Ухвала суду № 57814501, 17.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Справа № 876/6858/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року у справі за поданням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби звернулась до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «МР», застосованого рішенням від 04.04.2013 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року подання задоволено.

Постанова мотивована тим, що податковим органом при здійсненні дій по проведенню перевірки ТзОВ «МР» було додержано норм законодавства, які регулюють порядок призначення перевірок платників податків, тому, на думку суду, були відсутні підстави для недопуску 03.04.2013 року працівників податкового органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки. В зв'язку з цим на підставі пп. 94.2.3 п. 94.2, п. 94.10 ст. 94 за зверненням начальника відділу перевірок платників податків Луцької об'єднаної державної податкової інспекції керівник інспекції правомірно прийняв рішення від 04.04.2013 року про застосування адміністративного арешту майна ТзОВ «МР», що знаходиться у його власності, за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 1/А. На підставі викладеного суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість застосування до ТзОВ «МР» адміністративного арешту майна згідно із зазначеним рішенням.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні подання відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ТзОВ «МР» правомірно не допустило 03.04.2013 року посадових осіб Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки у податкового органу були відсутні правові підстави для її проведення. Так, відповідач зазначає, що в наказі про проведення даної перевірки правовою підставою вказано пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого перевірка здійснюється, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Однак жодних запитів про надання пояснень з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Індастріалсервіс» та ПП «Паралель ВІД» за 2009-2012 роки підприємство не отримувало, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку. Крім того, на думку апелянта, суд помилково прийняв до розгляду дане подання податкового органу, оскільки в даному випадку між сторонами у справі існує спір про право, так як підприємство не погоджується з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, зокрема, оспорює законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту мана ТзОВ «МР». Апелянт вважає, що вказані обставини спростовують висновки суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість такого арешту.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач також зазначає, що обґрунтованість його доводів про неотримання письмового запиту податкового органу про надання пояснень з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Індастріалсервіс» та ПП «Паралель ВІД» підтверджується також постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 року, яка набрала законної сили, тому дана обставина відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає доказуванню під час розгляду даної справи. Крім того, апелянт зазначає, що на даний час перевірка ТзОВ «МР» щодо взаємовідносин з ПП «Індастріалсервіс» та ПП «Паралель ВІД» проведена, що підтверджується актом перевірки від 27.06.2013 року. Наведене, на думку апелянта, додатково підтверджує необґрунтованість застосування адміністративного арешту майна ТзОВ «МР» рішенням податкового органу від 04.04.2013 року.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та додаткових пояснень до неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити з наступних підстав.

Як встановив суд, керівником Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби був виданий наказ від 03.04.2013 року № 1050 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» ТзОВ «МР» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ПП «Індастріалсервіс» та ПП «Паралель ВІД» за період 2009-2012 років».

Правовими підставами видання наказу зазначено п. 75.1 ст. 75 та пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

А як встановив суд з пояснень сторін у справі, фактичною підставою призначення даної перевірки було те, що ТзОВ «МР» не надало у десятиденний термін письмових пояснень та документальних підтверджень щодо взаємовідносин з ПП «Індастріалсервіс» та ПП «Паралель ВІД» за 2009-2012 роки на письмовий запит Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 24.12.2012 року № 19137/10/22-113.

На виконання даного наказу та на підставі направлень на перевірку від 03.04.2013 року № 001266 посадові особи Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби 03.04.2013 року здійснили вихід на перевірку ТзОВ «МР».

Однак посадові особи ТзОВ «МР» не допустили перевіряючих до проведення перевірки, про що посадові особи податкового органу склали відповідний акт від 03.04.2013 року.

За зверненням начальника відділу перевірок платників податків Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 04.04.2013 року № 119/22.1 виконуючий обов'язки керівника Інспекції прийняв рішення від 04.04.2013 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків, що знаходиться у власності ТзОВ «МР», за адресою: Волинська область, Луцький район, село Підгайці, вулуця Дубнівська, 1/А (код ЄДРПОУ 31735104).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби документальних позапланових виїзних перевірок встановлено статтями 78, 81 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 78 цього Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелічених у цій статті.

Зокрема, згідно пп. 78.1.1 цієї статті документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації про виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. п. 78.4, 78.5 ст. 78 цього Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Порядок та підстави для застосування адміністративного арешту майна платників податків визначено ст. 94 цього Кодексу.

Зокрема, згідно з п. 94.1 цієї статті адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 даного Кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначена норма Податкового кодексу України узгоджується з п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в даному випадку має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02.02.2011 року № 149/11/13-11, зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Оскільки передумовою звернення з поданням, передбаченим ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є відсутність спору про право, а з матеріалів справи, зокрема, з апеляційної скарги ТзОВ «РМ», додаткового пояснення до апеляційної скарги і матеріалів, долучених до них, вбачається наявність такого спору щодо законності проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Також колегія суддів враховує, що в інформаційному листі від 22.04.2011 року № 571/11/13-11 Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу. При цьому судам слід мати на увазі, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження. Закриваючи провадження у справі за поданням податкового органу у зв'язку з виявленням спору про право суд згідно з ч. 2 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

А згідно з ч. 1 ст. 203 цього Кодексу постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального справа, що призвело до неправильного вирішення справи, тому її слід скасувати і закрити провадження у справі.

Одночасно колегія суддів роз'ясняє Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Волинської області Державної податкової служби, що відповідні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, але в загальному порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 160, 183-3, 195, 196, п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2013 року у справі № 803/804/13-а за поданням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «МР» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - скасувати і закрити провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 20.05.2016 року