Рішення № 5781150, 10.12.2008, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №2-3118/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„10" грудня 2007 р. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі: головуючого, судді - Демиденко Ю.Ю.

при секретарі - Шворак Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Північний ГЗК" про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

28.08.2007 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ВАТ „Північний ГЗК" про стягнення 25000 грн. моральної шкоди у зв"язку з ДТП, та судових витрат.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, в обгрунтування вказує, що 05.04.2007 року він керував на відповідній правовій підставі, належним ОСОБА_2 автомобілі „ВАЗ 21103", реєстраційний № 119-10АЕ, рухався по вул. 23 Лютого в напрямку пологового будинку 7-ї міської лікарні, де знаходилася його дружина.

На перехресті вул. 23-Лютого-Косигіна сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який належить відповідачу ВАТ „Північний ГЗК", під керуванням водія - працівника ВАТ „Північний ГЗК" - ОСОБА_3

Винним у дорожньо-транспортній пригоді був визнаний водій ОСОБА_3, який під час керування транспортним засобом на перехресті порушив п.п.10.1, 16.6. Правил дорожнього руху, при маневрі розвороту не надав перевагу автомобілю під його керуванням який рухався в зустрічному напрямку. Постановою суду від 05.07.2007 p., кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_33а ст. 286 ч.1 КК України була провадження закрита у зв"язку з актом амністії.

Вважає, що відповідно до ст. 1167, 1172, 1188 ч.1 п.1 ЦК України діями ОСОБА_3 йому була заподіяна моральна шкода, відповідальність за яку повинно нести ВАТ „Північний ГЗК", як володілець джерела підвищеної небезпеки, оскільки ОСОБА_3 був на час ДТП працівником вказаної організації. Позивач просить стягнути з відповідача 25000 грн. моральної шкоди виходячи з наступного:

1. В результаті ДТП йому було заподіяно середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров"я у вигляді рвано-забійної рани обличчя, потрійного перелому нижньої щелепи, перелому верхньої щелепи, крововиливів. Він проходив тривалий курс лікування, знаходився на стаціонарному лікуванні у стоматологічному відділенні Міської клінічної лікарні №2 з 05.04.2007 р. куди поступив в непритомному стані по 27.04.2007 р. Потім лікувався амбулаторно. У зв"язку з погіршенням стану здоров"я: обмеженість рухів щелепи, постійні болі, порушення жування з 17.05.2007 р. по 31.05.2007 р. був повторно госпіталізований, поставлено заключний діагноз: незарозшийся перелом нижньої щелепи зліва.

2. Під час ДТП дружина позивача знаходилася в пологовому відділенні, в цей день народила хлопчика, він не зміг потрапити до своєї сім"ї, побачити новонародженого, як не зміг зустріти дружину з сином з пологового будинку, оскільки знаходився на лікуванні.

3. Він тривалий час був позбавлений можливості користуватися автомобілем у зв"язку з його пошкодженням, користувався автомобілем згідно договору позички, по умовам договору він за власні кошти зобов'язаний проводити ремонт автомобіля, несе всі ризики пов"язані з технічним його використанням.

Представник відповідача ВАТ „Північний ГЗК" позов не визнав, вказує що відповідальність за моральну шкоду повинен нести водій ОСОБА_3 який визнаний винним в ДТП. Крім того позивач також винен в ДТП проявив необережність, вибрав

2

швидкість руху при проїзді перехрестя, яка не відповідала дорожнім умовам, проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора.

Третя особа з боку відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечував, підтвердив свою винність в ДТП, але винним вважає і позивача, який проїхав перехрестя на жовтий колір світловора, в той час як він виконував маневр розвороту.

Вислухавши сторони, третю особу, свідків, дослідивши письмові докази, матеріали кримінальної справи №1-417/2007 р., суд вважає що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено поясненнями сторін, постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 05.07.2007 р. про закриття кримінальної справи у зв"язку з актом амністії за ст. 286 ч.1 КК України відносно ОСОБА_3, що водій ОСОБА_33дійснюючи маневр розвороту на зелений сигнал світлофора на перехресті, не переконався в безпечності маневру, не надав перевагу в русі автомобілю ВАЗ під керуванням ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок чього сталося зіткнення. Встановлено порушення ОСОБА_3 п.п.10.1, 16.6 ПДР України, отримання потерпілим ОСОБА_1 середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Вказані обставини згідно ст. 61 ЦПК України не потребують доказування, тому посилання третьої особи ОСОБА_3, а також свідка ОСОБА_4 про те що ОСОБА_1 рухався на перехресті можливо на жовтий сигнал світлофора /по поясненням ОСОБА_4 зелений мигаючий а.крим. с. ЗЗ/, суперечать постанові по кримінальній справі, встановленим обставинам. Крім того в поясненні при перевірці обставин ДТП а.крим. с. 30, ОСОБА_3 пояснював що здійснював розворот на зелене світло, а допитаний по кримінальній справі в якості свідка а.крим. с. 34, пояснював, що здійснював розворот на жовтий сигнал, тобто давав непослідовні пояснення.

Таким чином відповідачем та третьою особою не надано суду доказів грубої необережності яка сприяла виникненню шкоди з боку позивача ОСОБА_1, що можливо враховувати при відшкодуванні шкоди згідно ст. 1193 ч.2 ЦК України.

Згідно ст. 1167 ч.2 п.1, 1172, 1188 ч.1 п.1 ЦК України, - моральна шкода заподіяна винними діями працівника підприємства, під час виконання ним трудових обов'язків -відшкодовується підприємством, незалежно від вини юридичної особи, як володільця джерела підвищеної небезпеки, при відсутності непереборної сили або умислу потерпілого.

Той факт, що ОСОБА_3 визнаний винним в ДТП, не звільняє відповідача ВАТ „Північний ГЗК" від обов"язку по відшкодуванню шкоди, оскільки відповідач несе таку відповідальність без наявності вини.

Факт належності автомобіля відповідачу, та виконання ОСОБА_3 трудових обов'язків під час ДТП підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, подорожнім листом, трудовою книжкою а.с. 24-25, 30.

Але вимоги позивача про стягнення 25000 грн. моральної шкоди суд вважає завищеними. Позивачу заподіяні середньої ступені тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров"я у вигляді рвано-забійної рани обличчя, потрійного перелому нижньої щелепи, перелому верхньої щелепи, крововиливів. Він двічі проходив стаціонарне лікування з 05.04.2007 р. по 27.04.2007 р., та з 17.05.2007 р. по 31.05.2007 p., лікувався амбулаторно, встановлено обмеженість рухів щелепи, постійні болі, порушення жування, -заключний діагноз: незарозшийся перелом нижньої щелепи. До роботи позивач встав 09.06.2007 p., що встановлено копією листка непрацездатності, виписним епікризом, та випискою з медичної карти а.с. 8-9. Таким чином позивач хворів більш ніж три місяці.

Згідно свідоцтва про народження а.с. 11, 05.04.2007 р. в день ДТП у позивача народився син ОСОБА_5, дружина позивача знаходилася в пологовому відділенні, позивач не зміг потрапити до своєї сім"ї, побачити новонародженого, як не зміг зустріти дружину з сином з пологового будинку, оскільки знаходився на лікуванні.

Позивач тривалий час був позбавлений можливості користуватися автомобілем у зв"язку з його пошкодженням. Згідно п.п.4-5 договору позички а.с. 7, ОСОБА_1 володів та користувався автомобілем на відповідній правовій підставі, за власні кошти зобов'язаний проводити ремонт автомобіля, несе всі ризики пов"язані з його технічним використанням.

Вказані обставини призвели до моральних страждань, порушували нормальні життєві зв"язки, та вимагали від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

3

Приймаючі до уваги ступінь та тривалість моральних страждань, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, суд вважає можливим стягнути з ВАТ „Пвнічний ГЗК". - 15000 грн. моральної шкоди, задовольнивши позов частково.

Судовий збір в сумі 08.50 грн., 07.50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи згідно квитанцій а.с. 1-2, також слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1, відповідно до задоволених позовних вимог, згідно ст. ст. 79, 81-88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 1172, 1188 ч.1, п.1, 1167 ч.2, п.1 ЦК України, керуючись ст. 10, 27, 31, 60, 79, 81, 88, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Північний ГЗК" /ідентифікаційний код №00191023/ на користь ОСОБА_1 - 15000 грн. моральної шкоди, 08.50 грн. судового збору, 07.50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 15016 /п"ятнадцять тисяч, шістнадцять/ грн.

Сторони та третя особа мають право оскаржити рішення подавши на протязі 10 днів з дня проголошення рішення заяву про апеляційне оскарження рішення, та протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу.