Рішення № 57816530, 16.05.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/831/16-ц

провадження №2/619/637/16

РІШЕННЯ

іменем України

16 травня 2016 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіОСОБА_1за участю секретаря судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області, треті особи: Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, відділ Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області, про визнання права власності,-

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області, треті особи: Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області, відділ Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 3,5568 га., яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради КСП «Харківська птахофабрика», згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯА №332085, кадастровий номер 6322082000:02:000:0105, виданого 27.04.2006 року на підставі розпорядження голови Дергачівської районної державної адміністрації від 22.05.2003 року №155, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010669300062, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_5, яка померла 12 серпня 2015 року. В обґрунтуванні позову ОСОБА_3 зазначив, що дана земельна ділянка належала ОСОБА_5, яка померла 12 серпня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія I-BL №505863, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області 17.08.2015 року, актовий запис №58. Заповіт складений 14.08.2007 року та посвідчений секретарем Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_6 Згідно даного заповіту ОСОБА_5 заповідає ОСОБА_3 належне їй майно, що буде належати їй на день смерті. Позивач у встановлений законом строк не зміг звернутися з заявою про прийняття спадщини до спливу шести місяців з дня відкриття спадщини до нотаріуса Дергачівського нотаріального округу, у звязку із хворобою.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Дергачівського району Харківської області не зявився, сільський голова ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій вказав, що з вимогами позовної заяви згоден, заперечень проти задоволення позову не має, справу просить розглядати у відсутність представника.

У судове засідання представник Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_8 не зявилася, подала до суду заяву, в якій вказала, що з вимогами позовної заяви згодна, за умови повного та всебічного вивчення матеріалів справи та винесення законного та обґрунтованого рішення, справу просила розглядати у її відсутність.

У судове засідання представник відділу Держгеокадастру у Дергачівському районі Харківської області не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки. Відповідно до поштового повідомлення судова повістка про виклик до суду була вручена 22 квітня 2016 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не зявився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав повністю, просив його задовольнити, справу просив розглядати у його відсутність.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно державного акту на про право власності на земельну ділянку серія ЯА №332085 від 27.04.2006 року, ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови Дергачівської райдержадміністрації від 22.05.2003 року №155, є власником земельної ділянки площею 3,5568 га, яка розташована на території ОСОБА_4 сільської ради, КСП «Харківська птахофабрика».

Згідно заповіту, складеного 17.08.2007 року та посвідченого секретарем Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_6 за реєстровим №252, ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_3 належне їй майно, де б таке не було та з чого б воно не складалось та все те, що буде належати їй на день смерті.

Згідно свідоцтва про смерть серія І-ВЛ №505863, ОСОБА_5 померла 12 серпня 2015 року.

Згідно листа завідуючої Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області №800/01-16 від 25.04.2016 року, після смерті ОСОБА_5 заяв про прийняття спадщини чи про відому від спадщини не находило, спадкова справа не заводилася.

Згідно листа ОСОБА_4 сільського голови №02-19/464 від 05.05.2016 року, заповіт ОСОБА_5, який складений 17.08.2007 року та посвідчений секретарем Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області ОСОБА_6 за реєстровим №252, не анульований.

Всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Як вбачається з листа завідуючої Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області, після смерті ОСОБА_5 заяв про прийняття спадщини чи про відому від спадщини не находило, спадкова справа не заводилася.

ОСОБА_3 у позовній заяві вказав, що не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки пропустив шестимісячний строк для звернення у звязку з хворобою.

Пленум Верховного Суду України у п.24 своєї постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» розяснив судам, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Також пленум у п.23 зазначеної постанови розяснив судам, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про нотаріат» №3425-XII від 02 вересня 1993 року, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених цим Законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду допустимих, в розумінні ч.2 ст.59 ЦПК України, доказів відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, а саме відповідної постанови, оформленої з дотриманням вимог ст.49 Закону України «Про нотаріат» №3425-XII від 02 вересня 1993 року.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58-61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Є. А. Болибок