Ухвала суду № 57816211, 20.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/6920/2016

У Х В А Л А

20 травня 2016 року суддя Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Оніщук М.І., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2016 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до викладача Інституту післядипломної освіти КНУ імені Тараса Шевченка - ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу для подачі до належного суду.

Не погоджуючись з ухвалою суду позивачі оскаржили її в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишено без руху та надано час для усунення недоліків, а саме апелянтам слід було надати до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору (оригінал квитанції) у встановленому законом розмірі за належними реквізитами та додаток до апеляційної скарги, а саме: оскаржувану ухвалу за підписом судді Сіромашенко Н.В.

28 квітня 2016 року на адресу Апеляційного суду м. Києва надійшла заява разом з копією оскаржуваної ухвали за підписом судді Сіромашенко Н.В., однак, в частині сплати судового збору, недоліки не усунуто.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року продовжено процесуальний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме сплати судового збору.

19 травня 2016 року на адресу суду надійшла заява зі змісту якої вбачається, що апелянт ОСОБА_3 не погоджується з ухвалами суду апеляційної інстанції в частині сплати судового збору, посилаючись на п. 7 постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року та Закон України «Про захист прав споживачів».

Однак, з доводами апелянта погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Перелік підстав для звільнення від сплати судового збору та пільг щодо його сплати визначено статтями 3, 5 Закону України «Про судовий збір».

У п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» було передбачено, що споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.

Проте, Законом України від 22 травня 2015 № 484-VIII, який набрав чинності 1 вересня 2015 року, внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та викладено статтю 5 цього Закону в новій редакції, у якій звільнення від сплати судового збору споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не передбачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України провадження у цивільних правах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу на ухвалу суду 09 березня 2016 року, тобто на момент чинності статті 5 Закону України «Про судовий збір» у новій редакції, якою не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, то правові підстави для звільнення апелянтів від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду відсутні.

Щодо посилань ОСОБА_3 на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» слід зазначити наступне.

Дійсно, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Тому, виходячи з того, що статтею 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не звільняються від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Така ж думка висловлена Верховним Судом України в ухвалах від 16.01.2016 (справа №6-3084ц15), від 29.01.2016 (справа №6-209ц16), від 03.02.2016 (справа №6-228ц16), від 09.02.2016 (справа №6-36ц16), від 01.03.2016 (справа №6-484ц16).

Станом на 20 травня 2016 року вказані судом недоліки усунуто не було. Копія ухвали судді Апеляційного суду м. Києва від 29 квітня 2016 року отримана апеллянтом ОСОБА_3 11 травня 2016 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, враховуючи те, що без усунення вказаних недоліків суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження та виходячи з вимог ст.ст.121,295,297 ЦПК України, апеляційну скаргу слід визнати неподаною і повернути апелянтам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.121,295,297 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2016 року про повернення позовної заяви по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до викладача Інституту післядипломної освіти КНУ імені Тараса Шевченка - ОСОБА_5 про відшкодування майнової і моральної шкоди - вважати неподаною та повернути апелянтам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя Оніщук М.І.