Ухвала суду № 57816097, 17.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

17 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді - Дзюбіна В.В.

суддів - Присяжнюка О.Б., Беця О.В.

при секретарі судового засідання - Сологуб В.І.,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО УДПтС України в м. Києві та Київській області матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2016 року,

за участю прокурора - Ільяшенко В.В.

підозрюваного - ОСОБА_2

захисників - ОСОБА_1,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2016 року у кримінальному провадженні №12016100040005254, внесеному 13.04.2016 р. до ЄРДР, задоволено клопотання слідчого Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві Негоди Ю.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Дроздом А.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився в сел. Кірова, Ленінського району, АР Крим, татарин, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; проживає за адресою: АДРЕСА_2, несудимий. -

якому оголошена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

До підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 червня 2016 року включно.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі двохсот мінімальних заробітних плат, що складає 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці України.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави, слідчим суддею покладено наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, тяжкості покарання, що може загрожувати останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.04.2016 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, в період часу з 22:00 години до 06:00 години або застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат.

В обгрунтування своїх вимог вказує, що клопотання слідчого є необгрунтованим та не відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України, а саме ст. 184 цього Кодексу, оскільки за своїм змістом не містить підстав для застосування такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою, а тому на думку захисника слідчий суддя задовольнив клопотання слідчого за відсутності належних правових підстав.

Крім того, автор апеляції зазначає, що слідчим суддею належним чином не обґрунтовано вказані в ухвалі ризики неправомірної поведінки підозрюваного, при цьому посилається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд при постановленні рішення має обов'язково обґрунтовувати наявність ризиків заявлених у клопотанні органом досудового розслідування з посиланням на докази, що їх підтверджують, уникаючи формального підходу вирішення справи.

В підсумку вказує, що слідчий суддя при постановленні ухвали належним чином не врахував дані про особу підозрюваного, зокрема, його майновий стан, на підставі чого визначив заставу, яка є завідомо непомірною для підозрюваного і фактично позбавляє його можливості її внести.

Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, в провадженні СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до ЄРДР під №12016100040005254 від 13.04.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

15 квітня 2016 р. ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні умисних дій направлених на використання завідомо підробленого документа та замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах, з виконанням всіх дій, які він вважав необхідними для вчинення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

16.04.2016 р. слідчий Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві Негода Ю.В., за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Дроздом А.М., звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,мотивуюче це тим, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі, а тому він може переховуватись від органів досудового слідства та суду, впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, вчинити інші кримінальні правопорушення.

16.04.2016 р. ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва дане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.06.2016 р. включно з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі двохсот мінімальних заробітних плат, що складає 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) грн. у національній грошовій одиниці України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнів у суду щодо їх достатності, не викликала.

Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Такими ризиками суд визнав те, що підозрюваний ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

В сукупності із зазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя місцевого суду врахував і дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2 та тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів.

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваному оголошено підозру у вчиненні злочинів, один з яких є особливо тяжким, за який може бути призначено покарання до дванадцяти років позбавлення волі, що не дає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого.

Застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 275 600 гривень.

Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочинів у вчиненні яких він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_2 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.

На думку колегії суддів, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дослідив всі обставини, з'ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого рішення, а тому доводи захисника про те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого не взяв до уваги всі обставини справи, не навів доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому не врахував належним чином дані про особу підозрюваного в їх сукупності, є безпідставними. Крім того, апеляційна скарга захисника за своїм змістом не містить суттєвих доводів на порушення вимог ст. ст. 178, 182, 183, 194 КПК України, які спростовують висновки слідчого судді, а тому підстав для її задоволення не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 16 квітня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві Негоди Ю.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Дроздом А.М., у кримінальному провадженні під №12016100040005254, внесеному 13.04.2016 року до ЄРДР, про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного за ч. 4 ст. 358; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 10 червня 2016 року включно, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі двохсот мінімальних заробітних плат, що складає 275 600 (двісті сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці України, а такожпокладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, -залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

В.В. Д з ю б і н О. Б. П р и с я ж н ю к О. В. Б е ц ь