Ухвала суду № 57790137, 18.05.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/420/15-ц Головуючий у 1-й інст. Руденко З.Б.

Категорія 47 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Кочетова Л.Г.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроінвест Холдинг» до ОСОБА_1, приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана», третя особа - Приватне акціонерне товариство «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 16 березня 2016 року,

встановила:

В квітні 2015р. ТОВ "Украгроінвест Холдинг" звернулося до суду з позовом. Просили визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.08.2014р., укладений між ОСОБА_1 і ПАТ «ТАКО» про оренду земельної ділянки пл.2,94га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1 від 15.06.2004р. Зазначали, що 16.12.2006р. між сторонами укладено зареєстрований у встановленому порядку договір оренди належної відповідачці земельної ділянки пл.2,94га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а 25.12.2009р. - додаткову угоду до цього договору, відповідно до яких строк дії договору було продовжено до 2019р. На підставі вказаного договору позивач користується належною відповідачці земельною ділянкою. Проте 01.08.2014р. відповідач уклала з ПАТ "ТАКО" ще один договір оренди землі, за яким передала в оренду ПАТ земельну ділянку, яка перебуває в оренді у позивача. Оскільки на одну і ту земельну ділянку оформлені документи, які підтверджують право оренди, і надають обом суб'єктам господарювання право приступати до обробки земельної ділянки та отримувати з неї врожай, позивач вважає, що укладений відповідачем та ПАТ "ТАКО" договір оренди землі порушує його права та суперечить вимогам законодавства.

Під час розгляду справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ПАТ «ТАКО». Крім того, ПАТ «ТАКО» було залучено до участі в справі як співвідповідача.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 16 березня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01.08.2014р. між ОСОБА_1 та ПАТ "ТАКО" на земельну ділянку площею 2,94га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та належить ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 15.06.2004р.

В апеляційній скарзі ПАТ «ТАКО» просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що на момент укладення та реєстрації оспорюваного договору оренди землі позивач не мав права оренди вказаної земельної ділянки. Таким чином відсутні підстави вважати, що одночасно у двох суб'єктів є право оренди земельної ділянки. Підстави для визнання договору недійсним відсутні.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2.94 га, розташованої на території Топорівської сільської ради Ружинського району Житомирської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 15.06.2004р. на підставі рішення Ружинської районної державної адміністрації від 26.02.2004 року №116 (т.1 а.с.14, т.3 а.с.73-74).

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2006р. між власником земельної ділянки площею 2.94га - ОСОБА_1 і ТОВ "Украгроінвест Холдинг" - як орендарем земельної ділянки, на 5 років був укладений договір оренди спірної ділянки, зареєстрований 16.12.2006р. за №040722100012 у Державному реєстрі земель Ружинського відділення Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

25.12.2009р. між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до Договору - продовжено строк договору на 10р., зареєстрований у Ружинському відділі Житомирської філії ДП "Центр державного земельного кадастру" (запис №040922100317 від 25.12.2009р.).

Згідно зі ст.125 ЗК України (в редакції від 31.03.2006р.) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

В чинній на час укладення оспорюваного договору оренди землі редакції вказаної статті передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст.ст.18,20 Закону України "Про оренду землі" (ред. до 01.01.2013р.) -договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Статтею 202 ЗК України (ред. до 01.01.2013р.) передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснювалась у складі державного реєстру земель, що складався з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку. Ця ж стаття ЗК України в редакції від 07.07.2011р. передбачала, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №135 від 23.05.2003р. "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства" Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", зареєстрованим МЮУ 27 травня 2003р. за №408/7729, встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", на який було покладено повноваження щодо ведення державного реєстру земель.

Пунктом 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99р. №43, зареєстрованої МЮУ 4 червня 1999р. за №354/3647 (ред. до 20.04.2010р.) передбачено, що Державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами вказаного Центру ДЗК при Держкомземі України.

Тобто, в 2006р. і 2009р. реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки, у т.ч. договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась у Державному реєстрі земель державним підприємством "Центр державного земельного кадастру".

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Зазначене підтверджується договором оренди землі від 16.12.2006р., актом прийому-передачі земельної ділянки від 16.12.2006р., додатковою угодою до договору оренди землі від 25.12.2006р., актом визначення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) від 25.12.2009р., Книгою реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі (т.1 а.с.7-13,71-74; т.3 а.с.60-62,86-89).

З 2013р. державну реєстрацію прав на земельні ділянки покладено на Укрдержреєстр, повноваження якого закріплено в Положенні про Державну реєстраційну службу, затвердженому Указом Президента України від 06.04.2011р. за № 401/2011р., тобто Державний земельний кадастр функціонує паралельно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Діяльність органів державної реєстрації речових прав з 01.01.2013р. регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ч.1 ст.9 якого передбачено право державного реєстратора запитувати від органів виконавчої влади відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у т.ч. земельні ділянки.

Проте, отримуючи орендну плату від позивача, ОСОБА_1 01.08.2014 року уклала з ПАТ "ТАКО" договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, яка була передана в оренду позивачу.

Право оренди вказаної земельної ділянки відповідно до останнього договору було зареєстровано за ПАТ "ТАКО" Реєстраційною службою Ружинського районного управління юстиції Житомирської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним № 26363189 від 03.09.2014р. ( т.3, а.с.63-78).

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки, укладений у письмовій формі, пройшов відповідну державну реєстрацію, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення було спрямоване на укладення договору оренди.

Згідно з роз'ясненням Державної реєстраційної служби України №2951/05-15-13 від 06.08.13 р. "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами" встановлено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 01.01.2013 р.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. 5

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору і вимог земельного законодавства.

Орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, а також порушення вимог статей 4-6,11,17,19 цього закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ст.ст.13,15,27 Закону "Про оренду землі").

Згідно з правовою позицією, викладеною ВСУ у постанові по справі №6-162ц13, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Суд першої інстанції правильно визнав, що існування одночасно двох правочинів щодо одного об'єкту договору та зобов'язань, суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов'язань по цим договорам одночасно.

На порушення вимог чинного законодавства відповідачі не надали суду доказів того, що при реєстрації оспорюваного договору оренди землі державний реєстратор перевірив відсутність реєстрації договорів оренди на спірну земельну ділянку.

Сторони не ставили питання про визнання недійсним, розірвання чи припинення дії договору оренди землі від 16.12.2006р. і додаткової угоди до нього від 25.12.2009р.

Посилання ПАТ «ТАКО» на те, що постановою окружного адміністративного суду Житомирської області від 24.09.2015р. було визнано протиправними та скасовано рішення Ружинського відділу Житомирської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" від 16.12.2006р. і 25.12.2009р. про державну реєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди до нього, укладених ТОВ "Украгроінвест Холдинг" і ОСОБА_1, не мають правового значення. Як вказана постанова, так і постанова ВАС України від 20.04.2010р. по справі № К-8025/09 про визнання недійсним і скасування п.3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, набрали законної сили, відповідно 14.12.2015р. і 20.04.2010р., не існували на час укладання договору оренди і додаткової угоди між ОСОБА_1 і позивачем, і пройшли державну реєстрацію до винесення вказаних постанов, а саме: у 2006р. і 2009р., зворотної дії в часі не мають. Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 24.09.2015р. не існувала на час укладення 01.08.2014р. спірного договору і реєстрації 03.09.2014р. права оренди землі за ПАТ "ТАКО.

Вирішуючи спір та встановивши факт існування одночасно двох правочинів щодо одного об'єкту договору та зобов'язань, що суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов'язань по двом договорам одночасно, суд першої інстанції за вказаних обставин, з посиланням на докази та навівши відповідні мотиви, обґрунтовано задовольнив позов.

Апелянтом не надано доказів визнання недійсними, розірвання чи припинення дії договорів від 16.12.2006р. і 25.12.2009р., укладених між ОСОБА_1 і ТОВ "Украгроінвест Холдинг" на час укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки між відповідачами.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і такими, що на правильність судового рішення не впливають.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана» відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 16 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: