Справа № 583/3014/14-к
1-кп/583/2/16
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2016 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді Сидоренка Р.В.,
при секретарі Зубатовій І.В.,
за участю прокурора Петренка М.В.,
представника потерпілого ОСОБА_1,
захисника обвинуваченого, адвоката Собини П.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирці справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Охтирка, Сумської обл., українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1, освіта вища, що не одружений, не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3, ст. 191 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується у тому, що він згідно наказу № 150 від 14.12.2012 р. був прийнятий на роботу до ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» (розташованого за адресою: АДРЕСА_3, і.к. 24002831) на посаду менеджера із окладом згідно зі штатним розписом.
Цього ж дня, а саме 14 грудня 2012 року, із ОСОБА_3 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідно до першого розділу вказаного договору працівник (ОСОБА_3.) приймає на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для виконання своїх обов'язків згідно посадової інструкції. Відповідно до п. 2.1. працівник має право брати участь у прийманні цінностей та здійснювати взаємний контроль за роботою по збереженню, обробці, продажу (відпуску), перевезенню або застосуванню цінностей; брати участь в інвентаризації переданих йому цінностей; знайомитися із звітами про рух та рештки переданих йому цінностей. Окрім цього відповідно до п. 2.2. вказаного договору працівник (ОСОБА_3.) зобов'язаний дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або іншої мети матеріальних цінностей роботодавця і вживати заходів для відвернення шкоди; своєчасно повідомляти роботодавця про всі обставини, що загрожують забезпеченню схоронності довірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти і залишки довірених йому матеріальних цінностей та інше. Відповідно до п. 4.1 приймання цінностей, ведення обліку та надання звітності про рух цінностей здійснюється у встановленому роботодавцем порядку. Згідно до п. 5.1 підставою для притягнення працівника до матеріальної відповідальності є матеріальні збитки, завдані нестачею, яка підтверджується інвентаризаційною відомістю. З вказаним договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, ОСОБА_3 ознайомлений під розпис 14 грудня 2012 року.
Окрім цього, цього ж дня, а саме 14 грудня 2012 року ОСОБА_3 під розпис ознайомлений із посадовою інструкцією менеджера ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Відповідно до п. 1.1 указаної інструкції, цей документ визначає посадові обов'язки, повноваження та відповідальність, а також умови роботи менеджера ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Згідно п. 3.2. ОСОБА_3 виконує угоди купівлі-продажу в якості менеджера. На підставі п. 3.8 оформляє договори купівлі-продажу, контролює їх виконання. Відповідно до п. 3.10 менеджер контролює сплату клієнтами грошових коштів за отриманий товар та інше. У відповідності до п. 3.11 заповнює номерні договори-доручення, згідно вимог.
Пункт 3.12 інструкції передбачає, що менеджер здійснює внесення готівкових коштів, які він отримав згідно складеного між ним та клієнтом договору-доручення на розрахунковий рахунок товариства або до каси товариства. Також забезпечує збереження оформленої документації по договорам купівлі-продажу.
Окрім цього, відповідно до порядку ведення господарської діяльності, встановленого на ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», між вказаним підприємством та певним клієнтом підприємства укладаються договори купівлі-продажу. Згідно такого договору купівлі-продажу, ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору. Найменування і кількість товару, що поставляється, його асортимент визначається на підставі заявки покупця менеджеру і вказується у видаткових накладних на фактичний відпуск товару. ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» зобов'язується забезпечити товар, що поставляється, необхідною документацією. Покупець зобов'язується робити оплату суми кожної погодженої партії товару шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця (№ НОМЕР_2 філія ВАТ «Укрексімоанк»). У випадку відвантаження за узгодженням із продавцем без передоплати, покупець зобов'язаний оплатити товар не пізніше 7-ми календарних днів з моменту його одержання. Дата здійснення платежу за товар вважається датою зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, або внесення їх готівкою до каси продавця.
Таким чином, менеджер ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», в тому числі ОСОБА_3, відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, посадової інструкції менеджера та договорів купівлі-продажу, які укладені між вказаним товариством та клієнтами, брав на себе зобов'язання здійснювати збирання замовлень від клієнтів, про що складалась відповідна заявка та надавалась до підприємства, здійснювати контроль постачання замовлення клієнту, а також здійснення розрахунку клієнтом за раніше поставлений товар відповідно до видаткових накладних. Згідно усної домовленості між керівництвом ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» та клієнтом, останньому могла надаватися розстрочка по виплаті замовлення (в тому числі можливий розрахунок частками), а також відповідно до укладених договорів доручень (між клієнтом та менеджером) для зручності грошові кошти за раніше поставлений товар могли надавати менеджеру підприємства для подальшої їх передачі до каси чи покладення на рахунок ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Згідно договору доручення повірений (менеджер підприємства) зобов'язується від імені довірителя (клієнта) здійснити внесення готівкових коштів на користь ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Суми на р/р НОМЕР_2 в ОД «Укрексімбанк», або до каси підприємства за адресою: АДРЕСА_4, чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка, за адресою: АДРЕСА_5. Повірений зобов'язаний виконати доручення особисто, не пізніше наступного дня з дати підписання цього договору. В разі неможливості виконання доручення, передати довірителю все одержане від нього для виконання доручення. В разі неналежного виконання цього договору право вимоги переходить до ТОВ ВКФ «Кондитеропторг».
При виконанні своїх службових обов'язків менеджера ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», у ОСОБА_3, виник злочинний намір на незаконне заволодіння грошовими коштами ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», шляхом їх привласнення.
Так, відповідно до отриманої заявки на товар від ФОП ОСОБА_4 та видаткової накладної № РС - 00055335 від 13.10.2012, останньому до торгової точки, а саме до магазину у технікумі, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. з ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, був поставлений товар на загальну суму 1185,70 грн.
Приблизно, в середині грудня 2012 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від продавця ФОП ОСОБА_4, а саме ОСОБА_5, грошові кошти за раніше поставлений товар по видатковій накладній РС - 00055335 від 13 жовтня 2012 року загальною сумою 1185, 7 грн.
Виконуючи дії спрямовані на заволодіння грошовими коштами, котрі були йому ввірені, на загальну суму 1185,7 грн., до каси ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», що розташована за адресою: АДРЕСА_6, чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_3 їх не надав, оскільки вирішив їх привласнити. Так, із метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_3 до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, приблизно в середині грудня 2012 року, вніс грошові кошти в сумі 850,7 грн., а решту грошових коштів в сумі 335 грн., діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, привласнив та використав на власні потреби.
Зазначені дії менеджера ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» матеріально-відповідальної особи ОСОБА_3, досудовим слідством кваліфіковані як привласнення чужого майна, що належало ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» та перебувало у його віддані, а саме грошових коштів отриманих від ФОП ОСОБА_4 в сумі 335,00 грн., тобто як вчинення злочину передбаченого ст. 191 ч. І КК України - привласнення чужого майна.
Враховуючи, що вказаний випадок залишився непомітним у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», ОСОБА_3, продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, вирішив повторно незаконно заволодіти грошовими коштами ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Так, відповідно до отриманої заявки на товар від ФОП ОСОБА_6 та видаткової накладної № РС - 00068914 від 25 грудня 2012 року, останнім до торгової точки, а саме до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_7. з ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, був поставлений товар на загальну суму 322,67 грн.
10.01.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_6 грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній загальною сумою 322, 67 грн.
Виконуючи дії, спрямовані на повторне заволодіння грошовими коштами, котрі були йому ввірені, на загальну суму 322,67 грн., до каси ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», що розташована за адресою: АДРЕСА_3, чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_3 їх не надав, оскільки привласнив. Так, з метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_3 до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, 10.01.2013 року, у невстановлену досудовим слідством годину, вніс грошові кошти в сумі 45,52 грн., а решту в сумі 277,15 грн., діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, привласнив та використав на власні потреби.
Враховуючи, що вказаний випадок залишився непомітним у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», ОСОБА_3, продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, вирішив повторно незаконно заволодіти грошовими коштами ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Так, відповідно до отриманої заявки на товар від ФОП ОСОБА_7 та видаткової накладної № РС - 00069648 від 27 грудня 2012 року, останній до торгової точки, а саме до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_17», що розташований за адресою: АДРЕСА_8 із ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», розташованого за адресою: АДРЕСА_9, був поставлений товар на загальну суму 1771,46 грн.
09.01.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_7, грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній загальною сумою 871,46 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення № 8765 від 09.01.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_7 та власноруч завірив своїм підписом. 23.01.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_7, грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній загальною сумою 600 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення №8880 від 23.01.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_7 та власноруч завірив своїм підписом. Окрім цього, 20.02.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, отримав від ФОП ОСОБА_7, грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній загальною сумою 300 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення № 10088 від 20.02.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_7 та власноруч завірив своїм підписом. Таким чином, ОСОБА_3 отримав від ФОП ОСОБА_7 грошові кошти загальною сумою 1771,46 грн. за раніше поставлений товар по видатковій накладній РС - 00069648 від 27 грудня 2012 року. Однак, після перерахунку працівниками ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» видаткової накладної накладній РС - 00069648 від 27 грудня 2012 року, з урахуванням відсутнього товару при поставці ФОП ОСОБА_7 у вказаній накладній, загальна сума вказаної видаткової накладної складала 1764,92 грн.
Виконуючи дії спрямовані на повторне заволодіння грошовими коштами, котрі були йому ввірені, на загальну суму 1771,46 грн. (з урахуванням отриманого ОСОБА_3 від ФОП ОСОБА_7 надлишку в сумі 6,54 грн.) до каси ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», що розташована за адресою: АДРЕСА_3, чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка, за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_3 їх не надав, оскільки їх привласнив. Так, з метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_3 до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, 24.01.2013 р. вніс грошові кошти в сумі 600 грн. та 21.02.2013 - грошові кошти в сумі 300 грн., а решту в сумі 864,92 грн. (решта від перерахованої суми накладної РС - 00069648 від 27 грудня 2012 року, а саме 1764,92 грн.), діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, привласнив та використав їх на власний розсуд.
Враховуючи, що вказаний випадок залишився непомітним у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», ОСОБА_3 продовжуючи виконувати свої службові обов'язки вирішив повторно незаконно заволодіти грошовими коштами ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Так, відповідно до отриманої заявки на товар від ФОП ОСОБА_8 та видаткової накладної № РС - 00011851 від 08 березня 2013 року, останньому до торгової точки, а саме до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_22», що розташований за адресою: АДРЕСА_10., із ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, був поставлений товар на загальну суму 438.94 грн.
28.03.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_8 грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній, загальною сумою 200 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 власноруч поставив відмітку у видатковій накладній РС - 00011851 від 08 березня 2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 200 грн. та власноруч завірив своїм підписом факт отримання грошових коштів.
04.04.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_8, грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній загальною сумою 103,94 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення № від 04.04.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_8 та власноруч завірив своїм підписом. 18.04.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_8, грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній загальною сумою 60 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення № 1544 від 18.04.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_8 та власноруч завірив своїм підписом. 29.04.2014 р., відповідно до договору доручення № 1602 від ФОП ОСОБА_8 отриманні грошові кошти в сумі 75 грн. по видаткові накладній РС - 00011851 від 08 березня 2013 року. Таким чином, ОСОБА_3 отримав від ФОП ОСОБА_8 грошові кошти загальною сумою 438,94 грн. за раніше поставлений товар по видатковій накладній РС - 00011851 від 08 березня 2013 року.
Виконуючи дії спрямовані на повторне заволодіння грошовими коштами, котрі були йому ввірені, на загальну суму 438,94 грн., до каси ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», що розташована за адресою: АДРЕСА_9, чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_3 їх не надав, оскільки привласнив. Однак, з метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_3 до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, в період часу з 04.04.2013 по 18.04.2013 р. вніс грошові кошти в сумі 238,94 грн., а решту в сумі 200 грн., діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення привласнив та використав на власні потреби.
Враховуючи, що вказаний випадок залишився непомітним у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» ОСОБА_3 продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, вирішив повторно заволодіти майном ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Так, у березні місяці ОСОБА_3 звернувся до ФОП ОСОБА_14 з проханням, щоб останній замовив товар у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» для подальшої самостійної реалізації менеджером ОСОБА_3, який розумів, що у власність ФОП ОСОБА_9 замовлений товар не перейде, оскільки ОСОБА_3 заздалегідь домовився, що забере товар, який ФОП ОСОБА_14 не буде оплачувати. На що ФОП ОСОБА_9 за проханням менеджера ОСОБА_3 зробив замовлення товару у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» на загальну суму 15 998,54 грн. до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою : АДРЕСА_11, а саме відповідно до видаткових накладних: № РС - 00016033 від 30.03.2013 на суму 1844,54 грн.; № РС -00015973 від 30.03.2013 на суму 1539,34 грн.; № РС -00015974 від 30.03.2013 на суму 1523,33 грн.; № РС -00015972 від 30.03.2013 на суму 1555,04 грн.; № РС - 00016034 від 30.03.2013 на суму 9 526,29 грн.
31.03.2013 у не встановлену годину ОСОБА_3, як торговий менеджер підприємства ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» приїхав за адресою: АДРЕСА_11 та особисто забрав замовлений товар ФОП ОСОБА_9 на загальну суму 15 998, 54 грн., який поставлений ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» та у такий спосіб перевів товар у свою підзвітність.
Виконуючи дії, спрямовані на повторне заволодіння майном підприємства, котрі ОСОБА_3 перевів у свою підзвітність до каси підприємства, що розташована за адресою АДРЕСА_3 чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» розташовані за адресою: АДРЕСА_12 за привласнений товар грошові кошти не вніс.
При цьому, на початку квітня 2013 частина товару на суму 4 251, 94 грн. відповідно до накладної від 19.04.2013 булл повернута підприємству, а решта товару (кондитерських виробів) на суму 11736,6 грн. ОСОБА_3 діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, привласнив та використав на власні потреби.
Враховуючи, що вказаний випадок залишився непомітним у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», ОСОБА_3 продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, вирішив повторно незаконно заволодіти грошовими коштами ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Так, відповідно до отриманої заявки на товар від ФОП ОСОБА_10 та видаткової накладної № РС - 00016421 від 03 квітня 2013 року, останній до торгової точки, а саме до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_18», що розташований за адресою: АДРЕСА_13. із ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, був поставлений товар на загальну суму 372,38 грн.
16.04.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_10 грошові кошти за раніше поставлений товар вищевказаній накладній загальною сумою 372,38 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення № 1530 від 16.04.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_10 грошових коштів загальною сумою 372,38 грн. та власноруч завірив своїм підписом.
Виконуючи дії спрямовані на повторне заволодіння грошовими коштами, котрі були йому ввірені, на загальну суму 372,38 грн., до каси ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», що розташована за адресою: АДРЕСА_3, чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_3 їх не надав, оскільки діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, їх привласнив та використав на власний розсуд.
Враховуючи, що вказаний випадок залишився непомітним у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», ОСОБА_3 продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, вирішив повторно незаконно заволодіти грошовими коштами ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Так, відповідно до отриманої заявки на товар від ФОП ОСОБА_11 та видаткової накладної № РС - 00017647 від 10 квітня 2013 року, останній до торгової точки, а саме до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_19», що розташований за адресою: АДРЕСА_14. з ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, був поставлений товар на загальну суму 757,24 грн.
16.04.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_11 грошові кошти за раніше поставлений товар по видатковій накладній РС - 00017647 від 10 квітня 2013 року загальною сумою 757,24 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення № 1518 від 16.04.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_11 грошових коштів загальною сумою 757,24 та власноруч завірив своїм підписом.
Виконуючи дії, спрямовані на повторне заволодіння грошовими коштами, котрі були йому ввірені, на загальну суму 757,24 грн., до каси ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», що розташована за адресою: АДРЕСА_6, чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_3 їх не надав, оскільки привласнив і використав на власні потреби. Так, з метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_3 до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою. АДРЕСА_5, 17.04.2013 р. вніс грошові кошти в сумі 57,24 грн., а решту в сумі 700 грн., діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення привласнив та використав на власні потреби.
Враховуючи, що вказаний випадок залишився непомітним у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», ОСОБА_3 продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, вирішив повторно незаконно заволодіти грошовими коштами ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Так, відповідно до отриманої заявки на товар від ФОП ОСОБА_12 та видаткової накладної № РС - 00018345 від 13 квітня 2013 року, останній до торгової точки, а саме до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_15. із ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», розташованого за адресою: АДРЕСА_16, був поставлений товар на загальну суму 613,33 грн. 19.04.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_12 грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній загальною сумою 613,33 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення № 1559 від 19.04.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_12 грошових коштів загальною сумою 613,33 грн. та власноруч завірив своїм підписом.
Виконуючи дії спрямовані на повторне заволодіння грошовими коштами, котрі були йому ввірені, на загальну суму 613,33 грн., до каси ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», що розташована за адресою: АДРЕСА_6, чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» у м. Охтирка, за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_3 їх не надав, оскільки привласнив і використав на власні потреби. Так, з метою приховування своєї злочинної діяльності, ОСОБА_3 до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, 19.04.2014 р. вніс грошові кошти в сумі 254,42 грн., а решту в сумі 358,91 грн., діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, привласнив та використав на власні потреби.
Враховуючи, що вказаний випадок залишився непомітним у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», ОСОБА_3 продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, вирішив повторно незаконно заволодіти грошовими коштами ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Так, відповідно до отриманої заявки на товар від ФОП ОСОБА_13 та видаткової накладної № РС - 00019136 від 18 квітня 2013 року, останній до торгової точки, а саме - до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_20», що розташований за адресою: АДРЕСА_17., з ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, був поставлений товар на загальну суму 682,43 грн.
24.04.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_13 грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній загальною сумою 682,43 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення № 1594 від 24.04.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_13 грошових коштів загальною сумою 682,43 грн. та власноруч завірив своїм підписом.
Виконуючи дії, спрямовані на повторне заволодіння грошовими коштами, котрі були йому ввірені, на загальну суму 682,43 грн., до каси ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», що розташована за адресою: АДРЕСА_3, чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_3 їх не надав, оскільки діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, привласнив і використав на власні потреби.
Враховуючи, що вказаний випадок залишився непомітним у ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», ОСОБА_3 продовжуючи виконувати свої службові обов'язки, вирішив повторно незаконно заволодіти грошовими коштами ТОВ ВКФ «Кондитеропторг». Так, відповідно до отриманої заявки на товар від ФОП ОСОБА_12 та видаткової накладної № РС - 00018373 від 13 квітня 2013 року, останній до торгової точки, а саме до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_21», що розташований за адресою: АДРЕСА_18. з ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», розташованого за адресою: АДРЕСА_3, був поставлений товар на загальну суму 1606,34 грн.
19.04.2013 року у невстановлену досудовим слідством годину, ОСОБА_3, знаходячись за вищевказаною адресою, отримав від ФОП ОСОБА_12 грошові кошти за раніше поставлений товар по вищевказаній накладній загальною сумою 1606,34 грн. Про вказаний факт, ОСОБА_3 виписав власноруч договір доручення № 1562 від 19.04.2013 року, про отримання від ФОП ОСОБА_12 грошових коштів загальною сумою 1606,34 грн. та власноруч завірив своїм підписом.
Виконуючи дії, спрямовані на повторне заволодіння грошовими коштами, котрі були йому ввірені, на загальну суму 1606,34 грн., до каси ТОВ ВКФ «Кондитеропторг», що розташована за адресою: АДРЕСА_6 чи до каси філії ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» м. Охтирка за адресою: АДРЕСА_5, ОСОБА_3 їх не надав, оскільки діючи умисно з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, привласнив і використав на власні потреби.
Зазначені дії менеджера ТОВ ВКФ «Кондитеропторг» матеріально-відповідальної особи ОСОБА_3, досудовим слідством кваліфіковані як повторне привласнення чужого майна, що перебувало у його віддані, 10.01.2013 року грошових коштів отриманих від ФОП ОСОБА_6 в сумі 277,15 гри.; в період часу з 09.01.2013 р. по 20.02.2013 рік, грошових коштів отриманих від ФОП ОСОБА_7 в сумі 864,92 грн.; в період часу з 28.03.2013 року по 29.04.2013 рік грошових коштів отриманих від ФОП ОСОБА_8 в сумі 200 грн.; 31.03.2013 р. майна (кондитерських виробів) в сумі 11736,6 гри.; 16.04.2013 року грошових коштів отриманих від ФОП ОСОБА_10 в сумі 372,38 грн.; 16.04.2013 року грошових коштів отриманих від ФОП ОСОБА_11 в сумі 700 грн.; 19.04.2013 року отриманих від ФОП ОСОБА_12 в сумі 358,91 грн.; 24.04.2013 року грошових коштів отриманих від ФОП ОСОБА_13 в сумі 682,43 грн.; 19.04.2013 р. грошових коштів отриманих від ФОП ОСОБА_12 в сумі 1606,34 гри., а всього на загальну суму 16798,73 грн., скоїв злочин передбачений ст. 191 ч. 3 КК Украйни, тобто привласнення чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого є повторність.
Заслухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_3, який своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, показання представника потерпілої сторони, свідків, перевіривши представлені суду стороною обвинувачення та стороною захисту докази, суд прийшов до наступного.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
При цьому, згідно з вимогами ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
У відповідності до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. 2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
Тобто, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
До того ж, пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. (Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).
Так, на обґрунтування винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 3, ст. 191 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які в судовому засіданні були безпосередньо ретельно досліджені судом.
На покази допитаного в судовому засіданні підсудного ОСОБА_3, який свою вину в скоєнні злочину не визнав та пояснив, що влаштувався на роботу в ТОВ «Кондитероптторг» на посаду менеджера 14.12.2012 р.. Обслуговував торгівельні точки м. Тростянця та району. Філія підприємства знаходилась по АДРЕСА_19. Згідно обов'язків їздив по торгівельних закладах, збирав заявки на товар (кондитерські вироби), які вносив до планшету, що йому видало підприємство. Постачав продукцію згідно накладних та отримував у продавця гроші, що оформлялось договорами доручення на внесення коштів до каси підприємства. Догвори доручення були номерні, які видавались касиром підприємства. Згідно договору доручення він мав внести кошти відразу того ж дня до каси підприємства. Договри доручення виписував завжди коли брав гроші. Також бухгалтерія велась у електронному вигляді. Дані він вносив до спеціальної програми встановленої на планшеті, цю інформацію можливо було прослідкувати адміністрації підприємства. Будь-яких претензій з приводу нестачі ТМЦ до нього не було. Він використовував власний автотранспорт згідно договору оренди. Підприємство із ним мало розраховуватись за оренду та пальне. Однак ані цих грошей, ані заробітної плати він не отримував, тому в травні 2013 р. він звільнився. Він ознайомлювався із посадовою інструкцією та з ним укладався договір про повну матеріальну відповідальність. Проте матеріально відповідальним він був лише за виданий йому планшет та сумку. Визнавав факти отримання коштів та внесення до каси підприємства по тих епізодах, де наявні підписані ним договори доручень. В подальшому обвинувачений відмовився від раніше наданих ним безпосередньо у судовому засіданні показів. Пояснив це тим, що їх він надавав під впливом попереднього захисника, який таким чином вибудовував лінію захисту від обвинувачення. Насправді раніше дані ним у суді покази не відповідають дійсності. Про фактичну свою діяльність на посаді менеджера підприємтва із приводу вмінених йому у вину суспільно-небезпечних діянь викладених у обвинувальному акті надавати покази відмовився пославшись на положення ст. 63 Конституції України.
На покази допитаного у судовому засіданні представника потерпілого підприємства ОСОБА_1, який пояснив, що в обов'язок обвинуваченого входило отримання замовлення. Всі дані заносились до відповідної програми у планшеті, який видавався йому підприємством. Товар поставляється незалежно від наявності заборгованості (склалася така практика). Підприємці згідно накладних передають кошти менеджеру, що оформляється відповідними договорами доручення про внесення готівки до каси підприємства. До цього договору менеджером вноситься сума та номер накладної, за якою відбувається розрахунок. Договори доручення є номерними, проте їх облік не ведеться, та складаються у 2-х екземплярах, один із яких після передачі коштів менеджеру передається підприємцю. Менеджер передає кошти до каси, касир приймаючи кошти зобов'язаний видати чек, який менеджер повинен передати підприємцю. Проте, менеджери не завжди беруть зазначені чеки та передають їх підприємцям. Якщо заборгованість є тривалою, проводиться відповідне з'ясування обставин недоплати товару. Вся інформація про наявність заборгованості по підприємцям відображається у програмному забезпеченні, у тому числі і на планшетні обвинуваченого і в друкованому вигляді. Останній мав можливість щоденно прослідковувати наявність такої заборгованості і відповідним чином реагувати на це. Якщо має місце значна заборгованість, контроль веде «супервайзер» до посадових обов'язків якого входить загальний нагляд за роботою менеджерів та проведенням оплати за поставлену продукцію до каси підприємства. У даному випадку - це працівник підприємства ОСОБА_15. Він і виявив факт наявності тривалої заборгованості клієнтів, який обслуговував ОСОБА_3. Почали телефонувати до цих підприємців і ті пояснили, що провели повний розрахунок за товар. Тоді була створена відповідна комісія, яка виявила і зафіксувала зазначені у обвинувальному акті заборгованості. Про це був складений відповідний акт. Після цього вони звернутись до правоохоронних органів. ОСОБА_3 було звільнено за втратою довіри. По епізоду ПП ОСОБА_14 йому відомо зі слів підприємця, що ОСОБА_3 домовився із ним, щоб той замовив товар, а він би потім його забрав та реалізував через третіх осіб, внісши кошти до каси підприємства, оскільки за понадпланову реалізацію товару підприємством виплачувалась премія. Не маючи будь-якого зиску від цього він погодився допомогти ОСОБА_3. Одного дня той завіз товар, який він склав окремо у підсобному приміщенні, а наступного дня приїхав ОСОБА_3 із товаришем та забрав його. В подальшому ОСОБА_3 частину товару на суму близько 4000 грн. до складу підприємства повернув. Проте решту товару на суму близько 11000 грн. так і не повернуто. По першому епізоду ФОП ОСОБА_4 заявку на товар отримував попередній менеджер та поставив товар, а ОСОБА_3 в грудні отримував від нього кошти та не вніс до каси. ОСОБА_3 при прийнятті коштів діяв як представник підприємства і до його службових обов'язків входило отримання зазначених коштів та внесення їх до каси. Підприємці передаючи кошти його сприймали саме як представника підприємства.
Допитана як свідок ОСОБА_16 показала що на той час працювала касиром у Охтирській філії ТОВ «Кондитероптторг». В її обов'язки входило: проведення коштів по касі підприємства, які їй приносив торговий агент разом із договорами доручень, де були зазначені прізвища і сума коштів. Апарат віддруковував чеки в двох екземлпярах, один залишала собі, інший мав забирати менеджер. При внесенні коштів вона забирала договори доручення, де зазначена сума, номер накладної і прізвище. Ці дані вона вносила до системи. Наприкінці дня по чеках і зібраній сумі все повинно сходитись ідентично. Після того як провела по касі договори доручень, також можливо через деякий час роздрукувати дебіторку - де пишуться всі клієнти і всі заборгованості за товаром, в кінці дня складає гроші, пише супроводжувальні відомості, інкасує, ставить пломбу, через касовий апарат х-звіт, всюди повинна стояти одна сума. В головновному офісі підприємства видно, що всі гроші проведені, якщо гроші проведені клієнти отримують товар. Поепізодно не пам'ятає, які гроші здавав ОСОБА_3. Бланки договорів доручень вона видавала менеджерам, облік цих бланків не ведеться, але вони номерні. Вона забирала екземпляри зазначених договорів, а потім вони передавалися до головного офісу. Ніяких прийомів - передачі цих договорів доручень не велось, менеджери могли не забирати фіскальні чеки, але вона видавала їх. По кожному клієнту окремо в чеку зазначалось який саме менеджер вніс кошти у касу. Все також фіксується в комп'ютері, і в дебіторці також зазначено. Заборгованість, яка склалась у клієнта до початку роботи ОСОБА_3, можна було прослідкувати по програмі, а взагалі що писав менеджер, те вона і закривала. Якщо накладна набивалась на ОСОБА_3, то і в комп'ютері мало бути так зазначено. Проводила по комп'ютеру лише договір доручення, сума в якому співпадає з наданою, в накладній може бути інша сума, а в договорі доручення повинна бути реальна сума, якщо не співпадає сума, то вона не приймала договір доручення. В планшеті у менеджера можна було подивитись дебіторську заборгованість. Кошти перераховував касир в банку, куди їх привозив інкасатор. Випадків, щоб не співпадали суми в бланку і за інкасовані нею, не було. У договорі доручення зазначається номер накладної і прізвище менеджера, також зазначено в дебіторці і прізвище і номер накладної, з якої можна встановити, по яким сумам кому виданий чек. Дебіторка - це спеціальна програма, а в договорі доручення ставить підпис той, хто отримує кошти. Чеки вона повинна видати, право менеджера забрати цей чек і повернути клієнту на підтвердження того, що він сплатив ці кошти. У неї залишались чеки на касовій контрольній стрічці, все пізніше передавалось до головного офісу, їх зберігають 3 роки для звітності в податкову.
Допитаний як свідок ОСОБА_15 показав, що він працює комерційним директором ТОВ «Кондитероптторг». ОСОБА_3 у них працював із 14.12.2012 р. до травня 2013 року. Територія обслуговування ОСОБА_3 повинна була перейти іншому менеджеру. Коли новий менеджер ОСОБА_18 приступив до виконання обов'язків, почали виникати факти невідповідності боргів клієнтів перед підприємством. Спочатку це були поодинокі випадки, зокрема ОСОБА_18 виявив, що частину коштів, які брав ОСОБА_3 у клієнтів, до каси не приніс. Потім він з їхніми працівниками об'їхали територію ОСОБА_3 і звірили борги клієнтів із заборгованістю, яка є в програмі. По деяким клієнтам була виявлена різниця. Зокрема клієнти показували свої договори доручення з зазначеною сумою, які вони віддавали ОСОБА_3, у них такі договори доручень через касу не проходили. ОСОБА_14 прийняв товар на 15000 грн., по домовленості з ОСОБА_3, та ОСОБА_3 на наступний день забрав товар, і пообіцяв йому, що сплатить заборгованість за цей товар, коли продасть його. Він особисто спілкувався з ОСОБА_3 із цього приводу. В ході розмови той пояснив, що по ОСОБА_14 він віддав товар знайомим менеджерам з іншої фірми та пообіцяв, що вони товар реалізують і після цього він поверне кошти. Щодо інших клієнтів ОСОБА_3 сказав, що підприємство із ним не в повній мірі розрахувалось за паливо і привласнені ним кошти у рахунок погашення зазначеного боргу. Після цього він спілкувався з матір'ю ОСОБА_3, яка йому сказала, що не вірить в те, що її син взяв кошти, а потім сказала, що допомагала синові у реалізації товару, а кошти ОСОБА_3 повертав до каси підприємства. Кожен менеджер є особою матеріально відповідальною. Кожна особа підписує договір про матеріальну відповідальність, його обов'язок не лише отримувати кошти, але й контроль за своєчасною сплатою боргів, нагадування клієнтам про терміни оплати заборгованості. Якщо клієнт бажав кошти передати через ОСОБА_3, то останній виписував договір доручення та брав кошти і вносив їх до каси підприємства, а договір після цього анулювався. Вважає що у даному випадку потерпілим є підприємство, оскільки вони попереджали своїх клієнтів, що якщо вони не бажають сплачувати кошти через банк, то можуть платити кошти через їхнього менеджера шляхом оформлення відповідних договорів доручення. Інша особа не могла забрати гроші, тому що менеджер представляється особою, яка має право забирати кошти від імені підприємства. Було так, що один менеджер приймав заявку, а гроші забирав інший у зв'язку із звільненням попередника, але це були поодинокі випадки. В основному кожний менеджер приймав заявки і забирав борги самостійно та ніс всю відповідальність за це. Пам'ятає заборгованість по клієнтах менеджера ОСОБА_3. Зокрема по ПП ОСОБА_40 - близько 300 грн., ПП ОСОБА_41, ПП ОСОБА_42 - 682 грн., ПП ОСОБА_43 - 700 грн., ПП ОСОБА_12 - 1700 грн. У ОСОБА_20 взяв товар на суму на 15000 грн. а повернув товар до складу на суму 4000 грн. Щодо різниці близько 11000 грн. він пояснив, що віддав підприємцям які реалізують товар і він поверне кошти. Проте, до цього часу він кошти до каси так і не вніс. Договір доручення відривний, тобто він на одному із бланків одну суму може написати, на другому іншу суму. Договір доручення заповнює менеджер і розписується, а клієнт іноді може розписатися, а може і ні. Клієнт не завжди слідкує, може підписатися і під пустим бланком, в залежності від роботи менеджера менеджер може заповнити один договір доручення клієнту, а переписаний договір доручення здати в касу. Коли менеджер здає кошти у програмному забезпеченні відображається новий борг клієнта, менеджер на наступний день отримує дебіторську заборгованість на паперовому носії, і на планшеті в програмі також оновлюється інформація. Якщо менеджер зацікавлений, щоб не було помилок, то це відразу з'ясовується і виправляється, такі випадки також бували. ОСОБА_20 міг би це своєчасно виявляти. Акт ревізії документів був складений без ОСОБА_20, тому що він після виявлення зазначених фактів на контакт не виходив. Вони телефонували йому та батькам із цього приводу. Коли виявили факти привласнення коштів спілкувалися безпосередньо із підприємцями, то ті їм надавали для огляду свої примірники договорів доручень. Вони звіряли їх із своїми примірниками. Деякі договори доручень зникли, тобто у них їх немає. По деяким договорам доручення є різниця в сумах і в номерах. Також ОСОБА_20 вівся зошит обліку, в якому він своєю рукою писав по яким накладним та які договори доручення складалися і на яку суму, цей зошит на даний момент веде той менеджер, який прийняв справи у ОСОБА_20. ОСОБА_20 у ході розмови із ним особисто визнав, що забрав товар по ОСОБА_20, пообіцяв, що борги поверне частково, бо підприємство також має заборгованість перед ним.
Свідок ОСОБА_21 директор підприємства показав, що наприкінці квітня 2013 року його комерційний директор ОСОБА_15 повідомив про те, що при здачі району, де працював торговий агент ОСОБА_20, є нестача. На підставі цього ним була створена комісія, яка об'їхала всіх клієнтів, і у деяких із них вона виявила нестачу коштів. Після цього він звернувся з заявою до Охтирського МВ. Нестача виявлена відносно приблизно 8 клієнтів на суму близько 18000 грн. Щодо ФОП ОСОБА_20 повинен був провести повернення товару. Але із загальної суми він повернув товар тільки у розмірі близько 4000 грн.. Решта не повернута. Менеджер діє відповідно до посадової інструкції підприємства, де зазначено, що він зобов'язаний забрати у клієнтів грошові кошти по договорах доручення. Вони працюють з клієнтами по договору відстрочки, тобто кошти, які клієнти віддають торговим агентами, це кошти підприємства. Клієнт довіряє торговому агенту як його співробітнику, який доносить до каси, де отримує чек і кошти інкасуються в цей же день. Це загальноприйнята схема роботи компаній, яка працює по всій Україні, вони її використовують.
Допитана як свідок ОСОБА_22, яка працює головним бухгалтером підприємства, пояснила, що добре пам'ятає заборгованість по ПП ОСОБА_14, там було часткове повернення, решта - ненадходження грошових коштів. Бланки договорів доручення склеєні у книжку, інша половина кожного бланку договору доручення відривна. У відривній частині для клієнта можна написати будь-що, якщо клієнт не стоїть і не контролює. Через це по касовому апарату можна провести меншу суму, ці суми касир інкасує і вони забираються інкасаторами. На підприємстві у кожного менеджера є планшет, всі ці суми, що заносяться до каси, відображаються у відповідному програмному забезпеченні. Ці суми менеджер бачить після чергового оновлення програми. Якщо сума не погашена, у нього не проходить заявка. І якщо касир ввела в оману менеджера, то останній може відразу виявити це. Сума, отримана від клієнта в програму потрапляє від касира. Вони піднімали видаткові накладні та доручення і брали у клієнтів їх екземпляри співставляли і знаходили розходження, на даний момент у них договори доручення зберігаються на підприємстві. Облік договорів доручення вівся до введення програмного забезпечення. Під час несплати заборгованості клієнтом в програмі блокується видача нового товару. Є рідкі випадки, коли знімається блокування. Ці клієнти, по яким є заборгованість відносно ОСОБА_20, але з ними надалі операції проводяться в ручному режимі. Касовий апарат в Охтирській філії опломбований і зареєстрований в податковій. В даному випадку ОСОБА_20 вносив до каси кошти підприємства, коштами підприємства вони є з того моменту, коли він їх взяв. Він отримує по книзі договори доручень, за які підписується, вони доручають забрати ці кошти, і тому кошти є коштами підприємства. Вважає, що ті кошти є коштами підприємства з того часу, як клієнт віддав їх по договору доручення менеджеру, в іншому випадку договір доручення повинен повернутися як зіпсований.
У підтвердження пред'явленого обвинувачення по кожному епізоду окремо за клопотанням сторони обвинувачення було судом було допитано підприємців, які згідно договорів поставки отримували від ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» кондитерську продукцію та проводили розрахунки за її постачання, працівників, які працювали у зазначених підприємців, та досліджено наступні письмові докази.
По епізоду ФОП ОСОБА_4.
Видатковою накладною документально підтверджується відпуск товару «Постачальником» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», та отримання товару приватному підприємцю ОСОБА_4 за накладною № РС-00055335 від 13.10.2012 р. на суму 1185,70 грн. (в тому числі ПДВ), у накладній зазначено менеджер ОСОБА_23 (а.с. 75, т. 2)
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що на той час працював продавцем у зазначеного підприємця. ОСОБА_24 у них були виключно робочі стосунки. Він отримував товар згідно накладних та розраховувався за нього. Із ТОВ «Кондитероптторг» у них не було ніколи розбіжностей у розрахунках, якщо борг переходив на наступний місяць, то цей борг бачив також. Підтверджує той факт, що передавав вказану прокурором суму коштів за товар ОСОБА_24. В замін той давав підписаний власноручно корінець. Представники підприємства зазвичай виписували корінець приходного касового ордеру, тільки він у них якось по іншому називався. Ніяких чеків ОСОБА_19 йому не возив. Кожного місяця він підписував акти звірки, тому що розрахунки завжди закривалися, при зміні менеджера актів звірки не робили.
Договір доручення стороною обвинувачення суду не наданий.
Згідно наданого на огляд фіскального чеку ФОП ОСОБА_4 за накладною № РС-00055335 від 13.10.2012 р. було внесено до каси ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», що по АДРЕСА_19, грошові кошти у сумі 850,70 грн. (а.с. 176, т. 2)
По епізоду ФОП ОСОБА_6
Видатковою накладною документально підтверджується відпуск товару «Постачальником» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», та отримання товару приватному підприємцю ОСОБА_6 за накладною № РС-00068914 від 25.12.2012 р. на суму 322,67 грн. (в тому числі ПДВ), у накладній зазначено менеджер ОСОБА_23 (а.с. 76, т. 2)
Допитана як свідок ОСОБА_25, яка працює продавцем у ПП ОСОБА_6 (торгівельна точка знаходиться по АДРЕСА_20, магазин продовольчий), показала, що з ОСОБА_24 у неї склались робочі стосунки. ОСОБА_44 робила заявки і віддавала гроші за товар. ОСОБА_44 виписував договір доручення на гроші, які отримав. Копія договору залишалась у них. Вона гроші віддала ОСОБА_24, а здав він їх чи ні, не знає. При звірці з іншим менеджером показали накладну і договір доручення, що підтвердило те, що віддали гроші. Подія була близько року тому, більш конкретно не пам'ятає. Коли передала гроші, тоді вони ставали власністю підприємства, яке представляв ОСОБА_24.
Згідно договору доручення від 01.10.2012 р. №8784 повірений ОСОБА_6 за накладними 00068914 та 00068915 передав довірителю кошти в сумі 322,67 грн. та 1894,81 грн. для внесення їх до каси підприємства. У договорі доручення мається тільки підпис повіреного. (а.с. 213, т. 1)
Згідно наданого на огляд фіскального чеку ФОП ОСОБА_6 за накладною № РС-00068914 від 25.12.2012 р. було внесено до каси ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», що по АДРЕСА_19, грошові кошти у сумі 45,52 грн. (а.с. 178, т. 2)
По епізоду ФОП ОСОБА_17.
Видатковою накладною документально підтверджується відпуск товару «Постачальником» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», та отримання товару приватному підприємцю ОСОБА_7 за накладною № РС-00069648 від 27.12.2012 р. на суму 1764,92 грн. (в тому числі ПДВ), у накладній зазначено менеджер ОСОБА_26 (а.с. 77-79, т. 2)
Допитана як свідок ОСОБА_27 показала, що коли працювала продавцем в магазині в с. Білка, ФОП ОСОБА_17, магазин по АДРЕСА_21 їм постачальник привозив товар. Вони йому платили гроші, а накладні у них забрали. Ніяких претензій до ОСОБА_24 у них на той час не було. Сума, що оголошена прокурором, це чотири накладні на загальну суму 1771,46 грн. за поставлений товар, яку вони сплатили ОСОБА_24 після постачання товару. Здається всі три продавці, що на той час працювали, віддавали гроші по тим накладним. Після передачі грошей взамін їм виписувався корінець. На момент коли звільнявся ОСОБА_24 вважає, що боргу не було, тому що вони розраховувались. Накладні у них забрала майор міліції Новик і дала розписку. В розписці зазначено, що слідча отримала оригінали документів, які перелічені, договори доручення 10088 від 20.02.13 р., 1880 від 21.01.13 р., № 8765 від 09.01.13 р. по кп № 12013200060000855, і накладні від 27.12.12 р.. Чеки з каси їй ОСОБА_24 не повертав, а гроші вона йому давала як працівнику підприємства. Одного разу до них зателефонували із підприємства та повідомили про те, що та сума, яку вони проплатили торгівельному представнику, до підприємства не дійшла. Після дзвінка хтось з підприємства приїздив і виясняли, звідки заборгованість виникла, але вони з'ясували, що у них заборгованості немає. Чеки ніхто з представників підприємства їм не привозив.
Згідно договору доручення від 09.01.2012 р. №8765 повірений ОСОБА_17 за накладною 00069648 передала довірителю кошти в сумі 871,46 грн. для внесення їх до каси підприємства. Згідно договору доручення від 23.01.2012 р. №8880 повірений ОСОБА_17 за накладною 00069648 передала довірителю кошти в сумі 600 грн. (у написанні суми виправлення) для внесення їх до каси підприємства. Згідно договору доручення від 20.02.2012 р. №10088 повірений ОСОБА_17 за накладною 00069648 передала довірителю кошти в сумі 300 грн. для внесення їх до каси підприємства. У договорах доручення мається тільки підписи повіреного. (а.с. 214-216, т. 1)
Згідно наданого на огляд фіскального чеку ФОП ОСОБА_7 за накладною № РС-00069648 від 27.12.2012 р. було внесено 21.02.1013 р. до каси ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», що по АДРЕСА_19, грошові кошти у сумі 300 грн. та 24.01.2013 р. було внесено 600 грн. (а.с. 182-183, т. 2)
По епізоду ФОП ОСОБА_8.
Видатковою накладною документально підтверджується відпуск товару «Постачальником» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», та отримання товару приватному підприємцю ОСОБА_8 за накладною № РС-00011851 від 08.03.2013 р. на суму 438,94 грн. (в тому числі ПДВ), у накладній зазначено менеджер ОСОБА_3 (а.с. 80, т. 2)
На іншому примірнику зазначеної накладної (т. 1, а.с. 218) мається відмітка виконана кульковою ручкою про 200 грн. оплачено 28.03.2013 р.
Допитана як свідок ОСОБА_28 показала, що працює продавцем у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_22» в м. Тростянці, що належить ФОП ОСОБА_8 Певний період, десь близько півроку, точної дати не пам'ятає, від підприємства постачальника кондитерських виробів «Кондитероптторг» їх обслуговував обвинувачений ОСОБА_3. На замовлення їм доставлявся товар та потім, по мірі реалізації товару, проводились розрахунки через зазначеного менеджера. Пам'ятає, що востаннє давала йому кошти у сумі 200 грн.. Взамін вона отримувала спеціальний корінець, який сприймала як документ, що підтверджує оплату. Проте, будь-яких чеків про внесення коштів до каси підприємства їм не надавалось. До менеджера ані у неї, ані у власника магазину, будь-яких претензій немає. Після візуального огляду накладної та договорів доручень пояснила, що точно не пам'ятає, який саме менеджер отримував кошти за наданою на огляд накладною.
Згідно договору доручення від 18.04.2012 р. №1841 повірений ОСОБА_8 за накладною 00011851 передала довірителю кошти в сумі 60 грн. для внесення їх до каси підприємства. Згідно договору доручення від 04.04.2012 р. №1844 повірений ОСОБА_8 за накладною 00011851 передала довірителю кошти в сумі 103,94 грн. для внесення їх до каси підприємства. У договорах доручення мається тільки підписи повіреного. Згідно договору доручення від 29.04.2012 р. №1602 повірений ОСОБА_8 за накладною 00011851 передала довірителю (значиться прізвище ОСОБА_18) кошти в сумі 75 грн. для внесення їх до каси підприємства. Підписи сторін у зазначеному договорі відсутні (а.с. 219-221, т. 1)
Згідно наданого на огляд фіскального чеку ФОП ОСОБА_8 за накладною № РС-00011851 від 08.03.2013 р. було внесено 29.04.1013 р. до каси ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», що по АДРЕСА_19, грошові кошти у сумі 75 грн. та 04.04.2013 р. було внесено 103,94 грн., 18.04.2013 р. було внесено 60 грн. (а.с. 185-187, т. 2)
По епізоду ФОП ОСОБА_14.
Видатковими накладними документально підтверджується відпуск товару «Постачальником» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», та отримання товару приватному підприємцю на підставі укладеного договору №241-2009 від 12.05.2009 року значиться відпущений товар «Покупцю» фізичній особі підприємцю ОСОБА_29 (в накладних зазначено «через менеджера ОСОБА_3») на загальну суму 15 988,64 грн., а саме: на суму 1555,04 грн. (в тому числі ПДВ) за накладною № РС-00015972 від 30.03.2013 р.; на суму 1523,33 грн. (в тому числі ПДВ) за накладною № РС-00015974 від 30.03.2013 р.; на суму 1539,34 грн. (в тому числі ПДВ) за накладною № РС-00015973 від 30.03.2013 р.; на суму 1844,54 грн. (в тому числі ПДВ) за накладною № РС-00016033 від 30.03.2013 р.; на суму 9526,39 грн. (в тому числі ПДВ) за накладною № РС-00016034 від 30.03.2013 р. (а.с. 82-86).
Допитаний як свідок ОСОБА_29 у судовому засіданні показав, що в кінці березня 2013 року займався підприємництвом в АДРЕСА_22 Здійснював торгівельну діяльність продовольчими товарами в магазині. ОСОБА_30 приїздив в якості торгівельного представника від фірми "Кондитероптторг" і по п'ятницях завжди брав заявку, а в суботу здійснювалась поставка товару. Заявку міг робити і він, а могли робити й продавці магазину для реалізації товару. В кінці березня останньої п'ятниці він в черговий раз приїхав до них. На зміні була ОСОБА_31. Вона зробила заявку на постачання товару. ОСОБА_3 запитав у неї з ким можна вирішити питання щодо заявки товару. ОСОБА_31 покликала його із кабінету. ОСОБА_44 звернувся до нього із проханням, з метою виконання плану здійснити заявку на товар, який би був відвантажений у них в суботу, а в неділю він би приїхав та забрав його для реалізації. Він його попросив, щоб товар добу побув на зберіганні, (він навіть на ставив його на облік), а потім він його забере та реалізує у м. Охтирці, а гроші здасть сам до каси підприємства. В суботу о другій половині дня, коли привезли товар, на зміні була ОСОБА_32. Той товар, який замовили на магазин, занесли до торгівельної зали, а той, що просив на зберігання ОСОБА_3, занесли у підсобку. Він особисто поставив власний підпис у накладній на отримання товару, яку надав йому експедитор, сам товар накрив брезентом. Вже в неділю на своєму автомобілі ОСОБА_3 з своїм колегою приїхали та по накладним забрали весь товар, а поки вони вантажили, він пішов до кабінету. Коли вийшов, то уже ані товару, ані ОСОБА_3 не було, він навіть розписки не взяв. Більше він його не бачив, окрім як в суді, коли розглядали справу по його трудовому питанню. На даний час він зрозумів, що ОСОБА_3 скористався його гарним відношенням до нього, товар забрав, а гроші не здав. Він навіть вважає себе потерпілим, тому що виходить що саме він винен Кондитероптторгу. Пізніше дізнався, що частину грошей ОСОБА_3 до каси заплатив, а частину товару повернув. Але ані грошей, ні накладної від нього він не бачив.
На той час продавці магазину - свідки ОСОБА_31, ОСОБА_33, а також ОСОБА_34, кожен окремо, підтвердили покази свідка ОСОБА_29 щодо обставин доставлення до магазину та забирання ОСОБА_3 раніше привезеного товару. ОСОБА_31 додатково підтвердила вищезазначені покази в частині домовленості між ОСОБА_3 та підприємцем ОСОБА_20 про зберігання в приміщенні магазину та подальшого вилучення товару.
Згідно висновку додаткової судової економічної експертизи № 972 від 24.11.2015 р. за результатами проведеного дослідження бухгалтерських регістрів ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», за умови, що дані бухгалтерського обліку ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» відповідають даним не наданого на дослідження бухгалтерського обліку приватного підприємця ОСОБА_29, підтверджується документально заборгованість приватного підприємця ОСОБА_29 з оплати товару, отриманого за накладними № РС-00015972 , № РС-00015974, № РС-00015973, № РС-00016033, № РС-00016034 від 30.03.2013 р. станом на 27.05.2013 р. на суму 11736,70 грн. (а.с. 38-56 т. 4)
По епізоду ФОП ОСОБА_10.
Видатковою накладною документально підтверджується відпуск товару «Постачальником» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», та отримання товару приватному підприємцю ОСОБА_10 за накладною № РС-00012662 від 13.03.2013 р. на суму 882,74 грн. (в тому числі ПДВ), та за накладною № РС-00016421 від 03.04.2013 р. на суму 372,38 грн. (в тому числі ПДВ), у накладній зазначено менеджер ОСОБА_3. (а.с. 81, т. 2)
Свідок ОСОБА_10 яка є приватним підприємцем (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_18" у АДРЕСА_23), показала, що співпрацювала як приватний підприємець із ТОВ «Кондитер оптоторг», безпосередньо із менеджером ОСОБА_3, як представником зазначеного підприємства. Підтвердила, що передавала ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 372,38 грн. за раніше поставлений товар. Яким чином ОСОБА_3 вносив кошти підприємству їй не відомо. Взамін ОСОБА_3 залишав корінець договору доручення, проте будь-яких чеків про внесення коштів до каси підприємства він їй не надавав.
Згідно наданої суду не завіреної копії договору доручення від 16.04.2012 р. №1530 повірений ОСОБА_34 за накладною 00016421 передала довірителю кошти в сумі 372,38 грн. для внесення їх до каси підприємства. У копії договору доручення мається тільки підпис повіреного. (а.с. 227, т. 1)
По епізоду ФОП ОСОБА_11.
Видатковою накладною документально підтверджується відпуск товару «Постачальником» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», та отримання товару приватному підприємцю ОСОБА_11 за накладною № РС-00017647 від 10.04.2013 р. на суму 757,24 грн. (в тому числі ПДВ), у накладній зазначено менеджер ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_11 яка є приватним підприємцем (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_19" у АДРЕСА_24), показала, що співпрацювала як приватний підприємець із ТОВ «Кондитер оптоторг», безпосередньо із менеджером ОСОБА_3, як представником зазначеного підприємства. В черговий раз товар отримала згідно накладної від 10.04.2013 р., і ОСОБА_3 отримав за нього від неї кошти в сумі 757 грн. 24 коп.. Взамін він передав договір доручення, у якому поставив власний підпис. Пізніше виявилось, що ці гроші десь ділись. Через якийсь період часу підприємство пред'явило їм претензію усно, що за товар згідно тієї накладної не сплачено. Вони підняли свої документи та довели зворотне. Коли передавала гроші ОСОБА_3, то вважала, що передає їх йому як представнику підприємства. ОСОБА_3 жодного чека їй не привозив, а ті представники, що до нього працювали, іноді привозили чеки.
Договір доручення по зазначеному епізоду стороною обвинувачення суду не наданий.
Згідно наданого на огляд фіскального чеку ФОП ОСОБА_11 за накладною № РС-00017647 від 10.04.2013 р. було внесено 17.04.1013 р. до каси ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», що по АДРЕСА_19, грошові кошти у сумі 57,24 грн. (а.с. 177, т. 2)
По епізоду ФОП ОСОБА_12.
Видатковою накладною документально підтверджується відпуск товару «Постачальником» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», та отримання товару приватному підприємцю ОСОБА_12 за накладною № РС - 00018345 від 13.04.2013 р. на суму 613,33 грн. (в тому числі ПДВ), та за накладною №РС - 00018373 від 13.04.2013 р. на суму 1606,34 грн. (в тому числі ПДВ), у накладній зазначено менеджер ОСОБА_3 (а.с. 92 т. 2)
ФОП ОСОБА_12 показала, що має магазини у с. М.Вистроп. та с. Бишкінь. ОСОБА_3 торгівельний представник ТОВ «Кондитероптторг», який брав заявки та отримував кошти за поставлений товар. 13.04.2013 р. був поставлений товар, а 19.04.2013 р. продавець віддала йому гроші. Через деякий час від підприємства надійшла претензія щодо боргу, однак вона підняла документи, якими підтвердила відсутність боргу. Загальна сума боргу по с. Бишкінь в сумі 1606,34 грн..
Свідок ОСОБА_35 показала, що працювала продавцем магазину с. М.Вистроп (ПП ОСОБА_12). 19.04.2013 р.. ОСОБА_3, як представник торгівельного підприємства, отримав від неї гроші за раніше поставлений товар у сумі 613 грн. з лишком. Був виписаний відповідний договір доручення, на якому він поставив свій підпис. Будь-яких чеків ОСОБА_3 не повертав.
Згідно договору доручення від 19.04.2013 р. №1559 повірений ОСОБА_12 за накладною 00018373 передала довірителю кошти в сумі 613,33 грн. для внесення їх до каси підприємства. У договорі доручення мається тільки підпис повіреного. (а.с. 234, т. 1).
Згідно наданого на огляд фіскального чеку ФОП ОСОБА_36 за накладною № РС- 00018345 від 13.04.2013 р. було внесено 19.04.1013 р. до каси ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», що по АДРЕСА_19, грошові кошти у сумі 254,42 грн. (а.с. 179, т. 2).
По епізоду ФОП ОСОБА_13.
Видатковою накладною документально підтверджується відпуск товару «Постачальником» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», та отримання товару приватному підприємцю ОСОБА_13 за накладною № РС-00019136 від 18.04.2013 р. на суму 682,43 грн. (в тому числі ПДВ), у накладній зазначено менеджер ОСОБА_3;
Свідок ОСОБА_13, яка є приватним підприємцем (магазин "ІНФОРМАЦІЯ_20" знаходиться по АДРЕСА_25), показала, що ОСОБА_3 знає, у неї із ним були виключно робочі стосунки. ОСОБА_3 кожної середи брав у них заявку на постачання товару. 24 квітня 2013 року вона сплатила ОСОБА_3 за товар 682 грн. 43 коп.. Він їй дав корінець на якому був його підпис, і вона його приколола до накладної. За товар завжди розраховувались у повному обсязі і ОСОБА_3 вона сприймала як представника ТОВ «Кондитероптторг». Гроші платила підприємству. Гроші з магазину давала ОСОБА_3 для того, щоб він вніс їх до каси підприємства. Одного разу до неї приїхали представники підприємства та повідомили, що вона не заплатила за товар гроші. Однак вона винесла накладну і показала їм корінець, який підтверджував те, що гроші ОСОБА_3 від неї отримав. Через деякий час до неї приїхав слідчий та вилучив ці документи, а їй дали розписку.
Згідно договору доручення від 24.04.2013 р. №1594 повірений ОСОБА_13 за накладною 00019136 передав довірителю кошти в сумі 682,43 грн. для внесення їх до каси підприємства. У договорі доручення мається тільки підпис повіреного. (а.с. 213, т. 1)
Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №43 від 08.04.2014 р. підпис під рукописним текстом «оплачено» у видатковій накладній №РС-00011851 від 08 березня 2013 року, та підписи в графах «Повірений», у договорах дорученнях від 18.04.2013 на суму 60 грн. по накладній №11851; від 04.04.2012 р. на суму 103,994 грн. по накладній №11851; серія Б №878765 від 09.01.2012 на суму 8871,46 грн. по накладній №69648; серія Б №8880 від 23.01.2012 р. на суму 600 грн. по накладній №69648; серія Б №10088 від 20.02.2012 р. на суму 300 грн. по накладній №69648; серія Б №1594 від 24.04.2013 на суму 682,43 грн. по накладній №19136; серія Б№1518 від 16.04.2013 на суму 757,24 грн. по накладній №17647; серія Б №1562 від 19.04.2013 р. на суму 1606,34 грн. по накладній №18373; серія Б №1559 від 19.04.2013 р. на суму 613,33 грн. по накладній №18345; серія Б №8784 від 10.01.2012 р., на суму 1894,81 грн. по накладній №68915 та на суму 322,67 грн. по накладній №68914, виконані ОСОБА_3, відповідно до зразків наданих на дослідження (а.с. 239-244 т. 1)
Окрім вищезазначених доказів стороною обвинувачення та представником підприємства було надано та досліджено у судовому засіданні:
Копію та оригінал «Акта сверки деятельности торгового представителя ООО ПКФ «Кондитероптторг» ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 по 17.05.2013» згідно якого комісією встановлено факт розкрадання коштів переданих менеджеру ОСОБА_3 на суму 17433,73 грн. (а.с. 251, т. 1, а.с. 99, т. 2),
Копію «Акту документальної ревізії» від 17 травня 2013 року згідно якого комісією встановлено факт розкрадання коштів переданих менеджеру ОСОБА_3 на суму 17133,73 грн. (а.с. 2, т. 2),
Копію наказу ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» №59 від 13.05.2013 року про створення комісії для проведення документальної ревізії діяльності менеджера ОСОБА_3 (а.с. 3, т. 2),
Акти звіряння взаємних розрахунків (а.с.93-98, т. 2),
Копії бухгалтерських регістрів ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» (а.с. 123 - 155, т. 3),
Зошит із записами (а.с. 145, т. 2) у якому містяться рукописні записи, серед інших … 20.02., накладна 69648, ОСОБА_34, сума 300 (а.с. 9); 16.04., накладна 17647, сума 57,24. (а.с. 17); 16.04., накладна 12662, ОСОБА_34, сума 380 (а.с. 18), згідно з висновком судової почеркознавчої експертизи № 91 від 14.03.2016 р. виконані ОСОБА_3 (а.с. 133-175, т. 4).
Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №91 від 14.03.2016 р. рукописні записи (буквені та цифрові) на 11 аркушах, пронумеровані олівцем з 8 по 18, які датуються від 07.02.2013 р. по 16.04.2013 р. у зошиті LEXUS LS600hl на 94 аркушах, виконані ОСОБА_3 (а.с. 133-175, т. 4).
На виконання клопотання представника потерпілої сторони було призначено та проведено судово економічну та додаткову судово економічну експертизу.
Згідно висновків судової економічної експертизи №511 від 24.07.2015 р. та додаткової судової економічної експертизи №972 від 24.11.2015 р. (т. 3, а.с. 54-68, та т. 4, а.с. 38-56) виходячи із результатів дослідження наданих стороною обвинувачення та представником потерпілого письмових доказів не вдалось за можливе підтвердити документально або спростувати отримання менеджером ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» ОСОБА_3 грошових коштів від приватних підприємців за договорами доручення; в обсязі наданих документів не видалось за можливе підтвердити документально або спростувати дані «Акту звірки» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» від 17.05.2013 р. (т. 1, а.с. 251) на суму 17133,73 грн. та «Акту звірки» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» від 17.05.2013 р. (т. 2, а.с. 99) на суму 17433,83 грн.; за результатами проведеного дослідження у обсязі наданих документів не видалось за можливе підтвердити документально або спростувати отримання менеджером ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» ОСОБА_3 грошових коштів по всім накладним, оскільки надані на дослідження договори доручення не відповідають вимогам, передбаченим п. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, не містять прізвища «Повіреного» «ОСОБА_3.», у зв'язку з чим не видається за можливе підтвердити документально, або спростувати, що грошові кошти, зазначені в договорах доручення, отримав саме менеджер ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» ОСОБА_3, не містять номер накладної, який не відповідає номеру видаткової накладної ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» та майже у всіх договорах дата накладної не вказана, у зв'язку з чим визначити, за який саме товар, отриманий у ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» по яким саме накладним, здійснювалась оплата через договори доручення не видається за можливе, інших документів стосовно отримання менеджером ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» ОСОБА_3 грошових коштів від приватних підприємців за товар, поставлений їм від ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», на дослідження не надано; в обсязі наданих документів не видається за можливе підтвердити документально або спростувати отримання менеджером ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» ОСОБА_3 грошових коштів від приватних підприємців як матеріально-відповідальною особою ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» з причин, докладно викладених у висновку.
Таким чином, у судовому засіданні знайшли своє підтвердження ті факти, що менеджер ОСОБА_3, а по деяким епізодам інші менеджери, дійсно від імені підприємства приймали заявки на постачання товару вищезазначеним приватним підприємцям. Крім того, згідно вищезазначених наданих у оригіналі договорів-доручень (окрім епізодів ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_4, де договори доручень відсутні, а також за епізодом ФОП ОСОБА_31 щодо договору доручення від 29.04.2012 р. №1602 у якому відсутні підписи), та по епізоду ФОП ОСОБА_31 також згідно напису ручкою на накладній, ОСОБА_3 отримував кошти та частково вносив їх до каси підприємства від їхнього імені, що підтверджується як зазначеними документами відповідними чеками, показами приватних підприємців та самого обвинуваченого який початково визнавав отримання коштів від підприємців та внесення їх до каси підприємства по тих епізодах, де наявні договори доручення скріплені його підписом.
Проте, зазначеними доказами досудовим слідством залишились не доведеними обставини факти отримання ОСОБА_3 від підприємців по епізодах не підтверджених наявними договорами доручень. Також за епізодом отримання коштів у ФОП ОСОБА_31 згідно не підписаної накладної, остання під час допиту у якості свідка оглянувши документ взагалі пояснила, що не пам'ятає кому із менеджерів надавала кошти.
Слідством взагалі не доведено, які саме суми із отриманих від підприємців коштів ОСОБА_3 вносив до каси, а які, як зазначено у обвинуваченні, обертав на власну користь. Самі лише фіскальні чеки не можуть бути достатнім доказом із цього приводу, адже кошти могли вноситись не тільки до каси підприємства у м. Охтирці, а й іншим чином. Ненадання підприємством суду для проведення експертного дослідження первинної бухгалтерської документації не дає можливості суду зробити беззаперечні та остаточні висновки із цього приводу.
Суд також погоджується із висновками економічних експертиз про те, що дані «Акту звірки» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» від 17.05.2013 р. (т. 1, а.с. 251) на суму 17133,73 грн. та «Акту звірки» ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» від 17.05.2013 р. (т. 2, а.с. 99) на суму 17433,83 грн.документально не підтверджені, тому не можуть бути взяті до уваги при визначенні характеру і розміру шкоди ТОВ ВКФ «Кондитероптторг». З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що розмір матеріальної шкоди заподіяної підприємству, що зазначений у обвинувальному акті, належними та допустимими доказами стороною обвинувачення також не доведений.
Даючи оцінку пред'явленому обвинувченню по епізоду ФОП ОСОБА_20 суд виходить із того, що підприємством саме цьому підприємцю на виконання його заявок згідно вищезазначених накладних був поставлений товар і зазначений товар він отримав особисто, що засвідчив власними підписами на документах. Оскільки на момент заволодіння цим товаром обвинуваченим він належав приватному підприємцю, а не підприємству, то останньому будь-яка шкода заподіяна не була. Зазначена обставина була визнана самим приватним підприємцем на допиті, де той серед іншого, визнав, що фактично він і є потерпілим від дій обвинуваченого. Отже склад інкримінованого у вину обвинуваченому злочину по відношенню до ВКФ «Кондитероптторг» за даним епізодом також відсутній.
Згідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Кондитероптторг» значиться зареєстрованим виконавчим комітетом Сумської міської ради 13.08.1997 року №16321050001001264 (а.с. 177, т. 3).
Між адміністрацією та уповноваженим представником трудового колективу ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» на 2013-2015 роки значиться укладеним колективний договір, прийнятий загальними зборами трудового колективу № 1,2 від 08 листопада 2013 року (а.с.197-221, т. 3).
До матеріалів кримінального провадження залучена копія наказу №150 від 14.12.2012 року про прийняття на посаду менеджера з окладом згідно штатного розпису ОСОБА_3 з 14.12.2012 року на підставі особистої заяви (а.с.169, т. 3).
Між товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Кондитероптторг» («Роботодавцем»), в особі директора ОСОБА_21, що діє на підставі Статуту, та «Працівником» ОСОБА_3, який працює на посаді менеджера ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» згідно наказу №150 від 14.12.2012 року, з метою забезпечення схоронності матеріальних цінностей, що належать ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», значиться укладеним договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 14 грудня 2012 року (а.с. 210, т. 1, а.с. 74, т. 2), яким визначено наступне: «2.2. Працівник зобов'язаний: ...в) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно - грошові та інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей; г) брати участь у інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей.
Роботодавець зобов'язаний: ...б) ознайомити працівника з діючим законодавством про матеріальну відповідальність працівників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, а також з діючими інструкціями, нормативами і правилами зберігання, приймання, обробки, продажу (відпускання), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей; в) проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей; ...
Порядок ведення звіту та обліку,приймання цінностей, ведення обліку та надання звітності про рух цінностей здійснюється у встановленому Роботодавцем порядку.Планові інвентаризації цінностей, переданих Працівнику, проводяться у строки, визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку. При необхідності Роботодавець чи працівник має право ініціювати позапланову інвентаризацію. Звіти про рух та рештки цінностей підписуються уповноваженою на це посадовою особою Роботодавця та Працівником.
Відшкодування збитків.
5.1. Підставою для притягнення Працівника до матеріальної відповідальності є матеріальні збитки, завдані нестачею, яка підтверджується інвентаризаційною відомістю.Працівник звільняється від відшкодування збитків якщо буде встановлено, що збитки завдано не з його вини.
Договір містить підписи від імені директора ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» ОСОБА_21, та працівника ОСОБА_3, завірений печаткою ТОВ ВКФ «Кондитероптторг».
Отже, відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 14 грудня 2012 року (а.с. 210, т. 1, а.с. 74, т. 2) передбачено, зокрема:
Приймання менеджером цінностей, ведення обліку та надання звітності про рух цінностей у встановленому Роботодавцем порядку. Ведення Працівником товарно-грошових та інших звітів про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей. Проведення планових та позапланових інвентаризацій цінностей, переданих Працівнику у строки, визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Даючи оцінку зазначеному документу суд виходить із того, що стороною обвинувачення не доведено що саме за грошові кошти, які обвинувачений отримував від приватних підприємців згідно оформлюваних ним договорів доручень відповідно до зазначеного договору має нести повну матеріальну відповідальність ОСОБА_38, адже суду не надано товарно-грошові чи інші звіти про рух і залишки матеріальних цінностей, що передбачено за зазначеним договором, та матеріали інвентаризацій цінностей, довірених менеджеру ОСОБА_38. Самі правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства не містять встановленого на ньому порядку та строків проведення інвентаризації цінностей.
Суд погоджується із позицією сторони захисту про те, що повну матеріальну відповідальність за вищезазначеним договором ОСОБА_38 має нести тільки за ті цінності, які йому були ввірені безпосередньо підприємством.
До матеріалів кримінальної справи залучена посадова інструкція менеджера ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» (а.с. 207-209, т. 1, а.с. 71-73, т. 2), яка значиться затвердженою від імені директора ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» ОСОБА_21, та містить підпис від імені працівника ОСОБА_3 про ознайомлення 14.12.2012 року.
Відповідно до посадової інструкції передбачені наступні посадові обов'язки менеджера ТОВ ВКФ «Кондитероптторг»:
«Менеджер: ... Оформляє договора купівлі-продажу, контролює їх виконання. Організовує доставку куплених товарів. Контролює сплату клієнтами грошових коштів за отриманий товар, або здійснює послуги та веде облік претензій клієнтів по виконанню договорів купівлі-продажу. Заповнює номерні договора-доручення, згідно вимог. Здійснювати внесення готівкових коштів, які він отримав згідно складеного між ним та клієнтом договору-доручення на розрахунковий рахунок Товариства, або до каси Товариства. 3.14. Забезпечує збереження оформленої документації по договорам купівлі-продажу. 3.15. Складає і здає звіти старшому менеджеру Товариства у встановлений термін».
Тобто, відповідно до посадової інструкції менеджера ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» (а.с.207-209, т. 1, а.с.71-72, т. 2) передбачено, зокрема: Оформлення менеджером договорів купівлі-продажу та контроль за їх виконанням. Організація доставки куплених товарів. Контроль сплати клієнтами грошових коштів за отриманий товар, здійснення обліку претензій клієнтів по виконанню договорів купівлі - продажу. Заповнення менеджером номерних договорів-доручення, згідно встановлених вимог. Внесення менеджером готівкових коштів, які він отримав згідно складеного між ним та клієнтом договору-доручення на розрахунковий рахунок Товариства, або до каси Товариства. Забезпечення збереження оформленої документації по договорам купівлі-продажу. Складання і здача звітів старшому менеджеру Товариства у встановлений термін.
Даючи оцінку зазначеній посадовій інструкції суд виходить із того, обов'язок менеджера на внесення менеджером готівкових коштів, які він отримав згідно складеного між ним та клієнтом договору-доручення на розрахунковий рахунок Товариства, або до каси Товариства означає, що останній аж до внесення коштів до каси підприємства діяв він імені підприємців. У інструкції не зазначено саме про зобов'язання менеджера отримувати у приватних підприємців кошти від імені підприємства.
До матеріалів кримінальної справи залучені договори доручення та видаткові накладні ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» (а.с. 211-237 т. 1, а.с. 75-92, а.с. 144 т. 2), про обсяг і зміст яких зазначено вище.
Розділом 1 договорів доручення визначений наступний предмет договору:
«1.1. Повірений, діючи на підставі цього договору та з дотриманням положень глави №68 Цивільного кодексу України, на безоплатній основі зобов'язується від імені Довірителя здійснити внесення готівкових коштів на користь ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» м. Суми (код СДРПОУ 24002831) на р/р НОМЕР_2 в ОД «Укрексімбанка» МФО 397003, або до каси підприємства за адресою: АДРЕСА_26, в сумі ...по накл. № від ...».
Обов'язки Повіреного визначені у розділі 2 договорів доручення:
«2.1. Повірений зобов'язаний виконати доручення особисто.
2.2. Виконати доручення не пізніше наступного дня з дати підписання цього договору.
Після виконання доручення не пізніше наступного дня повідомити Довірителя усно, та не пізніше семи днів з дати підписання цього договору подати Довірителеві розрахункові документи, які підтверджують факт виконання доручення.
В разі неможливості виконання доручення, передати Довірителю все одержане від нього для виконання доручення».
Крім того, у п.4.2. договорів доручення зазначено: «В разі неналежного виконання цього договору право вимоги переходить до ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» м. Суми (код ЄДРПОУ 24002831)».
Таким чином, даючи оцінку зазначеним договорам доручень, виходячи із їх цивільно-правової природи, дає підстави суду зробити висновок про те, що отримуючи кошти та беручи на себе обов'язок вносити їх на рахунок або до каси підприємства менеджер мав діяти та діяв від імені довірителів (приватних підприємців), а не підприємства, як про це наполягає представник потерпілого та допитані як свідки вищезазначені посадові особи підприємства. Той факт, що ОСОБА_3 був представником підприємства і приватні підприємці через правову необізнаність (у тому числі щодо правової природи запропонованого їм підприємством для проведення розрахунку механізму укладення договорів доручень) момент передачі коштів менеджеру сприймали як безпосередній розрахунок з підприємством не спростовує той факт, що останній діяв від їхнього імені аж до внесення коштів до каси підприємства. З огляду на викладене суд також не погоджується із вищезазначеними показами працівників підприємства у тій частині, де останні стверджують, що менеджеру було покладено у обов'язок підприємством отримувати кошти від підприємців від імені підприємства і з часу їх отримання обвинуваченим вони є ввіреною йому власністю підприємства. Адже, окрім зазначеного, самим підприємством було прийнято та запропоновано контрагентам такий порядок розрахунку.
До матеріалів кримінального провадження залучено лист за підписом заступника начальника ДПІ у м. Сумах ГУ у Сумській області ОСОБА_39, який містить інформацію про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій по ТОВ ВКФ «Кондитероптторг», податковий номер 24002831, юридична адреса: АДРЕСА_27, за період з 01.12.2012 по 17.05.2013: АДРЕСА_28; АДРЕСА_27.
Згідно ст. ст. 1, 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування» (зі змінами та доповненнями) від 06.07.1995 року реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами-СПД або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або не застосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: п. 15 надати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог ЗУ «Про захист прав споживачів».
Оглядом фіскальних чеків про внесення готівки до каси підприємства встановлено, що кошти вносились безпосередньо від імені приватних підприємців, а не від імені менеджера, як про це зазначала у вищезазначених показах касир ОСОБА_16.
Отже, зазначена форма внесення коштів через касовий апарат у вищезазначеному порядку від імені довірителів шляхом укладання договорів доручень, за відсутності у посадових обов'язках ОСОБА_3 визначеного обов'язку саме на отримання коштів від імені підприємства за поставлений товар (а не на їх внесення до каси згідно укладених договорів доручень, тобто від імені довірителів), та відсутність доказів щодо наявності між обвинуваченим ОСОБА_3 та ТОВ ВКФ «Кондитероптторг» договірних відносин із цього приводу (напр. договорів доручень на отримання коштів від приватних підприємців за договорами поставки та внесення їх до каси підприємства у визначеному Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 порядку), спростовують доводи та вищезазначені докази обвинувачення про те, що з моменту передачі коштів обвинуваченому вони стали власністю підприємства і подальшим їх частковим не внесенням до каси мало місце привласнення належних підприємству коштів та заподіяна матеріальна шкода саме зазначеному підприємству.
Однак суд не погоджується із доводами захисника обвинуваченого про те, надані стороною обвинувачення письмові докази є недопустимими через порушення досудовим слідством вимог ст. 290 КПК України щодо відкриття наявних матеріалів стороні захисту, проведення слідчих дій поза межами строків досудового слідства (після повернення обвинувального акту прокурору), не наведення джерел здобуття досудовим слідством письмових доказів.
Факт надання стороні захисту повного доступу до матеріалів досудового слідства підтверджується відповідним протоколом із цього приводу (т. 2 а.с. 4) у яких маються відмітки про ознайомлення обвинуваченого та захисника із матеріалами слідства та відсутність будь-яких зауважень. Крім того, після повернення обвинувального акту досудове слідство продовжується у цей строк слідчий має право вчиняти передбачені законом процесуальні дії у тому числі пов'язані із збиранням нових доказів. Допустимість письмових доказів підтверджується доказами джерел їх набуття досудовим слідством, а саме - протоколами допитів приватних підприємців як свідків, де ті зазначили про добровільну передачу ними наявних у них договорів доручень, та показами у судовому засіданні представника потерпілого, який підтвердив добровільне надання підприємством наявних у них письмових матеріалів слідчому. До того ж, надання представником потерпілого суду під час судового слідства додаткових письмових доказів не суперечить вимогам чинного кримінального процесуального законодавства.
Наданий прокурором витяг з реєстру матеріалів кримінального провадження (т. 4 а.с. 190) спростовує пояснення захисника про проведення досудового слідства поза межами його строків.
За правилами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже з урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне виправдати ОСОБА_3 на підставі п. 2, ч. 1 ст. 284, ч. 1, ст. 373 КПК України, оскільки у діях обвинуваченого, відсутній склад кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3, ст. 191 КК України, згідно пред'явленого обвинувачення.
Витрати на проведення економічних та почеркознавчих експертиз віднести на рахунок держави.
Запобіжний захід застосований до ОСОБА_3, у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України,
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324, п. 2, ч. 1 ст. 284, ч. 1, ст. 373 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1, ч. 3, ст. 191 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3, у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.
Речові докази - оригінали договорів доручень та зошит (а.с. 144, 145 т. 2) - після вступу вироку у законну силу, залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.
Речові докази - фіскальні чеки (10 рулонів) - після вступу вироку у законну силу, повернути власнику ТОВ ВКФ «Кондитероптторг».
Судові витрати за проведення почеркознавчих експертиз №43 від 08.04.2014 р., № 91 від 14.03.2016 р., а також за проведення економічних експертиз №511 від 24.07.2015 р. і №972 від 24.11.2015 р. - віднести за рахунок держави.
Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Р.В. Сидоренко
З оригіналом згідно Р.В. Сидоренко
Дана копія, що не набрала законної сили.
Судове рішення № 57808653, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 20.05.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/3014/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: