ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
16 травня 2016 року м. Київ К/800/13256/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив скасувати постанови Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №№ 1ф/134-ф/пз, 1ф/135-ф/пз, 1ф/136-ф/пз, 1ф/137-ф/пз від 22.10.2015 по справах про адміністративні правопорушення та закрити вказані адміністративні провадження.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 27 січня 2016 року позов задоволено. Скасовані постанови відповідача №№ 1ф/134-ф/пз, 1ф/135-ф/пз, 1ф/136-ф/пз, 1ф/137-ф/пз по справах про адміністративні правопорушення та закрито вказані адміністративні провадження.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Судом встановлено, що 03.07.2015 ТзОВ «ВТП Бодекс», представником якого є позивач, подані і зареєстровані в органах архбудконтролю декларації про початок виконання будівельних робіт, а саме:
№ ЛВ 083151840212 «Багатоквартирного житлового будинку фіз. вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул.Кульпарківській, 230а» (будинок № 1 на генплані);
№ ЛВ 083151840211 «Багатоквартирного житлового будинку фіз. вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул.Кульпарківській, 230а» (будинок № 2 на генплані);
№ ЛВ 083151840209 «Багатоквартирного житлового будинку фіз. вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул.Кульпарківській, 230а» (будинок № 3 на генплані);
№ ЛВ 083151840208 «Багатоквартирного житлового будинку фіз. вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул.Кульпарківській, 230а» (будинок № 4 на генплані).
06.10.2015 керівником Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області видано направлення № 05-1049-б/н на проведення позапланової перевірки щодо будівництва багатоповерхового будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями по вул. Кульпарківській, 230а у м. Львові.
08.10.2015, в результаті недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, відповідачем складені акти №№ 33/1-ф, 33/2-ф, 33/3-ф, 33/4-ф.
В цей же день відносно позивача складені протоколи №№ 33/1-ф, 33/2-ф, 33/3-ф, 33/4-ф про адміністративні правопорушення, які виразилися у недопущенні посадових осіб Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області на об'єкти будівництва, чим порушив приписи п.1 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 553 від 23.05.2011.
На цій підставі 22.10.2015 головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Корвацьким І.Я. винесені постанови №№ 1ф/134-ф/пз, 1ф/135-ф/пз, 1ф/136-ф/пз, 1ф/137-ф/пз по справах про адміністративні правопорушення, згідно яких ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5950 грн. (по кожній постанові).
Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач звернувся до суду з позовом.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законами України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 553 від 23.05.2011 (у редакції, чинній на момент виникнення спору).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.
Нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, зокрема:
п.4 ст.1 - замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
ч.ч.5, 6 ст.26 - право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
п.2 ч.1 ст.34 - замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.
Таким чином, враховуючи факт реєстрації ТзОВ «ВТП Бодекс» декларацій про початок виконання будівельних робіт, в яких воно самостійно визначило себе замовником будівництва, останнє вірно визначено органами архбудконтролю замовником згаданого будівництва.
При цьому, факт виникнення цивільно-правових відносин з іншими особами щодо проведення будівництва не мають значення для перевірки у сфері архбудконтролю.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є уповноваженим представником ТзОВ «ВТП Бодекс» та діє на підставі довіреності від 30.09.2015; останній був присутній і представляв інтереси замовника будівництва під час складання актів про недопуск до перевірки та протоколів про адміністративні правопорушення. Складені документи він підписав, зауважень не висловлював, свої повноваження на представництво у розглядуваних відносинах не заперечував.
Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 553 від 23.05.2011:
п.1 - державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.
п.3 - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
п.5 - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
п.9 - державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
п.14 - суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.
Нормами ст.244-6 КУпАП визначено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад - щодо об'єктів, розташованих в межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42); керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, розташованих в межах міст Києва та Севастополя (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42); головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Орган державного архітектурно-будівельного нагляду розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з питань надання документів, необхідних для здійснення будівництва, невиконанням законних вимог (приписів) головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (частини третя - п'ята статті 96-1, частина третя статті 188-42).
Від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (частини третя - п'ята статті 96-1, частина третя статті 188-42).
Відповідно до ч.2 ст.188-42 КУпАП недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, відповідачем правомірно, у межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законом, складені вищевказані акти, протоколи про адміністративні правопорушення, а також винесені 22.10.2015 постанови №№ 1ф/134-ф/пз, 1ф/135-ф/пз, 1ф/136-ф/пз, 1ф/137-ф/пз по справах про адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а відтак про відмову у задоволенні позову.
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Сорока
Судове рішення № 57815061, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.05.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/7118/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: