Рішення № 57787568, 20.05.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 травня 2016 р. Справа № 903/199/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМПЛЮС, м.Дніпропетровськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД, м. Нововолинськ, Волинська область

про стягнення 217626,96 грн.

Суддя Вороняк А. С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 16.05.2016р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю КЕРАМПЛЮС звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД про стягнення основного боргу в сумі 217626,96 грн., що виник у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань по договору постачання продукції №TER02/15 від 12.02.2015р. в частині оплати за поставлений товар, судові витрати по справі просять стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір постачання продукції №TER02/15 від 12.02.2015р., видаткові накладні за період з 13.02.2015р. по 24.09.2015р., виставлені рахунки по накладним, претензію №11/15-9 від 30.11.2015р., акт звірки по рахунках між сторонами за період з 01.01.2015р. по 30.04.2016р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.03.2016р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 20.04.2016р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.04.2016р. розгляд спору відкладено на 18.05.2016р. через неподання позивачем витребуваних ухвалою господарського суду Волинської області від 25.03.2016р. документів та необхідність витребування нових доказів.

18.05.2016р. через канцелярію суду від позивача із супровідним листом надійшли додаткові докази по справі та письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні 18.05.2016р. представник позивача зазначила, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 150000 грн. і на час судового засідання заборгованість відповідача становить 67626,96 грн., просила позов задовольнити в розмірі 67626,96 грн., в іншій частині провадження у справі припинити.

Відповідач компетентного представника у судове засідання 18.05.2016р. не направили, ухвала господарського суду Волинської області від 20.04.2016р. направлялась відповідачу рекомендованим повідомленням №4301033953288.

Згідно з витягу з інтернет сайту Українського державного підприємства «Укрпошта» (www.ukrposhta.com), зробленого судом, вбачається, що лист господарського суду вручений адресату 04.05.2016р..

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

В разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду(пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час та місце слухання справи та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

12.02.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю КЕРАМПЛЮС (далі - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД (далі - Покупець) був укладений договір постачання продукції №TER02/15(а.с.8-14), також 12.02.2015р. сторонами був протокол розбіжностей(а.с.15-16) та додатки до договору(специфікації) за №1-15(а.с.17-31)(далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язувався поставити та передавати у власність Покупця продукцію, визначену у п.2.1 цього договору, а покупець прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеним в додатках до цього Договору, які є невідємною частиною даного Договору.

Згідно п.2.1 Договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення(асортимент, номенклатура) визначаються у відповідному замовлені Покупця або узгоджується сторонами у відповідних додатках.

Згідно п.7.1 Договору(з врахуванням протоколу розбіжностей), якщо інше не буде додатково узгоджено сторонами в додатках, ціна на продукцію встановлюється в національній валюті України гривнях(з врахуванням додатку на додану вартість) і вказується в додатках до цього Договору(специфікаціях), які є його невідємною частиною. Вартість тари, упакування та маркування продукції внесене в її ціну.

Згідно п.7.6 Договору(з врахуванням протоколу розбіжностей), якщо інше не вказано у додатках, оплата за партію продукції, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого Постачальником до виконання замовлення Покупця, здійснюється наступним чином: 20% вартості партії продукції перераховується на рахунок продавця(Постачальника) в вигляді попередньої оплати, 80% вартості партії продукції сплачується Покупцем протягом 15 календарних днів з дати отримання Покупцем відповідної партії продукції.

Згідно п.2 додатків до Договору(специфікацій) за №1-15, оплата за продукцію проводиться так: 65% - попередня оплата, 35% - протягом 14 календарних днів з дати отримання відповідної партії продукції.

Згідно п.12.1 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2015р..

Даний Договір підписано сторонами, підписи скріплені печатками Постачальника та Покупця.

На виконання умов Договору, позивачем було здійснено поставку продукцію на загальну суму 1211475,48 грн., що стверджується видатковими накладними за період договірних відносин з 13.02.2015р. по 24.09.2015р., дані накладні наявні в матеріалах справи (а.с.33, 36, 39, 42, 45, 93, 95, 97, 99, 100, 102, 104, 105,108, 110, 112, 114, 116,118).

Згідно видаткової накладної №PH-0000082 від 07.10.2015р. відповідач повернув позивачу продукцію на суму 125856 грн.(а.с.47) та провів часткову оплату товару в сумі 867992,52 грн., що стверджується банківською випискою ПАТ «Креді ОСОБА_2» по рахунку позивача №26002500087314(рядок 1-24)(а.с.119).

На час подання позову до суду у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у розмірі 217626,96 грн.(1211475,48 грн. - 867992,52 грн. - 125856 грн.).

Після порушення провадження у справі(ухвала суду від 25.03.2016р.), відповідач сплатив позивачу 150000 грн.(28.03.2016р. 50000 грн., 18.04.2016р. 100000 грн.), що також стверджується банківською випискою ПАТ «Креді ОСОБА_2» по рахунку позивача №26002500087314(рядок 25, 26)(а.с.120).

Згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тобто спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості після порушення провадження у справі, суд приходить до переконання, що провадження у справі в частині стягнення 150000 грн. основної заборгованості слід припинити через відсутність предмета спору.

На час розгляду справи заборгованість у розмірі 67626,96 грн.(1211475,48 грн. - 125856 грн. - 1017992,52 грн.), залишилась не сплачена відповідачем.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі ГК України), майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В даному випадку, відносини між позивачем та відповідачем носять договірний характер, укладений між останніми Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що предявляються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 217626,96 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 67626,96 грн., а в частині стягнення 150000 грн. основної заборгованості припиненню у звязку із добровільною сплатою.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 3264,41 грн. в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД 150000 (сто пятдесят тисяч гривень) грн. припинити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства НОВОВОЛИНСЬКИЙ ЛИВАРНИЙ ЗАВОД (45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, вул. Луцька, буд.29, код ЄДРПОУ 05799344) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМПЛЮС (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вул. Саксаганського, буд.60, код ЄДРПОУ 35202765) 67626,96 (шістдесят сім тисяч шістсот двадцять шість гривень девяносто шість копійок) грн. та 3264,41 (три тисячі двісті шістдесят чотири гривні сорок одну копійку) грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

20.05.2016

СуддяА. С. Вороняк