Постанова № 57812801, 27.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2016 року Справа № 810/5838/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "РІТЕЙЛ ВЕСТ" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області та Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство "РІТЕЙЛ ВЕСТ" звернулось до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.02.2016, просив суд:

визнати протиправною бездіяльність Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін у сумі 8432775,00 грн.;

зобов'язати Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, вчинити дії по збільшенню у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційну суму (SНакл), на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 8432775,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", відповідно до якого почала функціонувати електронна система адміністрування податку на додану вартість. Після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не забезпечила відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ та не забезпечила автоматичне збільшення суми з ПДВ, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, задекларованого у рядку 24 декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Відповідачі позову не визнали. Так, Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надіслала до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначила, що не припускалася бездіяльності щодо збільшення реєстраційної суми, оскільки, забезпечення належної роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість і як результат внесення коригування (зміни даних), щодо збільшення реєстраційної суми (SНакл) на суму від'ємного значення податку, про що ідеться в позовній заяві, належить до компетенції Державної фіскальної служби України. Цей відповідач також зазначив, що на даний момент позивач перебуває на податковому обліку в Міжрегіональному головному управлінні ДФС - Центральному офісі з обслуговування великих платників, тому позивач перебуває у публічних правовідносинах саме з цим суб'єктом владних повноважень, тому усі вимоги мають бути звернуті до нього.

Відповідач - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, позову не визнав, б обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що система електронного адміністрування ПДВ організована на центральному рівні ДФС України, на цьому є рівні відбувається обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-яких показників формули. Цей відповідач не наділений повноваженнями щодо внесення будь-яких змін до системи електронного адміністрування ПДВ, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи факт неявки в судове засідання представників відповідачів, а також відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експертів суд, керуючись положеннями частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, постановив про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Дочірнє підприємство "РІТЕЙЛ ВЕСТ" є юридичною особою, що зареєстрована 12.09.2013 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 13571020000003306).

З моменту держаної реєстрації до 31.12.2015 позивач перебував на податковому обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, а з 01.01.2016, згідно з рішенням Державної фіскальної службі України від 08.12.15 № 26220/6/99-99-20-04-02-15-ВПП, переведений на податковий облік до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

У липні 2015 року позивач засобами електронного зв'язку подав до Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року за реєстраційним номером 9153108901 (квитанція № 2 від 20.07.2015 о 12:19:00).

Як убачається з вказаної декларації, у рядку 24 "Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (ряд.22.1+ряд.23.3)" позивач відобразив суму від'ємного значення у розмірі 8432775,00 грн.

Cтаном на серпень 2015 року показники податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року не були відображені у системі електронного адміністрування в частині збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів.

Даний факт не оспорюється відповідачами.

У зв'язку з фактом порушення своїх прав, що сталося внаслідок невідображення в системі електронного адміністрування показника реєстраційної суми, позивач звернувся до ДФС України зі скаргою від 19.08.2015 №19/08-1, в якій просив у найкоротший термін збільшити зазначений показник (SНакл) на суму від'ємного значення ПДВ, непогашеного станом на 1 липня 2015 року у розмірі 8432775,00 грн.

Державна фіскальна служба України доручила розгляд скарги позивача Ірпінській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Листом від 18.09.15 № 5649/10/10-31-15-01 Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надіслала позивачу формальну відповідь, в якій повідомила, що питання є законодавчо врегульованим, однак, реєстраційну суму (SНакл) від'ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року позивачу так і не було збільшено.

На думку позивача, Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області припустилася бездіяльності, що виявилась у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатом подання електронної декларації з ПДВ за липень 2015 року, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:

з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;

з 1 липня 2015 року - на постійній основі.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Кодексу.

Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість".

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до:

державного бюджету;

на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України;

на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

Пунктом 34 Підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від'ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

До 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

ДФС України неодноразово у листах (від 22.06.2015 р. № 22408/7/99-99-19-03-01-17, від 07.08.2015 р. № 29168/7/99-99-19-03-02-17, від 11.08.2015 р. № 29562/7/99-99-19-03-02-17) надавались роз'яснення щодо внесених змін до Податкового кодексу України в зв'язку із прийняттям Закону України від 16 липня 2015 року № 643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість". У зазначених листах ДФС також зазначалось про обов'язок контролюючого органу забезпечити автоматичне збільшення реєстраційної суми за алгоритмом, передбаченим пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу, який описано вище.

В порушення наведених норм Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не забезпечила зарахування суми 8432775,00 грн. до показника суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ, та, відповідно, не збільшила на суму 8432775,00 грн. суму податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо тверджень Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та Міжрегіонального Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників відносно того, що вони не є належними відповідачами по справі, оскільки забезпечення належної роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість і, як результат, внесення коригування (зміни даних), щодо збільшення реєстраційної суми (SНакл) на суму від'ємного значення податку належить до компетенції Державної фіскальної служби України, суд зазначає наступне.

Платник податків у зв'язку із справлянням податків і зборів вступає у податкові правовідносини з Державою Україна, яка реалізує свою правосуб'єктність через органи державної влади.

При цьому, в силу державного суверенітету державна влада є єдиною (вертикаль влади), безперервною і здійснюється на всій суверенній території України через дії та рішення уповноважених органів державної влади в межах їх предметної та територіальної компетенції.

Згідно з Положенням про Державну фіскальну службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику. ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України також визначено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Це означає, що вступаючи у податкові відносини з територіальним органом Державної фіскальної служби, платник податків вступає у правовідносини з усією Державною фіскальною службою і в її особі з Державою Україна.

З аналізу положень статей 3 та 50 Кодексу адміністративного судочинства України убачається, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, з якими позивач (платник податків) вступив у публічно-правові відносини і з цього приводу виник публічно-правовий спір.

У справі, що розглядалась, спір між платником податків і контролюючими органами (територіальними органами Державної фіскальної служби) виник у зв'язку з поданням податкової звітності та адмініструванням податку на додану вартість.

Положеннями підпункту 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об'єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Згідно з приписами статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів тощо.

Так, положеннями статті 63 Податкового кодексу Країни передбачено, що облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку)

В силу положень статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.

Згідно з приписами пункту 49.17 статті 49 Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Аналіз наведених вище положень Податкового кодексу України надає підстави для висновку, що податкові правовідносини побудовані за принципом територіальної організації державної влади. Тобто, облік платників податків та будь-які їх взаємовідносини з державою здійснюються через територіальні органи Державної фіскальної служби, в яких платники податків перебувають на податковому обліку.

Державна фіскальна служба України як центральний орган виконавчої влади не вступає у безпосередні правовідносини з платниками податків, оскільки виконує загальну функцію - реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронної звітності" для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності.

Природно, що апарат ДФС України в принципі неспроможний забезпечити безпосереднє сервісне обслуговування усіх платників податків, які знаходяться (проживають) на усій території України, як організаційно, так і в силу територіальної віддаленості. Саме тому держана влада і побудована на засадах рівномірного територіального представництва.

У той же час, територіальний орган ДФС України не має жодного власного інтересу у відносинах з платником податків, а представляє Державну фіскальну службу України як єдину систему органів, тому зобов'язаний вжити усіх організаційних заходів для належної організації обліку платників податків, прийняття податкової звітності та адміністрування податків на території держави, на яку поширюється його компетенція.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належними відповідачами у справі є Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, як територіальний орган ДФС України, в якому позивач перебував на обліку до 31.12.2015, до якого позивач подав податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року за реєстраційним номером 9153108901, а також Міжрегіональне Головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, як територіальний орган ДФС України, в якому позивач перебуває на обліку на момент розгляду і вирішення даної справи, який здійснює владну компетенцію щодо адміністрування податків з позивачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Ірпінська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області припустилася протиправної бездіяльності, що виявилась у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 8432775,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У зв'язку з цим суд вважає за необхідне зобов'язати Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників вчинити дії щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційну суму (SНакл), на яку Дочірнє підприємство "РІТЕЙЛ ВЕСТ" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 8432775,00 грн.

Таким чином, позов є таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір, доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Київській області, що виявилась у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку Державне підприємство "РІТЕЙЛ ВЕСТ" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 8432775,00 грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у визначений законом термін.

Зобов'язати Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників вчинити дії щодо збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість реєстраційну суму (SНакл), на яку Державне підприємство "РІТЕЙЛ ВЕСТ" має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за червень 2015 року у сумі 8432775,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Київській на користь Дочірнього підприємства "РІТЕЙЛ ВЕСТ" судові витрати у сумі 609 (шістсот дев'ять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Міжрегіонального Головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на користь Дочірнього підприємства "РІТЕЙЛ ВЕСТ" судові витрати у сумі 609 (шістсот дев'ять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.