Ухвала суду № 57815211, 17.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 р.Справа № 816/4710/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Котелевець Н.В.

представника відповідачів Сиромятнікова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2016р. по справі № 816/4710/15

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , Тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції Бех О.В. , Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Великобагачанського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про визнання неправомірним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - перший відповідач), Тимчасово виконуючого обов'язки начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області полковника поліції Бех О.В. (далі - другий відповідач), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - третій відповідач), Великобагачанського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - четвертий відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника УМВС України в Полтавській області полковника міліції Бех О.В. від 06.11.2015 року за № 625 о/с, в частині звільнення з посади майора міліції ОСОБА_2 помічника начальника-оперативного чергового штабу Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області у запас за пунктом 63 підпунктом "з" (через скорочення штатів);

- поновити на посаді майора міліції ОСОБА_2 помічника начальника-оперативного чергового штабу Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області з 06.11.2015 року;

- вирішити питання стягнення з головного управління національної поліції в Полтавській області, на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

- застосувати обов'язкові правові наслідки ухваленого рішення, зокрема, встановлення відповідачам строку для подання звіту про виконання постанови; допущення негайного виконання постанови.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2016р. зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника УМВС України в Полтавській області полковника міліції Бех О.В. від 06.11.2015 року за № 625 о/с, в частині звільнення з посади майора міліції ОСОБА_2 помічника начальника-оперативного чергового штабу Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області у запас за пунктом 64 підпунктом "г" (через скорочення штатів).

Поновлено ОСОБА_2 на посаді помічника начальника-оперативного чергового штабу Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області з 07.11.2015 року;

Зобов'язано Великобагачанський районний відділ Управління міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 по день поновлення на посаді.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області - третій відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме, ст. 235 Кодексу законів про працю, п. 9 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію», просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Позивачем подано на ім'я начальника УМВС України в Полтавській області рапорт від 06 листопада 2015 року про бажання продовжити службу на посадах в органах та підрозділах Національної поліції України, тому просив звільнити його зі служби в ОВС у зв'язку з переходом на роботу в інші міністерства і відомства.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 625 о/с від 06 листопада 2015 року майора міліції ОСОБА_2, помічника начальника Великобагачанського районного відділу - оперативного чергового чергової частини штабу, за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України з 06 листопада 2015 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного наказу начальника УМВС України в Полтавській області полковника міліції Бех О.В. від 06.11.2015 року за № 625 о/с, в частині звільнення позивача з посади.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

02 липня 2015 року прийнято Закон України «Про Національну поліцію» № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону, з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Відповідно до пункту 10 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №885 від 28.10.2015 року, чинної на день звільнення позивача) передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

З аналізу наведених норм випливає, що підставами для звільнення працівників міліції з органів внутрішніх справ за скороченням штатів є їх відмова від проходження служби та/або неприйняття їх на службу до поліції, або відсутність можливості подальшого використання на службі.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем подано на ім'я начальника УМВС України в Полтавській області рапорт від 06 листопада 2015 року про бажання продовжити службу на посадах в органах та підрозділах Національної поліції України.

Таким чином, вказаний рапорт позивача підтверджує відсутність його відмови від проходження служби в поліції.

Також відповідачами не надано доказів відмови позивача від проходження служби в поліції.

Разом з тим, наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 625 о/с від 06 листопада 2015 року позивача звільнено у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто за скороченням штатів (а.с. 45).

Відповідач - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області обґрунтовує прийняття рішення про звільнення тим, ОСОБА_2 за час проходження служби зарекомендував себе посередньо, дванадцять разів притягався до дисциплінарної відповідальності, мав три діючих дисциплінарних стягнення, в зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про відсутність можливості подальшого використання позивача на службі.

Отже, підставою для звільнення позивача було вчинення ним дисциплінарних проступків.

При цьому, за порушення службової дисципліни працівники внутрішніх справ підлягають звільненню за пунктом «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача за порушення вимог службової дисципліни застосовані дисциплінарні стягнення (а.с. 51, 52).

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно з ч. 9 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ за кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

Таким чином, звільнення позивача зі служби у зв'язку з вчиненням позивачем дисциплінарних проступків є фактично повторним застосуванням до нього дисциплінарного стягнення, що є неприпустимим з огляду на приписи ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 9 ст. 14 Дисциплінарного статуту.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість подальшого використання позивача на службі.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неможливість подальшого використання позивача на службі з огляду на ліквідацію управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, колегія суддів вважає безпідставними, виходячи з наступного.

З аналізу вищенаведених норм п. 9, 10 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII випливає, що працівники ліквідованих органів міліції приймаються на роботу до поліції у разі наявності згоди, і лише у разі відмови від проходження служби в поліції або неприйняття на службу до поліції можуть бути звільнені, а тому сам факт ліквідації органів міліції не може бути підставою для звільнення позивача за скороченням штатів при наявності бажання проходити службу в поліції.

Також, колегія суддів зазначає, що за змістом п. 10 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII однією з підстав звільнення зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів є не прийняття працівника міліції на службу до поліції.

В апеляційній скарзі відповідач посилається, що ним було прийнято рішення про недоцільність проходження служби позивачем в Головному Управління Національної поліції в Полтавській області, однак доказів прийняття такого рішення на час прийняття наказу про звільнення відповідачем не надано.

Крім того, з аналізу приписів п. 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII випливає, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, тобто Законом України "Про Національну Поліцію"

Отже, умовою прийняття працівників міліції на службу в поліцію є відповідність вказаних осіб вимогам до поліцейських визначених Законом України «Про Національну поліцію».

Вказаний закон набрав чинності 07.11.2015р.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державна реєстрація Головного управління Національної поліції в Полтавській області проведена 07.11.2015 року (а.с. 76).

За таких обставин, враховуючи наявність рапорту позивача про бажання проходити службу в органах поліції, відповідач мав вирішити питання щодо наявності або відсутності підстав для прийняття позивача на службу в поліцію тільки з 07.11.2015р., оскільки визначальним для прийняття такого рішення є відповідність кандидата вимогам до поліцейських, визначеним Законом України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015р. Між тим, позивач був звільнений наказом № 625 о/с від 06.11.2015р.

Враховуючи викладене, перевіривши оскаржуваний наказ начальника УМВС України в Полтавській області полковника міліції Бех О.В. від 06.11.2015 року за № 625 о/с, в частині звільнення з посади майора міліції ОСОБА_2 на відповідність його вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що вказаний наказ прийнято не на підставі вимог Конституції та законів України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного наказу відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, враховуючи незаконність наказу про звільнення позивача колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення ОСОБА_2 на посаді.

Враховуючи викладене, переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2016р. по справі № 816/4710/15 в частині задоволення позову ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.05.2016 р.