Ухвала суду № 57814229, 19.05.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2016 року Справа № 876/2668/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

з участю секретаря судового засідання Бадівської О.О.,

прокурора Ожог М.М.,

представника відповідача Шевченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Галицького районного суду м. Львова від 28.03.2016 року у справі за позовом заступника прокурора м. Львова в інтересах ОСОБА_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року заступник прокурора м. Львова звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.

Позивач посилався на те, що рішенням виконкому Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку», затверджено Додаток №1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» в п. 10 якого передбачено стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних та загально будинкових приладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинків на підставі додатково укладених договорів між власниками квартир будинку і спеціалізованим підприємством, яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і виставлених ним рахунків.

Вважаючи, що вказаний пункт Додатку №1 суперечить ч. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та абз. 3 п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, якими передбачено, що повірка, обслуговування та ремонт вимірювальної техніки здійснюється за рахунок виконавця, позивач звернувся до суду та просив визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку» №561 від 31.05.2011 в частині затвердження п. 10 Додатку №1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» щодо стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних та загально будинкових приладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинків на підставі додатково укладених договорів між власниками квартир будинку і спеціалізованим підприємством, яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і виставлених ним рахунків.

28.03.2016 року до суду першої інстанції позивачем заявлено клопотання про залишення без розгляду позовної заяви в частині скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку» в частині затвердження п. 10 Додатку №1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» в частині стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних та загально будинкових приладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинків на підставі додатково укладених договорів між власниками квартир будинку і спеціалізованим підприємством, яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і виставлених ним рахунків.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 28.03.2016 року позов задоволено. Визнано протиправним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року в частині затвердження п. 10 Додатку № 1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» в частині стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних та загально будинкових приладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинку на підставі додатково укладених договорів між власниками квартир будинку і спеціалізованим підприємством, яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і встановлених ним рахунків.

Позовні вимоги в частині скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року в частині затвердження п. 10 Додатку №1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» в частині стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних та загально будинкових приладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинку на підставі додатково укладених договорів між власниками квартир будинку і спеціалізованим підприємством , яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і встановленим ним рахунків - залишено без розгляду.

Постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог оскаржив виконавчий комітет Львівської міської ради, подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що оскаржений пункт рішення виконавчого комітету не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому є законним. Суд не врахував, що відповідно до п. 24 постанови КМ України від 20.05.2009 року № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води нараховуються щомісячно споживачеві у складі послуги шляхом додавання до загальної вартості послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. Оскільки оскаржуваним рішенням затверджено тарифи по кожному будинку, а не по кожному споживачу, з врахуванням того, що не всі квартири обладнані лічильниками, тому цю послугу необхідно надавати на підставі окремого договору з тими споживачами, квартири яких обладнані лічильниками.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в оскаржуваній частині та прийняти нову постанову, якою позивачу в позові відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка апеляційну скаргу підтримала, прокурора, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Виконавчим комітетом Львівської міської ради 31 травня 2011 року прийняте рішення № 561 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку». Даним рішенням затверджений Додаток № 1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань». У п. 10 додатку зазначено: оплату за періодичну повірку, обслуговування і ремонт квартирних приладів обліку води (теплової енергії) проводить власник квартири.

Відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до законодавства і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.

Позовна заява в частині скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року в частині затвердження п. 10 Додатку №1 «Умови надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові, визначених за результатами громадських слухань» в частині стягнення оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт квартирних та загально будинкових приладів обліку води (у тому числі їх демонтаж, транспортування і монтаж після повірки) з власників квартир будинку на підставі додатково укладених договорів між власниками квартир будинку і спеціалізованим підприємством , яке виконує такі роботи та актів виконаних підприємством робіт і встановленим ним рахунків, залишена без розгляду, що ніким в справі не оспорюється.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині визнання протиправним оскаржуваного рішення відповідача, виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірного пункту Додатку №1 до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №561 від 31.05.2011 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку вказаним відносинам, зазначає наступне.

В силу приписів підпункту 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Кабінет Міністрів України, а також центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством наділені повноваженнями щодо розробки і затвердження стандартів, нормативів, норм, порядків і правил у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 чинного на час виникнення спірних відносин Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, пунктом 1 яких передбачено, що вони регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Абзацом 3 п. 9 вказаних Правил встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

З наведеного видно, що при проведенні періодичної повірки приладів обліку, споживач не повинен нести жодних додаткових витрат, а такі роботи повинні проводитися за рахунок виконавця, тобто суб'єкта господарювання, який надає послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, про протиправність рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 31.05.2011 року № 561 в частині затвердження п. 10 Додатку №1, згідно якого оплата за періодичну повірку, обслуговування та ремонт приладів обліку води і теплоенергії покладається на власників квартир.

Покликання апелянта на Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою КМ України від 20.05.2009 року №529, який був чинним на час прийняття оскаржуваного рішення відповідача, апеляційний суд до уваги взяти не може, оскільки до спірних правовідносин слід застосовувати положення постанови КМ України №630 від 21.05.2005 року, які є спеціальними та узгоджуються з вимогами ст. 28 чинного на той час Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів законність прийнятого рішення.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права підстави для його скасування відсутні.

В зв'язку з цим доводи апеляційної скарги є безпідставними та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 28.03.2016 року у справі № 1304/10902/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.Р. Курилець

О.І. Мікула

Повний текст постанови виготовлений 20.05.2016