Ухвала суду № 57801869, 19.05.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/202/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/977/К/16 Зімін М.В.

Категорія - 26 ( І ) Доповідач Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 травня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Митрофанової Л.В.

суддів - Бондар Я.М., Соколан Н.О.,

за участі секретаря - Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку ст. 197 ч. 2 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» про стягнення моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» (далі ПАТ «Євраз Суха Балка») про стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що з 12.01.1996 року по 21.09.2015 року він працював підземним машиністом бурових установок та підземним бурильником шпурів на шахті ім. Фрунзе ПАТ «Євраз Суха Балка».

У травні 2015 року Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини було встановлено ОСОБА_3 два професійні захворювання: вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з генералізованим ангіодистичним синдромом ускладнений ІХС: післяінфарктний ( без Q передньосептальний, верхівки інфаркт міокарда 06.12.2014) кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 3 ст., 2 ст. ГС, ангіопатія сітківки обох очей, СН 1 ст., ризик 4, у поєднанні з помірним полірадикулярним синдромом (L5, S1,C6, C7), двобічним плечолопатковим періатрозом (ПФС 2 ст.), остеоартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня) і остеоартрозом дрібних суглобів кистей; хронічний (пиловий) бронхіт. Легенева недостатність 1ст. За довідкою МСЕК від 08.09.2015 року серія 12 ААА №014654 позивачу встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 65% та 3 група інвалідності у зв'язку з професійними захворюваннями з 31.08.2015 року з переоглядом у серпні 2016 року.

У зв'язку із ушкодженням здоров'я через професійні захворювання йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнав та продовжує зазнавати, розмір моральної він оцінює в розмірі 137800,00 грн., та просив стягнути з відповідача.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Євраз Суха Балка» на користь позивача 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ПАТ «Євраз Суха Балка» на користь держави судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «Євраз Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що обов'язок ПАТ «Євраз Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу відсутній, оскільки він є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований; робота у шкідливих умовах праці з перевищенням гігієнічних нормативів законодавчо дозволяється та наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, а тому в діях відповідача відсутня протиправна поведінка.

Крім того, судом при ухвалені рішення невірно застосовані норми ст.ст. 153,173,237-1 КЗпП України, та ст. 1167 ЦК України, які не поширюються на даний вид правовідносин.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у період з 12.01.1996 року по 21.09.2015 року, часу звільнення у зв'язку з виходом на пенсію, працював на шахті імені Фрунзе підприємства ПАТ «Євраз Суха Балка» машиністом бурової установки та підземним бурильником шпурів.

14 липня 2015 року на підприємстві ПАТ «Євраз Суха Балка» було проведено розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_3: вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації з генералізованим ангіодистичним синдромом ускладнений ІХС: післяінфарктний (без Q передньосептальний, верхівки інфаркт міокарда 06.12.2014) кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 3 ст., 2 ст. ГС, ангіопатія сітківки обох очей, СН 1 ст., ризик 4, у поєднанні з помірним полірадикулярним синдромом (L5, S1,C6, C7), двобічним плечолопатковим періатрозом (ПФС 2 ст.), остеоартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня) і остеоартрозом дрібних суглобів кистей; хронічний (пиловий) бронхіт. Легенева недостатність 1ст., установлених Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, про що складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, затвердженого головним державним санітарним лікарем міста Кривого Рогу, Криворізького та Широківського районів 17 липня 2015 року.

Відповідно до п.16 зазначеного Акту, професійне захворювання виникло за наступних обставин: працюючи в підземних умовах шахти імені Фрунзе підземним машиністом бурової установки та підземним бурильником шпурів, здійснював виконання робіт по приведенню робочого місця в безпечний стан, бурінню глибоких свердловин, доставку інструментів та механізмів до місця проведення робіт вручну та за допомогою пристроїв. При цьому внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони та виробничої загальної вібрації. Крім іншого підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: 12.01.1996-07.01.1998 - підземний машиніст бурової установки, шахта імені Фрунзе ВАТ «Суха Балка». Відповідно до п.17 Акту причиною виникнення професійного захворювання є перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу (а.с.8).

Згідно копії Довідки огляду МСЕК серії 12ААА №014654 від 08.09.2015 ОСОБА_3 при первинному огляді встановлена стійка втрата працездатності в розмірі 65% та 3 група інвалідності з 31.08.2015 до 01.09.2016 у зв'язку з професійними захворюваннями, з яких 55% - вібраційна хвороба; 10% - хронічний бронхіт, з переоглядом 01.08.2016 року (а.с.10).

Згідно постанов Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ВВД ФССНВУ в м. Кривому Розі від 17.09.2015 року №0407/23072/23072.1/3, №0407/23072/23072.1/3 ОСОБА_3 призначені страхові виплати у зв'язку із встановленням стійкої втрати професійної працездатності.

Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_3 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з акту розслідування професійного захворювання від 17 липня 2015 року (а.с.6-9) причиною професійного захворювання ОСОБА_3 є праця в підземних умовах шахти імені Фрунзе підземним машиністом бурової установки та підземним бурильником шпурів, виконання робіт по приведенню робочого місця в безпечний стан, бурінню глибоких свердловин, доставка інструментів та механізмів до місця проведення робіт вручну та за допомогою пристроїв. Крім іншого підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: 12.01.1996-07.01.1998 - підземний машиніст бурової установки, шахта імені Фрунзе ВАТ «Суха Балка».

Відповідно до п.17 Акту причиною виникнення професійного захворювання є перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Згідно ст.ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції правильно встановив правові відносини сторін та застосував відповідну норму матеріального права.

Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному оскільки згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 17.07.2015 року причиною професійного захворювання є робота ОСОБА_3 впродовж 24 років 8 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів.

Спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи й доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування ОСОБА_3, моральної шкоди.

Статею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що обов'язок ПАТ «Євраз Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу відсутній, оскільки він є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, оскільки огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року " Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, абз.9 п.5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Погоджується колегія суддів і з розміром моральної шкоди стягнутої з відповідача на користь позивача, оскільки судом взято до уваги роз'яснення в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» щодо визначення розміру моральної шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та визначено розмір моральної шкоди з урахуванням фізичних та душевних страждань позивача.

Суд першої інстанції при постановленні рішення врахував тяжкість фізичних і моральні страждань позивача, їх тривалість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, тривалість роботи позивача на ПАТ «Євраз Суха Балка», конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду обґрунтоване і підтверджується матеріалами справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2016 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: