Ухвала суду № 57815199, 17.05.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3598/15-а

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Джабурія О.В. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

за участю: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб: Національного банку України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив:

- визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемним договору № 008-21061-170215 від 17.02.2015р. банківського вкладу (депозиту) "Лояльний", укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; НОМЕР_2 виданий Суворовським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області від 30.05.2013р. адреса проживання: АДРЕСА_1);

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_3 , яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016. м. Київ, бульв. Т. Шевченка. 33-Б) здійснити відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_3, згідно договору № 008-21061-170215 від 17.02.2015р. банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року позовні вимоги задоволено частково, суд визнав протиправними дії Уповноваженої особи щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" №008-21061-170215 від 17.02.2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), суд визнав протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення ОСОБА_3, номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) №008-21061-170215 від 17.02.2015 року, також суд зобов'язав Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно вкладника ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Уповноваженої особи подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення у справі, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 лютого 2015 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір № 008-21061-170215 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США (далі - договір), предметом якого є розміщення вкладу в сумі 6500,00 доларів США, на строк до 19.03.2015 р. із виплатою відсотків. Відповідно до п.1.8 договору зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного (депозитного) рахунку, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання цього договору.

На рахунок позивача перераховані кошти в сумі 6500,00 доларів США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та виписками по особовим рахункам. Вказані кошти перераховані безготівковим розрахунком з рахунку НОМЕР_3, що належить іншій особі, а саме ОСОБА_4.

Постановою правління Національного банку України від 02.03.2015 р. №150 прийнято рішення про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 р. №50 "Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

За наслідками засідання комісії перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк", оформленого протоколом від 15.09.2015 р., та відповідно до наказу відповідача від 16.09.2015 р. №813 застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, за якими здійснено перерахування коштів на вклади як третім особам, так і власникам депозитних рахунків з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

16 червня 2015 року позивачу направлено лист - повідомлення щодо неплатоспроможності ПАТ "Дельта Банк" та запровадження тимчасової адміністрації, а також повідомлення про нікчемність вищенаведеного договору банківського вкладу.

02 жовтня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким призначено Уповноважену особу з 05.10.2015 р. до 04.10.2017 р.

Підставою звернення позивача до суду стала незгода з рішенням Уповноваженої особи про визнання нікчемним правочину - договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ "Дельта Банк".

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги стосовно визнання протиправним та скасування рішення відповідача про визнання нікчемним договору задоволенню не підлягають з огляду на неприйняття Уповноваженою особою рішення про визнання, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" з ОСОБА_3, договору нікчемним, а належним способом захисту прав позивача, в даному випадку, є визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо застосування наслідків нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" № 008-21061-170215 від 17.02.2015 року, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та позивачем. Також, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Уповноваженої особи подати додаткову інформацію щодо позивача як вкладника АТ "Дельта Банк", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Такі висновки обґрунтовані судом наступним, з чим також погоджується колегія суддів.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI).

Відповідно до положень частини першої статті 3 Закону №4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Також, відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону №4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно до частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI - уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частиною шостою статті 27 Закону № 4452-VI визначено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як було встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, 16 тервня 2016 року позивачу направлено лист повідомлення щодо несплатопроможності ПАТ "Дельта Банк" та повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 008-21061-170215 від 17.02.2015 року, укладеного між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_3 згідно п. 7 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 2 ст. 38 Закону № 4452-VI встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Також, частиною 3 ст. 38 Закону № 4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.

Таким чином, для правильного вирішення спору такої категорії справ необхідною є перевірка підстав, з яких визнано договір нікчемним, у розрізі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Однак, як встановлеено судом першої інстанції, Уповноваженою особою не приймалось рішення про визнання нікчемним конкретного правочину, вчиненого між позивачем та банком, а прийнято лише наказ "Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями" від 16.09.2015 року №813, яким застосовані наслідки нікчемності правочинів за переліком, викладеним комісією перевірки правочинів за вкладними операціями ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною другою статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій має бути наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

За змістом частини першої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, на незаконне заволодіння ним.

Тому, враховуюючи вимоги ч.1 ст. 69, частин 1 та 4 ст.70 КАС України, колегія суддів вважає, що у даному випадку відповідачами не наведено обґрунтованих підстав для визнання нікчемним договору № 008-21061-170215 від 17.02.2015 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк". Відповідачем, також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Докази існування судового рішення про визнання недійсним договору, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" також відсутні.

Таким чином, за таких обставин, не встановлення передбачених Законом підстав визнання правочину нікчемним, висновок про нікчемність укладених правочинів є необґрунтованим.

Посилання відповідача, як на підставу визнання договору нікчемним на те, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили з рахунку іншої особи, що свідчить про розбивку великого вкладу цієї особи для необґрунтованого отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів, тобто надання переваги фізичній особі перед іншими кредиторами, також є необґрунтованими, оскільки ґрунтується на припущеннях без встановлення конкретних обставин. Умови згаданого договору банківського вкладу також не передбачають прямо або опосередковано надання будь-яких пільг або переваг.

Оскільки, Уповноваженою особою рішення про визнання нікчемним договору № 008-21061-170215 від 17.02.2015 року укладеного між ПАТ "Дельта Банк" з позивачем не приймалося, суд правомірно визнав належним способом захисту прав позивача, а сааме, визнання протиправними дій Уповноваженої особи щодо застосування наслідків нікчемності зазначеного договору банківського вкладу (депозиту) "Лояльний", які виразились у не включенні позивача до Загального реєстру вкладників на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також зобов'язав Уповноважену особу подати додаткову інформацію щодо позивача як вкладника АТ "Дельта Банк", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З огляду на зазначене, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що Уповноваженою особою не доведено наявності правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 травня 2016 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: О.В. Джабурія

І.Г.Ступакова