Ухвала суду № 57816005, 11.05.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів Невідомої Т.О., Ратнікової В.М.

при секретарі Ільченко В.В.

розглянувши у судовому засіданні справу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама», за участі третіх осіб - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», ОСОБА_2, про визнання неправомірними дій та скасування акту, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», яке в подальшому було замінено на КП УЖГ «Печерська брама», в якому просила визнати дії відповідача неправомірними, скасувати акт від 16.09.2014 р., затверджений Першим заступником Директора - головним інженером КП УЖГ «Печерська брама», зобов'язати КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» направити повторно комісію для складання акту залиття нежитлового приміщення в АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що огляд приміщення було проведено у відсутність позивача та її представників, не зважаючи на повідомлення про неможливість прибуття на огляд та здійснення обстеження саме в присутності власника квартири АДРЕСА_2. При цьому зроблені у складному акту висновки не відповідають дійсності, є сфальшованими.

Справа № 757/27935/15№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5015/2016Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Гаращенко Д.Р. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог апелянт, посилаючись на положення Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, вважає, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що акт залиття відповідає вимогам закону, оскільки він був складений без її участі, а присутність представників з обох сторін є обов'язковою, в ньому вказана недостовірна інформація про те, що вона повідомлялася про дата та час складання акту, в ньому відсутні дані про ознайомлення мешканців квартири з ним. Крім того, на її думку, залиття сталося через те, що працівники цокольного приміщення проводячи будь-яке підключення води самостійно викликали прорив, а збитки приміщенню від залиття, зазначені в акті, значно перевищують реальні. На її думку, відповідач за її рахунок хоче закінчити ремонт в приміщенні.

ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_8 та представники ОСОБА_2 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 вересня 2014 року о 06.00год. від двірника, який закріплений за прибудинковою територією житлового будинку АДРЕСА_1, на оперативно-диспетчерську службу Підприємства надійшло повідомлення щодо шуму води на рівні цокольного поверху в під'їзді №1 за вказаною адресою. З даного приводу диспетчером КП УЖГ «Печерська брама» на будинок терміново було направлено аварійну бригаду Підприємства та, враховуючи відсутність мешканців квартири №3 і власника нежитлового приміщення, перекрито холодне водопостачання по стояку. 0 08.35год. на диспетчерську службу звернувся власник нежитлового приміщення, яке розташовано в цокольному поверсі стосовно сильного залиття з вище розташованої квартири№3. Після надання представниками офісу (квартири №3) доступу до приміщення квартири аварійною бригадою КП «Печерська брама» було встановлено, що залиття нежитлового приміщення відбувалось внаслідок виходу з ладу вентиля подачі холодного водопостачання на пральну машину. Інші інженерні комунікації знаходились у задовільному технічному стані.

16 вересня 2014 року комісією за участю спеціалістів КП „Печерська брама" в особі інженера ВТВ ОСОБА_11, старший майстер ОСОБА_12, майстра тех. дільниці ОСОБА_13, слюсаря-сантехніка ОСОБА_14, в присутності представника власника нежитлового приміщення ОСОБА_10, було складено акт про проведення обстеження нежитлового приміщення Ф.О. ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_1, на предмет залиття.

Як зазначено в складеному акті, який затверджений Першим заступником директора- головним інженером КП УЖГ «Печерська брама» для участі в роботі комісії була запрошена власник кв.№3, яка була своєчасно повідомлена, але з невідомих причин ні власник квартири №3 ні її представник не з'явилися (згідно заяв власника квартири №3 диспетчеру та інженеру ОСОБА_11, вона перебувала за межами міста). Натомість, 14.09.І4р. представник власника кв.№3 - орендатор кв.№3, направлена безпосередньо власником квартири №3, як і працівники аварійної служби, власно оглянула потерпіле від залиття водою нежитлове приміщення.

Нежитлове приміщення загальною площею 116,3 кв.м., розташоване в цокольному поверсі п'ятиповерхового, цегляного будинку, 1959 року забудови.

Комісією встановлено, що залиття відбулось 14.09.2014р., на оперативну диспетчерську службу КП УЖГ „Печерська брама" (АДРЕСА_1) надійшла заявка від працівника КП УЖГ, двірника ОСОБА_18, яка працюючи на ділянці вранці почула шум води та повідомила диспетчера стосовно залиття нежитлового приміщення.

З метою встановлення причини залиття та його усунення за вищевказаною адресою було направлено аварійну бригаду підприємства, якою бую встановлено, що залиття відбувалось з вище розташованої квартири №3. Причиною залиття нежитлового приміщення, є пошкодження запірної арматури подачі холодного водопостачання на пральну машину в квартирі №3 встановленої власником квартири' №3 самостійно. Робітниками КП УЖГ «Печерська брама» для унеможливлення подальшого залиття нижчерозташс ваного приміщення було перекрито стояк холодного водопостачання. Внаслідок чого залиття нежитлового приміщення Ф.О. ОСОБА_2, припинилося.

На час прибуття аварійної бригади у нежитлове приміщення, його стан характеризувався наступним - зі стелі, частина якої була зруйнована, по стінам і дверям збігала зібрана на поверсі вода, яка накопичилася на підлозі частини кімнат та в коридорі нежитлового приміщення висотою до 5-й сантиметрів з усіма наступними наслідками, у чому числі мокрі та зволожений гіпсокартон стелі, та стін (фото і власні пояснення події).

Також Акт містить виявлені під час комісійного обстеження нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 пошкодження.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний акт повністю відповідає вимогам додатку 4 затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005р. «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», а тому підстав у задоволенні позову не має.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає, оскільки суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Згідно з ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 р. встановлено, що відповідно до положень ст. 10-11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч.3 ст.10 та ч.ч.1,4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вивченням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що жодного належного доказу та обґрунтування щодо незаконності рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що відповідачем були вжиті заходи, встановлені Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, зокрема для складання оспорюваного акту про залиття, а та обставина, що з боку позивача не було забезпечено присутності представників не свідчить про його недійсність чи протиправність дій відповідача або невідповідність викладених у ньому обставин.

Цим спростовуються і відповідні доводи апеляційної скарги.

Крім того, колегія суддів вважає, що акт про залиття не є угодою, договором, правовстановлюючим документом, які відповідно до вимог цивільного законодавства можуть бути оспорені як недійсні, з послідуючим їх скасуванням. Акт житлово-експлуатаційної організації є письмовим документом, що фіксує певну ситуацію, що трапилась, в даному випадку, в зв'язку з залиттям приміщення.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, що передбачені ст. 16 ЦК України, такого способу захисту як визнання акту недійсним, не має.

Оскільки суд не може визнати недійсним акт про залиття, то не вправі й скасовувати його з вищезазначених підстав.

Враховуючи викладене, рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року колегія суддів вважає таким, що ухвалене з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду першої інстанції не впливають.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді