Ухвала суду № 57791976, 17.05.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11744/15-ц Головуючий у І інстанції Журавський В. В.Провадження № 22-ц/780/2660/16 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 13 17.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

17 травня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

Суддів Кашперської Т.Ц., Поліщука М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист авторських виключних прав на твір, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом та просила захистити її авторські права, порушені шляхом піратства - розповсюдження контрафактного товару (копії картини) ФОП ОСОБА_2, в якій без дозволу позивача втілено твір образотворчого мистецтва, а саме: за фактом реалізації 10 та 11 грудня 2015 року копій картин, в яких було відтворено твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 2009 року, «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 2008 року та магнітів сувенірних під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» від 2008 року та «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 2008 року шляхом стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми компенсації в розмірі 55 120 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2008 році ОСОБА_3 своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва - картину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», картину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», картину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». У 2009 році ОСОБА_3 своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва - картину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1». Авторство позивача підтверджується її підписом на оригінальних примірниках творів, а саме у нижньому лівому куті кожної з робіт зазначено: «ОСОБА_3». Підтвердженням наявності у позивача авторських прав на зазначені твори також є свідоцтва про реєстрацію авторських прав на каталоги робіт, а також офіційний каталог робіт «ІНФОРМАЦІЯ_6». 10 та 11 грудня 2015 року у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», що знаходиться по АДРЕСА_1, господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_2, зафіксовано факт розповсюдження (реалізації, продажу) контрафактного товару (копії картин), на яких без дозволу ОСОБА_3 відтворено примірники твору її авторства під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено. Захищено авторські права ОСОБА_3, порушені шляхом піратства - розповсюдження контрафактного товару фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, а саме: за фактом реалізації 10 та 11.12.2015 року копії картини під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 2009 p.; копії картини під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 2008 p.; магніту сувенірного під назвою «Я вырасту и мы поженимся» від 2008 p.; магніту сувенірного під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3» від 2008 p. шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми компенсації в розмірі 55 120 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що відеозйомка у магазині здійснювалася без згоди відповідача, таємно, що є порушенням конституційних прав. Жодний товарний чек не підтверджує назву творів, авторське право на які просить захистити позивач. Відповідач не є виробником, не відтворює та не виготовляє своїми силами товари, які продаються у магазині. Товар, який був реалізований відповідачем, не може вважатися контрафактним примірником творів, а є творами, створеними третіми особами. У позивача відсутнє виключне право на дозвіл або заборону використання творів іншими особами, а твори ОСОБА_3 знаходяться у відкритому продажі. ФОП ОСОБА_2 не реалізовувала та не відтворювала твори образотворчого мистецтва ОСОБА_3

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 своєю творчою працею створила твори образотворчого мистецтва - картину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», картину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3», картину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». У 2009 році ОСОБА_3 своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва - картину під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір №№ 54868-54869 та рішень Державної служби інтелектуальної власності України про реєстрацію авторського права на твір, автором «ІНФОРМАЦІЯ_7 за 2008 рік», «ІНФОРМАЦІЯ_7 за 2009 рік» є ОСОБА_3

Твори під назвами «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_1» входять до «ІНФОРМАЦІЯ_7 за 2008 рік», «ІНФОРМАЦІЯ_7 за 2009 рік», а тому позивач має виключне право на дозвіл або заборону використання своїх творів іншими особами.

10 грудня 2015 року та 11 грудня 2015 року у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», що знаходиться по АДРЕСА_1 господарську діяльність у якому здійснює ФОП ОСОБА_2, зафіксовано факт розповсюдження (реалізації, продажу) контрафактного товару (копії картин), на яких без дозволу ОСОБА_3 відтворено примірник твору її авторства під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_4», «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав ОСОБА_3 шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням її авторського права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно положень ст. 440 ЦК України, ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 445 ЦК України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права» визначено, що контрафактний примірник твору - примірник твору, опублікований і (або) розповсюджений з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення.

У пункті 44 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» роз'яснено, що особа, яка розповсюджує об'єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.

Таким чином, доводи ФОП ОСОБА_2 про те, що вона не є виробником творів, а тому і не є належним відповідачем, не заслуговують на увагу.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Так, способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав визначені ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Згідно п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

У абзаці 4 п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» судам роз'яснено, що відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним об'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Враховуючи зазначене, законність використання об'єкта авторського права зобов'язаний довести відповідач.

Однак, заперечуючи проти позову, відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що при використанні об'єкта авторського права ним не були порушені вимоги Закону України «Про авторське право і суміжні права».

У матеріалах справи містяться копії образотворчого твору ОСОБА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_2», «ІНФОРМАЦІЯ_9», «ІНФОРМАЦІЯ_10»; копія офіційного каталогу автора; товарні чеки, видані в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», які містять відбиток круглої печатки із зазначенням «м. Бориспіль, Київська область, Україна, ФОП ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1», із зазначенням найменування товару магніти за ціною 17 грн. за 1 шт. та картинки з ціною 60 грн. за 1 шт .

Посилання ФОП ОСОБА_2 не незаконне проведення позивачем відеозйомки не заслуговує на увагу, оскільки вказана обставина не є предметом спору та не спростовує порушення відповідачем авторських прав ОСОБА_3

Крім того, відповідач не заперечує факту реалізації копій зазначених творів позивача.

Заперечуючи проти позову, відповідач також зазначає, що товарні чеки не підтверджують яку саме назву мають придбані картини чи магніти, а назви останніх не співпадають із заявленими позовними вимогами і мають назву українською мовою. Однак, зображення на картинах, автором яких є ОСОБА_3, та зображення на картинах та магнітах, які реалізовані відповідачем, є ідентичними, що свідчить про порушення авторського права.

Доводи апелянта щодо відсутності у позивача виключного права на дозвіл або заборону використання твору іншими особами є безпідставними, оскільки таке право надане їй в силу вимог ст. 440 ЦК України та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Отже, суд першої інстанції належним чином дослідив всі наявні у справі докази в їх сукупності, надав їм належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про порушення авторських прав позивача, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Поліщук М.А.