Вирок № 57816469, 13.05.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2016 Справа №607/8871/14-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

при секретарях с/з Клюха І.М., Савіцька О.П., Гнатенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12014210010000952 від 08 квітня 2014 року про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Москви, Російської Федерації, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 24 березня 2003 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки;

- 24 липня 2007 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;

- 09 лютого 2011 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 71 КК України до покарання приєднано частину невідбутого покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду від 24 липня 2007 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. 21 листопада 2013 року звільнений умовно-достроково на невідбутий термін покарання 11 місяців 25 днів,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурорів Тернопільської місцевої прокуратури Гульовської О.Г., Юськів О.В., Вікарука Ю.Ю., потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, обвинуваченого ОСОБА_4, захисників - адвокатів Трача В.І., Шевчука В.О. -

ВСТАНОВИВ:

В обвинуваченого ОСОБА_4, 08 квітня 2014 року в період часу з 09 год. по 14 год., який перебував поблизу будинку АДРЕСА_3, виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, 08 квітня 2014 року в період часу з 09 год. по 14 год., обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та він не буде помічений сторонніми особами, через кватирку вікна проник у приміщення квартири АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_9, звідки таємно з корисливих мотивів викрав гроші в сумі 350 гривень, пилосос марки «Zelmer», вартістю 2000 гривень, сумка із фотоапаратом марки «Nikon - Coolpix L810 Black» та трьома акумуляторними батарейками до нього, вартістю 2500 гривень, скриньку, яка цінності в грошовому вигляді не представляє, у якій знаходились срібні вироби та вироби із каменю, а саме: перстень із металу сірого кольору із каменем «котяче око», вартістю 50 гривень, пара сережок із металу сірого кольору із каменем «котяче око», вартістю 100 гривень, срібний перстень 925 проби, вагою 1,3 грами, вартістю 39 гривень, коралі із каменю фіолетового кольору, вартістю 100 гривень, коралі із каменю «гранат», вартістю 100 гривень, коралі із річкових перлин, вартістю 100 гривень, срібний кулон у вигляді хрестика 925 проби, вагою 1 грам, вартістю 30 гривень, срібний кулон у вигляді «терез» 925 проби, вагою 1,93 грами, вартістю 57,9 гривень, срібний кулон у вигляді «терез» 925 проби, вагою 0,48 грам, вартістю 14,4 гривень, срібний ланцюжок 925 проби, вагою 3,66 грами, вартістю 109,8 гривень, срібний ланцюжок 925 проби, вагою 1,07 грам, вартістю 32,1 гривень, 4 ключі, які цінності в грошовому вигляді не становлять. З викраденим майном обвинувачений ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_9 шкоду на загальну суму 5583,2 гривень.

Також, 09 квітня 2014 року в період часу з 08 год. 30 хв. по 13 год. в обвинуваченого ОСОБА_4, який перебував поблизу будинку АДРЕСА_5, виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, 09 квітня 2014 року в період часу з 08 год. 30 хв. по 13 год., обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_5, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та він не буде помічений сторонніми особами, через кватирку вікна проник у приміщення квартири АДРЕСА_5, яка належить ОСОБА_10, звідки таємно з корисливих мотивів викрав золотий перстень 585 проби, вагою 1,79 грам, вартістю 733,9 гривень, пару золотих сережок 750 проби, вагою 2 грами кожна, вартістю 1880 гривень, одну срібну сережку 925 проби, вагою 2 грами, вартістю 60 гривень, срібний перстень 925 проби, вагою 6 грам, вартістю 180 гривень, срібний кулон 925 проби, вагою 5 грам, вартістю 150 гривень, срібний ланцюжок 925 проби, вагою 10 грам, вартістю 300 гривень, срібний перстень 925 проби, вагою 5 грам, вартістю 150 гривень, срібний перстень 925 проби, вагою 8 грам, вартістю 240 гривень, коралі виготовлені із дерева червоного кольору (біжутерія) та кольє із кулоном у вигляді кілець із металу сірого кольору (біжутерія), які цінності в грошовому вигляді для потерпілої не становлять. З викраденим майном обвинувачений ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_10 шкоду на загальну суму 3693,9 гривень.

Крім цього, 23 квітня 2014 року в період часу з 09 год. 30 хв. по 16 год. в обвинуваченого ОСОБА_4, який перебував поблизу будинку АДРЕСА_6, виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, 23 квітня 2014 року в період часу з 09 год. 30 хв. по 16 год., обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_6, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та він не буде помічений сторонніми особами, шляхом віджиму вікна проник у приміщення квартири АДРЕСА_6, яка належить ОСОБА_12, звідки таємно з корисливих мотивів викрав ноутбук торгової марки «НР ProBook 4530s», вартістю 4000 гривень, фотоапарат торгової марки «Kodak Easy Share М530», вартістю 800 гривень, золоту обручку 585 проби, вагою 2 грами, вартістю 820 гривень, золотий перстень 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 1230 гривень, золотий ланцюжок 585 проби, вагою 4 грами, вартістю 1640 гривень, пару золотих сережок 585 проби, вагою 4 грами, вартістю 1640 гривень, золотий браслет 585 проби, вагою 3 грами, вартістю 1230 гривень, срібний перстень 925 проби, вагою 2 грами, вартістю 60 гривень, срібний перстень 925 проби, вагою 1,5 грами, вартістю 45 гривень, браслет (біжутерія), вартістю 50 гривень. З викраденим майном обвинувачений ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_12 шкоду на загальну суму 11515 гривень.

Також, органами досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 13 березня 2014 року в період часу з 08 год. по 16 год., в ОСОБА_4, який перебував поблизу будинку АДРЕСА_7, виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, 13 березня 2014 року в період часу з 08 год. по 16 год., обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_7, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та він не буде помічений сторонніми особами, через кватирку вікна проник у приміщення квартири АДРЕСА_7, яка належить ОСОБА_8, звідки таємно з корисливих мотивів викрав монітор торгової марки «Samsung 943N», вартістю 1000 гривень, комп'ютерну акустику марки «Mustek», вартістю 500 гривень, срібний перстень 925 проби, вагою 2 грами, вартістю 60 гривень, срібний перстень 925 проби, вагою 2 грами, вартістю 60 гривень, срібний браслет 925 проби, вагою 4 грами, вартістю 120 гривень, пару срібних сережок 925 проби, вагою 2 грами кожна, вартістю 120 гривень. З викраденим майном ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_8 шкоду на загальну суму 1860 гривень.

Крім цього, в період з 13 квітня 2014 року по 17 квітня 2014 року в ОСОБА_4, який перебував поблизу будинку АДРЕСА_4, виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір, період з 13 квітня 2014 року по 17 квітня 2014 року, обвинувачений ОСОБА_4, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_4, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та він не буде помічений сторонніми особами, через кватирку вікна проник у приміщення квартири АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_11, звідки таємно з корисливих мотивів викрав пилосос торгової марки «Samsung», вартістю 700 гривень, металевий сейф, вартістю 470 гривень та два гаманці, які цінності для потерпілої не становлять. З викраденим майном ОСОБА_4 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_11 шкоду на загальну суму 1170 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, не визнав та суду показав, що 24 квітня 2014 року він був незаконно затриманий працівниками міліції, після чого у даному кримінальному провадженні почали з'являтися докази його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Обшук в його квартирі був проведений із порушеннями. Під час затримання працівники міліції його адвокатом не забезпечили. 23 квітня 2014 року він не міг скоїти злочин, оскільки в час, який зазначений в обвинувальному акті він знаходився на біржі праці та намагався влаштуватися на роботу. В ломбард здавав акустику, оскільки до нього звернувся його знайомий на ім'я ОСОБА_36 та попросив здати ці речі в ломбард, пояснюючи, що сам це зробити не може через відсутність паспорта при цьому запевнив, що вказані речі належать йому особисто.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив фак його перебування в час та за адресами, які викладені в обвинувальному акті, зазначивши при цьому, що необхідності вчиняти крадіжки у нього немає оскільки він виготовляє ікони, тому добре заробляє. Відбитки пальців та взуття, які вилучені під час огляду місць вчинення злочину, які, згідно висновків експерта, належать йому може пояснити лише підробкою зі сторони правоохоронних органів, з приводу чого він неодноразово звертався у різні інстанції. Вилучені речі за місцем його проживання, а саме: золоте кільце, буси червоного кольору належать його матері, а не потерпілим. На даний час він хворіє вірусним гепатитом, в колінні наявна кіста, тромбофлебіт.

В якості доказів на доведення вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, стороною обвинувачення надано наступні докази.

По епізоду щодо таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 13 березня 2014 року по АДРЕСА_7:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що 13 березня 2014 року, приблизно о 08 год. вона пішла з квартири, що знаходиться в АДРЕСА_7, а повернувшись з навчання, приблизно о 16 год. 30 хв. побачила, що привідкриті вхідні двері та квартирка на кухні. В квартирі був безпорядок. Виявивши відсутність монітора та колонок до комп'ютера, які знаходилися в головній прохідній кімнаті та срібних прикрас, а саме: пари сережок, колечка, браслету, які знаходилися в тій ж кімнаті, в шафі, вона викликала працівників міліції, які провели огляд квартири. Під час огляду були присутні вона, її тітка, її мама та працівники міліції. Було вилучено відбитки пальців рук та відбитки ноги. Замок в квартирі був не зламаний. Коли вона залишала зранку квартиру, то двері замкнула. Крім неї та її тітки ключів від дверей квартири ніхто не мав. Сережки були у вигляді листочка з трьома камінчиками і такий ж перстень, ще один великий перстень та браслет у вигляді плетіння.

Шкода потерпілій ОСОБА_8, завдана на суму 1860 грн., не відшкодована, речі не повернуті. Щодо міри покарання обвинуваченого ОСОБА_4 покладається на думку суду.

Картка первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 28 квітня 2014 року, згідно якої ОСОБА_8 повідомила Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про те, що 13 березня 2014 року шляхом вільного доступу через вікно невідома особа викрала з її квартири срібні вироби (4 вироби), монітор «Самсунг» та колонки до комп'ютера, завдавши збитків на суму 2500 гривень.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28 квітня 2014 року, згідно якого прийнято усну заяву від ОСОБА_8, яка звернулася до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області по факту: 13 березня 2014 року у період з 08 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. невідома особа таємно викрала із приміщення квартири АДРЕСА_2, речі ОСОБА_8, чим спричинила шкоду на суму, приблизно 2500.

Протокол огляду місця події від 28 квітня 2014 року з фототаблицею до нього, складеним в присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17, згідно якого, здійснено огляд приміщення квартири АДРЕСА_7, де було скоєно крадіжку майна, що належить ОСОБА_8 Під час даного огляду виявлено та вилучено три сліди папілярних візерунків пальців рук.

Суд вважає, що зазначений протокол є недопустимим доказом, а доводи сторони захисту щодо його недопустимості з приводу того, що відповідна слідча дія проведена у відсутності понятих такими, що заслуговують на увагу і підтверджуються показами потерпілої ОСОБА_8 наданими нею під час судового розгляду.

Подані стороною обвинувачення документи, а саме: картка первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 28 квітня 2014 року, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28 квітня 2014 року та протокол огляду місця події від 28 квітня 2014 року містять розбіжності з показаннями потерпілої ОСОБА_8 щодо часу звернення до правоохоронних органів по факту вчинення крадіжки, часу проведення огляду місця події та умов проведення такого огляду, а саме за відсутності понятих.

Протоколом огляду місця події від 28 квітня 2014 року також зафіксовано та вилучено три сліди папілярних візерунків пальців рук. Оскільки вказаний протокол визнаний судом недопустимим доказам, як наслідок, дані, що містяться у висновку експерта №147 від 15 травня 2014 року, а саме, слід пальця руки розміром 19х13 мм, вилучений під час огляду квартири АДРЕСА_2, що мало місце 28 квітня 2014 року, із внутрішньої сторони нижнього з правої сторони вікна на кухні на відстані 39 см з правої та 0,6 см від верхньої частини даного вікна, залишений вказівним пальцем лівої руки ОСОБА_4, є недопустимим доказом.

Копію довідки, що надана ПТ «Ломбард-Скарбниця» на запит Начальнику УКР УМВС України в Тернопільській області про звернення у їх відділення гр. ОСОБА_4 13 березня 2014 року та надання ним ломбарду заставного майна, а саме: акустика комп'ютерна MUSTEK SM-220, монітор 19 TFT-LCD Samsung 943N суд визнає недопустимим доказом, оскільки, згідно ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження зобов'язана надати суду оригінал документа.

Документи, що надані стороною обвинувачення, як докази на доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України, а саме: доручення про проведення слідчих (розшукових) дій 24/10-1057 від 20 травня 2014 року; рапорт помічника о/у ВКР ТМВ про проведення оперативно-пошукових заходів, не беруться судом до уваги, оскільки вони не містять жодних даних, які б вказували на вчинення останнім крадіжки майна, не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для даного кримінального провадження, з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку з іншими наявними доказами.

Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 за фактом вчинення таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 13 березня 2014 року по АДРЕСА_7 стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд, дослідивши та оцінивши надані стороною обвинувачення належні та допустимі докази на доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 13 березня 2014 року, вважає, що в них відсутні дані, які б вказували на вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, у зв'язку з чим його слід виправдати по вказаному епізоду за недоведеністю вини.

По епізоду щодо таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 в період з 13 по 17 квітня 2014 року по АДРЕСА_4:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_11 суду показала, що по АДРЕСА_4 вона здає в оренду квартиру. 17 квітня 2014 року вона прийшла у вказану квартиру та побачила, що відкриті квартирки двох вікон і виявила відсутність металевого сейфа та пилососа «самсунг». В сейфі знаходилися два гаманці, які матеріальної цінності для неї не становлять. Того ж дня вона звернулася в міліцію та написала відповідну заяву. До неї прийшло два працівники міліції, оглянули квартиру та сказали нічого не чіпати. 25 квітня 2014 року працівники міліції провели огляд квартири та виявили на підвіконні та на кухонному столі три відбитки взуття. Останній раз в квартирі, перед 17 квітня 2014 року, вона була 13 квітня 2014 року. У вчиненні крадіжки вона підозрює ОСОБА_18, яка 15 березня 2014 року заселилася у її квартиру та прийшла із обвинуваченим. З 17 квітня 2014 року по 25 квітня 2014 року в квартирі по АДРЕСА_4 нікого не було.

Завдана шкода потерпілій ОСОБА_11 на суму 1170 грн. не відшкодована. Щодо міри покарання обвинуваченого ОСОБА_4 вона просить його карати не суворо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показала, що 15 березня 2014 року вона приходила поселятися в квартиру по АДРЕСА_4 із своїм співробітником, який на наступний день поїхав в Бєлгород-Дністровський, оскільки там проживає. Обвинуваченого ОСОБА_4 вона не знає і з ним за вказаною адресою вона не приходила.

Картка первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 25 квітня 2014 року, згідно якої ОСОБА_11 повідомила Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про те, що в період з 13 квітня 2014 року по 17 квітня 2014 року невідома особа по АДРЕСА_4, через вікно проникла в її квартиру звідки викрала металевий сейф та пилосос «Самсунг».

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25 квітня 2014 року, згідно якого прийнято усну заяву від ОСОБА_11, яка звернулася до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області по факту: в період з 13 квітня 2014 року по 17 квітня 2014 року невідома особа, шляхом проникнення через вікно до приміщення квартири АДРЕСА_4, таємно викрала металевий сейф, в якому знаходилось два гаманці чорного та червоного кольору та пилосос марки «Самсунг» червоного кольору, які належали ОСОБА_11

Суд звертає увагу, на те що згідно показів потерпілої ОСОБА_11, остання вказувала що із заявою про вчинення крадіжки її майна, вона зверталася до правоохоронних органів 17 квітня 2014 року, а не 25 квітня 2014 року, як це вказано у даному протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та у картці первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону.

Протокол огляду місця події від 25 квітня 2014 року з фототаблицею до нього, складеним в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21, згідно якого, здійснено огляд приміщення квартири АДРЕСА_4, де було скоєно крадіжку майна, що належить ОСОБА_11 Під час даного огляду виявлено та вилучено п'ять слідів папілярних візерунків пальців рук та один слід низу взуття.

Суд вважає, що зазначений протокол є недопустимим доказом, оскільки такий складений всупереч вимогам ст. 104 КПК України, згідно якої протокол складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про місце проведення процесуальної дії. Дослідивши вказаний доказ, вбачається відсутність адреси (вулиці, номера будинку, населеного пункту) квартири АДРЕСА_4, у якій проведено огляд. Оскільки протоколом огляду місця події від 25 квітня 2014 року також зафіксовано та вилучено п'ять слідів папілярних візерунків пальців рук та один слід низу взуття, даний протокол визнаний судом недопустимим доказом, як наслідок, дані, що містяться у висновках експерта №17/151/14 від 16 травня 2014 року та №148 від 16 травня 2014 року, є недійсними.

Інших доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 за фактом вчинення таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 в період з 13 квітня 2014 року по 17 квітня 2014 року по АДРЕСА_4, стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Суд, дослідивши та оцінивши надані стороною обвинувачення належні та допустимі докази на доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_11 в період з 13 квітня 2014 року по 17 квітня 2014 року по АДРЕСА_4, вважає, що в них відсутні дані, які б вказували на вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочину, у зв'язку з чим його слід виправдати по вказаному епізоду за недоведеністю вини.

По епізоду щодо таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_9 08 квітня 2014 року по АДРЕСА_3:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що 08 квітня 2014 року, близько 14 год. 30 хв. додому по АДРЕСА_3 повернулася її дочка і побачила безлад, перевернуті меблі а також відкриту квартирку вікна у кухні та дитячій кімнаті. Замок вхідних дверей був замкнений. Вони виявили відсутність пилососа, фотоапарату «нікон», скриньки з біжутерією та сріблом (колечка, намиста, ланцюжки), грошових коштів в сумі 300 гривень і викликали працівників міліції. Того ж дня був проведений огляд її квартири, під час якого були присутні працівники міліції, поняті, та виявлено відбиток кросівка на підвіконні і відбиток руки на склі вікна. Їх квартира знаходиться на другому поверсі і коли вони зранку 08 квітня 2014 року виходили з неї, то залишили відкритою квартирку лише в кухні.

Шкода потерпілій ОСОБА_9 завдана на суму приблизно 5500 грн. Скринька із вмістом срібла та біжутерії їй повернута. Щодо міри покарання обвинуваченого ОСОБА_4 вона покладається на думку суду.

Картка первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 08 квітня 2014 року, згідно якої ОСОБА_15 повідомив Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про те, що 08 квітня 2014 року в період з 08 год. 30 хв. по 14 год. 00 хв. невідома особа через вікно проникла в його квартиру.

Протокол прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 квітня 2014 року, згідно якого прийнято усну заяву від ОСОБА_9, яка звернулася до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області по факту: 08 квітня 2014 року у період з 09 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. невстановлена особа шляхом проникнення через вікно до приміщення квартири АДРЕСА_3, таємно викрала цифровий фотоапарат марки «Nicon-Coolpix L810 Black» серійний номер 40116783, гроші в сумі 130 гривень, чоловічий золотий перстень, два золотих ланцюжки, чотири золотих кулони, два золотих жіночих персня, дві пари золотих сережок, шкатулку з рожевого каменю, в якій знаходяться речі, що належать ОСОБА_9

Заява ОСОБА_9 від 08 квітня 2014 року, згідно якої, остання надала працівникам міліції дозвіл на проведення огляду у приміщенні квартири АДРЕСА_3.

Протокол огляду місця події від 08 квітня 2014 року з фототаблицею до нього, складеним в присутності понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23, згідно якого, здійснено огляд приміщення квартири АДРЕСА_3, де було скоєно крадіжку майна, що належить ОСОБА_9 Під час даного огляду виявлено та вилучено сліди папілярних візерунків пальців рук та слід взуття із поверхні підвіконника.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості вказаного доказу, з приводу того, що в протоколі не зазначено індивідуалізуючих ознак власника даної квартири, суд до уваги не бере оскільки не зазначення такої інформації не є істотним порушенням щодо проведення слідчої дії - огляду місця події та не є підставою для визнання такого доказу недопустимим.

Висновок експерта №117 від 25 квітня 2014 року, згідно якого, з чотирнадцяти слідів папілярних узорів, які були виявлені та вилучені під час огляду приміщення квартири АДРЕСА_3, що мало місце 08 квітня 2014 року: сім слідів папілярних узорів придатні для ідентифікації по них особи (осіб), що їх залишила (залишили), з яких шість належать ОСОБА_9 та ОСОБА_24, а сьомий (слід долонної поверхні руки розміром 79х42 мм, вилучений із внутрішньої сторони рами між першим і другим поверхом) не належить ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_9, а залишений іншою особою.

Протокол отримання зразків для експертизи від 25 квітня 2014 року, згідно якого у ОСОБА_4 відібрано зразки папілярних узорів для проведення дактилоскопічної експертизи на підставі постанови старшого прокурора прокуратури м. Тернополя від 25 квітня 2014 року.

Висновок експерта №158 від 15 травня 2014 року, згідно якого на дослідження надано слід долонної поверхні руки розміром 79х42 мм, вилучений із внутрішньої сторони рами між першим і другим поверхом по якому проводилась судово-дактилоскопічна експертиза №117 від 25 квітня 2014 року та порівняльний матеріал відбитків, відтисків пальців рук на дактилоскопічній карті, заповненні на ім'я гр. ОСОБА_4 Один слід папілярного узору, який був виявлений та вилучений під час огляду приміщення квартири АДРЕСА_3, що мало місце 08 квітня 2014 року, що згідно висновку експерта №117 від 25 квітня 2014 року залишений іншою особою, а саме: слід долонної поверхні руки розміром 79х42 мм, вилучений із внутрішньої сторони рами між першим і другим поверхом, залишений долонною поверхнею правої руки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Висновок експерта №17/119/14 від 15 квітня 2014 року, згідно якого, слід низу взуття, а саме слід-нашарування на дактилоскопічній плівці, що був виявлений та вилучений під час огляду місця події за фактом таємного викрадення майна із приміщення квартири АДРЕСА_3, який мав місце 08 квітня 2014 року, в період часу з 09 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. - придатний лише для визначення групової належності взуття, яке його залишило.

Висновок експерта №17/153/14 від 17 травня 2014 року, згідно якого, наданий на експертизу слід нашарування на дактилоскопічній плівці, що був виявлений та вилучений під час огляду місця події за фактом таємного викрадення майна із приміщення квартири АДРЕСА_3, який мав місце 08 квітня 2014 року в період часу з 09 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. - залишений таким же взуттям (з таким же характером і видом рельєфного малюнку, формою та розмірами елементів малюнку) як і туфлі на ліву ногу, вилучені у гр. ОСОБА_4 Встановити чи залишений даний слід саме тими туфлями, не представляється можливим, оскільки зафіксований під час огляду місця події слід-нашарування низу взуття є малоінформативним, а встановлений збіг загальних ознак є недостатнім для категорично позитивного висновку про тотожність даного сліду низу взуття із туфлями, які були вилучені у гр. ОСОБА_4, це дає підстави для висновку проте, що встановити чи залишений даний слід саме тими туфлями, не представляється можливим в зв'язку з відсутністю в сліді індивідуальних ознак, які були б властиві тільки низу підошви досліджуваного взуття. Поряд із вказаними ознаками, що збігаються в сліді і експериментальних відбитках спостерігаються деякі розбіжності розмірів окремих елементів та величини проміжків між ними. Ці розбіжності не суттєві, оскільки вони можуть бути поясненні процесом слідоутворення порівняльного сліду, а саме ковзанням низу взуття по опорній поверхні і тупцюванням людини на одному місці, у результаті чого слід низу взуття накладається сам на себе, а також різною силою натиску в процесі утворення порівнюваних слідів та різним матеріалом на який вони наносились. Виявлені розбіжності на вірогідно позитивний висновок не впливають.

З приводу того, що протокол огляду місця події від 08 квітня 2014 року на думку сторони захисту є не допустимим доказом, а тому вищевказані чотири висновки експертів не допустимі докази, оскільки є похідними від нього, суд не погоджується з мотивів, що доводи сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події від 08 квітня 2014 року судом відхилені.

Під час обшуку, проведеного 24 квітня 2014 року на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/5648/14-к від 11 квітня 2014 року, відомості про яке відображено у відповідному протоколі проведення слідчої дії, в квартирі АДРЕСА_1, де проживає обвинувачений ОСОБА_4, були виявлені та вилучені, зокрема: взуття, типу кросівки чорного кольору; взуття коричневого кольору типу туфлі; мобільний телефон сірого кольору моделі «DONOD» з металевим корпусом; SIM-карта оператора Beeline та пластикові картки для SIM-карток мобільного оператора Київстар у кількості 2 шт.; жіночий перстень жовтого кольору з білими камінцями у кількості 18 шт. та фіолетовим камінцем по середині у кількості 1 шт.; металевий предмет жовтого кольору у вигляді підкови; жіночу сережку чорного кольору у вигляді кулі; банківська карта банку «Дельта банк» червоного кольору; SIM-карта оператора МТС червоного кольору; сережка металева світлого кольору із камінцем червоного кольору квадратної форми; сережки металеві світлого кольору у кількості 2 шт. виявлені у прозорій поліетиленовій коробці; жіночий годинник з металевим корпусом та ремінцем світлого кольору та циферблатом зеленого кольору; жіночі сережки у кількості 11 шт. світлого кольору; жіночий металевий браслет світлого кольору з камінцями у кількості 5 шт.; металевий браслет жовтого кольору; жіночий перстень, металевий, світлого кольору із камінцями зеленого кольору та основою овальної форми; свідоцтво про народження на ім'я ОСОБА_4; паперова бірка з написом ФОП «ОСОБА_37» у поліетиленовому пакеті виявлено у кишені штанів у вітальній кімнаті; пластикові картки для SIM-карток мобільного оператора «Київстар» у кількості 2 шт. та МТС - 1 шт.; паспорт на ім'я ОСОБА_4 (громадянина України); браслет з камінцями сірого кольору; біжутерія з камінцями червоного кольору; біжутерія з камінцями чорного та фіолетового кольорів; ланцюжок металевий з металевим кулоном світлого кольору; годинник з металевим корпусом та ремінцем світлого кольору; металева брошка у вигляді ящірки; дві металеві сережки з камінцями чорного кольору; сережки у кількості 4 шт. з камінцями різних розмірів; уламок хреста, металевий, жовтого кольору; пластикові карти для SIM-карт мобільних операторів Beeline та Київстар; DVD плеєр сірого кольору марки «Thomson»; біжутерія у вигляді намиста червоного кольору; SIM-карта мобільного оператора Київстар; намиста у кількості 2 шт. виготовлених з каміння фіолетового та коричневого кольору; шматки ланцюжка у кількості 5 шт., світлого кольору з хрестиком та емблемою ваг; кулон світлого кольору з емблемою ваг; сережки у кількості 2 шт. та перстень світлого кольору з камінням коричневого кольору; перстень світлого кольору з емблемою серця; камінь коричневого кольору; пластикові карти ломбарду «Скарбниця» у кількості 2 шт. синього та коричневого кольору; витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища - частину яких визнано речовими доказами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 суду показав, що в кінці весни 2014 року він, разом з ОСОБА_4, в автомобілі таксі їхали по справах. Недоїжджаючи до місця призначення автомобіль, в якому вони рухалися, підрізало дві машини та із застосуванням сили їх витягли і повезли у друге відділення міліції, де вони перебували, приблизно чотири години. Там забрали їх особисті речі. Після цього, його в наручниках привезли по місцю проживання для проведення обшуку. Вхідні двері квартири відкрили його ключами, запросили двох понятих і почали проводити обшук. Один понятий знаходився в коридорі, другий понятий знаходився в кімнаті. Під час цього обшуку працівники міліції забрали всі його особисті речі та речі його матері, а саме біжутерію, банківські карточки. Які речі брата вилучили він не пригадує. Після чого, його знову завезли в міський відділ міліції. До проведення обшуку в нього були зауваження, однак працівники міліції не дозволили їх написати в протоколі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 суду показав, що він працює таксистом. Точної дати пригадати не може, однак це могло бути 24 квітня 2014 року, приблизно в передобідню пору він отримав замовлення на АДРЕСА_1. В його автомобіль сіло двоє чоловік, один з яких обвинувачений ОСОБА_4 і вони поїхали в сторону масиву «Бам». На перехресті біля магазину «Берегиня» він зупинився не червоне світло світлофора. Біля нього зупинилася інша машина, з якої вибігли люди в цивільному та витягнули з його автомобіля двох осіб, які там знаходилися. До нього підійшов чоловік також в цивільному, представився працівником міліції і запропонував йому проїхати у відділення, що по вул. Яремчука в м. Тернополі. Він погодився. Там йому задали запитання, чи знайомі йому особи, які знаходилися в його автомобілі, на що він відповів, що ні, після чого його відпустили.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 суду показав, що 24 квітня 2014 року до нього додому прийшли працівники міліції та запросили бути понятим під час обшуку в квартирі по АДРЕСА_1 на що він погодився. У вказаній квартирі проживає обвинувачений ОСОБА_4, його брат та мати. Йому відомо, що власником квартири є мати ОСОБА_4, однак її під час обшуку не було, а був брат обвинуваченого, який знаходився в наручниках. Обшук проводився працівниками міліції, присутніми також були працівники прокуратури та ще один понятий. Перед початком обшуку було пред'явлено ухвалу про дозвіл на обшук. Він (ОСОБА_29), під час обшуку знаходився біля вхідних дверей, а згодом перемістився в кімнату та бачив, що відбувається в більшій половині квартири. Великі речі, які вилучалися, йому пред'являли, речі малих розмірів записували в протокол зі слів слідчого. В кінці обшуку він прочитав та підписав протокол обшуку, який складався з декількох сторінок, в якому було зазначено речі, які вилучалися.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 суду показав, що він був присутній під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1. Також були присутні працівники міліції та ще один понятий. З його сторони зауважень щодо проведення обшуку не було. Перед початком його проведення була представлена ухвала про дозвіл на проведення обшуку. Під час проведення цього обшуку вилучалися речі, однак що саме пригадати не може. Вказані речі пред'являлися для огляду. За результатами проведення обшуку складався протокол, однак він його не перечитував.

Доводи сторони захисту, щодо недопустимості протоколу обшуку від 24 квітня 2014 року, як доказу, через відсутність у ньому відомостей про місце проведення такої слідчої дії спростовано шляхом допиту понятих, які були присутніми під час обшуку та один із яких, будучи сусідом (ОСОБА_29) показав в судовому засіданні, що така дія проводилась за адресою: АДРЕСА_1, а інший понятий (ОСОБА_30), що слідча дія проводилась за адресою: АДРЕСА_1, номерів будинку та квартири не пам'ятає.

Доводи сторони захисту щодо неправомірності проведення даного обшуку іншим слідчим, ніж тим, якому надано дозвіл на проведення такої слідчої дії, є хибними, оскільки таке його проведення не заборонено вимогами КПК України.

Ряд речей, згідно її заяви, без впізнання, повернуті потерпілій ОСОБА_9, відповідно до якої вона отримала: скриньку із каменю рожевого кольору; перстень із металу сірого кольору із каменем «котяче око»; пара сережок із металу сірого кольору із каменем «котяче око»; срібний перстень із білим камінцем на якому зображено серце; коралі із каменю фіолетового кольору; коралі із каменю «гранат»; срібну підвіску у вигляді хрестика; срібну підвіску у вигляді «терез»; срібну підвіску у вигляді «терез»; два срібних ланцюжки. Доказів на встановлення приналежності вказаних речей до речей, що були вилученні під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, під час судового розгляду стороною обвинувачення надано не було, а тому як наслідок докази - заява ОСОБА_9 та протокол огляду предмету від 05 травня 2014 року, суд вважає неналежними доказами вини обвинуваченого ОСОБА_4

Стороною обвинувачення в якості доказу винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 надано суду спецповідомлення Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Тернопільській області №14/17-153 від 08 квітня 2014 року, в якому зазначено, що під час перевірки за автоматизованим дактилоскопічним обліком НДЕКЦ МВС України в Тернопільській області слідів рук, вилучених під час огляду приміщення квартири АДРЕСА_3 (ЄО-5500 від 08 квітня 2014 року) встановлено, що один слід долонної поверхні руки, залишений долонною поверхнею правої руки гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає: АДРЕСА_1 (згідно записів в паспорті дактилокарти). Проте, суд вважає, що відомості, викладені в зазначеному повідомленні, є недопустимим доказом і не можуть враховуватись при ухваленні вироку, так як у відповідності до вимог ст. 242 КПК України, вирішення питання щодо ідентифікації особи за слідами відбитків пальців рук належить до компетенції дактилоскопічної експертизи, а зазначене вище спецповідомлення НДЕКЦ носить лише імовірний характер і не замінює експертного висновку.

По епізоду щодо таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_10 09 квітня 2014 року по АДРЕСА_5:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 суду показала, що в перших числах квітня 2014 року зранку, близько 08 год. 30 хв. вона пішла на роботу, а повернувшись, близько 13 год. в квартирі по АДРЕСА_5 виявила розкидані речі та відсутність дорогоцінностей. Замок вхідних дверей був замкнений. Квартира знаходиться на другому поверсі, квартирка у вікні на кухні була привідкрита. Вона викликала працівників міліції, які провели огляд та вилучили відбитки пальців та слід взуття на підвіконні. Під час огляду були присутні працівники міліції та поняті. У неї було викрадено: золотий перстень, золоті сережки, срібний ланцюжок, три срібні перстні, дві пари срібних сережок та срібний кулон. Вказані речі знаходилися в шкатулці, яка знаходилася в шафі в одній із кімнат. У вказаній шкатулці знаходилася також біжутерія: червоні буси та білий кулон, яка для неї матеріальної цінності не становить, однак вона їй повернута. Вказану біжутерію працівники міліції їй пред'являли для впізнання.

Завдана шкода потерпілій ОСОБА_10 не відшкодована. Щодо міри покарання обвинуваченого ОСОБА_4 вона покладається на думку суду.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 09 квітня 2014 року, згідно якого прийнято заяву від ОСОБА_10, яка звернулася до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області по факту: притягнення до кримінальної відповідальності невстановлену особу, яка 09 квітня 2014 року з 08 год. 30 хв. по 13 год. 00 хв. з приміщення її квартири, що за адресою АДРЕСА_5, таємно викрала золоті та срібні вироби на загальну суму приблизно 3800 гривень.

Заява ОСОБА_10 від 09 квітня 2014 року, згідно якої остання надала працівникам міліції дозвіл на проведення огляду у приміщенні квартири АДРЕСА_5.

Протокол огляду місця події від 09 квітня 2014 року з фототаблицею до нього, складений в присутності понятих ОСОБА_31 та ОСОБА_32, згідно якого, здійснено огляд приміщення квартири АДРЕСА_5, де було скоєно крадіжку майна, що належить ОСОБА_10 Під час даного огляду виявлено та вилучено сліди папілярних візерунків пальців рук та слід низу взуття із підвіконника.

Доводи сторони захисту про недопустимість вказаного доказу з підстав відсутності постанови про призначення спеціаліста на час проведення огляду місця події є необґрунтованими та таким, що не передбачено вимогами ст. 237 КПК України. Відсутність понятих при проведенні слідчої дії спростовуються показами потерпілої ОСОБА_10, яка в судовому засіданні запевнила, що такі були присутніми.

Висновок експерта №17/123/14 від 14 квітня 2014 року, згідно якого, слід низу взуття, а саме слід-нашарування на дактилоскопічній плівці, що був виявлений та вилучений під час огляду із підвіконника під час огляду приміщення квартири АДРЕСА_5, що мав місце в період часу із 08 год. 30 хв. по 13 год. 00 хв. 09 квітня 2014 року - придатний лише для визначення групової належності взуття, яке його залишило.

Висновок експерта №17/152/14 від 16 травня 2014 року, згідно якого, наданий на експертизу слід нашарування низу взуття, перенесений на відрізок дактилоскопічної плівки, що був виявлений та вилучений під час огляду місця події за фактом таємного викрадення майна із приміщення квартири АДРЕСА_5, що мав місце в період часу із 08 год. 30 хв. по 13 год. 00 хв. 09 квітня 2014 року - залишений таким же взуттям (з таким же характером і видом рельєфного малюнку, формою та розмірами елементів малюнку) як і туфлі, вилучені у гр. ОСОБА_4 Встановити чи залишений даний слід саме тими туфлями, не представляється можливим, оскільки зафіксований під час огляду місця події слід-нашарування низу взуття є малоінформативним, а встановлений збіг загальних ознак є недостатнім для категорично позитивного висновку про тотожність даного сліду низу взуття із туфлями, які були вилучені у гр. ОСОБА_4, це дає підстави для висновку проте, що встановити чи залишений даний слід саме тими туфлями, не представляється можливим в зв'язку з відсутністю в сліді індивідуальних ознак, які були б властиві тільки низу підошви досліджуваного взуття. Поряд із вказаними ознаками, що збігаються в сліді і експериментальних відбитках спостерігаються деякі розбіжності розмірів окремих елементів та величини проміжків між ними. Ці розбіжності не суттєві, оскільки вони можуть бути поясненні процесом слідоутворення порівняльного сліду, а саме ковзанням низу взуття по опорній поверхні і тупцюванням людини на одному місці, у результаті чого слід низу взуття накладається сам на себе, а також різною силою натиску в процесі утворення порівнюваних слідів та різним матеріалом на який вони наносились. Виявлені розбіжності на вірогідно позитивний висновок не впливають.

З приводу того, що протокол огляду місця події від 09 квітня 2014 року на думку сторони захисту є не допустимим доказом, а тому вищевказані два висновки експертів не допустимі докази, оскільки є похідними від нього, суд не погоджується з мотивів, що доводи сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події від 09 квітня 2014 року судом відхилені.

Ряд речей, без впізнання, повернуті потерпілій ОСОБА_10, що підтверджується заявою, згідно якої вона отримала: коралі жіночі, виготовлені із дерева червоного кольору; кольє виготовлене із металу сірого кольору із кулоном у вигляді кілець різних розмірів. Доказів на встановлення приналежності вказаних речей до речей, що були вилученні під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, під час судового розгляду стороною обвинувачення надано не було, а тому як наслідок докази - заява ОСОБА_10 та протокол огляду предмету від 13 травня 2014 року, суд вважає неналежними доказами вини обвинуваченого ОСОБА_4

По епізоду щодо таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_12 23 квітня 2014 року по АДРЕСА_6:

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 суду показала, що 23 квітня 2014 року, близько 16 год. 00 хв. вона повернулася до дому по АДРЕСА_6 та побачила, що в квартирі, на кухні відкрита квартирка та відсутні ноутбук марки «hp», який знаходився на кухні, фотоапарат «кодак» біля входу та золоті прикраси, які знаходилися в шафі. Із золотих виробів зникло: золоті сережки подовгастої форми в середині з кружечками, браслет дитячий з надписом «ОСОБА_38», ланцюжок, золотий перстень з камінчиками, два срібних перстні, біжутерія. Вона викликала працівників міліції, які провели огляд квартири та вилучили відбитки пальців та відбиток взуття на підвіконні в кухні. Їй повернули золотий перстень та золотий браслет, які вона впізнала.

Завдана шкода потерпілій ОСОБА_12 не відшкодована, окрім повернутих речей. Щодо міри покарання обвинуваченого ОСОБА_4 вона просить його карати суворо.

Картка первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 23 квітня 2014 року, згідно якої ОСОБА_33 повідомив Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській області про те, що в період з 09 год. 00 хв. по 16 год. 30 хв. 23 квітня 2014 року невідома особа через вікно у вітальні проникла у квартиру звідки викрала ноутбук «HP SP» та золоті вироби: кульчики, цепочку, два кольца, браслет.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23 квітня 2014 року, згідно якого прийнято усну заяву від ОСОБА_12, яка звернулася до Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області по факту: 23 квітня 2014 року в період часу із 09 год. 30 хв. по 16 год. 00 хв. невідома особа із квартири АДРЕСА_6, таємно викрала ноутбук торгової марки «НР», фотоапарат торгової марки «KODAK», золоті та срібні вироби, чим завдали ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 9100 грн.

Заява ОСОБА_12 від 23 квітня 2014 року, згідно якої, остання надала працівникам міліції дозвіл на проведення огляду у приміщенні квартири АДРЕСА_6.

Протокол огляду місця події від 23 квітня 2014 року з фототаблицею до нього, складеним в присутності понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35, згідно якого здійснено огляд приміщення квартири АДРЕСА_6, де було скоєно крадіжку майна, що належить ОСОБА_12 Під час даного огляду виявлено та вилучено два сліди низу взуття та п'ять слідів пальців рук.

Висновок експерта №17/154/14 від 17 травня 2014 року, згідно якого, надані на експертизу два сліди нашарування низу взуття, перенесені на два відрізки дактилоскопічних плівок чорного кольору, що були виявлені та вилучені під час огляду місця події за фактом таємного викрадення майна із приміщення квартири АДРЕСА_6, який мав місце 23 квітня 2014 року в період часу із 09 год. 30 хв. по 16 год. 00 хв., придатні лише для визначення групової належності взуття, яке їх залишило. Слід розмірами 83х87 мм, перенесеним на відрізок дактилоскопічної плівки чорного кольору розмірами 129х89 мм, залишений таким же взуттям (з таким же характером і видом рельєфного малюнку, формою та розмірами елементів малюнку) як і кросівки, вилучені у гр. ОСОБА_4 Слід розмірами 194х92 мм, перенесеним на відрізок дактилоскопічної плівки чорного кольору розмірами 264х93 мм, залишений таким же взуттям (з таким же характером і видом рельєфного малюнку, формою та розмірами елементів малюнку) як і кросівки на праву ногу, вилучені у гр. ОСОБА_4 Встановити чи залишені дані сліди саме тими кросівками, не представляється можливим, оскільки зафіксовані під час огляду місця події сліди-нашарування низу взуття є малоінформативними, а встановлений збіг загальних ознак є недостатнім для категорично позитивного висновку про тотожність даних слідів низу взуття із кросівками, які були вилучені у гр. ОСОБА_4, це дає підстави для висновку проте, що встановити чи залишені дані сліди саме тими кросівками, не представляється можливим в зв'язку з відсутністю в слідах індивідуальних ознак, які були б властиві тільки низу підошви досліджуваного взуття. Поряд із вказаними ознаками, що збігаються в слідах і експериментальних відбитках спостерігаються деякі розбіжності розмірів окремих елементів та величини проміжків між ними. Ці розбіжності не суттєві, оскільки вони можуть бути поясненні процесом слідоутворення порівняльних слідів, а саме ковзанням низу взуття по опорній поверхні і тупцюванням людини на одному місці, у результаті чого слід низу взуття накладається сам на себе, а також різною силою натиску в процесі утворення порівнюваних слідів та різним матеріалом на який вони наносились. Виявлені розбіжності на вірогідно позитивний висновок не впливають.

Висновок експерта №149 від 17 травня 2014 року, згідно якого п'ять слідів папілярних узорів, які були виявлені та вилучені під час огляду квартири АДРЕСА_6, за фактом крадіжки у гр. ОСОБА_12, що мало місце 23 квітня 2014 року придатні для ідентифікації по них особи (осіб), що їх залишила (залишили). Слід пальця руки розміром 11х10 мм, виявлений на частині штапіка, який вилучений із внутрішньої сторони вікна у кухні, залишений вказівним пальцем правої руки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Слід пальця руки розміром 16х14 мм, виявлений на частині штапіка, який вилучений із внутрішньої сторони вікна у кухні, залишений середнім пальцем правої руки гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Слід пальця руки розміром 15х11 мм, виявлений на частині штапіка, який вилучений із внутрішньої сторони вікна у кухні, залишений безіменним пальцем правої руки гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ряд речей повернуті потерпілій ОСОБА_12, що підтверджується заявою, згідно якої вона отримала: перстень із металу жовтого кольору, із прикрасою у вигляді квіточки із камінцями, на якому міститься напис «585» та клеймо заводу виробника, вага якого становить 3,44 грами; браслет виготовлений із сірого кольору, без будь-яких маркувальних позначок (біжутерія), із камінцями фіолетового кольору. Доказів на встановлення приналежності вказаних речей до речей, що були вилученні під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, під час судового розгляду стороною обвинувачення надано не було, а тому як наслідок докази - заява ОСОБА_12, протокол огляду предмету від 25 квітня 2014 року, два протоколи пред'явлення речей для впізнання від 24 квітня 2014 року,суд вважає неналежними доказами вини обвинуваченого ОСОБА_4

Стороною обвинувачення в якості доказу винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 надано суду спецповідомлення Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Тернопільській області №14/17-189 від 25 квітня 2014 року та №14/17-187 від 24 квітня 2014 року, в яких зазначено, що під час перевірки низу взуття, яке вилучено у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено збіг по загальних ознаках із слідами низу взуття виявлених при огляді місця подій по факту крадіжки майна із квартир АДРЕСА_6, (ЄО 6368 від 23 квітня 2014 року); що під час перевірки за автоматизованим дактилоскопічним обліком НДЕКЦ МВС України в Тернопільській області слідів рук, вилучених під час огляду приміщення квартири АДРЕСА_6 (ЄО-6368 від 23 квітня 2014 року) встановлено, що три сліди пальців рук, залишений вказівним, середнім та безіменним пальцями правої руки гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає: АДРЕСА_1 (згідно записів в паспорті дактилокарти). Проте, суд вважає, що зазначені повідомлення є недопустимими доказами і не можуть враховуватись при ухваленні вироку, так як у відповідності до вимог ст. 242 КПК України, вирішення питання щодо ідентифікації особи за слідами відбитків пальців рук чи інших слідів, належить до компетенції дактилоскопічної експертизи, а зазначені вище спецповідомлення НДЕКЦ носять лише імовірний характер і не замінюють експертного висновку.

Крім цього, під час судового розгляду захисник Шевчук В.О. просив суд визнати недопустимими доказами протоколи огляду місця події, проведені в квартирах потерпілих: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11та ОСОБА_12, посилаючись на те, що їх проведено без письмового дозволу власників квартир. Однак, суд не приймає зазначені твердження сторони захисту до уваги і вважає їх хибними, так як вони спростовуються наданими стороною обвинувачення відповідними письмовими заявами ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11та ОСОБА_12 Крім того, потерпіла ОСОБА_8 підтвердила в судовому засіданні, що огляд її житла було проведено з її дозволу.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в житло.

Злочин передбачений ч. 3 ст.185 КК України відноситься до категорії злочинів з матеріальним складом, тобто з об'єктивної сторони характеризується протиправним вилученням чужого майна, вартість якого визначається у визначеному законом порядку. Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням відноситься до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06 листопада 2009 року №10, розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи.

На підтвердження виду і розміру шкоди, завданої злочинами, стороною обвинувачення, потерпілими не надано суду належних та допустимих доказів вартості викраденого у потерпілих майна.

Зі змісту пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення вбачається, що він незаконно проник у приміщення квартир потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 В ході судового розгляду вказана обставина, на думку суду, повністю доведена належними та допустимими доказами, дослідженими під час судового засідання.

Однак, оцінивши досліджені та перевірені під час судового розгляду допустимі докази в їх сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено вчинення крадіжки ОСОБА_4 конкретних речей, вартість яких, з врахуванням розміру податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1. п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для відповідного року (з урахуванням положень п.22.4 ст.22 цього Закону), вказувала б на наявність в діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України.

Твердження ОСОБА_4, про те, що під час обшуку в квартирі по АДРЕСА_1, за місцем його проживання, вилучено речі, а саме прикраси, які належать його матері, стороною обвинувачення під час досудового розгляду та під час судового розгляду не спростовано належними та допустимим доказами, а згідно положень та принципів Конституції України, КПК України, п.2 ст.6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_4 тлумачаться судом на його користь.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» в розумінні Суду принцип презумпції невинуватості полягає в наступному. Тягар доведення вини обвинуваченого покладається на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. Обвинувач повинен повідомити обвинуваченому про докази, що маються проти нього, для того, щоб він міг підготувати та надати доводи в свій захист, і врешті-решт, обвинувачення повинно надати докази, достатні для визнання його винуватим.

Частина 5 ст.9 КПК України передбачає, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, суд оцінюючи всі докази за даним кримінальним провадженням в їх сукупності враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (п.53 рішення Суду від 20 вересня 2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»). Також, має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення Суду від 11 липня 2013 року у справі «Вєренцов проти України»).

У відповідності до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведеності у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Отже, стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_4 таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням в житло. У зв'язку з чим із обсягу пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення по епізодах із потерпілими ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 слід виключити посилання сторони обвинувачення на викрадення ОСОБА_4 майна потерпілих, як недоведене.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 3 ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне змінити правову кваліфікацію вчинених ОСОБА_4 злочинів та кваліфікувати його дії за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до житла.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, згідно ст. 12 КК України відноситься до невеликої тяжкості, обставини його вчинення, зокрема мета, спосіб, наслідки, період вчинення - протягом не відбутої частини покарання за попереднім вироком, особу винного, а саме його вік, те, що він раніше судимий, стан його здоров'я - наявний хронічний вірусний гепатит асоційований з вірусним гепатитом С, не активна фаза, розлад психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності в фазі ремісії, реактивний артрит правого колінного суглобу з больовим синдромом, перебування на обліку в лікаря-нарколога, конкретні обставини справи. Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд не вбачає. До обставин, які обтяжують його покарання, суд відносить рецидив злочину. Підстав для застосування ст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді обмеження волі.

Крім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 лютого 2011 року за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 13 листопада 2013 року ОСОБА_4 звільнено умовно-достроково від відбування покарання на не відбутий строк покарання 11 місяців 25 днів.

Зважаючи на те, що новий злочин ОСОБА_4 було вчинено до повного відбуття покарання за попереднім вироком, остаточне покарання йому слід визначити за сукупністю вироків, за правилами ст. 71 КК України, частково приєднавши до призначеного за даним вироком покарання у виді обмеження волі, не відбуту частину покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі, із застосуванням правил складання покарань у відповідності до ст. 72 КК України, згідно якого - 1 дню позбавлення волі відповідає 2 дні обмеження волі.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим ОСОБА_4, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Заява ОСОБА_4 про застосування до нього ЗУ «Про амністію в 2014 році» до задоволення не підлягає, оскільки, згідно ст. 4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві або більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії (щодо конкретно визначеної особи). Вивчення особи ОСОБА_4, судом встановлено, що він має три судимості за вчинення умисних тяжких злочинів та до нього не прийнято індивідуальної амністії.

Згідно з положеннями ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судових експертиз.

Витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз № 147 від 15 травня 2014 року, в розмірі 368,94 грн., № 17/151/14 від 16 травня 2014 року, в розмірі 491,92 грн., № 148 від 16 травня 2014 року, в розмірі 368,94 грн. - компенсувати за рахунок Державного бюджету України, оскільки епізоди, у яких вказані висновки слугували як доказ визнані судом недоведеними.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати невинуватим та виправдати по епізодах таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_8 13 березня 2014 року та потерпілої ОСОБА_11 в період з 13 квітня 2014 року по 17 квітня 2014 року, у зв'язку із недоведеністю його вини у вчиненні цих злочинів.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 2 років обмеження волі.

Відповідно до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 лютого 2011 року у виді 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі та визначити остаточне покарання ОСОБА_4, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КК України, у виді 1 (одного) року 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк призначеного судом покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього ув'язнення з 24 квітня 2014 року по 23 березня 2015 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що становить 1(один) рік 9(дев'ять) місяців 14 (чотирнадцять) днів.

Вважати ОСОБА_4 таким, що відбув призначене судом покарання повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №117 від 25 квітня 2014 рокув розмірі 430 грн. 43 коп., додаткової дактилоскопічної експертизи №158 від 15 травня 2014 рокув розмірі 430 грн. 43 коп., трасологічної експертизи №17/119/14 від 15 квітня 2014 рокув розмірі 294 грн. 84 коп., додаткової трасологічної експертизи №17/153/14 від 17 травня 2014 рокув розмірі 491 грн. 92 коп., трасологічної експертизи №17/123/14 від 14 квітня 2014 рокув розмірі 368 грн. 94 коп., додаткової трасологічної експертизи №17/152/14 від 16 травня 2014 рокув розмірі 491 грн. 92 коп., трасологічної експертизи №17/154/14 від 17 травня 2014 рокув розмірі 491 грн. 92 коп., дактилоскопічної експертизи №149 від 17 травня 2014 рокув розмірі 491 грн. 92 коп., на загальну суму 3492 грн. 32 коп. (три тисячі чотириста дев'яносто дві гривні 32 коп.).

Речові докази:

- взуття типу кросівки, взуття типу туфлі, мобільний телефон «DONOD», сім-карта оператора «Beeline», сім карти мобільного оператора «Київстар» у кількості 2шт., банківська карта банку «Дельтабанк», сережка у вигляді круга із металу жовтого кольору, сережки у вигляді кулі білого та синього кольорів 2 шт. частинки браслетів та поломаних сережок, порвані коралі червоного кольору, браслет сірого кольору, частина хреста виготовлена із металу жовтого кольору, браслет із камінців різного кольору, перстень із металу сірого кольору та зеленими камінцями, годинник ручний «ОМАХ» 2 шт., сережки виготовлені із металу сірого кольору із чорним камінцем, браслет із металу жовтого кольору, сережка із камінцем червоного кольору, сережка із камінцем білого кольору, 2 шт., пара сережок із перлинами, пара сережок із камінцями білого кольору та подовгастими частинами, пара сережок із металу сірого кольору у вигляді кілець, сережка у вигляді жучка, сережка у вигляді камінця білого кольору, 9 сережок та DVD - плеєр марки «THOMSON», які вилучені під час обшуку у квартирі АДРЕСА_1 в м. Тернополі - повернути законним володільцям, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя Л.В. Делікатна