Постанова № 57813411, 06.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 вересня 2011 р. № 2-а- 9707/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченко А. В.,

при секретарі Воронові М.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Представницький центр «ФСК»до державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання незаконними дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Представницький центр «ФСК»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати неправомірними та незаконними дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Представницький центр «ФСК»з питання правових відносин з ТОВ «Союз Універсал», які мали правові відносини з платником податків за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року на підставі якої був складений акт перевірки від 17.06.2011 року № 1260/2330/31635406.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що 17 червня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Представницький центр»ФСК»отримала від ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПЦ «ФСК»від 17.06.2011р. № 1260/23-30/3163540 з питання правових відносин з ТОВ «Союз-Універсал»за період з 01.01.2009 по 31.12.2010р., яка була проведена головним державним податковим ревізор-інспектором податкової служби 1 рангу відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3, на підставі направлення від 02.06.2011 року № 335.

Згідно висновку вказаного акту перевірки вбачається, наступне:

-порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання визначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ПЦ»ФСК»між ТОВ «ПЦ»ФСК та ТОВ«Союз-Універсал», ТОВ «ПЦ»ФСК та Фінансово-будівельною корпорацією «ФСК», в результаті чого порушено п.5.1., п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, ст.З, ст.4 Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «ПЦ»ФСК»завищено валові витрати на загальну суму 3608160,0 грн., у т.ч. за 2 квартал 2009року - 1386030,0 грн., З квартал 2009року - 1887206,0 грн. та 4 квартал 2009року - 334924,0 грн., та завищено валовий дохід на загальну суму 3608160,0 грн. у т.ч. за 2 квартал 2009року - 1386030,0 грн., З квартал 2009року- 1887206,0 грн. та 4 квартал 2009року - 334924,0 грн.;

-порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ПЦ»ФСК»між ТОВ «ПЦ»ФСК» та ТОВ «Союз -Універсал», ТОВ «ПЦ»ФСК та Фінансово-будівельною

корпорацією «ФСК»та порушено п.п.3.1., ст.З, п.4.1, ст4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.2.6., п.7.2.,Ґп.п.7.4.1., п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 481216,0 грн., в т.ч.: за травень 2009року в сумі 152064,0грн., за червень 2009року в сумі 65819,0 грн., липень 2009року в сумі 125063,0грн., серпень 2009року в сумі 37631,0 грн., вересень 2009року в сумі 30127,0 грн., за жовтень2009року в сумі66985,0 грн. та листопад 2009року в сумі 3527,0 грн. та завищено податкові зобов'язання на загальну суму 481216,0 грн., у т.ч. за травень 2009року в сумі 152064,0 грн., за червень 2009року в сумі 65819,0 грн., липень 2009 року в сумі 125063,0 грн., серпень2009року в сумі 37631,0 грн., вересень 2009 року в сумі 30127,0 грн., за жовтень 2009року в сумі 66985,0 грн. та листопад 2009року в сумі 3527,0 грн.

Позивач не згоден зі вказаними висновками та вважає дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова неправомірними та незаконними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова відповідають вимогам діючого законодавства, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ««Представницький центр «ФСК»перебуває на податковому обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова.

Судом встановлено, що в.о. начальника ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було прийнято рішення - наказ від 04.05.2011 року №430 на проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Союз Універсал»за період 01.01.2009 року по 31.12.2010 року згідно п.п. 78.1.11 ст.78 Податкового кодексу України та постанови старшого слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4 від 31.03.11 р.

На підставі даного наказу з 03.06.2011 року по 09.06.2011 року була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ««Представницький центр «ФСК»головним державним податковим ревізор-інспектором податкової служби 1 рангу відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_3.

За результатами даної перевірки було складено акт позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПЦ «ФСК»від 17.06.2011р. № 1260/23-30/3163540 з питання правових відносин з ТОВ «Союз-Універсал»за період з 01.01.2009 по 31.12.2010р.

В акті перевірки зазначено, що Наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.06.2011 року №430 та направлення від 02.06.2011 року №335 вручено особисто директору підприємства 02.06.2011 року.

Але, як зазначено у п.79.1. ст.79 Податковго кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Також п.79.2. ст.79 Кодексу встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи та знайшло своє підтвердження у судовому засіданні ДПІ вказані вимоги законодавства не були виконані, так як жодного документального підтвердження вручення керівнику підприємства наказу та направлення у справі не існує, що є грубим порушенням вищевказаної норми.

Згідно висновку вказаного акту перевірки вбачається, наступне:

-порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання визначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ПЦ»ФСК»між ТОВ «ПЦ»ФСК та ТОВ«Союз-Універсал», ТОВ «ПЦ»ФСК та Фінансово-будівельною корпорацією «ФСК», в результаті чого порушено п.5.1., п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, ст.З, ст.4 Закону України«Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «ПЦ»ФСК»завищено валові витрати на загальну суму 3608160,0 грн., у т.ч. за 2 квартал 2009року - 1386030,0 грн., З квартал 2009року - 1887206,0 грн. та 4 квартал 2009року - 334924,0 грн., та завищено валовий дохід на загальну суму 3608160,0 грн. у т.ч. за 2 квартал 2009року - 1386030,0 грн., З квартал 2009року- 1887206,0 грн. та 4 квартал 2009року - 334924,0 грн.;

-порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ПЦ»ФСК»між ТОВ «ПЦ»ФСК» та ТОВ «Союз -Універсал», ТОВ «ПЦ»ФСК та Фінансово-будівельною

корпорацією «ФСК»та порушено п.п.3.1., ст.З, п.4.1, ст4, п.п.7.3.1 п. 7.3, п.п.7.2.6., п.7.2.,Ґп.п.7.4.1., п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 481216,0 грн., в т.ч.: за травень 2009року в сумі 152064,0грн., за червень 2009року в сумі 65819,0 грн., липень 2009року в сумі 125063,0грн., серпень 2009року в сумі 37631,0 грн., вересень 2009року в сумі 30127,0 грн., за жовтень2009року в сумі66985,0 грн. та листопад 2009року в сумі 3527,0 грн. та завищено податкові зобов'язання на загальну суму 481216,0 грн., у т.ч. за травень 2009року в сумі 152064,0 грн., за червень 2009року в сумі 65819,0 грн., липень 2009 року в сумі 125063,0 грн., серпень2009року в сумі 37631,0 грн., вересень 2009 року в сумі 30127,0 грн., за жовтень 2009року в сумі 66985,0 грн. та листопад 2009року в сумі 3527,0 грн.

Як вбачається із тексту акту, наведені у ньому висновки зроблені лише на підставі податкової звітності, при цьому документи бухгалтерського та податкового обліку при проведенні перевірки не досліджувалися.

Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, тобто при оформленні результатів перевірок посадові особи зобовязані дотримуватися вимог цього Порядку.

Згідно пп. 4, 5, 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (пункт 5.2. розділу ІІ Порядку).

В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження його висновків про відсутність економічної вигоди від здійснення підприємством діяльності та проведення «безтоварних»операцій, що не узгоджується з вимогами вищенаведених нормативних актів.

Таким чином, судом встановлено, що висновки відповідача щодо неможливості фактичного здійснення платником господарських операцій, а також відсутності обєкту оподаткування, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зроблені без вивчення первинних документів та проведення відповідних перевірок контрагентів позивача, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо викладення у спірному акті перевірки позивача висновків про неможливість реального здійснення ним фінансово - господарських операцій та ведення ним господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіреному періоді; встановлення відсутності обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97- ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями; встановлення відсутності обєктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. за №334/94-ВР зі змінами та доповненнями також підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що не можна погодитись із законністю висновків відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем, виходячи з наступного.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином до правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Разом з тим спірний акт перевірки позивача не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб підприємства на порушення публічного порядку, не пояснює в чому саме таке порушення полягає.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи після повного та всебічного судового розгляду. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки про нікчемність правочинів, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Також судом встановлено, що згідно вимог п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з наданих матеріалів справи та не заперечувалось представником ДПІ у судовому засіданні, податкове повідомлення рішення на підставі вказаного акту перевірки не виносилось, що на думку суду є також порушенням законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 2-4, 9, 11, 71, 94,128,159, 160163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Представницький центр «ФСК»до державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Харкова про визнання незаконними дій задовольнити.

Визнати дії державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Представницький центр»ФСК»з питання правових відносин з ТОВ «Союз Універсал», які мали правові відносини з платником податків за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. на підставі якої був складений акт перевірки від 17.06.2011р. № 1260/2330/31635406 неправомірними та незаконними.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 07 вересня 2011 року.

Суддя А.В. Зінченко