Рішення № 57796034, 16.05.2016, Оболонський районний суд міста Києва

16.05.2016 Справа № 756/12133/15-ц

Справа № 756/12133/15-ц

Провадження № 2/756/992/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарі - Алфьоровій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-К», про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-К», про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у лютому 2013 року між банком та ТОВ «Нафта-К» укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості у розмірі 215000 доларів США, строком до 30 квітня 2014 року. В порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем укладено іпотечний договір, за умовами якого в іпотеку банку передані нежитлові приміщення, розташовані в м.Сімферополь, АР Крим. Позичальник допустив неналежне виконання умов кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до ТОВ «Нафта-К» із вимогами про погашення простроченої заборгованості. Крім того, банк також повідомляв іпотекодавця про порушення зобов'язань позичальником. Вимоги банку позичальником та майновим поручителем виконані не були.

За таких обставин, позивач просить в рахунок погашення наявної заборгованості ТОВ «Нафта-К» перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором від 07 лютого 2013 року № 8413К1 у розмірі 226341,32 долар США та 5401,27 грн. звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення, загальною площею 144,9 кв.м. та 108,3 кв.м., загальною заставною вартістю 2097000 грн., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_1, з визначенням способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Від відповідача на адресу суду надішли заперечення, в яких ОСОБА_1 просить суд зупинити провадження по справі до вирішення в порядку господарського судочинства справи за позовом ТОВ «Нафта-К» до ПАТ «КБ «ПриватБанк» про зобов'язання закриття рахунку та перерахування грошових коштів на користь ТОВ «Нафта-К» з метою погашення заборгованості по кредитному договору перед ПАТ «Укрексімбанк». Розгляд справи відповідач просив провести без його участі.

Від третьої особи ТОВ «Нафта-К» на адресу суду надійшли заперечення, в яких представник товариства зазначає, що затримка строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами зумовлена неможливістю використати грошові кошти, які перебувають на розрахунковому рахунку, відкритому на ім'я товариства у ПАТ «КБ «ПриватБанк».

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотань відповідача та третьої особи про зупинення провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

07 лютого 2013 року між ПАТ Укрексімбанк та ТОВ «Нафта-К» укладено кредитний договір № 8413К1, за умовами якого банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії на умовах договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, встановлені договором. (а.с. 12-37)

Згідно з п. 3.2 кредитного договору ліміт кредитної лінії встановлено 229500 доларів США, кінцевий термін погашення кредиту - 31 січня 2014 року, фіксована процентна ставка - 11% річних.

Відповідно до п. 3.2.6 договору позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,028% від ліміту заборгованості щомісяця.

Пунктом 3.2.7 договору передбачено, що розмір пені за прострочення позичальником платежів за цим договором становить подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 7.2 договору кредиту у разі невиконання зобов'язань з погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, позичальник сплачує банку пеню, яка нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 договору, та підлягає сплаті у національній валюті України.

Кредитний договір укладений між сторонами у письмовій формі та підписаний представниками банку та позичальника.

Протягом дії кредитного договору до його положень сторонами неодноразово вносилися зміни шляхом підписання відповідних додаткових угод.

31 січня 2014 року до кредитного договору була укладена додаткова угода № 8413К1-3, згідно з якою сторони внесли зміни до статті «Предмет договору», зокрема, встановили, що ліміт кредитної лінії становить 215000 доларів США, кінцевий термін погашення кредиту - 30 квітня 2014 року. (а.с. 49-50)

Також з умовами кредитного договору та додаткових угод до нього був ознайомлений майновий поручитель ОСОБА_1, про що свідчить підпис останнього в кінці договору та додаткових угод.

В порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07 лютого 2013 року між позивачем ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та відповідачем ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 8413Z1. (а.с. 56-67)

Іпотекою забезпечені вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 8413К1 від 07 лютого 2013 року зі всіма змінами та доповненнями, укладеного між ТОВ «Нафта-К» та банком.

Предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань боржника, являється належне на праві власності іпотекодавцю (відповідачу) нерухоме майно, а саме: - нежиле приміщення, загальною площею 144,90 кв.м., яке складається з нежилих приміщень на першому поверсі літера Я, за №№ 5, 6, 7, 8, 9, 10, 10-а; нежиле приміщення, загальною площею 108,3 кв.м., яке складається з нежилих приміщень на першому поверсі літера Я, за №№ 13, 14, 15, 16, 16-а, 17. Нежилі приміщення знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

За домовленістю сторін загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 2205000 грн.

За умовами п. 2.1.11, 2.1.12 іпотечного договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим договором, а якщо вимога не буде задоволена, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання та/або неналежного виконання боржником кредитного договору.

Відповідно до п. 5.2 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Іпотечний договір укладений між сторонами у письмовій формі, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим, реєстровий номер 399.

У зв'язку з внесення змін до кредитного договору 31 січня 2014 року позивачем та відповідачем були внесені зміни до іпотечного договору. Так, встановлено, що загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 2097000 грн., змінено нумерацію пунктів договору іпотеки.

У відповідності до положення ст. 526 ЦПК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою та змінюваною. Тип процентної ставки визначається договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки, (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Нафта-К» виникли договірні правовідносини, пов'язані з отриманням грошових коштів в кредит.

Позичальник допустив неналежне виконання умов кредитного договору, припинивши сплату коштів в рахунок погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Станом на 12 серпня 2015 року заборгованість позичальника ТОВ «Нафта-К» перед банком за кредитним договором від 07 лютого 2013 року № 8413К1 становить 226341,32 долар США, у тому числі: заборгованість за кредитом - 171605,00 доларів США, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 23961,90 долар США, комісія за управління кредитом - 3317,14 грн., пеня за несвоєчасне погашення основного боргу по кредиту - 19725,04 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 4005,31 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом - 415,97 грн., три проценти річних від простроченої суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами - 7044,07 долари США, три проценти річних від суми простроченої комісії за управління кредитом - 114,96 грн. інфляційні втрати від суми простроченої комісії за управління кредитом - 1553,20 грн.

Дослідивши розрахунок суми заборгованості позичальника перед банком, суд погоджується з такими розрахунками, оскільки останні відповідають вищенаведеним положенням кредитного договору та вимогам чинного законодавства України.

Згідно з п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Розмір заборгованості позичальника ТОВ «Нафта-К» за кредитним договором від 07 лютого 2013 року № 8413К1 становить у загальній сумі 226341,32 долар США, що станом на дату ухвалення рішення за курсом НБУ складає 5735489,05 грн., та 5401,27 грн.

Посилання третьої особи та відповідача на те, що невиконання умов кредитного договору зумовлено неможливістю розпорядитися своїми грошовими коштами, які перебувають на розрахунковому рахунку, відкритому в ПАТ «КБ «ПриватБанк», не позбавляє позивача можливості звернутися до позичальника та іпотекодавця з вимогами про виконання зобов'язань з повернення кредитних коштів та відповідно не є підставою для звільнення позичальника та іпотекодавця від відповідальності за невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст.ст. 575, 577 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.

За приписами ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є власником нежитлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на предмет іпотеки виникло на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 23 квітня 2008 року.

Позичальник ТОВ «Нафта-К» допустив порушення вимог кредитного договору, що виявилося у порушенні строків повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісій. Такі порушення договірних зобов'язань стали підставою для звернення позивача із письмовими вимогами від 30 березня 2015 року, 28 квітня 2015 року, 27 травня 2015 року до позичальника та іпотекодавця, в яких позивач просив погасити прострочену кредитну заборгованість та нараховані штрафні санкції. Зазначені вимоги залишені відповідачем та третьою особою без задоволення.

За таких обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та вирішує звернути стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості третьої особи по кредитному договору.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3654 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-К», про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-К», код ЄДРПОУ 24497672, перед публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», код ЄДРПОУ 00032112, за кредитним договором від 07 лютого 2013 року № 8413К1 за період з 07 лютого 2013 року по 12 серпня 2015 року у загальній сумі 226341 (двісті двадцять шість тисяч триста сорок один) долар США 32 центи, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день ухвалення рішення становить 5735489 (п'ять мільйонів сімсот тридцять п'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 05 копійок, та 5401 (п'ять тисяч чотириста одна) гривня 27 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежиле приміщення, загальною площею 144,9 кв.м., яке складається з нежилих приміщень на першому поверсі літера «Я»: №№ 5, 6, 7, 8, 9, 10, 10-а, та нежиле приміщення, загальною площею 108,3 кв.м., яке складається з нежилих приміщень на першому поверсі багатоповерхового будинку літера «Я»: №№ 13, 14, 15, 16, 16-а, 17, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», код ЄДРПОУ 00032112, судовий збір у сумі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Шумейко