Ухвала суду № 57815331, 18.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 травня 2016 року м. Київ К/800/13353/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інстанції у Миколаївській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення , -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила скасувати постанову управління Державної архітектурно-будівельної інстанції у Миколаївській області № 52 від 12.03.2015 про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у сумі 6800 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-42 КУпАП.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 квітня 2015 року позов задоволено частково. Постанову начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 52 від 12.03.2015 скасовано. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-42 КпАП України закрито за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Судом встановлено, що в результаті проведення відповідачем позапланової перевірки об'єкта будівництва господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення, передбачене статтею 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яке виразилося у самовільному виконанні будівельних робіт з будівництва господарських будівель.

В результаті цього відповідачем винесено припис № 318 від 30.09.2014 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів для введення в експлуатацію господарської будівлі - боксу літ.3 за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено термін виконання припису до 29.12.2014. Вказаний припис в судовому порядку не оскаржено.

Відповідно до направлення № 198 від 25.02.2015 та на підставі перевірки виконання вимог припису від 30.09.2014 № 318, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті: АДРЕСА_1

При проведення вказаної перевірки встановлено невиконання вимог припису № 318 від 30.09.2014, що є порушенням п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки від 05.03.2015, протоколу про адміністративне правопорушення від 05.03.2015 і припису № 58 від 05.03.2015 відповідачем прийнято спірну у цій справі постанову № 52 від 12.03.2015 про визнання позивача винною у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розміні 6800 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивач звернулась до суду з позовом.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спору) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 вказано Закону передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Відповідно до статті 41 державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За приписами статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Статтею 36 цього Закону передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач фактично визнала факт порушення норм містобудівного та земельного законодавства та не заперечувала невиконання нею вимог припису від 11.03.2015.

Відповідно до статті 188-42 КУпАП адміністративним правопорушенням є невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, яке тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом вказано на те, що при проведенні первинної перевірки зафіксовано факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та внесено припис про їх усунення.

Під час проведення повторної перевірки відповідачем було встановлено, що виявлені порушення не усунуті. На цій підставі Державною архітектурно-будівельною інстанцією у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Враховуючи те, що на момент проведення позапланової перевірки вимоги припису № 318 від 30.09.2014 не були виконані, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на неї штрафу, а відтак про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2016 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока