Ухвала суду № 57815003, 16.05.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

16 травня 2016 року м. Київ К/800/7941/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

заяву Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області

про роз’яснення ухвали

судді Вищого адміністративного суду України від 23.03.2016 року у справі № 814/3228/15

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 року

у справі № 814/3228/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьнафтозбуд»

до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Державна податкова інспекція у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2016 року у справі № 814/3228/15, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23.03.2016 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги.

В межах строку, визначеного ухвалою від 23.03.2016 року, скаржник надіслав заяву про роз’яснення судового рішення, в якій просить роз’яснити мотивувальну частину ухвали від 23.03.2016 року.

У відповідності до статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України питання про прийняття касаційної скарги судом касаційної інстанції та інші питання, які виникають на даній стадії, вирішуються суддею одноособово, тому відповідна заява розглядалась суддею одноособово і у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз’яснення якого ставиться питання.

Розглянувши відповідну заяву, з’ясовано наступне.

У зв’язку із тим, що касаційну скаргу подано скаржником до суду касаційної інстанції з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України і скаржник не порушує питання про поновлення цього строку та до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 23.03.2016 року, дану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк на усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги, шляхом долучення до скарги документів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, згідно із частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У своїй заяві заявник не пояснює, у чому йому не зрозуміле саме рішення суду, не ставить питання, які стосуються суті рішення. З огляду на обґрунтування цієї заяви, є підстави вважати, що заявнику є незрозумілими норми матеріального та процесуального права чинного законодавства України, а не судове рішення, оскільки правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати визначаються положеннями відповідного закону.

Однак за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України, адміністративний суд не надає роз’яснень положень нормативно-правових актів.

Таким чином, підстави для задоволення цієї заяви відсутні.

Разом з тим, звертається увага на такі положення закону.

Відповідно до частини п’ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

З 01.09.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», чинного на час вчинення процесуальної дії, передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведені норми, за подання даної касаційної скарги судовий збір має бути сплачено у розмірі 2 192, 40 грн.

Керуючись статтями 102, 170 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області у роз’ясненні ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року у справі № 814/3228/15.

2. Продовжити строк виконання ухвали судді від 23.03.2016 року про залишення касаційної скарги без руху до 06 червня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Цвіркун ін,