Постанова № 57812326, 10.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2015 р. справа № 804/7708/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001251500 від 15.05.2014 р. -

в с т а н о в и в:

30 травня 2014 року Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001251500 від 15.05.2014 р. про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 597 556 грн., в тому числі за основним платежем - на 478 044, 8 грн., за штрафними санкціями - на 119 511,2 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач у позовній заяві та додаткових поясненнях зазначив про відсутність у відповідача підстав для проведення позапланової виїзної документальної перевірки Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки до таких підстав належить виявлення за наслідками перевірок інших платників податків фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства; проведення ж позапланових перевірок платників податків за результатами зустрічних звірок по контрагентам законодавством не передбачено. Висновки податкового органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Група компаній «Альтернатива» за січень 2014 року, викладені в акті перевірки № 39/04-83-22-01-00130850 від 25.04.2014 р., позивач вважає необґрунтованими, оскільки вказані висновки обґрунтовано виключно посиланням на дані зустрічних звірок по даному контрагенту, без надання належної оцінки первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, що надавалися позивачем до перевірки. Також, на думку позивача, висновки податкового органу суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, оскільки нікчемність правочинів позивача з його контрагентами відповідачем з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, не доведена. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. Посилаючись на зазначені доводи, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001251500 від 15.05.2014 р. про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 597 556 грн., в тому числі за основним платежем - на 478 044, 8 грн., за штрафними санкціями - на 119 511,2 грн. (т. 1 а.с. 3-17, т. 2 а.с. 20-26).

Представником відповідача за довіреністю Гагарським А.П. надані заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що Криворізькою північною ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з ТОВ «Група компаній «Альтернатива» за січень 2014 року. За результатами перевірки, встановлено порушення в частині недодержання вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого позивачем необґрунтовано, в порушення вимог податкового законодавства, завищено податковий кредит за січень 2014 року на суму ПДВ у розмірі 478 044, 8 грн. Зазначені висновки податковим органом зроблено на підставі даних зустрічної звірки по даному контрагенту, якою не підтверджено здійснення господарських відносин ТОВ «Група компаній «Альтернатива» з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за вказаний період, згідно висновків акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 302/05-63-22-03/36811760 від 28.03.2014 р. за відсутності підприємства за податковою адресою. У зв'язку з чим, податковим органом зроблено висновок про отримання позивачем від ТОВ «Група компаній «Альтернатива» за січень 2014 року лише паперових носіїв за формою первинних документів, в яких наведені відомості стосовно здійснених господарських операцій не відповідають фактичним обставинам та не можуть бути підставою для відображення їх у податковому обліку позивача. Крім того, представник відповідача вказує на невідповідність форми наданих позивачем первинних документів вимогам податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Посилаючись на викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання 10 липня 2015 року представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явився.

Представник позивача за довіреністю Клімовська О.В. клопотань про допит свідків, проведення судових експертиз по справі не заявила, повідомила про відсутність додаткових пояснень та доказів по справі.

За викладених обставин, враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, та за відсутності потреби у виклику свідків чи проведенні судових експертиз, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, розгляд справи завершено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість (т. 1 а.с. 13).

До видів діяльності даного підприємства належить виробництво електроенергії, постачання пару, гарячої води та кондиційованого повітря, будівництво житлових на нежитлових приміщень та трубопроводів (т.1 а.с. 15).

19.03.2014 року Криворізькою північною ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу позивача направлено запит за вих. № 4315/10/04-83-15-01 про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинам з ТОВ «Група компаній «Альтернатива» за січень 2014 року (т.1 а.с. 50-51).

Листом за вих. № 3071/06 від 26.03.2014 року позивач надав копії документів, що підтверджують взаємовідносини із зазначеним у запиті податкового органу контрагентом за січень 2014 року, а саме: копію договору купівлі-продажу товару, копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних, копії видаткових та податкових накладних та платіжних доручень (т.1 а.с. 52).

10.04.2014 року податковим органом винесено наказ № 299 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Група компаній «Альтернатива» за січень 2014 року, з направленням на адресу позивача повідомлення про проведення перевірки № 23/222 від 11.04.2014 р.

На підставі зазначеного наказу, в період з 11.04.2014 по 17.04.2014 року посадовими особами Криворізької північної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Група компаній «Альтернатива» за січень 2014 року та подальшою реалізацією придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт № 39/04-83-22-01-00130850 від 25.04.2014 р. (т.1 а.с. 12-38).

Під час проведення перевірки, позивачем додатково надано листом за № 3525 від 11.04.2014 р. копії товарно-транспортних накладних (т.1 а.с. 53).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення Державним підприємством «Криворізька теплоцентраль» вимог п.п. 1, 3, 5, 6 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228, ст. 234, ст. 509, ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 662, ст. 664 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених у січні 2014 року при придбанні у ТОВ «Група компаній «Альтернатива» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2 868 268, 8 грн., в т.ч. ПДВ 478 044,8 грн., а також порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено у деклараціях з ПДВ суму податкового кредиту за січень 2014 року у розмірі 478 044, 8 грн.

На вказаний акт перевірки позивачем до Криворізької північної ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подані заперечення від 12.09.2014 р. за вих. № 4026/06 з наданням копій додаткових первинних документів по зазначеним правовідносинам (т. 1 а.с. 39-44).

Листом від 15.05.2014 р. за вих. № 7102/10/04-83-22-01-06 податковим органом надано відповідь, в якій повідомлено позивача про відмову у задоволенні заперечень (т. 1 а.с. 46-49).

На підставі висновків акту перевірки, Криворізькою північною ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001251500 від 15.05.2014 р. про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 597 556 грн., в тому числі за основним платежем - на 478 044, 8 грн., за штрафними санкціями - на 119 511, 2 грн. (т.1 а.с. 45).

Не погодившись з вищевказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суд із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно абз. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Матеріалами справи підтверджено, що між ДП «Криворізька теплоцентраль» та контрагентом-постачальником - ТОВ «Група компаній «Альтернатива» було укладено договір поставки № 64 від 13.12.2013 р., згідно якого продавець (ТОВ «Група компаній «Альтернатива») зобов'язується поставити на адресу покупця (ДП «Криворізька теплоцентраль») товар (труби в асортименті), згідно специфікацій до цього договору (т. 1 а.с. 169-178).

Суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості товару, отриманого від ТОВ «Група компаній «Альтернатива» за січень 2014 року, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, ДП «Криворізька теплоцентраль» до перевірки надано наступні документи: копії видаткових накладних на товар: № РН-0000006 від 14.01.14, № РН-0000007 від 14.01.14, № РН-0000008 від 14.01.14, № РН-0000009 від 15.01.14, № РН-0000010 від 15.01.14, № РН-0000011 від 16.01.14, № РН-0000012 від 16.01.14, податкових накладних: № 2 від 13.01.14, № 2 від 13.01.14, № 3 від 13.01.14, № 5 від 14.01.14, № 6 від 14.01.14, № 7 від 14.01.14, № 8 від 14.01.14, № 10 від 15.01.14, № 11 від 15.01.14, № 12 від 16.01.14, № 13 від 16.01.14, а також копії платіжних доручень: № 871 від 11.02.2014, № 872 від 11.02.2014, № 870 від 11.02.2014, № 882 від 12.02.2014, № 881 від 12.02.2014, № 880 від 12.02.2014, № 883 від 12.02.2014, № 1104 від 13.02.2014, № 1105 від 13.02.2014, № 1103 від 13.02.2014, № 1157 від 14.02.2014, № 1156 від 14.02.2014, № 1155 від 14.02.2014, а також копії товарно-транспортних накладних: АА №0002 від 13.01.14, АА №0003 від 13.01.14, АА №0007 від 14.01.14, АА №0005 від 14.01.14, АА №0006 від 14.01.14, АА №0004 від 14.01.14, АА №0008 від 15.01.14 АА №0009 від 15.01.14 АА №0010 від 16.01.14 АА №0011 від 16.01.14 (т. 1 а.с. 190-219, 231-247).

Разом з цим, як вбачається з наданих позивачем товарно-транспортних накладних, пунктом навантаження поставленого товару зазначено «м. Дніпропетровськ» (без наведення конкретної адреси місця навантаження), в той час, як з договору та специфікацій до нього, платіжних документів, а також видаткових накладних місцезнаходження постачальника значиться «м. Донецьк». При цьому, даних щодо наявності у ТОВ «Група компаній «Альтернатива» відокремленого підрозділу у м. Дніпропетровську позивачем до заперечень на акт перевірки не надано, у зв'язку з чим встановлені під час проведення перевірки розбіжності ним не усунуто.

Згідно «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Згідно з п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в ТТН немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил. Акт складається у двох екземплярах, які підписуються представниками (водіями) обох Перевізників (по одному для кожного). Це зазначається в товарно-транспортній накладній.

Згідно з правилами здачі вантажів, передбаченими п.13 цих Правил, перевізник здає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).

Товарно-транспортні накладні, надані позивачем, не містять обов'язкових відміток щодо часу прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження/розвантаження, а також щодо прийняття його у пункті призначення, а також відміток про зважування, перевірку кількості та якості поставленого товару; відсутні також подорожні листи вантажного автомобілю та документи обліку виконаної перевізником роботи.

Крім того, за інформацією, наданою УДАІ ГУ УМВС в Дніпропетровській області на запит податкового органу під час перевірки, станом на 24.04.2014 року на підприємстві ТОВ «Є.С.Леон», яке за документами є автоперевізником вантажу між ТОВ «Група компаній «Альтернатива» та ДП «Криворізька теплоцентраль», відсутні зазначені у вищевказаних товарно-транспортних накладних автомобілі. Крім того, як вбачається з товарно-транспортних накладних АА №0005 від 14.01.14 та АА №0004 від 14.01.14, водій ОСОБА_3 в один день здійснював перевезення вантажу на різних вантажних автомобілях (т. 1 а.с. 33).

Зазначені обставини свідчать про формальний підхід до оформлення товарно-транспортної документації, яка за таких обставин не може бути належним доказом реального переміщення товару від контрагента-постачальника до контрагента-покупця.

Крім того, суд враховує, що позивачем до податкового органу разом із запереченнями на акт перевірки № 39/04-83-22-01-00130850 від 25.04.2014 р. з метою підтвердження використання поставленого товару у власній господарський діяльності надано документи, які не були предметом цієї перевірки, а саме: копію книги обліку довіреностей, копії актів вхідного контролю та приймання ТМЦ: № 50 від 13.01.14, № 51 від 13.01.14, № 52 від 14.01.14, № 53 від 14.01.14, № 54 від 14.01.14, № 55 від 15.01.14, № 56 від 16.01.14, № 57 від 16.01.14, а також акти на списання матеріалів на виготовлення та ремонт від 30.01.14, № 344 від 31.01.14, № 1023 від 27.02.14 (т. 1 а.с. 179-189, 227-230).

Разом з цим, в порушення вищезазначених положень законодавства, що регулює порядок ведення бухгалтерського обліку, позивачем не надано первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували оприбуткування поставленого ТОВ «Група компаній «Альтернатива» товару на складі позивача, документи їх складського та оперативного обліку, без наявності яких неможливо підтвердити факт використання позивачем поставленого товару у власній господарський діяльності.

Не надано такі документи і під час судового розгляду справи на вимогу суду.

Інші документи, надані позивачем, також не відповідають вимогам належності та допустимості доказів. Зокрема, з наданих копій сертифікатів якості на поставлений контрагентом-постачальником товар вбачається, що дані сертифікати видані ПАТ «Інтерпайп «Новомосковський трубний завод» для ТОВ «ИИ»Бадм ЛТД» у грудні 2013 року, тобто, для суб'єкту господарської діяльності, який не має жодного відношення до спірних взаємовідносин з поставки товару від ТОВ «Група компаній «Альтернатива» до ДП «Криворізька теплоцентраль» (т. 1 а.с. 220-226).

Отже, надані позивачем первинні документи мають лише формальні ознаки таких документів, та не можуть бути враховані судом, оскільки не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. З цього приводу суд погоджується з доводами податкового органу про те, що вказані документи без встановлення об'єктів оподаткування є лише паперовими носіями та не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Викладене свідчить про відсутність належного підтвердження з боку позивача реальності здійснення господарських операцій з купівлі-продажу товару між ТОВ «Група компаній «Альтернатива» та ДП «Криворізька теплоцентраль».

Також, судом приймаються до уваги висновки перевірки діяльності ТОВ «Група компаній «Альтернатива», викладені в акті ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 28.03.2014 р. № 302/05-63-22-03/36811760 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Група компаній «Альтернатива» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин із контрагентами-покупцями та постачальниками за січень 2014 року щодо непідтвердження реальності здійснення операцій ТОВ «Група компаній «Альтернатива» по придбанню товарів та послуг за січень 2014 року та подальшої реалізації товарів за цей самий період.

Зазначеним актом встановлено відсутність ТОВ «Група компаній «Альтернатива» за податковою адресою, не встановлено жодних юридичних документів, що підтверджують здійснення зазначеним контрагентом господарської діяльності, в тому числі у січні 2014 року, що унеможливлює проведення співставлення первинних документів зазначеного контрагента з первинними документами позивача з метою підтвердження реальності здійснення господарських операцій, які є предметом спірних правовідносин.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає правомірним висновок податкового органу щодо необґрунтованого збільшення позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 478 044,8 грн. за рахунок віднесення витрат по правочинам, реальність яких перевіркою не підтверджена, що відображено в акті перевірки № 39/04-83-22-01-00130850 від 25.04.2014 року.

Відповідно, відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0001251500 від 15.05.2014 р. про збільшення Державному підприємству «Криворізька теплоцентраль» грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 597 556 грн., в тому числі за основним платежем - на 478 044, 8 грн., за штрафними санкціями - на 119 511, 2 грн.

Враховуючи, що судове рішення прийнято не на користь позивача, з нього має бути стягнуто недоплачений при зверненні до суду судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру у розмірі 1 644 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850) на користь Державного бюджету України недоплачений при зверненні до суду з позовними вимогами майнового характеру судовий збір в розмірі 1 644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна