ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2016 року м.Житомир справа № 806/462/16
час прийняття: 12 год. 03 хв. категорія 3.7.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Черноліхова С.В.,
секретар судового засідання Павлюк В.О.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Осіпова Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про застосування адміністративно - господарського штрафу № 032691 від 23.11.2015 року за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону Кураїни "Про автомобільний транспорт" у сумі 1700 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що зазначені в постанові дані не відповідають дійсності. Крім того, його не було повідомлено про розгляд справи щодо порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Внаслідок цього справа була розглянута без його участі, тобто, з порушенням процедури, передбаченої Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567, в зв'язку з чим, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснив, що оспорювана постанова № 032691 від 23.11.2015 року винесена на підставі складеного посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Полтавській області акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.09.2015 року. Також зазначив, що повідомлення про дату, час та місце розгляду справи направлялось ОСОБА_1 за адресою, яку вказано в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, що підтверджує виконання Управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області свого обов'язку в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що на підставі направлення № 002226 від 18.09.2015 року (а.с. 37) працівниками Управління Укртрансінспекції в Полтавській області було здійснено рейдову перевірку перевізників та транспортних засобів на дотримання ЗУ "Про автомобільний транспорт" та правил надання послуг пасажирським і вантажним транспортом м. Лубни, Лубенський район, а/д Київ - Харків - Довжанський км 207+450.
Зокрема, Управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області було складено акт № 005781 від 25.09.2015 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, автомобіля марки WLT номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 (а.с. 38).
Як вбачається з даного акту, в салоні транспортного засобу знаходилось 13 пасажирів, нерегулярне перевезення пасажирів по маршруту Полтава-Київ виконувалось без одержання договору із замовником транспортних послуг та документа, що свідчить про оплату без оформлення обов'язкового страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті та індивідуальної контрольної книжки водія, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Водій з актом ознайомлений, від надання пояснень та підпису акту відмовився.
На підставі цього відповідачем, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", винесено постанову № 027962 від 23.11.2015 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн. за порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".(а.с.8).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок-№ 1567) .
Відповідно до п. 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;
- наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут;
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документами для нерегулярних пасажирських перевезень є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до п.21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
Пункт 22 цього ж Порядку передбачає, що у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
У судовому засіданні позивач заперечував стосовно факту здійснення перевірки в цілому. Пояснив, що пасажирські перевезення на момент перевірки не здійснювались, а транспортний засіб й досі знаходиться не в робочому стані. Також зазначив про порушення порядку винесення постанови про застосування до нього фінансових санкцій за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки він був позбавлений можливості подати заперечення, пояснення та докази.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
При цьому, згідно з пунктами 26 - 27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, після того як йому стало відомо про існування акту № 005781 від 25.09.2015 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, 09.11.2015 року було направлено лист до Управління Укртрансінспекції у Житомирській області з проханням справу розглядати Управлінням Укртрансінспекції у Полтавській області.
У вказаному листі позивач зазначив фактичну адресу свого проживання, а саме: АДРЕСА_2.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 направлявся лист від 13.11.2015 року № 1288/5/59-15 (а.с. 40) про розгляд справи стосовно порушення законодавства про автомобільний транспорт на адресу: АДРЕСА_1.
Відповідно до відмітки Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на конверті, вказаний лист був повернений відправнику.
Отже, суд вважає, що направивши лист - повідомлення на адресу, зазначену у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, Управління Укртрансінспекці у Полтавській області позбавило позивача можливості отримати його, оскільки на фактичну адресу, що зазначена в заяві від 09.11.2015 року ОСОБА_1, ніяких листів відповідачем не надсилалось.
Тобто, позивач не був завчасно повідомлений відповідачем про дату, час та місце розгляду справи в порядку та у спосіб, передбачений Порядком № 1567.
Таким чином, Управлінням Укртрансінспекці у Полтавській області не дотримана процедура розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Крім цього, позивач також посилався на невідповідність даних, які зазначені в акті перевірки від 25.09.2015 року, оскільки старшими державними інспекторами зазначений транспортний засіб марки WLT з номерним знаком НОМЕР_1, проте, відповідно до свідоцтва про реєстрацію, йому належить транспортний засіб марки Mersedes- Benz НОМЕР_1. Вказана обставина дає підстави суду ставити під сумнів проведення 25.09.2015 року перевірки ОСОБА_1, оскільки інші докази щодо проведення такої перевірки (пояснення свідків, фотоматеріали, тощо) відповідачем до суду не подано.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій стосовно винесення оспорюваної постанови та не надав доказів, які б спростовували доводи позивача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про застосування адміністративно- господарського штрафу №032691 від 23.11.2015 року є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Куруючись статтями 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Полтавській області № 032691 від 23 листопада 2015 року.
Стягнути на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансінспекції у Полтавській області 551,20 грн. сплаченого судового збору.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 20 травня 2016 р.
Судове рішення № 57815361, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 17.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/462/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: