Постанова № 57815188, 17.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Справа № 876/2553/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.,

за участю секретаря Кулик Т. Б.

представника позивача Палій Ю. В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Леополісбуд" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року по справі № 813/6542/15 за позовом Приватного підприємства "Леополісбуд" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 25 грудня 2015 року звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому, у урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить визнати протиправними дії відповідача щодо відображення в інтегрованій картці позивача суми податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 27071,46 грн.

Зобов'язати відповідача виключити суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 27071,46 грн з інтегрованої картки позивача.

Скасувати податкову вимогу від 17 листопада 2015 року №6176-23.

Позов мотивує тим, що відповідачем було неправомірно нараховано до сплати пеню на підставі підпункту пункту 129.1.2 статті 129 Податкового кодексу України у розмірі 27071,46 грн, оскільки позивачем в межах строків сплачено усі донараховані податковим органом податкові зобов'язання з податку на додану вартість і як наслідок податкова вимога Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 17 листопада 2015 №6176-23 про сплату боргу є протиправною та підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити повністю.

У апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем в межах строків сплачено усі донараховані податковим органом податкові зобов'язання з податку на додану вартість і як наслідок податкова вимога Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 17 листопада 2015 №6176-23 про сплату боргу є протиправною та підлягає скасуванню. Також зазначає, що відповідачем без належних правових підстав на звороті інтегрованої картки платника відображено суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 27071,46 грн, що було підставою для формування податкової вимоги.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення. Просив апеляційну скаргу задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити повністю.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоч і був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи в його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що 2 жовтня 2015 Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №1440/13-03-22-02/38008514 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 жовтня 2015 року №0001102202/14072, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 191017,50 грн, з яких: 152814 грн - за основним платежем; 38203,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказану суму донарахувань позивачем сплачено відповідно до платіжного доручення від 3 листопада 2015 року №871.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків, 5 листопада 2015 у позивача виник податковий борг за платежем "Податок на додану вартість" на підставі нарахування пені згідно податкового повідомлення-рішення 19 жовтня 2015 року №0001102202 та станом на 16 листопада 2015 сума нарахованої пені становить 27071,46 грн.

17 листопада 2015 Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області складено вимогу №6173-23 на суму 27071,46 грн, яка складається з нарахованої пені в аналогічній сумі.

Приватне підприємство "Леополісбуд" 30 листопада 2015 року звернулось до відповідача із вимогою провести звірення розрахунків по податку на додану вартість за період з 1 січня 2015 року до 30 листопада 2015 року, податку на прибуток з 1 січня 2015 року до 30 листопада 2015 року.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області складено акт від 2 грудня 2015 року №3498-20 відповідно до якого за позивачем обліковується пеня по податку на додану вартість в сумі 27071,46 грн.

Відповідно до положень підпунктів 16.1.1, 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Приймаючи оскаржене рішення щодо відмови в задоволенні адміністративного позову в частині скасування податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 27071,46 грн, зазначену у податковій вимозі від 17 листопада 2015 року №6176-23 суд першої інстанції виходив з того, що встановлення наявності або відсутності грошового зобов'язання, переплати, помилково та/або надміру сплаченого грошового зобов'язання є функцією закріпленою законом за відповідачем, а відтак суд не наділений повноваженнями своїм рішенням замінювати орган, до виключної компетенції якого відноситься ця функція.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про помилковість висновків суду в цій частині.

Так, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою винесення податкової вимоги є наявність податкового боргу у платника податку.

Враховуючи факт сплати позивачем, в межах законодавчо встановленого строку, сум грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням № 19 жовтня 2015 року №0001102202/14072, то у податкового органу були відсутні підстави для нарахування сум пені на податковий борг, який був відсутній.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи в цій частині та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що, у відповідності до статті 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відображення в інтегрованій картці позивача суми податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 27071,46 грн та зобов'язання відповідача виключити суму податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 27071,46 грн з інтегрованої картки позивача то колегія суддів приходить до висновку, що такі вимоги є передчасними, оскільки на момент прийняття рішення судом першої інстанції податкова вимога не була скасована.

Відтак рішення суду першої інстанції в цій частині слід залишити без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Леополісбуд" задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1 березня 2016 року по справі № 813/6542/15 скасувати в частині податкової вимоги від 17 листопада 2015 року №6176-23 та в цій частині прийняти нову постанову, якою скасувати податкову вимогу від 17 листопада 2015 року №6176-23.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.

Повний текст постанови складено 20 травня 2016 року