Постанова № 5781056, 13.05.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2009 Справа№ 9/238

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Марунич Н.В.

За участю представників сторін:

від третьої особи - 1: Щерба О.О., довіреність №27 від 26.08.08, держ. податковий інспектор;

Представники позивача, відповідача та третіх осіб - 2, 3 у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м. Новомиргород на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.02.09 р. у справі № 9/238

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м. Новомиргород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтатехсервіс”, м. Новомиргород

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на перемет спору на стороні відповідача:

1- Маловисківська міжрайонна державна податкова інспекція, м. Мала Виска

2- ТБ “Кіровоградська універсальна товарна біржа”, м. Кіровоград

3- ОСОБА_3, м. Кривий Ріг

про визнання дійсним договору купівлі продажу № 04/06/04 від 04.06.2004 року та визнання права власності.

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м.Новомиргород звернулось в господарський суд Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтатехсервіс”, м.Новомиргород, в якому просило визнати дійсним договір № 04/06/04 від 04.06.2004 р. купівлі-продажу автозаправної станції по вул.Енгельса, 43 в м. Новомиргороді, Кіровоградської області, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м.Новомиргород та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафтатехсервіс”, м.Новомиргород, а також визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м.Новомиргород право власності на автозаправну станцію по вул.Енгельса, 43 в м.Новомиргороді, Кіровоградської області, яка складається з будинку оператора 1 шт., колонки 3 шт., пульту 2-х канального, пульту ПДУ 2 шт., касового апарату 1шт., електрощиту 1шт., сільфону 1 шт., даттеру 1шт., резервуарів під ПММ 12 шт., надвірного туалету 1 шт., металевої огорожі 1 шт., під`їзних доріг.

Під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м.Новомиргород змінило позовні вимоги та просило визнати дійсним договір № 04/06/04 від 04.06.2004 р. купівлі-продажу автозаправної станції по вул.Енгельса, 43 в м.Новомиргороді, Кіровоградської області.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 16.02.2009р. по справі № 9/238 (суддя Шевчук О.Б.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м. Новомиргород звернулось в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою в якій зазначає, що господарський суд при винесені оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Відповідач 1 надав відзив в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.02.09р. у справі № 9/238.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.09р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м. Новомиргород на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.02.09 р. у справі № 9/238 прийнята до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні н 08.04.09р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.04.09р. розгляд апеляційної скарги відкладався до 27.04.09р. в зв”язку з неявкою третіх осіб-2,3.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.09р. розгляд апеляційної скарги відкладався до 13.05.09р. в зв”язку з поданим клопотанням третьої особи-1.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.04.09 р. продовжено строк розгляду справи № 9/238 до 27.05.09р.

Позивач, відповідач та треті особи - 2,3 не забезпечили явку в судове засідання поважних представників, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності зазначених представників сторін.

В судовому засіданні оголошено постанову.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді доповідача та пояснення представників сторін присутніх в судових засіданнях дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав:

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 04.06.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м.Новомиргород та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафтатехсервіс”, м.Новомиргород був укладений спірний договір купівлі-продажу № 04/06/04, згідно якого продавець (відповідач) передав у власність покупця (позивача) автозаправну станцію, склад якої визначено пунктом 1.2. договору.

Відповідно до п.п.2.2., 2.3., 3.1., 4.1. договору право власності на автозаправну станцію переходить від продавця до покупця в момент підписання договору, продавець гарантує покупцю, що автозаправна станція не є об`єктом арешту, застави, оренди і не обтяжена іншими зобов`язаннями, загальна сума договору з урахуванням ПДВ складає 78134,35 грн., розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або у іншій формі, не забороненій законодавством України під час дії даного договору.

08.07.2004 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору № 04/06/04 від 04.06.2004 р., якою було змінено порядок оплати з безготівкового на готівковий.

Факт передачі автозаправної станції Товариству з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м.Новомиргород підтверджується актом приймання-передачі від 08.07.2004 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м.Новомиргород розрахувалось з Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафтатехсервіс”, м.Новомиргород за придбане майно, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За змістом ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

При цьому суд повинен встановити факт ухилення іншої сторони від нотаріального посвідчення договору.

Судом першої інстанції встановлено, що укладений сторонами спірний договір, на підставі якого відбулась передача майна, нотаріально не посвідчений. На вказані обставини, як на підставу своїх вимог, посилається позивач. Крім того, позивач зазначає, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору.

В обґрунтування ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору позивач посилався на те, що листами від 16.08.2004 р. № 16/08 та від 13.09.2004 р. № 13/09 він просив відповідача нотаріально посвідчити договір № 04/06/04 від 04.06.2004 р.

Але як вбачається, зазначені листи Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафтатехсервіс”, м.Новомиргород не були прийняті до уваги, оскільки відповідач вважав, що на той момент був відсутній законодавчо врегульований обов`язковий порядок нотаріального посвідчення таких договорів.

Колегія суддів вважає, що господарським судом вірно встановлено, що відповідач не ухилявся від вчинення дій щодо нотаріального посвідчення договору, а не здійснював їх у зв`язку з тим, що вважав таке посвідчення не є обов`язковим.

Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 р. передбачено, що процедура вчинення нотаріальних дій при посвідченні право чинів вимагає явки представників сторін за договором та надання відповідних документів для перевірки обсягу цивільної правоздатності юридичних осіб, які беруть участь у правочинах.

Відповідно до п.п. 14,15,16,41,42 зазначеної Інструкції у разі укладення право чинів представником, перевіряються його повноваження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт звернення останнього до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення спірного договору.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст право чину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до п.47 вищезгаданої Інструкції договори про відчуження або заставу майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони на відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

У разі наявності заборони договори про відчуження майна, обтяженого боргом посвідчуються за умови згоди кредитора на заміну боржника (переведення боргу).

Договори про відчуження або заставу нерухомого та рухомого майна (майнових прав) посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності податкової застави за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Договори про відчуження майна (майнових прав) платником податків, активи якого перебувають у податковій заставі, посвідчуються за умови письмової згоди відповідного податкового органу.

У разі оформлення заставної перехід права власності на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною.

Як вбачається з витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № № 21629733, 22295579, зазначені реєстри містять архівний запис щодо арешту з 01.02.2003 р. всього майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтатехсервіс” у зв`язку з податковим боргом. З 13.07.2007 р. все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтатехсервіс” знаходиться під арештом згідно постанови державної виконавчої служби АА № 918237 від 12.07.2007 р.

Крім того, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 22295579 містить архівний запис № 128120-1572 від 20.06.2001 р. щодо заборони на нерухоме майно, а саме: автозаправну станцію Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтатехсервіс” у зв`язку з договором застави.

Під час розгляду справи господарським судом, зазначені обтяження не були вилучені із вищезгаданих реєстрів.

Оскільки жодною із сторін не представлено суду доказів, які свідчать про фактичне ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору та підтверджують факт звернення позивача до нотаріуса з метою нотаріального посвідчення спірного договору, а також наявність заборони на відчуження та арешту майна, яке є предметом спірного договору за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, колегія суддів вважає, що господарський суд вірно визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і при його прийнятті судом не порушено норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроспецсервіс”, м. Новомиргород на рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.02.09 р. у справі № 9/238 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.02.09р. у справі № 9/238 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя В.В.Швець

Суддя О.В.Чус