Вирок № 57800030, 20.05.2016, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/200/202/16

Справа № 200/1458/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Татарчук Л.О.,

при секретарі судового засідання - Плевако Ю.Д.,

за участю:

прокурора - Павловського Є.Г.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпропетровську кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12015040640004651, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-технічною освітою, працює в ТОВ «Укртрейд», неодруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, мешкає за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:

-27 березня 2002 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки. 29 жовтня 2002 року звільнений з Широківської виправної колонії Дніпропетровської області за відбуттям строку покарання;

-20 листопада 2003 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-03 червня 2005 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ст.ст.69,70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 листопада 2003 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та 1 місяць. 31 липня 2006 року умовно-достроково звільнений з місць позбавлення волі на невідбутий строк 11 місяців 9 днів;

-01 серпня 2008 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.190, ч.1 ст.263, ст.69, ч.1 ст.70, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік та 1 місяць. 18 жовтня 2008 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

-14 липня 2009 Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.09.2009 року вирок скасовано, засуджено до позбавлення волі строком на 3 роки. 03.01.2012 року звільнений умовно-достроково з місць позбавлення волі на невідбутий строк 3 місяці 9 днів;

-10 липня 2013 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки та 1 місяць. 01 грудня 2014 року звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 7 місяців 19 днів;

-12 травня 2015 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 місяців,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

04 грудня 2015 року близько 02 години 50 хвилин, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись біля АДРЕСА_2, побачили двері підвального приміщення, які легко було пошкодити шляхом злому, з метою подальшого проникнення та заволодіння майном, яке знаходилось у ньому, визначивши їх предметом вчинення злочину.

ОСОБА_3, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований та таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного із проникненням до приміщення, діючи з корисливих мотивів, вступив у попередню змову з раніше знайомим ОСОБА_4, розподіливши між собою ролі у скоєнні злочину.

Після чого, ОСОБА_3, реалізовуючи умови злочинної змови, 04.12.2015 року близько о 03 годині, діючи за попередньою домовленістю із співучасником ОСОБА_4, зламав замок дверей підвального приміщення будинку АДРЕСА_2. В цей час ОСОБА_4, діючи за попередньою домовленістю, знаходився у безпосередній близькості із ОСОБА_3 та слідкував за навколишньою обстановкою, з метою попереджання співучасника про появлення випадкових свідків.

Далі ОСОБА_3 разом із співучасником злочину ОСОБА_4 зайшли до вищевказаного підвального приміщення, й роздивившись наявне в ньому чуже майно, почали виносити речі на вулицю, з метою подальшого транспортування на заздалегідь підготовленому ОСОБА_4 автомобілі марки «Альфа Ромео» державний номерний знак НОМЕР_1.

Таким чином, ОСОБА_3 разом із співучасником злочину ОСОБА_4, таємно, діючи із корисливих мотивів, викрали чуже майно, яке належало потерпілому ОСОБА_6, а саме:

-тканину меблеву «Мiss» шириною 1,45 м, кількість 15 м, вартістю 4 179 грн. 90 коп.;

-меблеву тканину «Manchester»-13 шириною 1,45 м, кількістю 3,9 пог.м., вартістю 1 021 грн. 80 коп.;

-тканину з синтетичних пофар.комплексних ниток 1,4м Idea, кількістю 4,6 м, вартістю 1 099 грн. 40 коп.;

-тканину меблеву «Chicago» 1,45 м, кількістю 6 пог.метрів, вартістю 1 338 грн.00 коп.;

-насос дренажний «Дніпро-М НДА-1 П.2.45 кВт» (алюмінієвий з поплавком ситом, фекальний), вартістю 1 800 гривень;

-ноутбук марки «ASUS N61D» з сумкою чорного кольору, вартістю 4 800 гривень;

-куртку чоловічу «Century» чорного кольору, 48 розміру, вартістю 450 гривень;

-електричну дриль «Алмаз AD11000», вартістю 233 грн. 33 коп.;

-перфоратор марки «Forte RN-269 R», вартістю 749 грн. 33 коп.;

-мобільний телефон марки «LG-L5 E615» чорного кольору, вартістю 950 гривень,

чим спричинили ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 16 621 гривні 76 копійок.

Після чого, ОСОБА_3 разом із співучасником злочину ОСОБА_4, почали складати викрадене майно в автомобіль марки «Альфа Ромео», державний номерний знак НОМЕР_1, з метою подальшого перевезення майна та розпорядження ним на власний розсуд, однак, в цей час злочинні дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були викриті потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які затримали останніх з викраденим майном біля даного автомобіля, який стояв біля будинку АДРЕСА_2.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінці, не змогли його закінчили з причин, які не залежали від їх волі, так як були затримані на місці скоєння злочину вищевказаними особами та не змогли розпорядитися викраденим майном.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_3, які виразилися у не закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням до іншого приміщення, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Умисні дії ОСОБА_4, які виразилися у не закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням до іншого приміщення, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Суд вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами потерпілої ОСОБА_5, яка в судовому засіданні пояснила, що в її власності знаходиться підвальне приміщення, яке розташоване в будинку АДРЕСА_2, яке в неї орендує ОСОБА_6 В цьому будинку вона мешкає на першому поверсі, а підвальне приміщення розташоване під її квартирою. Це підвальне приміщення зачинялося на два замки, в ньому зберігаються її речі та речі ОСОБА_6 Напередодні дня пограбування, підвал був зачинений на два замки. Вона заходила до підвалу, всі замки на ньому були цілі й речі цілі. Двір будинку освітлюється ліхтарями.

04 грудня 2015 року вночі приблизно о 02.50 вона почула сторонні звуки на вулиці та в підвалі якісь звуки від роботи інструментів та шаркання ніг, й зазирнувши у вікно на вулицю побачила, як невідомий раніше чоловік, потім в ході досудового розслідування дізналася ОСОБА_3, ходив по сходах підвалу та виносив звідти меблеву тканину та складав її в багажник та заднє сидіння автомобіля марки «Альфа Ромео», який стояв поруч, десь в 7 метрах від підвалу.

Після чого вона одразу зателефонувала власнику цих речей ОСОБА_6, який прибув на місце приблизно через п»ять хвилин. Вона вийшла на подвір»я і побачила як ОСОБА_6 разом з мешканцями будинку затримали ОСОБА_3, який виносив речі з підвалу. При цьому, ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_6, але той разом з іншими мешканцями будинку затримали ОСОБА_3 й утримували на землі.

Підійшовши з ОСОБА_6 до підвального приміщення вони побачили, що замки були пошкоджені, світло не горіло, і в цей час з підвалу виходив інший раніше невідомий чоловік, як потім дізналася ОСОБА_4 Після чого вони увімкнули світло в підвалі та побачили, що обстановка в приміщенні порушена. Через деякий час приїхали співробітники міліції, оглянули підвальне приміщення в їх присутності. Заходів фізичного та психологічного примусу на обвинувачених в її присутності не застосовували.

Просила суд покарати обвинувачених по закону.

Показами потерпілого ОСОБА_6, який у судовому засіданні пояснив, що у потерпілої ОСОБА_5 орендує підвальне приміщення, яке розташоване в будинку АДРЕСА_2, де зберігав на момент скоєння злочину інструменти, техніку та меблеву тканину. Дане приміщення зачинялось на замок. До пограбування, 03.12.2015 року десь о 18 годині він бачив, що підвальне приміщення було зачинено на два замки, все його майно було на місці.

04 грудня 2015 року вночі, десь о 02 год. 30 хв. йому зателефонувала ОСОБА_5 та запитали, чи не він зараз перебуває в підвальному приміщенні, на що він сказав, що ні, й одразу поїхав до підвалу. Приїхавши до двору будинку АДРЕСА_2 він побачив невідомого чоловіка, як потім дізнався ОСОБА_3, який ніс із підвального приміщення його речі до автомобіля. Сам двір добре освітлений ліхтарями, й тому він добре розгледів не тільки авто, а й самого ОСОБА_3 Намагаючись його схопити, він взяв ОСОБА_3 за капюшон, той відмахнувся та впав. Після чого його інші мешканці будинку утримували на землі до приїзду робітників міліції. В руках у ОСОБА_3 він бити на бачив. Після чого він разом з ОСОБА_5 направились до підвального приміщення, із якого вийшов раніше не знайомий йому ОСОБА_4

По приїзду робітників міліції, в багажнику автомобіля були виявлені його інструменти, на задньому сидінні рулони тканини та сумка з ноутбука. Замки в підвальне приміщення мали механічні пошкодження, врізаний замок був виламаний й лежав тут же на полу.

Підтвердив перелік та вартість викраденого майна, викладене в обвинувальному акті, вказав, що все це майно йому повернуто в ході досудового розслідування.

Просив суд покарати обвинувачених по закону.

Показами свідка ОСОБА_9, який у судовому засіданні пояснив, що до подій обвинувачених ОСОБА_3, та ОСОБА_4 він не знав, потерпіла ОСОБА_5 його мати, потерпілого ОСОБА_6 він знає десь півроку, стосунки товариські.

Він мешкає в квартирі АДРЕСА_2, разом із матір'ю ОСОБА_5 В будинку є також підвальне приміщення під їх квартирою, що також належить їм. Цей підвал зачиняється на два замки, й в день пограбування, підвал також був зачинений. В цьому підвалі зберігають їх речі та речі ОСОБА_6 - тканини та інструменти. Також, в підвалі були його баскетбольна бита, ласти з маскою.

Десь о 02 годині його розбудила матір ОСОБА_5 та сказала, що їх грабують та попрохала з нею вийти. Коли він вийшов на балкон квартири, який є дахом підвалу, то побачив двоє людей, які лежали на землі біля сходів в підвал на відстань десь 6 м, це були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вони лежали на животах, обличчя в бік. Біля обвинувачених знаходилось ще 4 людини, яких він не знає. Серед них був і ОСОБА_6 При яких обставинах були затримані громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, йому не відомо. Ніякої боротьби він не бачив.

Хто затримував обвинувачених він не знає, але це були двоє чоловіків, яких він не знає та які не мешкають разом з ними в будинку НОМЕР_2. Також, на відстані від підвалу в 4 м поруч стояв автомобіль «Альфа Ромео». Біля автомобіля він побачив розкидані речі. Він зрозумів, що обвинувачені намагалися викрасти їх речі із підвалу, оскільки їх речі були розкидані та лежали біля та в автомобілі «Альфа Ромео».

Після приїзду робітників міліції та огляду підвального приміщення, він побачив, що замок на дверцятах підвального приміщення зламаний.

Вказав, що робітників міліції викликала його мати ОСОБА_5

А також дослідженими письмовими доказами по справі:

Протоколом огляду від 04 грудня 2015 року з фототаблицею, відповідно до якого було оглянуто підвальне приміщення, розташоване в будинку АДРЕСА_2. Вхід до підвалу здійснюється через металеве двері сірого кольору, на яких відсутня ручка з накладкою, які лежать біля дверей. Відсутня серцевина замка та лежить біля замка. В приміщенні 3 кімнати. В першій кімнаті прямо від входу стіл, на якому розкидані папери, файли, роутер, канцелярське приладдя, журнали. Біля столу шафа, в якій розкидані папери, журнали, принтер, магнітофон, посуд, коробки, біля столу крісло та 4 пуфика. Зліва від входу вздовж стіни розміщені стенди, на яких висять зразки різних тканин. В другій кімнаті зліва від входу розміщено фрагменти тканин, картону. Справа від входу висять тканини ,шафа, рулон з тканиною, системник. Прямо від входу стелаж, на якому мається войлок , рулони тканин. З боку стелажа - інструменти. В третій кімнаті зліва від входу виявлені коробки, вентилятор, бочка, банки з консервацією, пакети. Справа від входу інструменти, коробки, батарея, пилосос, мішки, банки, пінопласт. Прямо від входу стілець, зразки тканин. Біля крильця у підвал виявлена дерев'яна бита, яка переломана на дві частини ( а.с.5-9).

Протоколом огляду від 04 грудня 2015 року, відповідно до якого оглянутий автомобіль марки «Альфа Ромео» державний номерний знак НОМЕР_1, розташований біля будинку АДРЕСА_2, в якому виявлено та вилучено: на задньому сидінні: чоловіча сумка зі сверлами та дверною ручкою, сумка чорного кольору з ноутбуком «ASUS N61D», радіомишка, рулон тканини бордового кольору в поліетиленовому пакеті з написом « ЧП ІНФОРМАЦІЯ_9», рулон тканини світло сірого кольору з поліетиленовим пакетом з написом « ЧП ІНФОРМАЦІЯ_7», рулон тканини ЧП «ІНФОРМАЦІЯ_8» бежевого кольору, рулон тканини чорного кольору, рулон тканини коричневого кольору, монометр зі шлангою, сумка з інструментами (пила, лом, викрутка, шестигранники, пласкогубці), куртка жіноча чорного кольору, куртка чоловіча чорного кольору, куртка жіноча бордового кольору, рулон тканини бежевого кольору, ганчірки та папки з документами. В багажнику автомобілі виявлені та вилучені: коробка з надписом «Дніпро-М» з насосом, дриль «Алмаз AD01100», перфоратор марки «Forte RN-269 R», набір інструментів «Forte", коробки з надписом «Тітан» з шуруповертом, зарядним пристроєм, двома батареями, пакет із відеокамерою, два адаптери ( а.с.10-14).

Висновком судової товарознавчої експертизи №70/34-196 від 26 січня 2016 року, відповідно до якого ринкова вартість викрадених речей станом на 04 грудня 2015 року могла складати:

-тканини меблевої «Мiss» шириною 1,45 м, кількість 15 м - 4 179 грн. 90 коп.;

-меблевої тканини «Manchester»-13, шириною 1,45 м, кількістю 3,9 пог.м - 1 021 грн. 80 коп.;

-тканини з синтетичних пофар.комплексних ниток 1,4м Idea, кількістю 4,6 м - 1 099 грн. 40 коп.;

-тканини меблевої «Chicago» 1,45 м, кількістю 6 пог.метрів - 1 338 грн.00 коп.;

-насосу дренажного «Дніпро-М НДА-1 П.2.45 кВт» (алюмінієвий з поплавком ситом) -1 800 гривень;

-ноутбуку марки «ASUS N61D» з сумкою чорного кольору - 4 800 гривень;

-куртка чоловіча «Century» чорного кольору, 48 розміру - 450 гривень;

-електрична дриль «Алмаз AD11000» - 233 грн. 33 коп.;

-перфоратор марки «Forte RN-269 R» - 749 грн. 33 коп.;

-мобільний телефон марки «LG-L5 E615» чорного кольору - 950 гривень.

По 4,5,7,9,12,15,16 питаннях визначити ринкову вартість викраденого майна не виявилось можливим, оскільки в наданих експертові даних відсутні необхідна інформація, а саме: об'єкт дослідження або матеріали справи, що містять відомості про об'єкт дослідження: рахунки, інструкція по використанню, товарні чеки, в яких буде детально зазначена інформація щодо досліджуваного виробу: найменування виробу, марка, модель, дата виготовлення, дата придбання, ціна, експлуатаційні документи тощо ( а.с.52-62).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04 грудня 2015 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 серед пред'явлених осіб впізнав особу під №3 як таку, що 04.12.2015 року близько о 03 годині здійснила крадіжку його майна в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до протоколу впізнаною особою є ОСОБА_4 ( а.с.67-71).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04 грудня 2015 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 серед пред'явлених осіб впізнала особу під №3 як таку, що 04.12.2015 року близько о 03 годині здійснила крадіжку майна в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2. Відповідно до протоколу впізнаною особою є ОСОБА_4 ( а.с.72-76).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04 грудня 2015 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 серед пред'явлених осіб впізнала особу під №1 як таку, що 04.12.2015 року близько о 03 годині здійснила крадіжку майна в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до протоколу впізнаною особою є ОСОБА_3 ( а.с.79-80).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04 грудня 2015 року з фототаблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 серед пред'явлених осіб впізнав особу під №2 як таку, що 04.12.2015 року близько о 03 годині здійснила крадіжку його майна в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до протоколу впізнаною особою є ОСОБА_3 ( а.с.81-82).

Суд вважає вину ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України й вину ОСОБА_4 за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищевказані докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 провину у скоєнні даного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що на початку грудня 2015 року, він випадково зустрівся з ОСОБА_3 на житловому масиві Лівобережному -3 у м.Дніпропетровську, з якими вони спілкувалися. Далі вони заїхали по його справам на пр.Кірова, а потім до супермаркету «АТБ», де придбали продукти харчування, після чого зупинилися на вул.Чкалова та вирішили прогулятися, та чекали друга ОСОБА_3 Це відбувалося приблизно о 01 годині ночі. Деякий час ОСОБА_3 спілкувався з другом, а потім зателефонував йому та попрохав під'їхати до нього у двір, щоб забрати та перевезти на автомобілі якісь його речі, які саме, не говорив. Коли він приїхав у двір будинку до ОСОБА_3, він побачив різні речі біля сходів та дверей до підвалу. Він брав ті речі, які знаходились біля сходів в підвал, це були інструменти, які вони клали до багажнику його автомобіля. ОСОБА_3 виносив з підвалу тканину та складав до салону автомобіля.

Через деякий час приїхав чоловік, як потім дізнався потерпілий ОСОБА_6 та прибігли люди. В цей час ОСОБА_3 знаходився біля автомобіля, а він біля входу в підвальне приміщення будинку. Почувши крики, він вийшов з підвалу, йому одразу заламали руки та поклали на землю до приїзду робітників міліції.

Вказав, що до підвального приміщення він не проникав, в попередню змову на скоєння крадіжки не вступав.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні провину у скоєнні даного кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що 04 грудня 2015 року приблизно о 03 -04 годині він зустрівся із ОСОБА_4 в кафе на житловому масиві Лівобережний -3 в м.Дніпропетровську.

ОСОБА_4 потрібно було поїхати забрати документи на пр.Кірова. В той час коли ОСОБА_4 забирав документи, він вийшов із автомобіля, щоб сходити до туалету. По дорозі він побачив відчинені двері до підвального приміщення та якісь речі. Він окрикнув декілька разів, але йому ніхто не відповів. Після чого він покликав ОСОБА_4, щоб він допоміг складати йому речі, які знаходились складені біля входу в підвальне приміщення. Викрадені речі вони складали до автомобіля ОСОБА_4 і під час викрадання цього майна, були затримані громадянами.

В скоєному щиросердно покаявся.

Провину свою визнає частково, оскільки вважає, що в його діях відсутня кваліфікуюча ознака проникнення в приміщення. Також він не вступав в попередню змову з ОСОБА_4, оскільки, коли покликав ОСОБА_4, повідомив, що необхідно перевезти його речі. Про те, що він ( ОСОБА_3) викрадає чуже майно, ОСОБА_4 не повідомляв.

Таку позицію обвинувачених, суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності, оскільки їх вина повністю знайшла своє підтвердження й спростовуються дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами щодо встановлених судом фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення.

Так, потерпіла ОСОБА_5, як під час досудового розслідування, так і в суді давала послідовні покази щодо обставин скоєного кримінального правопорушення, стверджувала, що бачила як ОСОБА_3 ходив по сходах підвалу та виносив звідти меблеву тканину та складав її в багажник та заднє сидіння автомобіля марки «Альфа Ромео», який стояв поруч. Після чого вийшовши із чоловіками на вулицю, вона побачила і ОСОБА_4, який виходив з підвального приміщення.

Вона добре розгледіла ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки подвір'я будинку добре освітлювалося ліхтарями.

Те, що саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили пограбуванням підвального приміщення, потерпіла підтвердила в ході впізнання останніх в ході досудового розслідування (а.с.72-76, а.с.78-80).

Так само потерпілий ОСОБА_6, підтверджуючи покази потерпілої ОСОБА_5 вказав, що по приїзду до орендованого ним у ОСОБА_5 підвального приміщення в будинку АДРЕСА_2, він побачив ОСОБА_3, який ніс із підвального приміщення його речі до автомобіля, який був поруч припаркований. Після чого він бачив як із підвалу вийшов ОСОБА_4

Також, потерпілий ОСОБА_6 під час досудового розслідування впізнав ОСОБА_3, як особу, яка вчинила крадіжку його майна.

Дані покази потерпілих не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, оскільки вони повністю узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, при цьому яких-небудь підстав до оговору обвинувачених зі сторони потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не встановлені.

Крім того, позиція обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 захисників про відсутність в їх діях кваліфікуючою ознаки проникнення в житло не знайшла свого підтвердження з наступних підстав.

Згідно діючого законодавства, постанови Пленуму Верховного Суду №10 « Про судову практику в справах про злочини проти власності», під проникненням в житло, інше приміщення, сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь -яким способом ( із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання ; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів, який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення, сховища.

При цьому, якщо суб»єкт злочину поставив собі за мету заволодіти майном, місцезнаходження якого зумовлює вибір конкретного способу посягання, реалізація якого передбачає входження чи потрапляння до приміщення, незважаючи на режим доступу до нього, в тому числі вільний, то фізичне опинення в такому приміщенні з означеною ціллю є незаконним.

На переконання суду, обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 мали за мету саме заволодіння майном потерпілого.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 біля 02 години 50 хвилин 04 грудня 2015 року пересувались вулицями Дніпропетровська на автомобілі «Альфа -Ромео» під керуванням ОСОБА_4 й приїхали в двір, де розташований будинок АДРЕСА_2

При цьому, приміщення підвалу розташовано в дворі будинку АДРЕСА_2, має окремий вхід, тобто не є очевидним для громадян, які не знають про його розташування, що підтверджується план - схемою розташування будинку АДРЕСА_2 та схемою квартири та підвалу ( а.с.25, 30,31), а тому твердження про те , що вони випадково натрапили на це майно, є неспроможними.

Далі, оскільки обвинувачені розуміли, що іншим чином до приміщення підвалу, де зберігається майно, їм не потрапити, дозволу на використання майна ОСОБА_6 вони не мали й добровільно потерпілий своє майно не віддасть, зламав замок, потрапили до підвального приміщення, з якого стали виносити майно потерпілого ОСОБА_6 та складати в транспортний засіб «Альфа - Ромео».

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що в підвальне приміщення вони не проникали, так як воно було відчинене, суд визнає безпідставними, оскільки дані обставини спростовуються показами потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також показами свідка ОСОБА_9, які весь час пояснювали, що підвальне приміщення зачинялось на два замки. Після затримання обвинувачених, двері були відчинені, замки були пошкоджені та зламані, знаходились безпосередньо рядом з дверима в підвальне приміщення.

Дані обставини та покази потерпілих та свідка в цій частині підтверджується протоколом огляду підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 від 04 грудня 2015 року та фототаблицею, яким в присутності потерпілої ОСОБА_5 та понятих зафіксовано, що на дверцятах до підвального приміщення відсутня ручка з накладкою та лежить біля дверей, відсутня серцевина замка, яка знаходилась біля замка.

Про наявність умислу у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вчинення крадіжки саме за попередньою змовою, з проникненням до іншого приміщення, свідчать їх послідовні, узгоджені дії під час скоєння злочину.

Обвинувачений ОСОБА_4 потрапив в двір, де розташований будинок АДРЕСА_2 саме за наказом ОСОБА_3, а потім разом проникли до підвального приміщення будинку АДРЕСА_2 вночі, тим самим намагаючись приховати свої злочинні дії, й в подальшому, не вмикаючи світла, стали переносити речі до вже припаркованого автомобіля марки «Альфа Ромео» державний номерний знак НОМЕР_1. При цьому, зламані замки, що знаходились поруч з дверима в підвальне приміщення, тобто були очевидним як для ОСОБА_3, так і ОСОБА_4, кількість викраденого майна, яка потребувала значного часу для переносу й складання в авто, свідчать як про наявність корисливого мотиву у ОСОБА_4, так і про те, що кожен з них виконував певні дії для досягнення спільної мети - викрадення майна й підтверджує попередню змову обвинувачених на скоєння злочину.

Крім того, як вказувала в суді потерпіла ОСОБА_5, після затримання обвинуваченого ОСОБА_3 вона разом з ОСОБА_6 пішли до підвалу, замки на двері зламані і лежали поруч. Вона намагалася зайти усередину, однак ОСОБА_8 її не впустив і в цей час з приміщення підвалу вийшов ОСОБА_4, його ніхто не кликав, він вийшов сам. Вони запитали у ОСОБА_4 скільки їх чоловіків, він сказав що тільки двоє. Коли зайшли до підвалу, включили світло, обстановка була порушена.

Дані покази під час судового розгляду підтвердив і потерпілий ОСОБА_6

Твердження обвинуваченого ОСОБА_4 стосовно того, що той не знав про те, що речі, які він виносив із підвального приміщення є крадені й до підвального приміщення він не проникав, й заперечував щодо своєї причетності до скоєного злочину, суд оцінює критично та вважає їх надуманими з метою ухилення від відповідальності за скоєне, у зв'язку із вищенаведеним.

Також судом встановлено, чого не заперечували й самі обвинувачені, вони добре знають один одного, місце проживання, підтримують товариські стосунки і напередодні зустрілись на житловому масиві Лівобережний, після чого їздили по різних справах, отже обвинувачений ОСОБА_4 достеменно знав, що речі обвинуваченого ОСОБА_3 ніяк не можуть знаходитись в підвалі на АДРЕСА_2, і необхідність їх перевезення близько 02 годині 50 хвилин 04 грудня 2015 року, відсутня, а тому твердження обвинуваченого ОСОБА_4 в цій частині є надуманою.

Втім, як під час досудового розслідування так і в судовому засіданні, допитані потерпілі стверджували, що обвинувачені були разом, обвинувачений ОСОБА_4 приймав участь в викраденні майна потерпілого ОСОБА_6. був безпосереднім його учасником, виконуючи свою роль.

Про дану обставину свідчать не тільки покази даних потерпілих, а й сама поведінка обвинуваченого ОСОБА_4, який знав про мету прибуття та проникнення в підвальне приміщення, мав реальну можливість залишити місце скоєння злочину, але цього не зробив, а погоджувався зі всіма діями ОСОБА_3 та не перешкоджав в цьому, й тому його умислом також охоплювалось необхідність проникнення до підвального приміщення з метою незаконного заволодіння майном, а дії свідчать про попередню домовленість обвинувачених та їх змову щодо реалізації спільного умислу з ОСОБА_3, оскільки в інший спосіб досягти свого єдиного злочинного результату вони не могли.

Таким чином, суд вважає повністю доведеним дане обвинувачення ОСОБА_3, оскільки досліджені вищезазначені докази, які є в матеріалах кримінального провадження, отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_3 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися у не закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням до іншого приміщення, вірно кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, його відношення до скоєного, стан здоров»я.

У відповідності до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.

У відповідності до ст.67 КК Україниобставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає на необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу, оскільки останнім було вчинено злочин в період невідбутого покарання за вироком Бабушкінського районно суду м.Дніпропетровська від 12 травня 2015 року.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, суд вважає повністю доведеним обвинувачення ОСОБА_4, оскільки досліджені вищезазначені докази, які є в матеріалах кримінального провадження, отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи наведене, суд визнає обвинуваченого ОСОБА_4 винним у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а його умисні дії, що виразилися у не закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням до іншого приміщення, вірно кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.

У відповідності до ст.67 КК Україниобставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов'язків, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.76 КК України, як таке, що буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно з вимогами ч.4 ст.174 КПК України одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Так, за клопотанням прокурора прокуратури ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду від 08 грудня 2015 року ( а.с.20) накладений арешт на автомобіль марки «Альфа Ромео» державний номерний знак НОМЕР_1, ключі від даного автомобіля з брелком, сумку із слюсарним інструментом, відеокамеру, два металевих адаптери, дроти.

Як пояснив в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, він користується автомобілем «Альфа Ромео» державний номерний знак НОМЕР_1, й на цей час ще не придбав у законного володільця цей транспортний засіб.

В той же час, в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, зокрема, довіреність, яка б надавала ОСОБА_4 право на користування або розпорядження даним автомобілем або матеріали безпосередньо володільця даного транспортного засобу, щоб давало суду підстави скасувати арешт, накладений на автомобіль та повернути його законному власнику.

Додані до матеріалів кримінального провадження рапорти ( а.с.77,78) не є належними документами щодо власності автомобіля марки «Альфа Ромео» державний номерний знак НОМЕР_1 саме ОСОБА_10 чи ОСОБА_11

Таким чином, на цей час суд не вбачає законних підстав для скасування арешту, накладеного на автомобіль марки «Альфа Ромео» державний номерний знак НОМЕР_1, з ключами до нього та брелком.

При цьому, суд вважає за необхідне скасувати накладений арешт ухвалою від 08 грудня 2015 року в частині іншого майна, вилученого із автомобіля марки «Альфа Ромео» державний номерний знак НОМЕР_1, а саме: сумки із слюсарним інструментом, відеокамери, двох металевих адаптерів, дротів, оскільки як вказав в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, перелічене майно належить йому.

Водночас, відсутні інші особи, які в якості власників претендують на вищевказане майно.

Керуючись ст. ст.174, 368, 370-371,373-376 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

На підстав ст.71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2015 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки та 1 (один) місяць з відбуттям покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 - тримання під вартою - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з 04 грудня 2015 року.

Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання термін попереднього ув»язнення з 04 грудня 2015 року по 18 травня 2016 року, із розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років випробувального терміну не скоїть нового злочину, зобов'язавши його відповідно до п.п.3,4 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4, у вигляді домашнього арешту - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду від 08 грудня 2015 року на сумку із слюсарним інструментом, відеокамеру, два сталевих адаптери, дроти - скасувати та повернути власнику ОСОБА_4, щодо скасування арешту на автомобіль марки «Альфа Ромео» державний номерний знак НОМЕР_1, з ключами до нього та брелком - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 491 грн. 04 коп., перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок 31118115700004, одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, назва установи банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: за експертизу №70/34-196 від 26 січня 2016 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук