Ухвала суду № 57794049, 20.05.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Буцяка З.І.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (в особі Рівненської філії ПрАТ «Страхова компанія «Провідна»), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено за безпідставністю та недоведеністю.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону. Вважає, що відповідач зобов'язаний виплатити заподіяну йому шкоду в межах страхового ліміту, проте, суд не врахував, що розмір заподіяної шкоди не виходить за межі страхової суми зазначеної у договорі страхування.

Просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення позову.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач вказуює, що рішення суду законне та обґрунтоване, просить залишити його без зміни, а скаргу без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції правильно виходив з їх недоведеності.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.59 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2015 року о 13:40 год в м.Рівне на перехресті вулиць проспект Миру та С.Петлюри, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ХАЗ-3230.22» д.р.н. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості та дистанції здійсним зіткнення з автомобілем марки «Пежо» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою судді Рівненського міського суду від 27 березня 2015 року ОСОБА_2 визнано виним у скоєні адміністративного правопорушення за ст..124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (власника транспортного засобу) застрахована ПАТ «Страхова компанія «Провідна» відповідно до договору страхування №АІ/2395660/1809/14 від 09.10.2014 року з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн, франшиза нуль грн.

Відповідно до вказаного полісу страховик, яким є ПАТ «Страхова компанія «Провідна» забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу, та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоді життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-1У).

Статтею 9 Закону № 1961-1У встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до складеної калькуляції уповноваженим представником «Страхова компанія «Провідна» від 23.03.2015 року розмір страхового відшкодування в результаті ДТП з врахуванням зносу становить 13798,31 грн. яке згідно повідомлення №17-05/4087 від 26.03.2015 року ОСОБА_1 отримав (а.с.14).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, питання відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування; у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

Даний позов пред'явлено до ПАТ «Страхова компанія «Провідна».

З огляду на положення статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На час розгляду справи в суді будь-яких доказів проте, що автомобіль не відремонтований позивач суду не надав.

Разом з тим, в судовому засіданні позивачу роз'яснено положення ч.4 ст.10 ЦПК України та запропоновано надати суду докази реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі та задоволено клопотання про призначення автоварознавчої експертизи. В подальшому останній від проведення експертизи відмовився.

Таким чином, будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів про те що фактичний розмір заподіяної шкоди становить 29386,14 грн. і страхового відшкодування недостатньо для повного покриття заподіяної шкоди позивач суду не надав і судом їх не здобуто. Наданий позивачем звіт №060П складений 31 березня 2015 року ПП «Експерт-Сервіс-Альфа» як доказ фактичного розміру заподіяної шкоди на момент розгляду справи не є належним та достатнім.

Згідно з вимогами ст. 57, ч. 4 ст.60, ст. 212 ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі докази оцінюються у сукупності і жоден з них не має для суду наперед встановленого значення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги проте, що суд не врахував звіт №060П складений 31 березня 2015 року ПП «Експерт-Сервіс-Альфа», відповідно до якого розмір заподіяних матеріальних збитків (вартість відновлюваного ремонту автомобіля) в результаті ДТП становить 29386 грн. 14 коп. (а.с.6-12) не заслуговують і спростовуються вищенаведеним.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий :

Судді :