Вирок № 57804447, 25.03.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2033/16-к

1-кп/639/230/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

секретаря Кузнецова М.В.,

прокурора Манохіна А.В.,

захисника адвоката- Розумної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 06 лютого 2016 року, приблизно о 23 годині 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, поблизу будинку № 6 по вул. Наріманова в м. Харкові, помітив раніше йому незнайому ОСОБА_2, яка проходила повз нього та розмовляла по мобільному телефону.

В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону належного ОСОБА_2

ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном шляхом грабежу, наблизився до ОСОБА_2 і, використовуючи свою фізичну перевагу над жінкою, схопив останню руками за шию, повалив на землю, після чого рукою потягнувся до правої кишені куртки ОСОБА_2, де знаходився мобільний телефон «Lenovo А760», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 961 від 15.02.2016р., - 1466 грн. 67 коп., при цьому почав наносити їй удари ногами по тулубу.

У свою чергу ОСОБА_2, намагаючись захиститися, нанесла один удар правою ногою по ногах ОСОБА_1, стала кричати та звати на поміч, після чого, скориставшись тим, що він втратив рівновагу, підвелась з землі та побігла до підїзду, а ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник.

Таким чином ОСОБА_3, не зміг вчинити усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Після цього ОСОБА_1, 07 лютого 2016 року, приблизно о 03 годині, перебуваючи в стані алкогольного спяніння поблизу будинку № 2 по вул. Клапцова в м. Харкові, помітив раніше йому невідомих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які проходили неподалік від нього.

В цей час у ОСОБА_1, виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону SAMSUNG «GALAXY DUOS», який він помітив у ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись фактором несподіванки, наблизився ззаду до ОСОБА_5 і, використовуючи свою фізичну перевагу, з силою обхопив її правою рукою за шию.

У відповідь на його протиправні дії ОСОБА_5, захищаючись, стала вириватися від нього та разом з ОСОБА_4 звати на поміч.

Однак ОСОБА_1, діючи з метою доведення злочинного наміру до кінця, схопив належний ОСОБА_5 мобільний телефон SAMSUNG «GALAXY DUOS», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 962 від 12.02.2016р. - 1358 грн., який випав у неї з рук, після чого, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь та пояснив суду, що він 06 лютого 2016 року, приблизно о 23 годині, після вживання алкогольних напоїв із приятелем, знаходився на вул. Наріманова в м. Харкові, де помітив раніше йому незнайому дівчину, яка проходила повз нього та розмовляла по мобільному телефону.

Він вирішив забрати у дівчини мобільний телефон, для чого наблизившись до неї, схопив її руками за шию, повалив на землю, після чого рукою потягнувся до правої кишені куртки дівчини де знаходився мобільний телефон «Lenovo», який він помітив у неї раніше.

Однак ця дівчина, нанесла йому один удар ногою по ногах, від чого він втратив рівновагу, і стала звати на поміч, після чого побігла до підїзду, а він пішов звідти при цьому загубив свій мобільний телефон «Нокіа».

07 лютого 2016 року, приблизно о 03 годині він, перебуваючи поблизу будинку по вул. Клапцова в м. Харкові, помітив двох незнайомих йому дівчат, які проходили неподалік від нього, одна з яких розмовляла по мобільному телефону.

Він вирішив забрати у дівчини мобільний телефон, для чого, наблизився до неї ззаду, обхопив її правою рукою за шию та почав вимагати телефон.

Ця дівчина почала вириватися від нього та разом з іншою дівчиною звати на поміч, однак випустила з рук телефон.

Він взяв цей телефон, а саме мобільний телефон фірми «Самсунг» та побіг звідти. Через декілька хвилин після цього він, був зупинений поліцією та затриманий, телефон у нього вилучили.

Пояснити навіщо вчинив такі дії не може, оскільки в той час перебував у стані сильного алкогольного спяніння, оскільки раніше випив багато горілки.

Судові витрати визнає в повному обсягу, до працівників поліції претензій не має.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_5, в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви з проханням про розгляд справи за їх відсутності, будь - яких претензій до обвинуваченого не мають.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі, судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, не оспорює їх, і не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, з урахуванням думки прокурора, заяв потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про розгляд справи за їх відсутності, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченого ОСОБА_1 і кваліфікує його дії за:

епізодом викрадення майна ОСОБА_2 за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров я потерпілого;

за епізодом викрадення майна ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров я потерпілого, вчинений повторно.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає його активне сприяння розкриттю злочинів та щире каяття.

Обтяжуючою покарання обставиною, відносно обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.67 КК України, суд визнає вчинення ним злочинів у стані алкогольного спяніння.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він із неповною середньою освітою, не одружений, офіційно не працює, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, обставини, які помякшують його покарання, обставину, яка обтяжує його покарання і, вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, з призначенням остаточного покарання за сукупністю злочинів, згідно з вимогами ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим.

Суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, що він повністю визнав свою провину у скоєнні кримінальних правопорушень, щиро покаявся у скоєному, з урахуванням обставин, які помякшують його покарання, відсутності до нього претензій з боку потерпілих, вважає можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Виходячи з вимог ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що вказане покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і, попередження вчинення ним нових злочинів.

В ході досудового слідства відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дія якого продовжена ухвалою суду до 12 травня 2016 року. З урахуванням вказаних обставин, тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили залишити міру запобіжного заходу відносно нього без змін.

Відшкодування судових витрат, вартості проведення експертних досліджень по справі суд на підставі ст.ст.122, 126 КПК України, покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.2 ст.186, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, з урахуванням вимог ст.68 КК України, - у вигляді - 4 (чотирьох) років позбавлення волі:

за ч.2 ст.186 КК України у вигляді - 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 3 (трьох) років, якщо він не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, зобовязати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця мешкання, навчання, роботи, періодично зявлятись до кримінально виконавчої інспекції на реєстрацію.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без змін - у вигляді домашнього арешту.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його затримання з 07.02.2016р. по 08.02.2016р., на підставі ч.5 ст.72 КК України, із розрахунку, що один день попереднього увязнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, судові витрати за проведення експертиз: №961 від 15.02.2016 року та №962 від 12.02.2016р., в сумі - 537 гривень 30 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази: мобільний телефон SAMSUNG «GALAXY DUOS», який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5, - повернути останній як власнику;

мобільний телефон «Нокіа Х2-00», який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1, - повернути останньому як власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин