Ухвала суду № 57813912, 17.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2016 рокусправа № 808/4984/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бірс» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року у справі № 808/4984/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бірс» до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бірс» звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000351500 від 09.04.2013 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бірс», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Бірс» (код за ЄДРПОУ 20470788) з питання достовірності нарахування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, що декларувався в період з 01.08.2008 року по 30.09.2008 року, за результатом якої було складено акт від 22.03.2013 року №190/153-120/20470788.

За результатами перевірки було встановлено, що при заповненні уточнюючого розрахунку (вх. № 6308 від 31.07.2012) за червень 2010 року позивачем було безпідставно збільшено рядок 21.3 («Зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу») на суму 550 000,00 грн. без відповідного рішення відповідача, чим позивач порушив п. 4.6.7 розділу 5 Порядку, що у свою чергу призвело до заниження рядка 25 («Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду») на суму 11 043,00 грн. вищезазначеного уточнюючого розрахунку та завищення рядка 24 («Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду») на 538 957,00 грн. у наступному уточнюючому розрахунку за червень 2010 року (вх. № 6278 від 31.07.2012). Також, ТОВ «Бірс» були надані до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року вх. 6308 від 31.07.2012 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року вх.№6278 від 31.07.2012 року всупереч ст.50 розділу ІІ Податкового кодексу та п.1 розділу 4, затвердженого Наказом МФУ України від 25.11.2011 року №1492.

На підставі зазначеного акту перевірки, 09.04.2013 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000351500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13 804,00 грн., у тому числі за основним платежем - 11 043,00 грн. та за штрафними санкціями - 2 761,00 грн.

Не погодившись з обґрунтованістю винесення зазначених податкових повідомлень - рішень, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Приписами п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п.п. 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженої наказом МФУ від 25.11.2011 року №1492, рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що підставою для відображення платником податків залишку від'ємного значення, який підлягає включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду є наявність проведеної камеральної чи документальної перевірки.

Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом проведеної Позивачем з ТОВ «Кванс» господарської операції з купівлі-продажу товару, заснованої на підставі договору №2506 від 03.07.2008 року, Позивачем був сформований податковий кредит у розмірі 550000,00 грн., який у жовтні 2008 року він задекларував, як суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

04.12.2009 відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в установах банку за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2008 по 31.07.2008, з 01.08.2008 по 31.08.2008, з 01.09.2008 року по 30.09.2008, за результатами якого складено Акт від 04.12.2009 № 3019/23-01/20470788. Перевіркою було встановлено, що в порушення п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» позивачем завищено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації з ПДВ за жовтень 2008 року), на загальну суму 550 000,00 грн.

Крім того, на підставі рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА у Запорізькій області №5692/10/25-020 від 10.12.2009 року відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правильності декларування від'ємного значення з ПДВ за період з 01.07.2008 по 30.09.2008, про що складено Акт від 19.07.2010 № 1235/23-01/20470788. Згідно з висновками Акту перевірки від 19.07.2010 № 1235/23-01/20470788 позивач протиправно завищив від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень-серпень 2008 року на загальну суму 550 000,00 грн.

20.07.2010 підприємством було подано до податкового органу звітну податкову декларацію за червень 2010 року, якою було зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу на 550 000,00 грн.

31.07.2012 року позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 6308, яким він відкоригував дані червня 2010 року, зазначивши в рядку 21.3 («зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу») суму у розмірі «- 550 000,00 грн.», в результаті чого збільшив рядок 22 («залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного (звітного) періоду») на суму в розмірі 538 957,00 грн. та одночасно зменшив рядок 25 («сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду»), на суму в розмірі 11 043,00 грн..

Крім того, 31.07.2012 позивачем було подано відповідний уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 6279 за червень 2010 року.

В апеляційній скарзі Позивач наголошує, що ним було обґрунтовано заповнено відомості уточнюючих розрахунків з приводу формування від'ємного значення, оскільки правомірність декларування відшкодування ПДВ за жовтень 2008 року на загальну суму 550000.00 грн. було фактично встановлено рішенням ДПА у Запорізькій області від 10.12.2009 року №5692/10/25-020, яким було встановлено правомірність формування податкового кредиту з ПДВ в липні-серпні 2008 року за рахунок отримання товару від ТОВ «Кванс».

Між тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що відображення платником податків залишку від'ємного значення, який підлягає включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду здійснюється за наявності проведеної камеральної чи документальної перевірки.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не проводились документальні чи камеральні перевірки щодо визначення суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього періоду у червні 2010 року у сумі 11043.00 грн.

Отже, виходячи з приписів чинного законодавства, у Позивача були відсутні підстави для подання уточнюючих розрахунків від 31.07.2012 року №6308 та №6278 з відображенням відкоригованих даних з податку на додану вартість.

Окрім того, як свідчать встановлені обставини справи, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.04.2014 року у справі №808/7012/13, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2014 року, Позивачу було відмовлено у визнанні не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 року №0000341500, яким Позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 538957.00 грн.

Зазначеними рішеннями було встановлено, що позивач при поданні уточнюючих розрахунків від 31.07.2012 порушив відповідний Порядок, що призвело до заниження рядка 25 («сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду») на суму 11 043,00 грн. та завищення рядка 24 («залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду»), на 538 957,00 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було похідним від податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 року №0000341500, а тому встановлені судом факти у вказаній справі мають враховуватися при розгляді даної справи

Отже, аналізуючи встановлені обставини справи у сукупності на їх відповідність вимогам податкового законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0000351500 від 09.04.2013 року.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року є обґрунтованою та законною, а підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бірс» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року у справі № 808/4984/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко