Постанова № 57812456, 20.01.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2016 р. Справа № 804/9216/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріЗоідзе Т. А. за участю: представника відповідача Петренко Д. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ареал» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000142206 та №0000152206 від 01.04.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті, вважає, що пода ткові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, суперечать діючому пода тковому законодавству та підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справ за його відсутності.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» з питань дотримання валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту №65 від 14.08.2014 року за період з 21.08.2014 року по 20.03.2015 року.

За результатами перевірки складено акт №874/2203/32713909 від 24.03.2015 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині не надходження валютної виручки по експортному контракту; статті 1 Указу Президента України №319//94 від 18.06.1994 року «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» щодо не відображення в декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і находяться за її межами, станом на 01.01.2015 року.

На підставі висновків вказаного акту контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142206 від 01.04.2015 року, яким нараховано пеню за порушення в сфері ЗЕД у сумі 22 242,43 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000152206 від 01.04.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем штрафні ті інші санкції у розмірі 170 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

14 серпня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Ареал» (покупець) та ТОВ «Малбі Рось» (покупець) укладено контракт №65, за умовами якого підприємство позивача здійснювало експортні операції, пов'язані з реалізацією мучних кондитерських виробів.

За пунктами 4.1 та 4.4 вказаного контракту умови платежу за контрактом - відстрочка платежу 30 днів згідно рахунку. Виставлений рахунок повинен бути сплачений не пізніше 30 банківських днів з моменту його отримання. Датою сплати є дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.

Відповідно до пункту 2.4 контракту загальна сума визначається специфікацією та складає 2000000,00 рублів РФ, в тому числі ПДВ.

На виконання умов контракту №65 від 14.08.2014 року позивачем відправлено на експорт продукції на загальну суму 190 256,22 рос. рублів або 69 669,93 грн.

Згідно митної декларації №110070000/2014/310194 від 21.08.2014 року на користь нерезидента ТОВ «Малбі Рось» відвантажено (експортовано) продукцію на суму 190 256,22 рос. рублів або 69 669,93 грн.

Валютна виручка від нерезидента не надійшла. При цьому граничний термін надходження виручки - 19 листопада 2014 року.

Уповноважений банк ПАТ КБ «ПриватБанк» листом від 02.12.2014 року №Г-31.0.0.0/1-41586 повідомив про факти порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Ареал» валютного законодавства при виконанні експортного контракту №65 від 14.08.2014 року.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII закріплено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При цьому Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина 3 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР).

Так, Постановами від 16.11.2012 року №475 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 року за №1921/22233), від 14.05.2013 року №163 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 року за №718/23250), від 14.11.2013 року №453 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.11.2013 року за №1951/24483), від 12.05.2014 року №270 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 року за №496/25273), від 20.08.2014 року №515, від 20.11.2014 року №734, від 01.12.2014 року №758, від 03.03.2015 року №160, Національний банк України установив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за №338/3631 (надалі - Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями), день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків; здійснення поставки - оформлення МД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

В силу пункту 2.1 розділу 2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями виручка резидентів [крім інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за угодами про розподіл продукції, контроль за своєчасністю розрахунків яких не здійснюється] підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення МД на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа). Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього (пункти 2.2, 2.3 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями).

За приписами статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену статтею 4 вказано Закону.

На порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР відповідачем по контракту №65 від 14.08.2014 року встановлено не отримання виручки в сумі 190 256,22 рос. рублів, внаслідок чого нарахована пеня у сумі 22 242,43 грн.

Позивачем ані до перевірки, ані до суду не було надано жодних доказів, які б підтверджували прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості в порядку статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР.

Суд не погоджується із позицією позивача стосовно того, що при нарахуванні відповідачем пені податковим органом враховано дату складання митної декларації при встановленні порушення строків зарахування виручки на рахунок підприємства, а не дату фактичного перетину кордону.

Так у пункті 2.2 розділу 2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення вантажної митної декларації (далі - ВМД) або підписання акта (іншого документа).

При цьому відповідно до положень Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується, від продавця до покупця.

Згідно пункту 5.1 контракту №65 від 14.08.2014 року момент переходу прав власності на товар та відповідальності по всім ризикам втрат або пошкоджень товару від продавця до покупця виникає з моменту поставки товару покупцю у відповідності з умовами поставки - FCA м.Дніпропетровськ.

Статтею 334 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

За правилами ІНКОТЕРМС 2000 умови поставки FCA (франко-перевізник) передбачають, що постачальник зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Проте позивачем не було надано до суду вантажно-супровідних документів, які б свідчили, що товар за вказаним контрактом отримано перевізником за місцезнаходженням постачальника не датою оформлення вантажно-митної декларації.

Також актом перевірки підтверджується, що позивачем не надано до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і находяться за її межами, станом на 01.01.2015 року.

Викладений факт є порушенням статті 1 Указу Президента України №319//94 від 18.06.1994 року «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами».

За змістом пункту 3 Указу Президента України від 27.06.1999 року №734/99 та відповідно до пункту 2.3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 04.10.1999 року №542 та пункту 2.7 Постанови Національного банку України від 08.02.2000 року №49 невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного суд погоджується з відповідачем про правомірність застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» штрафних санкцій за порушення валютного законодавства у розмірі 170,00 грн.

Також суд критично оцінює посилання позивача на допущення процесуальних порушень під час складання акту №874/2203/32713909 від 24.03.2015 року, оскільки не спростовують допущення товариством з обмеженою відповідальністю «Ареал» фактів порушення валютного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ареал» до відповідача Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 25 січня 2016 року

Суддя В.В. Степаненко