Рішення № 57816126, 12.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 754/14777/15-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Лісовська О.В.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/6674/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Перетятько А.К.

за участю:

представника позивача: Волчек Н.М.

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Старк Україна» в інтересах приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПрАТ СК «АХА Страхування» звернулось до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 8177, 58 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 13 квітня 2013 року на АДРЕСА_1 сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями Шевроле д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та Шевроле д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 Автомобіль Шевроле д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований у позивача за договором добровільного страхування від 08листопада 2012 року. У результаті ДТП автомобіль Шевроле отримав механічні пошкодження, а власнику автомобіля ОСОБА_6 була завдана матеріальна шкода. Позивачем власнику автомобіля Шевроле було виплачено страхове відшкодування у розмірі 12894 грн 11 к. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант». За вимогою позивача ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснила виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 4149 грн 03 к. Але позивач був не згодний з сумою страхового відшкодування, у зв'язку з чим звернувся до суду. Рішенням Господарського суду м. Києва від 05 грудня 2014 року з ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивача стягнуто грошові кошти у розмірі 567 грн 50 к. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 80 грн 41 к. З огляду на те, що відповідач добровільно не бажає сплатити кошти позивач змушений був звернутись із вказаним позовом до суду.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у задоволенні позову ПрАТ СК «АХА Страхування» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ТОВ «Старк Україна» в інтересах ПрАТ СК«АХА Страхування» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ СК «АХА Страхування»в повному обсязі та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні позову, оскільки позивач скориставшись своїм правом звернувся до заподіювача шкоди з вказаним позовом.

Представник позивача в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 05 листопада 2012 року між ОСОБА_6 та ПрАТ СК «АХА Страхування» укладено договір страхування наземного транспорту №3632616, відповідно до умов якого застраховано автомобіль марки Шевроле д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 25- 30).

13 квітня 2013 року між автомобілями марки «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_5 та автомобілем марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 сталась дорожньо-транспортна пригода.

Судом встановлено, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки«Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження чим завдано його власнику матеріальну шкоду.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 29 травня 2013 року винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_7(а.с. 16).

ПрАТ СК «АХА Страхування» на підставі страхових актів від 26 квітня 2013 року на суму 9408, 56 грн. та від 14 червня 2013 року на суму 3485, 55 грн., визначило загальний розмір страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту від 05 листопада 2012 року, який становить 12894 грн 11 к., на підставі яких на рахунок ТОВ «Авто-Мотив ЛТД» позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 12894 грн 11 к., що підтверджується платіжними дорученням від 30 квітня 2013 року на суму 9408 грн 56 к. та від 18 червня 2013 року на суму 3485грн 55 к.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна відповідальність ОСОБА_4 як особи, що на належній правовій підставі здійснював під час дорожньо-транспортної пригоди керування автомобілем марки «Шевроле Авео» д.н.з. НОМЕР_1, була застрахована у СК «Альфа-гарант», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС0405170.

Судом встановлено, що на вимогу позивача ТДВ СК «Альфа-Гарант» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 4149 грн 03 к.

З матеріалів справи вбачається, що не погодившись з розміром відшкодування, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом до ТДВ СК «Альфа-Гарант» про стягнення невиплаченої шкоди. Проте рішенням Господарського суду м. Києва від 05 грудня 2014 року позовні вимоги було задоволено частково та стягнуто ТДВ СК «Альфа-Гарант» на користь позивача шкоду у розмірі 567 грн 50 к. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 80 грн 41 к.

Отже різниця між виплаченою ПрАТ СК «АХА Страхування» та відшкодованою шкодою СК «Альфа-Гарант» становить 8177 грн 58 к.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.. 58- 59 ЦПК України на підтвердження того, що ПрАТ СК «АХА Страхування» здійснила виплату страхового відшкодування з урахуванням фізичного зносу, а тому ТДВ СК «Альфа-Гарант», як страхова компанія, що застрахувала цивільно-правову відповідальність відповідача, повинна відшкодувати збитки у межах лімітів, встановлених законом. А заявлені позивачем позовні вимоги про відшкодування шкоди є значно меншими, ніж встановлений ліміт відповідальності.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно до ст.15 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до правової позиції висловленої при розгляді справи № 6-2587цс15 від 23 грудня 2015 року, зі змісту наведених норм права можна зробити висновок про те, що страховик, який виплатив страхове відшкодування має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не взято до уваги платіжні доручення від 30 квітня 2013 року на суму 9408 грн 56 к. та від 18 червня 2013 року на суму 3485грн 55 к., що є доказом фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які (витрати) виникли внаслідок ДТП. Отже реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Здійснення позивачем виплати страхового відшкодування в сумі 12953 грн 04 к. на користь страхувальника не суперечить приписам ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки, по-перше, вказаний закон не поширюється на правовідносини, що виникли за договором добровільного страхування транспортних засобів від 05 листопада №362616, а Закон України «Про страхування» відповідних застережень не містить. Адже, з приписів вищевказаних норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вбачається, що обов'язки, пов'язані з оцінкою шкоди, не стосуються позивача (страховика за договором добровільного страхування майна), дії якого не регулюються цим Законом, а тому у суду не було правових підстав перекладати на позивача обов'язки доказування, що позивачем здійснено відшкодування шкоди з урахуванням фізичного зносу.

З огляду на викладене та те, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_4 та те, що позивачем на виконання умов договору страхування наземного транспорту №3632616 від 05 листопада 2012 року виплачено суми страхового відшкодування, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог ПрАТ СК «АХА Страхування» та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 8177 грн 58 к.

Відповідно до ч. 5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

А тому колегія суддів вважає, що з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1218 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1515 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Старк Україна» в інтересах приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» - задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2016 року - скасуватита ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (ідентифікаційний код 20474912) страхове відшкодування в розмірі 8177 (вісім тисяч сто сімдесят сім ) грн 58 к., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 к. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1515 (тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: