Рішення № 5778983, 01.10.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.09 р. Справа № 23/417

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ЛейбиМ.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвій Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства “Фінансова група “Страхові традиції” м.Київ

до відповідача: Інституту проблем штучного інтелекту, м.Донецьк

за участю третьої особи на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” м.Київ

за участю третьої особи на стороні відповідача: Громадянина ОСОБА_2 м.Донецьк

про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 32 614,88 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: Домашенко Г.М.- представник за дов. №161/01 від 02.07.2009р., Стеблєцова І.В.- представник за дов. №159/01 від 02.07.2009р.

від третьої особи на стороні позивача: не зявився

від третьої особи на стороні відповідача: не з”явився

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Донеччина”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду із позовом до Інституту проблем штучного інтелекту, м.Донецьк про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 32 614,88 грн.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2003р. суд за власною ініціативою залучив до участі у справі у якості 3-х осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервіс Маркет”, м.Київ та на стороні відповідача громадянина ОСОБА_2, м.Донецьк.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2004р. в порядку процесуального правонаступництва здійснено заміну позивача Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Донеччина”, м.Донецьк на Закрите акціонерне товариство “Фінансова група “Страхові традиції”, м.Київ, у звязку з перереєстрацією.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.11.2007р. по справі №23/417 у задоволені позовних вимог Закритого акціонерного товариства „Фінансова група „Страхові традиції” до Інституту проблем штучного інтелекту, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс-Маркет” та Громадянина ОСОБА_2 про стягнення 32614,88грн. було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2009р. вказане рішення від 05.11.2007р. по справі №23/417 було скасовано.

15.04.2009р. Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Донецької області від 05.11.2007р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.01.2009р. скасовані і справа № 23/417 була передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 15.06.2009р. справа № 23/417 передана для розгляду по суті судді М.О.Лейбі.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

- 18.08.2003р. на перехресті вул. Аравійська та вул. Кірова м.Донецька сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій автомобіля ВАЗ-2113 ОСОБА_2, під час виїзду з другорядної дороги на головну не пропустив автомобіль ВMW Е66/760LI який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення. Внаслідок цього, автомобілю, що належить ТОВ “Сервіс-Маркет” на праві власності, завдано технічних пошкоджень;

- згідно з актом автотранспортного дослідження спеціаліста №291/03-08 від 22.08.2003р., шкода, що спричинена автомобілю ВMW Е66/760LI 2003 року випуску, державний знак НОМЕР_1 становить: 20 976,17грн.- вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зниження вартості деталей, вузлів та агрегатів, що замінювалися; 23182,29грн.- збитки від втрати товарної вартості автомобіля, а разом 44 158,46грн.;

- автомобіль ВMW Е66/760LI застрахований за договором добровільного страхування автотранспортних засобів №009-ТР від 17.03.2003р. Закритим акціонерним товариством страховою компанією “Донеччина”. ТОВ “Сервіс-Маркет” згідно вищезазначеного договору виплачене страхове відшкодування у сумі завданого збитку у розмірі 32 614,88грн.

В обґрунтування наведеного, позивач посилається на норми ст.ст. 440, 441, 450, 452 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування” №85/96-ВР від 07.03.1996р. із змінами та доповненнями.

З матеріалів справи вбачається наступне.

30.06.2009р. від відповідача на адресу господарського суду надійшов відзив-клопотання №155/01 від 30.06.2009р., в якому останній повідомив, що всі заперечення та доводи з приводу цієї справи були викладені у касаційній скарзі. Крім того, на протязі розгляду справи відповідач просив позивача надати оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, які підтверджують права водія ОСОБА_6 керувати або експлуатувати автомобіль ВMW Е66/760LI, та договір оренди, на який посилається позивач у страховому акті №7 від 04.08.2003р. реєстраційний талон та всі документи на право експлуатації автомобілю, виданий Державною автоінспекцією.

Відзив-клопотання судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

30.06.2009р. на адресу господарського суду від третьої особи на стороні відповідача Громадянина ОСОБА_2 надійшли пояснення від 24.06.2009р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

01.07.2009р. від позивача на адресу суду надійшла телеграма, в якій останній просить суд провести судове засідання без його участі.

15.07.2009р. від відповідача на адресу господарського суду надійшли доповнення до відзиву №168/01 від 15.07.2009р., в яких останній повідомив суду, що згідно листа Головного управління МВС України в Донецькій області №9/2966 від 13.04.2009р. “Тимчасовий реєстраційний талон, на підставі доручення громадянину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на автомобіль ВMW Е66/760LI держномер НОМЕР_1 підрозділами РЕР України не видавався. Відповідач зазначив, що 18.08.2003р., коли здійснилася дорожньо-транспортна пригода, ОСОБА_6 не мав права експлуатації і управління автомобілем ВMW Е66/760LI держномер НОМЕР_1. У звязку з цим, відповідач вважає позов неправомірним та просить суд відмовити у його задоволенні.

Доповнення до відзиву судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

17.07.2009р. від позивач на адресу господарського суду надійшли пояснення по справі, в яких останній повідомив наступне.

Згідно з випискою з реєстру кредитових документів АБ “Донеччина” від 19.03.2003р. зарахування страхового платежу за договором страхування було здійснено саме 19.03.2003р., а зазначення дати 2002р. є лише технічною помилкою банку. Договір страхування №009-ТР укладено саме 17.03.2003р.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 18.08.2003р., застрахованому автомобілю ВMW Е66/760LI держномер НОМЕР_1 були спричинені механічні пошкодження. Зазначена пригода була визнана страховим випадком, про що 04.09.2003р. було складено Страховий акт №7.

09.09.2003р. ЗАТ Фінансова група “Страхові традиції виплатило ТОВ “Сервіс-Маркет” страхове відшкодування у розмірі 32 614,88грн., що підтверджується платіжним дорученням №358.

Таким чином, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Пояснення та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Відповідач надав суду доповнення до відзиву №170/01 від 17.07.2009р., в яких зазначив, що платіжним доручення №358 від 09.09.2003р. позивач перерахував ТОВ “Сервіс-Маркет” суму у розмірі 32 614,88грн. У призначенні платежу зазначено Страхове відшкодування у звязку із настанням страхового випадку згідно із страховим актом №7 від 04.09.2003р. Але ж у страховому акті №7 від 04.09.2003р. написано, що даний документ був складений на підставі довідки №і/12-3241 від 18.08.2003р., тобто і оплата була здійснена на підставі довідки, що суперечить вимогам законодавства.

Доповнення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

05.08.2009р. відповідач надав відзив-клопотання №185/01 від 05.08.2009р., в якому повідомив суду наступне.

Відповідач вважає, що згідно ЗУ “Про страхування” 07.03.1996р. №85/96-ВР страховий випадок по договору добровільного страхування транспортного засобу №009 ТР від 17.03.2003р. не настав і позивач не мав права проводити виплати страхового відшкодування ТОВ “Сервіс-Маркет”.

Відповідач зазначив, що у матеріалах справи відсутні документи реєстрації договору страхування №009 ТР від 07.03.2003р., договору оренди №9-В від 01.06.2003р., страхового акту №7 від 04.09.2003р., які суд неодноразово витребував у позивача як докази у якості своїх прав, але позивач цього не зробив.

У звязку з вищевикладеним відповідач просить суд відмовити позивачу, у звязку з тим, що не настав страховий випадок.

05.08.2009р. сторонами надано заяву, в якій просили суд продовжити строк розгляду спору на два місяця.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2009р. продовжено строк вирішення спору на два місяці до 15.10.2009р.

20.07.2009р. судом було зроблено запит до Головного управління статистики у м.Києві щодо факту включення до ЄДРПОУ ТОВ “Сервіс-Маркет” м.Київ (код ЄДРПОУ 31814196), на який 20.08.2009р. було отримано відповідь, що в ЄДРПОУ по м.Києву підприємство ТОВ “Сервіс-Маркет” м.Київ за ідентифікаційним номером 31814196 не значиться.

27.08.2009р. судом було зроблено запит до Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві щодо факту включення до ЄДРПОУ ТОВ “Сервіс-Маркет” м.Київ (код ЄДРПОУ 31814196), на який 09.09.2009р. було отримано відповідь, що ТОВ “Сервіс-Маркет” за ідентифікаційним номером 31814196 значиться у ЄДРПОУ як юридична особа та знаходиться за адресою: 40030, м.Суми, вул.Петропавловська,86.

Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

14.09.2009р. відповідач надав суду лист №199/01 від 11.09.2009р., в якому повідомив, що всі зауваження, пояснення, письмові обґрунтування були надані раніше у додатках, доповненнях, клопотаннях та інших документах.

01.10.2009 року відповідач надав суду письмові доповнення від 01.10.2009р. №208/01 в яких зазначив, що позивачем не надані документи в підтвердження заявлених позовних вимог, у звязку з чим вважає, що грошові виплати здійснені страховою компанією неправомірно.

В наданих доповненнях відповідач пояснив, що страхова компанія повинна була подавати позов до водія ОСОБА_6 до місцевого районного суду, оскільки як вбачається з письмових пояснень останнього, у день аварії ОСОБА_6 не виконував трудові обовязки.

Письмові доповнення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Судові засідання неодноразово відкладалися у звязку з неявкою позивача та третьої особи на стороні позивача та необхідністю представлення сторонами витребуваних судом документів, а саме: зобовязати сторін та третіх осіб з урахуванням змісту постанови ВГСУ від 15.04.2009р. по справі №23/417 надати: документально обґрунтовані пояснення щодо обставин та підстав оформлення реєстру кредитових документів від 19.03.2003р., які містять посилання на договори страхування автомобілів 007-ТР, 008-ТР, 009-ТР від 17.03.2002р.; зобовязано позивача надати суду документально обґрунтовані письмові пояснення щодо виконання страхувальником зобовязань передбачених п.4.2, 5.2 договору ТР №009 від 17.03.2003р.; оригінал платіжного доручення по відшкодуванню страхового платежу від 19.03.2003р. №10 (оригінал для огляду); договори 007-ТР, 008-ТР, 009-ТР від 17.03.2002р. (оригінали для огляду та належним чином завірені копії до справи); оригінал для огляду, засвідчену копію до справи заяви про страхування за договором ТР №009 від 17.03.2003р. та третю особу на стороні позивача - ТОВ „Сервіс-Маркет” - надати суду пояснення по суті спірних правовідносин; документи про сплату ТОВ “Сервіс-Маркет” страхового платежу в сумі 38478,59грн. згідно із п.п.1.10, 1.10.1 договору серії ТР №009 від 17.03.2003р. та документи про реєстрацію страховою компанією зазначеного договору; документи, що засвідчують право власності на автомобіль (оригінали для огляду, копії у справу), правовстановлюючі документи (оригінали для огляду та належним чином завірені копії до справи), оригінали або нотаріально завірені копії документів, які підтверджують права водія ОСОБА_6 керувати або експлуатувати автомобіль ВМW Е66/760LI, держ.№НОМЕР_1, № кузову НОМЕР_2, № двигуна НОМЕР_3; надати письмові пояснення щодо виконання страхувальником зобовязань передбачених п.4.2, 5.2 договору ТР №009 від 17.03.2003р.; договори 007-ТР, 008-ТР, 009-ТР від 17.03.2002р. (оригінали для огляду та належним чином завірені копії до справи); оригінал для огляду, засвідчену копію до справи заяви про страхування за договором ТР №009 від 17.03.2003р.; довіреність на представника.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.2003р. на перехресті вул. Аравійська та вул. Кірова м.Донецька сталася дорожньо-транспортна пригода. Водій автомобіля ВАЗ-2113 ОСОБА_2, під час виїзду з другорядної дороги на головну не пропустив автомобіль ВMW Е66/760LI який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення. Внаслідок цього, автомобілю, що належить ТОВ “Сервіс-Маркет” на праві власності, завдано технічних пошкоджень.

Згідно з актом автотоварознавчого дослідження спеціаліста №291/03-08 від 22.08.2003р., шкода, що спричинена автомобілю ВMW Е66/760LI 2003 року випуску, державний знак НОМЕР_1 становить: 20 976,17грн.- вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зниження вартості деталей, вузлів та агрегатів, що замінювалися; 23182,29грн.- збитки від втрати товарної вартості автомобіля, а разом 44 158,46грн.

Автомобіль ВMW Е66/760LI застрахований за договором добровільного страхування автотранспортних засобів №009-ТР від 17.03.2003р. закритим акціонерним товариством страховою компанією “Донеччина”, правонаступником якого є позивач. ТОВ “Сервіс-Маркет” згідно вищезазначеного договору виплачене страхове відшкодування у сумі завданого збитку у розмірі 32 614,88грн.

Постановою Ленінського районного суду м.Донецька від 15.09.2003р. водія ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34,00 грн. за порушення п.11.16 Правил дорожнього руху України.

17 березня 2003р. між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Донеччина”, м.Донецьк, правонаступником якого є позивач, та третьою особою-1, Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет”, м.Київ, був укладений договір серії ТР № 009 добровільного страхування автотранспортних засобів (далі-Договір), предметом якого є страхування Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Донеччина” (Страховик) майнових інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” (Страхувальник та Вигодонабувач), що не суперечать законодавству України, повязаних із володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами (“КАСКО”).

Відповідно до умов договору вбачається, що Страховик за договором бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми Страхувальнику або Вигодонабувачу, а Страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі відповідно до Договору (п.1.2, 1.3 Договору).

Згідно із п.1.5 Договору, застрахованим вважається транспортний засіб (ТЗ), належний Страхувальнику, автомобіль BMW Е 66/760LI, 2003 року випуску.

Відповідно до п.п.1.8, 1.9 Договору, загальна страхова сума становить 769571,84 грн., а загальний страховий тариф 5% від зазначеної суми.

Згідно із п.1.10 Договору, загальний страховий платіж становить 38478,59 грн.

Пунктом 1.10.1 Договору передбачено, що Страхувальник сплачує Страховику за прийняті ним ризики страховий платіж в національній валюті України одноразово протягом трьох банківських днів.

Відповідно до п.п.1.11, 1.12 Договору, його укладено до 16.03.04 р. та Договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем зарахування страхового платежу в повному обсязі, що передбачений п.1.10 Договору, на поточний рахунок Страховика.

Платіжним дорученням № 358 від 09.09.2003р. позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” 32 614,88грн. Призначення платежу “Страхове відшкодування у звязку із настанням страхового випадку згідно із страховим актом № 7 від 04.09.2003р.”

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з вини працівника відповідача застрахованому позивачем ТЗ Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” заподіяно шкоди, яку відшкодовано позивачем на підставі Договору, що в силу ст.452 Цивільного кодексу УРСР, ст.27 Закону України “Про страхування” надає позивачеві право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідач позову не визнав, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, про що зазначив у відзивах-клопотаннях, письмових пояснення та доданих додаткових документах, які містяться у матеріалах справи.

У матеріалах справи знаходяться висновки експертних установ, яким суд доручав проведення по справі авто-технічної експертизи, з яких вбачається про неможливість надання експертного висновку внаслідок недостатності наданих матеріалів, у тому числі додатково витребуваних судом від сторін, у звязку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги нормами Цивільного кодексу УРСР та Законом України „Про страхування”.

Згідно із ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Статтею 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Приймаючи до уваги, що правовідносини із страхування майна між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” та правовідносини між позивачем та відповідачем, повязані з відшкодуванням шкоди, виникли до набрання чинності вищезазначеними кодексами та продовжували існувати після набрання ними чинності, суд вважає за необхідне при розгляді даної справи застосування відповідних положень Господарського та Цивільного кодексів України та Закону України “Про страхування”.

Згідно статті 1 Закону України “Про страхування” від 07.03.1996р. № 85/96-ВР ( далі Закону України “Про страхування”) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 16 Закону України “Про страхування” встановлює, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 983 зазначеного кодексу передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 989 Цивільного кодексу України та статтею 21 Закону України “Про страхування” на страхувальника покладено, зокрема, обовязок своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором.

Згідно із ст.10 Закону України “Про страхування”, страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Статтею 18 Закону України “Про страхування” передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Стаття 27 вищезазначеного закону, встановлює, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Договором добровільного страхування автотранспортних засобів №009-ТР від 17.03.2003р. передбачено, що вказаний Договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем зарахування страхового платежу в сумі 38478,59 грн. на поточний рахунок Страховика ( п.п.1.10, 1.12 Договору).

Пунктом 1.10.1 Договору передбачено, що зазначений платіж Страхувальник сплачує Страховику одноразово протягом трьох банківських днів. Разом з тим, Договором не визначено, з якого моменту слід відраховувати зазначені три дні.

Позивач в підтвердження факту сплати Страхувальником передбаченого Договором №009-ТР від 17.03.2003р. страхового платежу надав суду копію реєстру кредитових документів від 19.03.2003р., з якого вбачається, що 19.03.2003р. на рахунок Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Донеччина” від Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” надійшли грошові кошти в сумі 105325,53 грн. із призначенням платежу: “Добровільне страхування автомобілів згідно із договорами 007-ТР, 008-ТР, 009-ТР від 17.03.2002р.”.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір добровільного страхування автотранспортних засобів №009-ТР укладений 17.03.2003р. Сума загального страхового платежу, що підлягала сплаті Страхувальником за вказаним Договором становить 38478,59 грн.

В наданих суду письмових поясненнях позивач пояснив, що в виписці реєстру кредитових документів від 19.03.2003 року в графі “Призначення платежу” вказано, що платіж здійснюється ТОВ “Сервіс-Маркет” за Добровільне страхування автомобілів згідно договорам 007-ТР, 008-ТР, 009-ТР від 17.03.2002р. одноразово по всім трьом договорам страхування. Невідповідність дати Договору страхування, зазначеній у реєстрі, даті укладання Договору позивач пояснив технічною помилкою банку.

З метою повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, ухвалами від 27.08.2009р. та від 14.09.2009р. суд зобовязав позивача надати в судове засідання документально обґрунтовані пояснення щодо обставин та підстав оформлення реєстру кредитових документів від 19.03.2003р., які містять посилання на договори страхування автомобілів 007-ТР, 008-ТР, 009-ТР від 17.03.2002р.; договори 007-ТР, 008-ТР, 009-ТР від 17.03.2002р.; заяву про страхування за договором ТР №009 від 17.03.2003р. та документально обґрунтовані письмові пояснення щодо виконання страхувальником зобовязань передбачених п.4.2, 5.2 договору ТР №009 від 17.03.2003р.

Позивач вищезазначені вимоги суду не виконав, витребувані судом документи не представив.

Представники третьої особи на стороні позивача в жодне судове засідання не зявились, витребувані судом документи не представили, вимоги ухвал суду не виконали.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі представлених сторонами доказів, суд дійшов висновку, що реєстр кредитових документів від 19.03.2003р., з якого вбачається, що 19.03.2003р. на рахунок Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Донеччина” від Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” надійшли грошові кошти в сумі 105325,53 грн. із призначенням платежу: “Добровільне страхування автомобілів згідно із договорами 007-ТР, 008-ТР, 009-ТР від 17.03.2002р.” не є доказом підтвердження факту здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Маркет” сплати страхового платежу за Договором добровільного страхування автотранспортних засобів серії ТР №009 від 17.03.2003р.

Інших доказів перерахування Страхувальником передбаченого договором серії ТР №009 від 17.03.2003р. страхового платежу Страховику суду не надано.

Твердження позивача про невідповідність дати Договору страхування, зазначеній у реєстрі, даті укладання Договору у звязку з допущенням технічної помилки банком, судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем не надано доказів звернення до установи банку з вимогою виправити зазначену помилку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт набрання чинності Договором добровільного страхування автотранспортних засобів серії ТР №009 від 17.03.2003р. позивачем не доведений.

Отже, звернення позивача до суду з вказаним позовом, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування і має право вимагати з винної особи відшкодування суми сплаченого страхового відшкодування є безпідставним та необґрунтованим.

З огляду на викладене суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки позивач не довів наявності у нього права на звернення до суду із вказаним позовом.

Судові витрати слід покласти на позивача згідно вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Фінансова група “Страхові традиції” м.Київ до Інституту проблем штучного інтелекту, м.Донецьк про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 32 614,88 грн. відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні 01.10.2009р.

Суддя

Надруковано 5 примірників:

1 до справи

2 сторонам у справі

2 третім особам