Ухвала суду № 57814425, 16.05.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2016 р.Справа № 818/131/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Кліменченка С.В.

представника відповідача Зозулі М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі № 818/131/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вибір Регіон"

до Харківської митниці ДФС

про скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИЛА:

09.02.2016 року, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Вибір Регіон" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.02.2016р. №807000011/2016/000101/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.02.2016р. № 807100001/2016/00008.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, згідно якого основний метод визначення митної вартості товару не застосовується, а митна вартість ввезеного товару визначена з використанням другорядного методу - (резервного) методу, за ціною попередньої ВМД. Підставою для такого визначення вартості товару стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України за митною декларацією №80513000/2016/000104 від 11.01.2016 року. Також, відповідачем була винесена оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Проте позивач не погоджується з винесеним рішенням та карткою відмови, оскільки надані митному органу документи за своїм змістом не суперечать один одному, в повному обсязі свідчать про вагу та ціну товару, про проведення оплати за товар у розмірах визначених укладеним контрактом, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом. Позивач зазначив, що Єдина автоматизована інформаційна система Держмитслужби України (далі - ЄАІС ДМСУ) з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Тому позивач вважає, що Харківська митниця ДФС неправомірно відмовила ТОВ "Вибір Регіон" у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вибір Регіон" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04.02.2016р. № 807000011/2016/000101/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.02.2016р. № 807100001/2016/00008.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з метою митного оформлення товару, ТОВ "Вибір Регіон" до Харківської митниці ДФС було подано електронну митну декларацію (МД) від 03.02.2016р. №807100001/2016/000311 з визначенням митної вартості товару за першим методом, тобто за ціною договору щодо товару, який імпортується (а.с.34).

04.02.2016 року Харківською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості №807000011/2016/000101/2, яким митна вартість ввезеного товару визначена з використанням другорядного методу, за ціною попередньої ВМД. Підставою для визначення митної вартості стала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України за митною декларацією №80513000/2016/000104 від 11.01.2016року (а.с.31).

Також, Харківською митницею ДФС була винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.02.2016р. № 807100001/2016/00008, в якій зазначено про те, що ТОВ "Вибір Регіон" повинно здійснити заповнення та подання нової митної декларації у відповідності з рішенням про коригування митної вартості №807000011/2016/000101/2 від 04.02.2016 року (а.с.32).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2016р. №807000011/2016/000101/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.02.2016р. № 807100001/2016/00008 Харківська митниця ДФС діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, чим порушено законні інтереси платника податків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу (МК) України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

За приписами ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, що товариством з обмеженою відповідальністю "Вибір Регіон" (Покупець) та акціонерним товариством "Апатит" (Росія) укладено контракт №398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015 року на поставку монокальцію фосфату (а.с.13-15).

Відповідно до п. 3.1 вказаного контракту сторони погодили вартість 1 тонни товару в розмірі 545 доларів США.

28.12.2015 року ТОВ "Вибір Регіон" та АТ "Апатит" підписали доповнення до контракту, відповідно до якого погодили вартість 1 тонни товару в розмірі 508 доларів США.

На підставі вказаного контракту, 20.01.2016 року продавець виставив проформу-інвойс (попередній рахунок) №BL/017/16, відповідно до якого вартість товару становила 508,00 доларів США за одну тонну товару (а.с.20).

При поставці товару продавець, в якості супровідного документу видав рахунок-інвойс №4, у якому вартість товару була зазначена у відповідності до доповнення № 1 від 28.12.2015 року (а.с.19).

З метою митного оформлення товару, ТОВ "Вибір Регіон" до Харківської митниці ДФС було подано митну декларацію (МД) від 03.02.2016р. №807100001/2016/000311 з визначенням митної вартості товару за першим методом, тобто за ціною договору щодо товару, який імпортується (а.с.34).

До пакету документів наданого відповідачу для митного оформлення товару входили:

- митна декларація;

- контракт № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015р.;

- зміни № 1 від 02.12.2015 до контракту № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015р.;

- зміни № 2 від 28.12.2015 до контракту № 398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015р.;

- доповнення №1 від 28.12.2015 до контракту №398/АПТ/ВР/15-03-283 від 16.11.2015;

- рахунок-інвойс №4 від 18.01.2016 р.;

- проформа-інвойс №BL/017/16 від 20.01.2016 року

- платіжне доручення №84 від 25.01.2016 року;

- залізнична накладна СМГС № 20972569 від 18.01.2016р.;

- сертифікат якості від 18.01.2016 року №193;

- експортна митна декларація № 10413020/180116/0000059 від 18.01.2016р.;

- інші некласифіковані документи які не впливають на визначення митної вартості товару.

Декларант обрав перший метод визначення митної вартості товару за ціною договору.

При здійсненні митного контролю товару Харківська митниця ДФС, згідно з п.п.2 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015р. №724 "Про використання у системі управління ризиками орієнтовних показників митної вартості товарів", використала орієнтовні показники митної вартості товарів, сформовані системою управління ризиками.

Враховуючи, що декларантом вказано у декларації митна вартість товару у нижчих розмірах, податковим органом було прийнято рішення про витребування документів, що підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

Згідно з положеннями частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі, якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналізуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вбачається з матеріалів справи, що на виконання вказаних вимог митного законодавства, декларантом були надані відповідачу всі необхідні документи для розмитнення товару, у тому числі:

1) копія банківського платіжного документу /виписка банку/ №620763 від 25.01.2016 року;

2) копія рішення від 09.01.2014 року;

3) копія листа №7702/107.15.051-П від 15.10.2014 року;

4) копія виписки №472 від 15.10.2014 року.

Отже, відповідачем не надано належних доказів того, що надані декларантом документи містять розбіжності.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Щодо посилань відповідача на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв"язку з ненаданням декларантом додаткових документів.

Тобто, спірне рішення не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів та митницею не доведено обґрунтованості рівня скоригованої нею у рішенні митної вартості товарів.

Також рішення не вказує конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на невідповідність такого рішення вимогам частини 2 статті 55 Митного кодексу України, а отже на їх протиправність.

Таким чином, оскаржуване рішення не містить обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Щодо посилань відповідача на те, що декларантом не надано виписки з бухгалтерської документації, як на одну із підстав прийняття оскаржуваного рішення, слід зазначити наступне.

Оскільки ТОВ "Вибір Регіон" надало митному органу документи, які є складовою частиною бухгалтерського обліку та бухгалтерської документації та підтверджують вартість товару та факт оплати за товар, а саме: рахунок-інвойс №4 від 18.01.2016, проформу-інвойс №BL/017/16 від 20.01.2016 року, платіжне доручення №84 від 25.01.2016 року, банківський платіжний документ (виписка банку) №620763 від 25.01.2016 року про проведення оплати за товар, такі посилання є не обґрунтованими.

Вимоги відповідача про надання каталогів, прайс-листів виробника товару, як на підставу підтвердження вартості товару, є також безпідставними, оскільки дані документи не можуть підтверджувати вартість товару за окремою угодою внаслідок того, що кожна конкретна угода укладається на підставі попередній переговорів між контрагентами і вони мають право визначати вартість товару самостійно.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів від 04.02.2016р. №807000011/2016/000101/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.02.2016р. № 807100001/2016/00008 Харківська митниця ДФС діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 року по справі № 818/131/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі № 818/131/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О. Повний текст ухвали виготовлений 20.05.2016 р.