в контрольованому повітряному просторі України без двостороннього зв'язку з органом обслуговування повітряного руху на закритий аеродром «Сімферополь».

Відповідно до ст. 11 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року та ч. 1 ст. 8 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про повітряне сполучення і співробітництво в галузі повітряного транспорту до повітряних суден авіакомпанії «Аерофлот» під час їх перебування на території України застосовуються закони та правила України, які регулюють приліт і виліт з її території повітряних суден, що здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію чи навігацію цих повітряних суден.

Відповідно до статей 133, 134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України.

Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що здійснивши 03.04.2014 року політ в контрольованому повітряному просторі України без двостороннього зв'язку з органом обслуговування повітряного руху на закритий аеродром «Сімферополь», ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» допустила правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України.

Як на підставу для скасування постанови № 000407 від 09.07.2014 року, позивач посилається на те, що до адміністративної відповідності було притягнуто ВАТ «Аерофлот», в той час як суб'єктом авіаційної діяльності виступає ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії».

Проте, які вірно зазначено судами, Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО) трилітерний індекс AFL було присвоєно авіакомпанії «Аерофлот», що зафіксовано у Doc. 8585/166 ИКАО «Условные обозначения летно-эксплуатационных агентств, авиационных органов и служб». Під даним індексом рейс може виконувати лише та авіакомпанія, якій він був присвоєний. Під індексом AFL рейси виконуються тільки авіакомпанією «Аерофлот».

За таких обставин посилання позивача на те, що постановою № 000407 від 09.07.2014 року штрафні санкції були накладені на юридичну особу, яка не є суб'єктом авіаційної діяльності - не знайшли свого підтвердження.

Посилання позивача на ту обставину, що під час складення протоколу № 000407 від 27.06.2014 року та розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації відповідачем були допущені порушення Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затвердженого наказом від 26.12.2011 року № 637, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, судами вірно зазначено, що процедурні порушення, навіть якщо вони були допущені контролюючим органом при розгляді справи про правопорушення, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення і чи вплинули вони на встановлення обставин порушення та на наслідки.

В даному випадку, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, обставини, на які посилається позивач, не призвели до неможливості захистити свої права та інтереси.

В судовому засіданні представники позивача посилались на обставини, зазначені в окремій ухвалі Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 січня 2015 року по справі № 826/10898/14, щодо процедурних порушень, допущених відповідачем при складанні постанови про притягнення до відповідальності позивача, яка була предметом оскарження по справі №826/10898/14.

Проте, колегія суддів зазначає, що в розумінні ст.72 КАС України, обставини, встановлені вищезазначеною ухвалою від 19 січня 2015 року по іншій справі і щодо оскарження іншої постанови про накладення штрафу, не можуть розглядатися як такі, що є безумовними і не підлягають доказуванню та спростовують висновки по даній справі.

Враховуючи викладене, а також те, що судами попередніх інстанцій встановлений факт порушення позивачем правил користування повітряним простором України, який не спростований належними доказами, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" в особі Представництва Відкритого акціонерного товариства "Аерофлот - російські авіалінії" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: