Рішення № 57800017, 12.05.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/17192/15-ц

Провадження № 22-ц/792/874/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Костенка А.М.,

суддів: Гринчука Р.С., Грох Л.М.,

секретар Гриньова А.М.

з участю : позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника та представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/17192/15-ц за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про відшкодування збитків, завданих внаслідок пожежі.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом, вказував, що здійснює діяльність з роздрібної торгівлі з лотків і на ринках текстильними виробами, одягом та взуттям. В грудні 2012 року уклав з ТзОВ «Деніокс» договір оренди торгового місця, відповідно до якого отримав у платне строкове користування на речовому ринку «Привоз» по вул. Львівське шосе, 3-6 кв. ПЗЗ перегону «Хмельницький-Шаровечка» торгове місце НОМЕР_2, площею 9 кв.м. для встановлення тимчасової споруди (контейнера) з метою здійснення торгівельної діяльності. Відповідач ОСОБА_4 є власником суміжного із позивачем контейнера, який знаходиться на торговому місці НОМЕР_1 вказаного ринку. 11 червня 2015 року на замовлення ОСОБА_4 працівником ПАТ «Втормет» проводились роботи із демонтажу контейнера НОМЕР_1, який належить їй на праві власності. Під час виконання газозварювальних робіт, через порушення правил пожежної безпеки, виникло загоряння в контейнері НОМЕР_2, внаслідок якого було знищено і пошкоджено майно належне позивачу, чим заподіяно шкоду в розмірі 179937 грн. Відповідачі добровільно відмовились відшкодувати шкоду. Тому просив стягнути солідарно з ОСОБА_4 та Хмельницького ПАТ «Втормет» на його користь 179937 грн. збитків, завданих внаслідок пожежі, а також понесені судові витрати.

Під час розгляду справи, ОСОБА_7 уточнив позовні вимоги і просив стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 на його користь 179937 грн. збитків, заподіяних внаслідок пожежі.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 3 листопада 2015 року за клопотанням позивача до участі у справі залучено в якості співвідповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_6

_________________

Головуючий у першій інстанції - Заворотна О.Л. Провадження № 22-ц/792/874/16

Доповідач -Костенко А.М. Категорія № 30, 34 Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 23 листопада 2015 року задоволено заяву ОСОБА_1 позовну заяву в частині вимог до ПАТ «Втормет» залишено без розгляду.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26 лютого 2016 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 179937 грн. збитків, завданих внаслідок пожежі. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по 900 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням суду, просять його скасувати, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Вказують, що акт, який був складений 11 червня 2015 року не можна вважати належним доказом у справі. Зазначають, що в акті зазначено ймовірну причину пожежі - порушення правил пожежної безпеки під час газозварювальних робіт, тобто об'єктивної причини пожежі не встановлено. Також вказують, що згідно п. 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2006 року № 2030 акт про пожежу є документом, який засвідчує сам факт пожежі, однак не встановлює причину пожежі. Зазначають, що є неналежним доказом розміру шкоди, інвентаризаційний опис, оскільки не відповідає вимогам "Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань". Зокрема, не містить порядкових номерів, не зазначені ідентифікуючі ознаки товару, відсутня розписка матеріально-відповідальної особи, в описі наявні незасвідчені виправлення, не вказано номер опису, за змістом не визначено, що перелічені товари є знищені чи пошкоджені. Також вказують, що в описі необґрунтовано чітко вказано загальну кількість штук товару. Крім того, дійсна вартість пошкодженого товару була визначена всупереч діючому законодавству, оскільки відомості про вартість товару внесені без належного затвердження первинною бухгалтерською документацією. Після оформлення інвентаризаційного опису товарів не складено звіряльної відомості результатів інвентаризації. Крім того, розмір завданої шкоди не підтверджений податковою звітністю. Таким чином апелянти вважають не доведеним належним чином дійсну вартість заподіяної шкоди. Крім того, зазначають, що оскільки під час розгляду справи не було встановлено дійсної вини, їх, відповідачів, а також, розміру матеріального збитку, тобто відсутність причинного зв'язку між діями та шкодою, то позовні вимоги є безпідставними.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем та здійснює діяльність з роздрібної торгівлі на ринках текстильними виробами, одягом та взуттям.

27 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Деонікс» було укладено договір, за яким підприємство надає, а ОСОБА_1 приймає в платне строкове користування на речовому ринку «Привоз» по вул. Львівське шосе, 3-6 в м. Хмельницький торгове місце НОМЕР_2 для встановлення тимчасової споруди (контейнера) з метою здійснення торгівельної діяльності. В послідуючому даний договір переукладався.

На вказаному торговому місці ОСОБА_1 було встановлено металевий контейнер, в якому зберігався товар, яким торгував позивач.

Власником тимчасової споруди (металевого контейнера) на речовому ринку «Привоз» по вул. Львівське шосе, 3-6 в м. Хмельницький, що знаходиться на торговому місці НОМЕР_1 є ОСОБА_4

Вказані торгові місця та розташовані на них металеві контейнери є суміжними.

В червні 2015 року ОСОБА_4 доручила своєму онуку ОСОБА_9 замовити та здійснити від її імені роботи по демонтажу тимчасової споруди (металевого контейнера) на речовому ринку «Привоз» по вул. Львівське шосе, 3-6 в м. Хмельницький, що знаходиться на торговому місці НОМЕР_1

11 червня 2015 року ОСОБА_9, онук ОСОБА_4, діючи від імені та за дорученням останньої, уклав з ОСОБА_6 усний договір підряду по демонтажу тимчасової споруди (металевого контейнера) на речовому ринку «Привоз» по вул. Львівське шосе, 3-6 в м. Хмельницький, що знаходиться на торговому місці НОМЕР_1, шляхом порізки цього контейнера газозварювальним апаратом.

Внаслідок виконання даних газозварювальних робіт в тимчасовій споруді (металевому контейнері) на речовому ринку «Привоз» по вул. Львівське шосе, 3-6 в м. Хмельницький, що знаходиться на торговому місці НОМЕР_2 сталась пожежа.

В результаті цієї пожежі було частково знищено та пошкоджено товар у вигляді весільної біжутерії, весільних аксесуарів, прикрас, весільного одягу, рушників, посуду тощо, який належав позивачу ОСОБА_1, та йому було заподіяно майнову шкоду в сумі 179 937 грн.

Вказані обставини підтверджуються договорами, актом про пожежу, довідками та накладними про придбання товару, інвентаризаційним описом знищено і пошкодженого майна, фотографіями з місця події, висновком і матеріалами перевірки Хмельницького МВ УМВС України за заявою ОСОБА_1, поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 вказаного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а такожшкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завданої не з її вини.

У відповідності до ст. 1172 ЦК України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

З врахуванням обставин справи, норм чинного законодавства слід прийти до висновку, що рішення суду першої інстанції про відшкодування позивачу, заподіяної шкоди є обґрунтованим та законним.

Доводи апеляційної скарги про те, що не встановлено об'єктивної причини пожежі, що в акті про пожежу вказано лише ймовірну причину пожежі, що пожежа могла статись і з іншої причини, а саме - порушення правил пожежної безпеки з боку самого позивача чи короткого замикання на його об'єкті, слід відхилити.

Вказані доводи спростовуються актом про пожежу, поясненнями ОСОБА_6, який вказав, що перед початком робіт з метою уникнення негативних наслідків робіт по демонтажу, оскільки такі роботи ведуть до нагрівання металевих контейнерів та можливих наслідків від цього, запитав ОСОБА_3 чи є в інших контейнерах якісь речі, на що отримав відповідь, що сусідні кіоски пусті, саме внаслідок виконання робіт по різці контейнера почалась пожежа в сусідньому контейнері.

Крім того, відповідач не заявляв перед судом клопотання про призначення судової пожежно-технічної експертизи, не надав жодних доказів, що причиною пожежі є порушення правил пожежної безпеки з боку самого позивача чи короткого замикання на його об'єкті, не спростував наявні в справі докази.

Слід також відхилити і твердження апелянтів про неналежність такого доказу розміру матеріальних збитків якінвентаризаційний опис знищеного і пошкодженого майна.

Вказаний опис складений комісією в складі чотирьох осіб, узгоджується з доказами та накладними про придбання позивачем товару для його подальшої реалізації на базарі в м. Хмельницькому. Сам позивач пояснив в апеляційному суді, що просив ОСОБА_4 бути присутньою при інвентаризації, однак вона проігнорувала його прохання.

При цьому відповідачі, не заперечуючи факту знищення і пошкодження майна позивача, знову ж таки не надали до суду інших доказів в спростування, наданих позивачем, не заявляли клопотань про призначення судової товарознавчої експертизи, а обов'язок доказування тих обставин, на які посилаються сторони, в силу ч. 1 ст. 60 ЦПК України лежить саме на цих сторонах.

В той же час, покладаючи солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд першої інстанції порушив норми матеріального права та прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи.

За змістом ст. 1172 Цивільного кодексу України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником робіт по демонтуванню металевого контейнера була його власник ОСОБА_4, а її онук ОСОБА_3 діяв лише від її імені та за її дорученням по організації виконання цих робіт.

В зв'язку з цим, лише ОСОБА_4, як власник майна та замовник робіт, відповідала за безпечне виконання цих робіт та повинна нести матеріальну відповідальність у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1172 Цивільного кодексу України перед позивачем за заподіяні збитки. На ОСОБА_3 така відповідальність в силу закону покладена бути не може, оскільки він не міг без волі власника та без його дозволу замовляти будь-які роботи по демонтажу та фактичному знищенню металевого контейнера, належного іншій особі, не є замовником по виконанню цих робіт, так як діяв виключно як представник замовника робіт - власника майна та за його дорученням.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача коштів у відшкодування майнової шкоди підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 179 937 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої пожежею, а також судові витрати.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 26 лютого 2016 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 179 937 грн. у відшкодування збитків, завданих пожежею, та судових витрат скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення:

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 179 937 грн. у відшкодування збитків, завданих пожежею.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1799 грн. 37 коп.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий (підпис) Судді : (підписи)

З оригіналом згідно : Суддя А.М. Костенко