Постанова № 57812555, 16.05.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2016 р. Справа №805/805/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 17:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тарасенка І.М., при секретарі судового засідання Ковальовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення грошової допомоги ті інших виплат при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення грошової допомоги ті інших виплат при звільненні.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до Наказу ГУ МВС України в Донецькій області № 332 о/с 03.11.2015 року був звільнений з органів внутрішніх справ у запас у зв'язку з хворобою. Даним наказом також була обчислена вислуга років для виплати грошової допомоги, яка склала 19 років 03 місяці 00 днів. Також наказом була встановлена премія у листопаді 2015 року у розмірі 120%. При звільнені з органів внутрішніх справ Головне управління МВС України у Донецькій області не здійснило з Позивачем розрахунок, суми якого складались з одноразової грошової допомоги, компенсації за невикористану відпустку та винагороду за безпосередню участь у антитерористичної операції. До теперішнього часу позивач не отримав вищезазначених виплат у зв'язку із чим і звернувся до Донецького окружного адміністративного суду. Просив стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області суму одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 44015,40 грн. Стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 4076,12 грн. Зобов'язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування винагороди за безпосередню участь в антитерористичної операції за період з 25.11.2014 року по 06.11.2015 року та стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1, суми невиплачених грошових коштів, а саме винагороду за безпосередню участь в антитерористичної операції за період з 25.11.2014 року по 06.11.2015 року. Стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1, суму невиплаченої премії в липні 2015 року та серпні 2015 року на загальну суму 2106,00 грн.

18 квітня 2016 року Позивач змінив предмет спору, просив: стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму компенсації за невикористану відпустку в розмірі 4076,12 грн. Зобов'язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування винагороди за безпосередню участь в антитерористичної операції за період з 25.11.2014 року по 06.11.2015 року та стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 невиплачені суми грошових коштів, а саме винагороду за безпосередню участь в антитерористичної операції за період з 25.11.2014 року по 06.11.2015 року. Стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму невиплаченої премії в липні 2015 року та серпні 2015 року на загальну суму 2106,00 грн. Зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України в Донецькій області внести відповідні зміни до розрахунку сум грошового забезпечення ОСОБА_1, з урахуванням невиплачених сум, а саме: винагороди за безпосередню участь в антитерористичної операції за період з 25.11.2014 року по 06.11.2015 року та премії в липні 2015 року та серпні 2015 року, та надати відповідний оновлений розрахунок до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області для подальшого перерахунку та виплати пенсії.

18 квітня 2016 року суд своєю ухвалою залучив у якості другого відповідача управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що з 15.05.2016 року по 18.05.2016 року весь особовий склад переведений на посилений варіант службової діяльності. Проте суд вважає таку причину для відкладення розгляду справи не обґрунтованою, оскільки відповідно до ст. 122 КАС України справа щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, розглядаються та вирішується протягом розумного строку, але не більше 20 днів з дня відкриття провадження у справі.

Представник відповідача 2 - управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 05.08.1996 року по 05.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом ГУ МВС України в Донецькій області № 332 о/с від 03.11.2015 року був звільнений з органів внутрішніх справ у запас у зв'язку із хворобою.

15.12.2015 року позивач звернувся до Начальника УФЗБО ГУ НП України в Донецькій області із листом в якому просив пояснити, чи законно йому було зменшена премія та чи законно були зупинені виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

Листом № 15/212 УФ від 25.12.2015 року ОСОБА_1 отримав відповідь на вищезазначений запит, в якому йому порадили звернутись до фінансової частини УДАІ ГУМВС України в Донецькій області за роз'ясненням стосовно поставлених питань.

03.02.2016 року ОСОБА_1, звернувся до заступника начальника ГУ НП України в Донецькій області із листом, в якому просив надати розрахунок належних йому виплат сум грошового забезпечення станом на 06.11.2015 року; надати розрахунок виплачених ОСОБА_1 сум грошового забезпечення станом на 06.11.2015 року; надати розрахунок належної Позивачу компенсації за невитрачену відпустку протягом 2015 року; надати розрахунок належної ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільнені з ОВС; вказати конкретні дати виплати ОСОБА_1 належних грошових коштів.

10.03.2016 року ОСОБА_1, отримав лист № 2-31/18-2016 від 02.03.2016 року, у якому містилась відповідь на лист від 03.03.2016 року в якій зазначено, що станом на 01.03.2015 року заборгованість УДАЇ перед позивачем складає: одноразова грошова допомога при звільнені - 44015,40 грн., компенсація за невикористану відпустку - 4076, 12 грн.

Крім того судом встановлено, що 14.04.2016 року позивачу було виплачені суми одноразової грошової допомоги при звільненні та виплачено компенсацію за невикористану відпустку.

З 25.11.2014 року по 06.11.2015 року ОСОБА_1 брав безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області. Дана обставина підтверджується довідкою ГУ МВС України в Донецькій області № 11476/Нч від 06.11.2015 року.

Предметом доказування в цій справі є правомірність невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції та не виплати премії.

Суд своєю ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі, зобов'язував Відповідача надати письмові заперечення проти позову, однак вказана ухвала суду не виконана, тому суд розглядає справу на підставі тих доказів, що маються в матеріалах адміністративної справи.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Керуючись статтею 21 Закону України «Про міліцію» працівник міліції має право оскаржити до суду прийняті щодо нього рішення службових осіб органів внутрішніх справ, якщо вважає, що вони ущемляють його гідність і особисті права.

Позивач вважає, що у зв'язку із невиплатою винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції порушуються його права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з посад публічної служби ОВС, регулюються законодавством у сфері проходження служби, а саме Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (зі змінами та доповненнями), Дисциплінарним Статутом органів внутрішніх справ, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про міліцію» міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до статті 18 названого Закону порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено з органів внутрішніх справ 05.11.2015 року.

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення на його користь винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції суд зазначає наступне.

ОСОБА_1, з 25.11.2014 р. по 06.11.2015 р. брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.

Дана обставина підтверджується довідкою ГУ МВС України в Донецькій області № 11476/Нч від 06.11.2015 р.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, .нженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління і військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Постанова КМУ №158т від 04.06.2014 р. втратила чинність на підставі Постанови КМУ №24 від 31.01.2015 р. «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції».

Згідно п. 1 даної Постанови розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. грн.

Таким чином, ОСОБА_1 повинен був отримати винагороду за період з 25.11.2014 р. по 05.11.2015 р.

Відповідно до інформації, наданою Ліквідаційною комісією МВС, викладеної в листі №2-31/18-1016 від 02.03.2016 р., ОСОБА_1 нарахована та виплачена надбавка за безпосередню участь в антитерористичної операції в квітні 2015 р. в сумі 6655,47 грн. та в травні 2015 р. в сумі 4017,00 грн. За інші місяці винагороду Позивач не отримував.

Отже, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 25.11.2014 року по 06.11.2015 року (крім квітня 2015 року та травня 2015 року) є таким, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення на його користь премії в липні 2015 року та серпні 2015 року суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.15.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу ОВС, затвердженої наказом МВС України № 499 від 21.12.2007 року (далі - Інструкція), преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.

Згідно із п. 2.15.2 Інструкції, преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.

Відповідно до п. 2.15.5 Інструкції, виплата премій особам рядового і начальницького складу, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі здійснюються за наказами керівників органів і підрозділів, закладів та установ Міністерства внутрішніх справ України. Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються до 10-го числа кожного місяця на підставі мотивованих рапортів начальників структурних підрозділів, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії чи зменшення її розмірів зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до довідки про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015 рік, Позивачу була нарахована премія в липні 2015 року у розмірі 1053 грн., та у серпні 2015 року у розмірі 1053 грн. Відповідачем не було надано доказів, щодо виплати цих сум ОСОБА_1

Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги Позивача щодо стягнення суми невиплаченої премії в липні 2015 року та серпні 2015 року на загальну суму 2106, 00 грн., підлягає задоволенню.

Щодо вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області внести відповідні зміни до розрахунку сум грошового забезпечення ОСОБА_1, з урахуванням невиплачених сум, а саме: винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 25.11.2014 року по 06.11.2015 року та премії в липні та серпні 2015 року та надання відповідного оновленого розрахунку до ГУ ПФУ в Донецькій області для подальшого перерахунку та виплати пенсії, суд зазначає, що судом можуть буті поновлені лише порушенні права, отже ця вимога є передчасною.

Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 8 - 11, 94, 99, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Донецькій області, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про стягнення грошової допомоги ті інших виплат при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1, суму невиплаченої премії в липні 2015 та серпні 2015 року на загальну суму 2106 (дві тисячі шість) грн. 00 коп.

Зобов'язати Державну автомобільну інспекцію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплатити винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 25.11.2014 року по 06.11.2015 року, крім квітня 2015 року та травня 2015 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Повний текст постанови складений 20 травня 2016 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.