Постанова № 57813908, 17.05.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2016 рокусправа № 804/8585/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року у справі №804/8585/15 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, в якому просив:

- визнати незаконними дії Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області з приводу відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_1, щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків (об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області здійснити погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1, щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків ( об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1 та надати відповідний дозвіл (висновок);

- зобов'язати Відповідача зареєструвати земельну ділянку на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовниками якого є ОСОБА_1, по фактичному розміщенню комплексу будинків (об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року адміністративний позов було задоволено частково. Визнано незаконними дії Відповідача з приводу відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків (об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язано Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області здійснити погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків ( об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1 та надати відповідний дозвіл (висновок). Зобов'язати Управління Держземагенства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області прийняти рішення згідно норм чинного законодавства щодо реєстрації земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовниками якого є ОСОБА_1, по фактичному розміщенню комплексу будинків (об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1.

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області , не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 07.11.2014 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровської міської ради із клопотанням про отримання земельної ділянки.

29.12.2014 року Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №219/59, яким Позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків (об'єкт житлової нерухомості) по АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного рішення, позивач звернувся до розробників документації із землеустрою - Товариства з обмеженою відйовідальністю «Науково-виробнича фірма ГЕОКАД» для розроблення проекту землеустрою щодо щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків (об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1.

Після розроблення документації, позивач звернувся до Управління Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області у відповідності норм ст. 186-1 Земельного кодексу України та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, для погодження документації із землеустрою для подальшого реєстрації земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків (об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1.

Листом Управління Держземагентства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області від 30.04.2015 року №300415 позивачу було відмовлено в погодженні документації із землеустрою та здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Зазначена відмова була обґрунтована тим, що на момент обстеження (акт обстеження місцевої ділянки в натурі (на місцевості) на земельній ділянці були виявлені дві споруди із пінобетону; фундаментальні блоки, будівельне сміття. Зелені насадження - зарослі дерев та кущів. Проте за матеріалами проекту землеустрою в межах запитуваної земельної ділянки розташовані будівлі: літ. А-1 площею 44,2 м2; літ. Б-1 площею 442 ; літ. В-1 площею 44, 2 м2; літ. Г-1 площею 44,2 м2, які належать гр. ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.04.2014 індексний номер НОМЕР_1, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.04.14р. індексний номер 20529518. Крім цього у складі проекту землеустрою недостатньо матеріалів, що обґрунтовують розмір запитуваної земельної ділянки для обслуговування об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, що унеможливлює його погодження враховуючи п. 1 ст. 134 Земельного кодексу України.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття зазначеного рішення, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Позивач виконав усі передбачені Законом дії та надав усю необхідну документацію, Відповідач неправомірно відмовив у погодженні проекту.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з зазначеними висновками з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст.123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу.

Приписами п.п.1,4,5 ст.186-1 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Приписами ст.50 Закону України «Про землеустрій» визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

При цьому, п.6 ст.186-1 Земельного кодексу України визначено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що проект землеустрою підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який за результатом дослідження обов'язкових до подання документів, передбачених ст.50 Закону України «Про землеустрій», надає вмотивований висновок стосовно можливості його відведення. У разі встановлення недоліків проекту землеустрою, державний орган має надати суб'єкту звернення строк для їх усунення.

Як свідчать встановлені обставини справи, Позивачу було відмовлено у погодженні документації із землеустрою у зв'язку з недостатністю у документів, що обґрунтовують розмір запитуваної земельної ділянки та виявлення на земельній ділянці, шляхом обстеження, двох споруд із пінобетону; фундаментальні блоки, будівельне сміття та зелені насадження, а саме зарослі дерев та кущів, в той час, як за матеріалами проекту землеустрою в межах запитуваної земельної ділянки розташовані будівлі: літ. А-1 площею 44,2 м2; літ. Б-1 площею 442 ; літ. В-1 площею 44, 2 м2; літ. Г-1 площею 44,2 м2, які належать гр. ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.04.2014 індексний номер НОМЕР_1.

При цьому, в порушення приписів ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу України, Позивачу не був наведений вичерпний перелік недоліків проекту та не був наданий строк на усунення недоліків проекту землеустрою.

Тобто, в даному випадку Відповідачем був порушений сам порядок погодження проекту землеустрою, що мало наслідком позбавлення Позивача можливості усунути відповідні недоліки.

Також, як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, Позивачем до управління Держземагенства у Дніпропетровському районі був поданий проект землеустрою в обсязі, передбаченим ст.50 Закону України «Про землеустрій».

При цьому, у оскаржуваному висновку, Відповідач не зазначив конкретно, яких саме матеріалів не вистачає для належного обґрунтування розміру запитуваної земельної ділянки.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені приписи процесуального законодавства фактично встановлюють обов'язок для суб'єктів владних повноважень їх дотримання при прийнятті рішень або вчиненні дій.

В даному випадку, як було встановлено судом, оскаржуване рішення було прийнято Відповідачем з порушенням вказаних вимог.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності протиправного характеру у діях Відповідача стосовно відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_1, щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків.

При цьому, як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції з метою захисту прав Позивача також зобов'язав Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області здійснити погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та прийняти рішення згідно норм чинного законодавства щодо реєстрації земельної ділянки на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовниками якого є ОСОБА_1.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку погодження та прийняття рішення щодо реєстрації земельної ділянки є дискреційним повноваженням управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, яке здійснюється в межах встановленого правового поля.

Натомість, на судовий орган покладено завдання з захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій та розгляду відповідних спорів на їх відповідність вимогам законодавства без втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку, виходячи з предмету спірних правовідносин та приписів ч.2 ст.11 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що належним способом захисту прав Позивача буде зобов'язання управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити повторний розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків (об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року підлягає частковому скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись, ч.3 ст.160, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2015 року у справі №804/8585/15 - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити повторний розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_1, щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будинків (об'єкт житлової нерухомості) за адресою: АДРЕСА_1

Постанова набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко