Постанова № 57812460, 17.05.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2016 р. Справа №805/236/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 10:24

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Христофорова А.Б.,

при секретарі - Ушаковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Ради адвокатів Донецької області до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області, Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання відмови у списанні недоїмки по сплаті ЄСВ незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області про визнання відмови у списанні недоїмки по сплаті ЄСВ викладену в листі ДПІ м. Краматорська № 743/10/05-15-23-013 від 19 січня 2016 року неправомірною та незаконною, зобов'язання визнати недоїмку по сплаті ЄСВ в сумі 105 825,44 грн за період з серпня 2014 року по червень 2015 року безнадійною та списати.

22.02.2016 року через відділ діловодства та документообігу суду позивачем надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої доповнено обставини викладені у позовній заяві, які висловлені в тому, що згідно податкової вимоги №Ю-472-23 від 05.11.2015 року станом на 31.10.2015 року за Радою адвокатів Донецької області значиться заборгованість по сплаті ЄСВ в сумі 105 825,44 грн. Зазначає, що недоїмка склалася у період перебування Ради на території проведення Антитерористичної операції, однак на звернення до податкового органу з заявою про списання недоїмка по ЄСВ, було отримано Лист № 743/10/05-15-23-013 від 19 січня 2016 року Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області про відмову у списанні виниклої недоїмки по ЄСВ. Вважає відмову неправомірною та незаконною, оскільки на той час діяв Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” від 02.09.2014 року № 1669-VII (далі – Закон № 1669-VII) відповідно до якого, на час дії цього закону, недоїмка по сплати ЄСВ визнається безнадійною та підлягає списанню. З огляду на зазначене звернувся до суду.

22.02.2016 року відповідачем через відділ діловодства та документообігу суду надано заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначає, станом на 31.10.2015 року за період з серпня 2014 року по травень 2015 року загальна сума недоїмки складає 105 825,44 грн, та було сформовано податкову вимогу №Ю-472-23 від 05.11.2015 року. Зазначають, що дійсно у період проведення АТО прийнято Закон №1669, яким платників ЄСВ звільнено від виконання своїх обов’язків, однак цьому передує ряд дій, підтвердження настання обставин непереборної сили є сертифікат ТПП, позивач із Сертифікатом ТПП до податкового органу не звертався. Також, під час дії Закону №1669 було прийнято Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, дію якого станом на дату формування вимоги було зупинено Розпорядженням Кабінетом Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року. З огляду на зазначене просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Рада адвокатів Донецької області (код ЄДРПОУ 38532263, проспект Ілліча, буд.82, м. Донецьк, Донецька область, 83052; вул. Дружби, б. 9, місто Краматорськ, Донецька область, 84333.) є юридичною особою зазначене вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційної інформації. (а.с.7-9, 42-43)

На обліку як платник податків перебував у ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, з 09.01.2013 року перебуває на обліку ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області.

Відповідачі, Державна податкова інспекція у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області, Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізує надані їм Податковим кодексом України повноваження.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області було сформовано податкову вимогу №Ю-472-23 від 05.11.2015 року, відповідно до якої недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску складає 105 825,44 грн.(а.с.10)

22.12.2015 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області з заявою про відкликання податкової вимоги №Ю-472-23 та списання виниклої недоїмки зі сплати ЄСВ як безнадійної. (а.с.11)

Листом № 743/10/05-15-23-013 від 19 січня 2016 року Державною податковою інспекцією у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області відмовлено у прийнятті рішення про списання боргу та скасування вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску.(а.с.12)

З матеріалів справи вбачається, що Сертифікатом Торгово-промислової палати №6127 від 04.04.2016 року засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року по 07.07.2015 року щодо обов’язку платника податків по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з липня 2014 року по травень 2015 року.(а.с.41)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Спірним питанням зазначеного позову є неправомірна відмова податкового органу здійснити списання недоїмки, що виникла у позивача, який здійснює свою господарську діяльність на території де проводилася антитерористична операція, яка визнається безнадійною та підлягає списанню.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З картки облікового розрахунку вбачається, що позивачем не здійснювалася сплата єдиного соціального внеску та станом на 31.07.2015 року обліковується недоїмка у розмірі 105 825,44 грн. (а.с.21)

Судом встановлено що спірні правовідносини виникли у період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Законом України № 1669-VIІ від 02.09.2014 року “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669-VIІ визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.

Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затверджується Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII.

Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII).

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”.

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”. Зазначене розпорядження опубліковано 08.12.2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України “Урядовий портал”.

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 “Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053”.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Краматорськ та м. Донецьк.

Законом №1669-VII (у редакції діючий на час виникнення спірних правовідносин) у Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” №2464-VI від 08.07.2010 року(далі - Закон №2464) розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

"9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Оскільки позивач зареєстрований та на сьогоднішній день здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Краматорська Донецької області – у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені ст. 9-3 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2464, поширюються на позивача як платника єдиного соціального внеску, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Із вищенаведених приписів вбачається, що у вказаних платників єдиного внеску недоїмка виникає у загальному порядку, але у подальшому така недоїмка підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до статті 11 Закону № 1669-VII, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядок виникнення та списання безнадійного податкового боргу регламентується п. 14. 1.11 п. 14.1 ст. 14, ст.101 ПК України, Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 “Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків” зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року № 1844/24376. (далі Порядок № 577)

У відповідності до п. 14.1.11.ч. 4.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 101 ПК України та Порядку №577, документом-підставою для прийняття керівником(заступником керівника) контролюючого органу рішення про списання безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-можорних обставин), є відповідний сертифікат(висновок) Торгово-промислової палати України, що засвідчує настання форс-мажорних обставин у податкових правовідносинах та використовується при списанні безнадійного податкового боргу відповідно до ст. 101 Кодексу.

Відповідно до пп.101.1, 101.2.4 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у том числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг, в тому числі податковий боргу платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Згідно п.101.5 ст. 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У розділі ІІІ вказаного Порядку №577 зазначено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вважається день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов'язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили. Документом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин є Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України.

Позивачем було здійснено звернення до торгово-промислової палати та Сертифікатом ТПП України №6127 від 04.04.2016 року засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Згідно п.4.1. Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

На виконання зазначених приписів позивач звернувся до податкового органу з відповідною заявою про списання виниклої недоїмки, проте отримав відповідь про відмову в списанні податкового боргу у зв’язку з тим, що з 01.01.2016 року ст. 9-4 розділу VIII Закону №2464 від 08.07.2010 втратила чинність.

Суд зазначає, що норми Закону №2464-VI, на які посилається відповідач у своєму заперечені, є чинними, а Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911- VII від 24.12.2015 року було виключено дію пп.8 п.4 ст.11 Закону № 1669-VII з 01.01.2016 року, крім того, недоїмка зі сплати єдиного соціального внеску у позивача виникла до внесення змін до Закону № 1669-VII, отже, суд не приймає до уваги доводи відповідача викладені у письмовому заперечені, оскільки вони необґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи загальна сума податкового боргу, який позивач просив списати складає 105 825,44 грн.

Виходячи з положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позивач має всі підстави на період проведення АТО на визнання недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску такою, що підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу та відповідачем неправомірно відмовлено у списанні недоїмки по сплаті ЄСВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Суд зауважує, що реалізуючи право на судовий захист позивач на власний розсуд у позові визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та спосіб його захисту.

При цьому рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Визначення ефективного судового захисту пов'язане з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом, аналіз яких дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання його приписів.

З наведеного слідує, що поновлюючи порушене право, суд може зобов'язувати суб'єкта владних повноважень вчинити лише такі дії, які передбачені законом.

Отже, суд вважає, що належним захистом порушеного права позивача в зазначених спірних правовідносинах є зобов’язання відповідача прийняти рішення про списання безнадійного недоїмки в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Судові витрати розподілити у відповідності до норм ст.94 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ради адвокатів Донецької області до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області, Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання відмови у списанні недоїмки по сплаті ЄСВ незаконною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову у списанні недоїмки Державною податковою інспекцією у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області по сплаті єдиного соціального внеску Радою адвокатів Донецької області викладену в листі Державної податкової інспекції у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області № 743/10/05-15-23-013 від 19 січня 2016 року.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у місті Краматорську Головного управління ДФС в Донецькій області прийняти рішення про списання недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску Радою адвокатів Донецької області в сумі 105 825 грн (сто п’ять тисяч вісімсот двадцять п’ять) 44 коп за період з серпня 2014 року по червень 2015 року, в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Краматорської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Ради адвокатів Донецької області судовий збір у розмірі 2 965 грн (тисяча п’ятсот вісімдесят сім ) 39 коп.

Повний текст постанови виготовлено 19.05.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.