Ухвала суду № 57798507, 18.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/9668/16-ц

Провадження № 2-о/761/171/2016

У Х В А Л А

Іменем України

18 травня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Маліновської В.М.,

при секретарі Кріт І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, заінтересована особа: Київська державна нотаріальна контора №3,-

В С Т А Н О В И В:

11.03.2016р. до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, заінтересована особа: Київська державна нотаріальна контора №3.

В заяві зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника - ОСОБА_2, якій згідно зі свідоцтвом про право власності на житло, виданим 25.11.1998р., належала на праві власності частина квартири за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира приватизована на ряд осіб, в тому числі як на спадкодавця ОСОБА_2, так і на заявника ОСОБА_1, яка являється власником особового рахунку на квартиру, регулярно сплачує за всі комунальну послуги і електроенергію. Однак, заявник у встановлений строк заяву про прийняття спадщини не подала, оскільки вважала, що фактично прийняла спадщину і не обмежена будь-яким строком.

З урахуванням наведеного заявник просила суд встановити факт прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 заяву підтримав і просив задовольнити. Пояснив, що заявник ОСОБА_1 являється інвалідом І групи, самостійно не пересувається, постійно потребує стороннього догляду, а коли вона вирішила звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, то виявилося, що вона пропустила строк на подання відповідної заяви і їй було усно рекомендовано звернутись до суду, у зв'язку з чим і було подано вказану заяву про встановлення факту.

При цьому представник пояснив, що за наявною у нього інформацією саме Третьою Київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу після померлої ОСОБА_2, оскільки згідно заповіту остання заповідала своє майно не лише заявнику, а й іншій особі, що вчасно звернулась з заявою про прийняття спадщини.

Також представник заявника просив вирішити питання щодо повернення помилково сплаченого судового збору при зверненні до суду, оскільки він імені його довірительки, яка є інвалідом Ігрупи та особою звільненою від сплати судового збору, помилково сплатив судовий збір у розмірі 551,20грн.

Заінтересована особа не заперечувала проти розгляду справи за відсутності її представника, про що до суду надійшла відповідна заява.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника у судовому засіданні встановлено, що в даному випадку фактично наявний спір про право на спадкування.

З матеріалів справи та пояснень представника заявника у судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло, виданим згідно з розпорядженням Шевченківської районної держадміністрації від 25.11.1998р. №23312, в процесі приватизації була передана у власність ряду осіб, в тому числі ОСОБА_2 (спадкодавцю), ОСОБА_1 (заявнику) (а.с.6).

18.11.2008р. ОСОБА_2 склала заповіт, за яким заповіла певне належне їй майно ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (заявнику). Останній спадкодавець заповідала серед іншого частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.2).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть(а.с.3).

За наявними у справі документами ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дочкою ОСОБА_2 (а.с.3, 48, 49).

Як вбачається з довідки Комунального концерну «Центр Комунального сервісу» від 09.03.2016р. ОСОБА_2 була зареєстрована з 1974р. по 22.01.2001р. у квартирі АДРЕСА_1, а з 2001р. до дня смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.41).

При цьому сама заявник - ОСОБА_1 з 1990р. зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с.42).

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 (заявник) є інвалідом І групи з 01.08.2004р. загального захворювання і, як вказано в довідці МСЕК від 06.08.2004р., потребує постійного стороннього догляду (а.с.47).

Жодних даних про те, що заявник після смерті ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, як і про те, що на момент смерті спадкодавця вона була зареєстрована та проживала з останньою за однією адресою, матеріали справи не містять.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, визначені ст.1272ЦК України, яка серед іншого передбачає як можливість подання спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви нотаріусу про прийняття спадщини за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, так і можливість визначення йому судом за наявності поважних причин пропуску додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Виходячи з положень законодавства розгляд такого питання судом здійснюється у позовному провадженні.

У п.9 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зокрема вказано: «Щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 ЦК України, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 1 січня 2004 року). Якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст. 549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини - фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном.».

Отже діючим ЦК України та ЦПК України не передбачено можливості встановлення факту прийняття спадщини.

Факти, які можуть бути встановлені судом у порядку окремого провадження, визначено ст.256 ЦПК України.

Крім переліку справ, визначених у ч.1 ст.256ЦПК України, за ч.2 цієї статті Кодексу у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Разом з тим, ч.4 ст.256 ЦПК України чітко визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи те, що під час розгляду даної справи було виявлено наявність фактичного спору щодо права заявника спадкування за заповітом (строку на подання заяви про прийняття спадщини) майна померлої ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Поряд з цим судом встановлено, що при зверненні заявника - ОСОБА_1 до суду її представником за довіреністю ОСОБА_3 було сплачено судовий збір у розмірі 551,20грн., що підтверджується заявою на переказ готівки №11 від 11.03.2016р. (а.с.40). Так, згідно вказаного документу платник: ОСОБА_3 здійснив перерахування коштів Отримувачу: УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м.Києві, Рахунок отримувача: 31211206700011, код отримувача: 37995466, банк отримувача: 820019 ГУ ДКСУ у м.Києві, призначення платежу: судовий збір за поз. ОСОБА_1

Однак згідно з п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються - інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.

Оскільки, як встановлено судом у судовому засіданні заявник - ОСОБА_1 є інвалідом І групи, то вона звільнена від сплати судового збору, а тому сплачений при зверненні до суду її представником судовий збір є внесеним фактично у розмірі більшому ніж встановлено законом і відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 8, 208-210, 256, 293 Цивільного процесуального кодексу України, ст.5, 7 Закону України «Про судовий збір» , суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, заінтересована особа: Київська державна нотаріальна контора №3 - залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_3 сплачений за подачу заяви ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду м.Києва судовий збір у розмірі 551,20грн. згідно з заявою на переказ готівки №11 від 11.03.2016р. (платник: ОСОБА_3 отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі ГУ ДКСУ у м.Києві, рахунок отримувача: 31211206700011, код отримувача: 37995466, банк отримувача: 820019 ГУ ДКСУ у м.Києві).

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: