Постанова № 57813349, 18.05.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 травня 2016 р. № 820/1596/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

суддів - Зінченко А.В., Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд зобов"язати Головне управління ДФС у Харківській області та Державну фіскальну службу України здійснити на його користь донарахування та виплату в розмірі 243 600,00 грн., яка складається з 177 744,00 грн. не донарахованної одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб, у разі встановлення інвалідності 2 групи та 65 856,00 грн. погодженої та невиплаченої одноразової грошової допомоги.

Так, він посилається на те, що не донарахування та не виплата йому відповідачами в повному обсязі одноразової грошової допомоги, у зв"язку зі встановленням інвалідності 2 групи суперечить вимогам діючого законодавства України, чим порушуються його законні права, свободи та інтереси і потребує судового захисту.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідної сторони за довіреністю Сіренко Ю.Ю. проти позову заперечувала, посилаючись на те що вони в даному випадку діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що наказом Державної податкової адміністрації в Харківської області від 27.06.2008 р. №429-о ОСОБА_1 прийнято на службу в органи податкової міліції та в подальшому призначено на призначено на посаду старшого слідчого з ОВС КМВ СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області.

Наказом № 344-0 від 06 жовтня 2015 р. його звільнено в запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «Б» (через хворобу).

Вислуга років на день звільнення позивача складала: у календарному обчислені - 14 років, 01 місяців, 12 днів, у пільговому обчислені - 15 років, 07 місяців, 01 днів. Вислуга років для виплати грошової допомоги станом на день звільнення складала 14 років.

19.10.2015 р. до Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_1 було подано заяву з додатками до неї про здійснення виплати одноразової грошової допомоги.

04.01.2016 р. позивачем було отримано відповідь від Державної фіскальної служби України Головного Управління ДФС у Харківській області, де було зазначено про те, що 28.12.2015 р. було складено та направлено за вих. № 6869/8/20-40-04-02-15 до ДФС України висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням йому інвалідності. Також його було повідомлено проте, що причиною не виконання вимог закону щодо строків складання висновку про виплату одноразової грошової допомоги слугували неврегульованість цього питання на законодавчому рівні та відсутності методичних рекомендацій ДФС України з цього приводу.

15.02.2016 р. позивачем було направлено до Державної фіскальної служби України, на який 01.03.2016 р. отримано відповідь на запит від 24.02.2016 р. № 2018/Т/99-99-04-04-02-14 про надання інформації. За текстом наданої відповіді зазначалось, що розмір виплати має скласти 65 856, 00 грн. і здійснюватися він буде на підставі Постанови КМУ від 12.05.2007 р. № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції».

Із зазначеним суд не погоджується та при вирішенні даного спору, враховує наступні обставини та нормативні положення.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про міліцію», який діяв на момент звільнення позивача та втратив чинність 07.11.2015 р., було передбачено, що у разі встановлення інвалідності, яка настала у період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності 1 групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності 2 групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності 3 групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Враховуючу положення вказаного закону сума виплати на користь позивача мала складати 200 - прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті складає 243 600, 00 грн. (двісті сорок три тисячі шістсот гривень 00 коп.)

Суд звертає увагу, що на час подання позивачем заяви про здійснення одноразової грошової допомоги діяла Постанова КМУ від 12.05.2007 р. № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» (надалі за текстом - Постанова КМУ № 707). Вказана постанова регламентувала порядок подання заяви та документів для здійснення виплати та подальші дії органу до якого звернулись заявою про здійснення виплати. Окрім того, вказана постанова КМУ передбачала порядок дій щодо погодження розміру виплати та строків. Так, п. 7 передбачено обов'язок територіального підрозділу надати пакет документів на погодження до управління для погодження та визначення строків виплати одноразової грошової допомоги.

Також, суд зазначає, що після подання заяви ОСОБА_1 було прийнято Постанову КМУ від 21.10.2015 р. № 850 «Про порядок та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (надалі за текстом - Постанова КМУ № 850). Вказаною постановою КМУ було визначено, що вказана постанова застосовується до осіб, які мають право на отримання виплати, які настали після 13.02.2015 р. Вказана постанова в п. 9 містить посилання на обов'язок погодження розміру грошової виплати з головним управлінням підрозділу, в якому проходив службу співробітник.

Зміст Постанов КМУ № 707 та № 850 передбачає, що територіальний орган здійснює приймання заяви про здійснення одноразової грошової допомоги, формує висновок, разом з пакетом документів та надсилає на погодження. Отриманий висновок та додатки до нього мають бути розглянуті, після чого має бути прийнято рішення за їх розглядом щодо здійснення виплати та її розміру або про відмову в такій виплаті.

З огляду на вказані положення постанови КМУ вірним буде твердження про те, що ДФС України будучи тим органом, з яким територіальний підрозділ має вчинити погодження щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги та її розміру і фактично від погодження з вказаним органом залежить як розмір виплати та строк її здійснення, адже термін для виплати починає свій відлік від дати погодження висновку.

Отже, викладене та долучені до позовної заяви документи засвідчують той факт, що ДФС України у відповідності до Постанов КМУ № 707 та №850 будучи органом, який вповноважений здійснити перевірку наданого територіальним підрозділом висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги і у разі погодження з ним затвердити. В результаті чого погодити розмір грошової виплати та її строки.

Затвердження першими заступником голови ДФС України 17.02.2016 р. висновку про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівниками податкової міліції згідно із Податковим кодексом України є свідченням того, що покладені обов'язки в частині погодження та визначення строків ДФС України виконало, а обов'язок в частині погодження розміру грошової виплати порушило, адже сума в розмірі 65 856, 00 грн. не відповідає вимогам закону щодо розміру такої виплати.

Викладене на думку суду є свідченням того, що ДФС України при погодженні висновку наданого Головним управлінням ДФС України у Харківській області щодо виплати одноразової грошової допомоги на користь позивача порушило положення Постанов КМУ, які регулюють порядок таких виплат, оскільки зазначений розмір погодженої виплати є таким, що не відповідає вимогам закону.

Окрім того, Постанови КМУ № 707 та 850 гарантують, що виплата має бути здійснена протягом двох місяців з дня погодження висновку. Так, в Постанові КМУ № 707 вказаний термін визначено в абз. 4 п. 7, а Постанова КМУ № 850 мітить вказане положення в п. 10.

Враховуючи той факт, що погодження висновку було здійснено 17.02.2016 р., то виплата мала бути здійснена до 18.04.2016 р., проте станом на дату подання позовної заяви одноразова грошова допомога в розмірі 65 856, 00 грн. на користь позивача не здійснена.

Отже, вказане свідчить проте, що після погодження ДФС України розміру грошової допомоги в розмірі 65 856, 00 грн. та визначення строку її виплати два місяці з дня погодження дій з боку Головного управління ДФС України у Харківській області виконано не було.

Таким чином, ДФС України після отримання висновку від територіального підрозділу щодо погодження розміру грошової допомоги всупереч вимогам закону було погоджено розмір одноразової грошової допомоги нижчий ніж встановлено законом та виплати грошової допомоги в результаті встановлення позивачеві інвалідності, а ні за висновком від 17.02.2016 р., а ні у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про міліцію», що мав застосовуватися, не було здійснено, що на думку суду є неправомірним.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не дотримали вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що дає суду підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно до ст. 90 ч. 1 КАСУ, витрати пов"язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. А від так, витрати позивача за надання правової допомоги в розмірі 20 394,40 грн. не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ст. 94 ч. 1 КАСУ, позивачеві присуджуються здійснені ним судові витрати, пов"язані зі сплатою судового збору в розмірі 2436,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 90, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Зобов"язати Головне управління ДФС у Харківській області та Державну фіскальну службу України здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 в розмірі 243 600,00 грн., яка складається з 177 744,00 грн. не донарахованної одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб, у разі встановлення інвалідності 2 групи та 65 856,00 грн. погодженої та невиплаченої одноразової грошової допомоги.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2436,00 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20.05.2016 року.

Головуючий - суддя Самойлова В.В.

Судді Зінченко А.В.

Спірідонов М.О.